Спецможливості
Огляди продукції

2000 євро/га на польовій культурі — цілком реально. Вирощування крохмальнї картоплі

21.01.2019
7015
2000 євро/га на польовій культурі — цілком реально. Вирощування крохмальнї картоплі фото, ілюстрація

Наскільки реально заробити (саме заробити, а не отримати від реалізації продукції) 2000 євро на гектарі? Дехто пропонує набагато більше — мільйон. Однак, по-перше, мільйон — це всього 30 тис. євро. А, по-друге, ті, хто пропонує мільйон з гектара, обов’язково веде мову про інтенсивні культури (овочеві, ягідні, плодові) або про якусь ексклюзивну продукцію. А чи реально заробити 2000 євро/га на польових культурах? «Реально», — стверджує директор фірми «Вімал» Сергій Самоненко.

 

 

Крохмальні сорти — порятунок для картоплярства

Фірма «Вімал» нещодавно запустила в Чернігові найбільший у Східній Європі крохмальний завод. Обладнання, встановлене на ньому, може переробляти 1440 т картоплі на добу. Перша черга, здатна переробити 700 т/добу, вже працює. Крохмаль, який тут випускається, відповідає всім міжнародним стандартам якості і вже експортується до Туреччини, Китаю і навіть Голландії — світового центру крохмального виробництва. «Причому це, вочевидь, не на перепродаж. Бо голландські трейдери, які торгують по всьому світу, не забирають у нас крохмаль, а привозять свої фірмові мішки, пакують у них наш крохмаль у нас на заводі і відправляють прямо в Китай», — розповідає Сергій Самоненко.

Створивши таке потужне виробництво, «Вімал» зараз активно формує коло постачальників. При цьому заводу потрібна не будь-яка картопля, а з високим вмістом крохмалю. Наприклад, за крохмалистості 20% завод готовий платити 15 коп. за кілограмо-процент, тобто, в даному випадку — 3 грн/кг. «Ми платимо за картоплю на 30% більше, ніж платять у Євросоюзі», — відзначає С. Самоненко. Високу крохмалистість можуть забезпечити тільки спеціальні крохмальні сорти. Ну ще хіба що чіпсові — якщо продукція з якихось причин не задовольняє виробника чіпсів або якщо, як у році, що минув, погодні умови склалися так, що замість 16%, вказаних у специфікації сорту, крохмалистість склала всі 20%, і здати цю картоплю на крохмальний завод часом ставало вигідніше, ніж на чіпсовий.

Директор фірми "Вімал" Сергій СамоненкоВирощування спеціальних крохмальних сортів, як розповів С. Самоненко, тільки впроваджується в Україні. Зараз на подібні сорти припадає лише 10% тієї сировини, що привозять на «Вімал». Решта ж — некондиційна продукція чіпсових сортів (крохмалистість 14–16%) або столових (крохмалистість 10–12%). Звичайно, за такої крохмалистості ціна приймання не дозволяє розраховувати на якісь заробітки: аби виручити за некондиційну картоплю хоч щось, коли нема власного поголів’я свиней, щоб їм цю картоплю згодувати.

На сьогодні фірма «Вімал» приймає картоплю за наступною ціною:

за крохмалистості 10-13% — 10 коп. за кілограмо-процент (1-1,3 грн/кг);

13–15% — 12 коп. за кілограмо-процент (1,6–1,8 грн/кг);

15–18% — 13 коп. за кілограмо-процент (1,9-2,3 грн/кг);

понад 18% — 15 коп. (від 2.7 грн/кг).

Але почали цікавитись крохмальними сортами вже чимало картоплярських господарств. Їх до цього підштовхнула кон’юнктура ринку: перевиробництво столової картоплі зумовило такі ціни на останню, що господарства розглядали варіант згортання картоплярства, продажу спеціалізованої техніки і зосередження на кукурудзі та соняшнику. Тож у цій ситуації вирощування крохмальних сортів могло б стати порятунком для картоплярських господарств на той період, поки живе покоління, яке ще вміє виростити картоплю самостійно.

Сергій Самоненко наводить загальні економічні розрахунки. Наприклад, якщо зібрати 50 т/га картоплі крохмальних сортів, то їх можна продати за 150 тис. грн. Відходів тут, на відміну від вирощування столової картоплі, не буває: на переробку згодиться будь-яка. «Аби лише землю господарство залишило на полі, а не привозило на завод», — додає С. Самоненко.

Такий рівень урожайності цілком досяжний. Наприклад, серед партнерів заводу «Вімал» є фермерське господарство з Чернігівщини, яке в 2018 р. вийшло на рівень 63 т/га. Натомість витрати на вирощування картоплі, за словами С. Самоненка, зараз в Україні не перевищують 90 тис. грн./га. І це за високих технологій, яких вимагає вирощування товарної картоплі.

Але ж, як нагадує директор фірми «Вімал», крохмальну картоплю не потрібно зберігати, калібрувати, упаковувати. Непотрібно і дбати про товарний вигляд у процесі вирощування, а це хоч трохи зменшує витрати на фунгіциди та інсектициди. Наприклад, боротьба зі шкідниками обмежилася протруюванням бульб проти колорадського жука, і цього вистачило. Розрахунки фірми «Вімал» показують, що, вирощуючи крохмальні сорти замість столових, на гектарі можна заощадити:

на сортуванні — 4000 грн (90 грн/т);

на двох фунгіцидних обробках — 2860 грн;

на овочевій сітці — 2700 грн;

за рахунок зменшення обсягів внесення добрив — майже 1500 грн;

замінивши оригінальні препарати на генерики хорошої якості — 1700 грн.

Загалом економія становить майже 13 тис. грн./га, що знижує затрати на гектар до 75 тис. грн. Таким чином, на гектарі можна заробити 60 тис. грн або 2000 євро.

Звичайно, є господарства, де збирають і 15 т/га, де використовують посадковий матеріал бозна якої репродукції, вирощений власноруч, а не в насінницьких господарствах під контролем селекційних фірм, де економлять, пропускаючи пестицидні обробки або використовуючи генерики, де техніка застаріла і не нарізає гребені, а копачка половину врожаю залишає в землі. Але й у такому випадку, за словами С. Самоненка, картопляр може заробити. Так, одне відоме йому господарство заощадило на технології і обійшлося затратами всього 55 тис. грн./га, через що досягло врожайності лише в 30 т/га. Разом з тим крохмалистість склала 19,5%, що дозволило господарству заробити на гектарі 30 тис. грн.

 

Досвід «Вімал-Агро»: секрет — у фунгіцидах

готова продукція заводу "Вімал"Фірма «Вімал» — не просто переробник, який малює перед здавачами захоплюючі перспективи. Це — багатогалузева фірма, яка займається і переробкою картоплі, і будівництвом, і сільським господарством. Зокрема, до складу фірми «Вімал» входить агрофірма «Вімал-Агро», що знаходиться в с. Виблі Куликівського р-ну Чернігівської обл. Серед усього іншого агрофірма в 2018 р. вирощувала картоплю крохмальних сортів — Сусанна і Євростарч (обидва — селекції «Європлант») і Курас селекції «Агріко».

Як розповів Юрій Дяк, директор фірми «Рекорд Агро», ексклюзивного дистрибутора в Україні сортів селекції «Європлант», Євростарч — середньопізній сорт (строк вегетації — 85–95 днів), стійкий до фітофторозу, вірусу скручування листя, чорної ніжки, нематоди, вимогливий до збалансованості живлення, з потенціалом крохмалистості 20–21% і врожайності — до 50 т/га. Натомість сорт Сусанна — середньоранній, при цьому з аналогічним потенціалом урожайності і ще вищим (22,5%) — крохмалистості, стійкий до метрибузину та багатьох хвороб.

Крохмальною картоплею в агрофірмі було зайнято 100 га. Урожайність картоплі становила на початку копання 35 т/га, під кінець — 40 т/га. Як запевняє С. Самоненко, це не максимум того, що могла дати культура: картоплю копали з серпня до середини вересня, тоді як максимальну врожайність сорти дають за викопування наприкінці вересня-в 1-й декаді жовтня.

Таким чином, агрофірма «Вімал-Агро» показала приклад успішного вирощування картоплі крохмальних сортів. «Проект з вирощування картоплі крохмальних сортів ми хотіли запустити в 2014 р. — посадити 5–10 га і подивитися результати, порахувати економічну ефективність.  Однак тоді на заваді стала війна. Та в 2018 р. спостерігалась реанімація інтересу до проекту: лінія фронту стабілізувалась, водночас ситуація на ринку продовольчої картоплі погіршилась, що змусило виробників шукати нові шляхи.

Тим більше, що перспектива вирощування крохмальних сортів, згідно розрахунків фірми «Вімал», виглядає обнадійливо:

 

Продовольча

Крохмальна (крохмалистість 20%)

Чіпсова

Урожайність, т/га

45

45

38

Товарність, %

85

100

80

Ціна реалізації товарної картоплі, грн./кг

3,2

3

3,8

Ціна реалізації нетоварної картоплі на крохмаль, грн./кг

1,8

 

1,8

Валовий дохід, тис. грн./га: загальний

134,5

135

129,8

   від реалізації товарної продукції

122,4

 

115,8

   від реалізації нетоварної продукції на крохмаль

12,1

 

14

Витрати, тис. грн./га

87

74,3

94

Прибуток, тис. грн./га

47,5

60,7

35,8

 

 

Коментуючи розрахунки, С. Самоненко відзначив, що показник товарності в 80–85%, особливо для столової картоплі, — досить оптимістичний, адже на практиці цей рівень часто становить і 75, і навіть 50%.

Підбиваючи підсумки першого сезону вирощування крохмальних сортів картоплі в великих обсягах, С. Самоненко відкрив два головних секрети. Перший він сформулював так: «70% запоруки врожаю — правильне насіння». Під правильним насінням він мав на увазі посадковий матеріал високих репродукцій, який відповідає вимогам стандартів щодо вірусності і т. і. Наприклад, якщо використовувати посадковий матеріал не 1-ї, а 2-ї репродукції, можна знизити затрати на нього з 12 до 8 грн/кг. Однак через це недоотримується 15% урожаю, що коштує господарству 20 тис. грн./га. Таким чином, «економія» на посадковому матеріалі обертається чистими втратами в 8 тис. грн./га.

Друга особливість крохмальних сортів — те, що вони формують основну масу врожайності в останні 3 чи навіть 2 тижні вегетації, тобто в вересні. «В липні, коли проводиться багато Днів поля по картоплі, крохмальні сорти виглядають непривабливо: бульби ще дрібні. А от у в останні 2–3 тижні відбувається основне наростання врожайності», - розповів директор фірми "Вімал".

Директор фірми "Рекорд Агро" Юрій ДякВідповідно, крохмальні сорти більше, ніж будь-які інші, потребують збереження зеленої маси протягом вегетаційного періоду. «Збереження вегетаційної маси протягом усього літа, до вересня є другим секретом вирощування крохмальних сортів», — говорить С. Самоненко.

А це, за його словами, було б неможливим без застосування високоякісних фунгіцидів, які б уберегли вегетаційну масу від хвороб, в першу чергу від альтернаріозу та фітофторозу. Свою крохмальну картоплю фірма «Вімал-Агро» обробляла раз Пропульсом від альтернаріозу і тричі Дітаном від фітофторозу. Це дало змогу зберегти вегетативну масу картоплі протягом літа аж до вересня включно. А без цього агрофірма не отримала б тієї врожайності крохмальних сортів, яка б дозволила заробити.

Третім секретом вирощування крохмальних сортів він назвав удобрення картоплі сульфатом калію замість традиційного хлориду. «Застосування замість хлориду калію сульфату збільшує крохмалистість», — пояснив С. Самоненко. Селекціонери компанії «Європлант» зазначають, що хлорид калію вносити дозволяється, але в обмежених дозах: навесні — не більше 80 кг/га. Натомість норма внесення К2О рекомендується на рівні 190–250 кг/га.

Також не слід вносити багато азоту, бо це знижує крохмалистість. Як розповів Юрій Дяк, норма внесення азоту не повинна перевищувати 100 кг/га, і внесення цього елементу слід припинити перед стадією бутонізації. Оптимальна доза фосфору, за його словами, становить 120 кг/га. Також крохмальні сорти вимагають внесення магнію в нормі 80 кг/га у два прийоми рівними дозами.

Таким чином, затрати на вирощування 1 га крохмальних сортів картоплі становлять:

на посадковий матеріал 1-ї репродукції за густоти посадки 42 тис. шт./га для пізніших сортів і 44 тис. шт./га для раніших — 36 тис. грн./га;

на добрива — 15,7 тис. грн./га;

на ЗЗР — 11 тис. грн./га;

на пальне — 6,3 тис. грн/га;

інші витрати (зарплатня, оренда, амортизація, тощо) — 18 тис. грн./га.

А взагалі, за словами С. Самоненка, агротехніка крохмальних сортів картоплі значною мірою нагадує агротехніку столової картоплі. Це дає змогу виробникам столової картоплі легко перейти на крохмальні сорти і за умови впровадження високих агротехнологій заробляти 2000 євро/га — стільки, скільки не дає жодна інша польова культура.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 
Зараз іде палке обговорення законопроекту про обіг сільськогосподарських земель. Сьогодні з цього приводу збереться комітет ВР з питань аграрної та земельної політики. Напередодні ми поспілкувалися з секретарем комітету Іваном Чайківським... Подробнее

1
0