Фузаріоз пшениці: небезпека для зерна

Колоски пшениці найбільш чутливі до патогенну на початку цвітіння. Якщо колос заражається одразу після початку цвітіння, зернівки не будуть розвиватися. Характерним симптомом захворювання рослини на фузаріоз є часткове або повне знебарвлення колосків, яке відбувається незабаром після цвітіння пшениці. Неуражені частини колосу залишаються здоровими і зеленими. Якщо погода тепла та волога, біля основи заражених колосків з’являються характерні оранжево-рожеві маси спор. Згодом грибок уражує ядра зерна, змушуючи їх зменшуватися та зморщуватися. 

Вирізняють раннє та пізнє ураження фузаріозом. Раннє відбувається в момент цвітіння колоса, наслідком якого є припинення наливу зерна, пустоколосість.  Пізнє ураження фузаріозом наступає під час наливу зерна. 

 

 У періоди постійної вологості та температури від 25 °С до 30 °С симптоми фузаріозу можуть з’явитися вже через три дні після зараження. Урожай, який виглядав нормальним кілька днів тому, може раптово проявити широкомасштабні симптоми ураження.

 

За словами американських науковців з університету Кентуккі (США), цей грибок зимує в інфікованих рослинних залишках дрібних зернових культур і кукурудзи, розташованих на поверхні або в ґрунті. Висока вологість і часті дощі сприяють утворенню і поширенню спор з пожнивних решток. Гриб зимує на рослинних рештках і виробляє спори в періоди вологої погоди до 90 % за температури 15...20 °С. Спори розсіюються в повітрі, інколи долаючи  великі відстані. Зараження відбувається, коли спори гриба потрапляють на сприйнятливі колоски пшениці та ячменю. Тепла, волога погода сприяє інфікуванню та вторинному поширенню захворювання. 

 

Інфекція може призвести до утворення дрібних або зморщених зерен. На додаток до деформованого зерна цей гриб виробляє небезпечні мікотоксини, такі як дезоксиніваленол (DON), які можуть накопичуватися в зараженому зерні. Дезоксиніваленол (ДОН або DON) — це мікотоксин, який продукують гриби роду Fusarium, найчастіше з’являється у злакових: кукурудзі, пшениці, ячмені та у вівсі. Ще його називають вомітоксин, оскільки спочатку з його дією пов’язували блювоту свиней. Дослідження на свинях показали, що ДОН викликає відмову тварини від їжі, діарею, порушення репродукції та загибель тварини.

Особливо розвиток хвороби прискорюється, коли температура повітря становить близько 25 °С, додаються опади або дуже висока вологість протягом 36 годин.

 

Науковці радять використовувати для сівби середньостійкі сорти пшениці та ячменю. Порівняно зі чутливими до захворювання сортами, помірно стійкі зазвичай мають на 50 % менше ураження фузаріозом та токсином.

 

По можливості висівати колосові зернові культури якомога далі від  кукурудзяних полів, якщо на поверхні ґрунту залишилися пожнивні рештки стебел. Пшениця без обробітку ґрунту, посіяна в старі залишки кукурудзи, має значно більші шанси появи фузаріозу. Fusarium graminearum  добре розвивається на перегниваючих рослинних рештках, особливо кукурудзи, пшениці та ячменю. Якщо використовується звичайний обробіток ґрунту, рекомендується чиста, глибока оранка всієї ураженої стерні та соломи злаків і бур’янів, стебел кукурудзи та гнилих колосків. Повне покриття пожнивних решток зменшує поширення фітофторозу. Обробіток ґрунту заорює рештки, сприяючи їхньому розкладанню. Хоча управління залишками може знизити локальні рівні збудника хвороби, спори, розсіяні з інших полів, можуть служити джерелом зараження.

 

Сівозміна

Сівба пшениці після сої може допомогти локально знизити рівень поширення та ураження фузаріозом. Як і у випадку з управлінням пожнивними залишками, повітряне розповсюдження спор із залишків із сусідніх полів може служити джерелом захворювання.

 

Пригнічення фузаріозу можна досягти своєчасним внесенням фунгіцидів на пшеницю та ячмінь. При належному застосуванні до чутливих сортів ці фунгіциди забезпечують приблизно 50 % контролю фузаріозу і мікотоксинів, хоча ця цифра збільшується при використанні помірно стійких сортів. Дослідження показують, що найефективніший час для фунгіцидів – коли приблизно 30 % колосу пшениці досягли початкової стадії цвітіння. Сучасні дослідження вказують на те, що обприскування фунгіцидами можна проводити до 5 днів після цвітіння і все ще досягати прийнятного рівня придушення хвороби. 

 

 

Від фузаріозу колоса варто застосовувати фунгіциди триазольної групи (протіоконазол, тебуконазол і метконазол) та їхні комбінації один з одним і з спіроксаміном профілактично у фазі початку цвітіння. Якщо виникає така необхідність – провести повторну обробку у фазі молочної стиглості зерна (ВВСН 70–79) —  радить доктор біологічних наук, агроном Сергій Хаблак 

 

Існує вузьке вікно для ефективного застосування фунгіцидів, тому підготовка до обприскування необхідна, коли з’являється перше цвітіння колосу (фаза Т3). За даними науковців з університету Кентуккі, вікно для застосування фунгіцидного захисту починається з моменту коли з’являється колос і тільки починають формуватись пиляки, що виходять із середньої частини колосу. 

 

Для досягнення найкращого контролю фузаріозу пшениці необхідно впроваджувати різні методи управління, такі як висівання пшениці на полях, які раніше були засіяні соєю (а не кукурудзою), висівання сортів пшениці з помірним або високим рівнем стійкості до фузаріозу, а також застосування фунгіцидів для позакореневого захисту у відповідні строки. З усіх цих різних методів управління, застосування фунгіцидів для позакореневого захисту є єдиним, який можна застосовувати під час вегетації.