Стійкість різних гібридів кукурудзи до хвороб і шкідників

Головною метою отримання ста­більних урожаїв кукурудзи є використання адаптованих до умов довкілля та стійких до хвороб і шкідників технологічних гібридів. Як відомо, вибір гібриду — це найдешевший і найдоступніший елемент ресурсоощадної технології. За умов посухи серед агрозаходів найвпливовішими на врожайність зерна кукурудзи є саме гібриди — їхня частка становить близько 40%. Тому вибір гібриду, який придатний до ґрунтово-кліматичних умов, — відповідальне й важливе завдання.

Методика досліду

На жаль, урожайний потенціал гібридів кукурудзи, крім порушення технологій виробництва та стресових абіотичних факторів, обмежують шкід­ливі організми, втрати від яких становлять понад 30%.

Впровадження високоврожайних, стійких проти шкідливих організмів сортів і гібридів зумовлює зменшення витрат на застосування хімічних засобів захисту для попередження їхнього інтенсивного розвитку та зниження ступеня пошкодження рослин. Для правильного підбирання сортів і гібридів потрібно мати достовірну інформацію щодо їхньої стійкості проти найпоширеніших шкідників.

Задля оцінки стійкості проти шкідливих організмів зразків кукурудзи в ДП Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони (нині — Інститут зернових культур НААН, Дніпропетровська обл.) на природному інфекційному фоні впродовж 2011–2015 рр. був проведений аналіз 56 гібридів кукурудзи різних груп стиглості (23–35 щорічно). Кукурудзу в дослідах вирощували за традиційною технологією. Ентомологічні та фітопатологічні спостереження проводили шляхом загальноприйнятих методик.

Погодні умови за роки досліджень досить різнилися, що дало змогу всебіч­но оцінити їхній вплив на стійкість гібридів до пошкоджень шкідниками та розвитку хвороб. Для проростання насіння кукурудзи та її розвитку на початкових фазах несприятливі погодні умови (дефіцит опадів та посуха) спостерігали у 2011, 2012 та 2013 рр. Аномально високі температури, нестача вологи під час цвітіння кукурудзи в 2011 та 2012 рр. негативно позначилися на запиленні, спричинили появу череззерниці у качанів. За відсутності вологи дозрівання та всихання рослин кукурудзи відзначали на 10–14 днів раніше багаторічних строків. Посухи й суховії гальмували розвиток пухирчастої сажки, згубно впливали на яйця та відродження гусениць кукурудзяного метелика. Погодні умови 2014 та 2015 рр. для розвитку кукурудзи були відносно задовільні.

Стійкість до шкідників

Отримані результати свідчать, що найбільше пошкодження кукурудзи бавовниковою совкою (Helicoverpa armigera Hb.) за роки досліджень спостерігалось у 2012 р. (22–85,6%), у 2014 р., навпаки, ураженість шкідником була незначною (не вище7,9%), в інші роки становила 1,1–51,3% залежно від гібрида. Гусениці завдавали шкоди листку, волоті, обгортці качанів, об’їдали їхні нитки та виїдали зерно. Пошкодження верхівок качанів призвело до розвитку пліснявіння насіння, фузаріозу, бактеріозу; зниженню його якості.

У 2011 р. відносною стійкістю проти пошкодження фітофагом відзначені такі гібриди: СОВ 329 СВ, Красилів 327 МВ, Чемеровецький 260 СВ та Моніка 350 МВ; у 2012 р. — Батурин 287 МВ та Оржиця 237 МВ; у 2013 р. — Аншлаг, Вайткорн, Красилів 327 МВ та Батурин 287 МВ. 2014 року десять гібри­дів кукурудзи взагалі не зазнали пошкодження совкою. Найменш пошкодженими у 2015 р. були: ДН Світязь, Гарант, Оржиця 237 МВ, Подільський 274 СВ та ДН Джулія.

Порівняно з попередніми роками рівень розвитку кукурудзяного (стеблового) метелика (Ostrinia nubilalis Hb) упродовж досліджень був несуттєвим. Незначні пошкодження шкідником (до 1,1%) були виявлені в 2011 р. на рослинах гібридів Почаївський 190 МВ, Немирів та Соколов 407 МВ; у 2012 р. (до 0,5%) — Бистриця 400 МВ, Новий, Чемеровецький 260 СВ, Солонянський 298 СВ та Збруч; у 2013 р. (до 0,8%) — Квітневий 187 МВ та ДН Арго. Можна припустити, що в умовах Північного Степу України має місце депресивний стан розвитку лускокрилого шкідника. Проте небезпека поширення фітофага залишається та потребує щорічного моніторингу.

Стійкість до хвороб

Аналіз ураженості гібридів кукурудзи сажковими хворобами показав, що летюча сажка не мала значного поширення. Упродовж 2011–2012 рр. цю хворобу на досліджуваних гібридах кукурудзи не спостерігали. Найпоширенішою вона була в 2015 р. — 0,9% у середньому по гібридах, у 2013 р. — 0,8 і в 2014 р. — 0,2%. Ураження пухирчастою сажкою виявляли щорічно, понад 4,8% — у 2012 р., в інші роки — 0,4–3,3%.

За роки досліджень найстійкішими до ураження летючою сажкою відзначили гібриди кукурудзи Моніка 350 МВ, Яровець 243 МВ, Збруч, Подільський 274 СВ, Красилів 327 МВ, ДН Вайткорн, ДН Гетера, Аншлаг, ДН Рута, Галатея, Фестлінг та ДН Рубін. Найураженішими хворобою (у середньому — 0,8–4,6%) виявили гібриди: Квітневий 187 МВ, ДН Булат, Синевір та ДН Арго.

У результаті аналізу отриманих даних були визначені стійкі до ураження пухирчастою сажкою гібриди: ДН Дніпро, СОВ 329 СВ, ДН Рубін, Чемеровецький 260 СВ, Батурин 287 МВ та ДН Багряний. Вони мали до 1% уражених рослин. Гібриди кукурудзи, що містили в середньому від 4,2 до 8,2% (max) уражених Ustilago zeae рослин, були відзначені як відносно сприйнятливі. Це такі сорти: ДН Пивиха, ДН Синевір, Аншлаг, Дніпровський 181 СВ, Гетера. Решта (переважна більшість гібридів) мала 1,1–3,6% рослин із характерними пухирями сажки.

Ураженість качанів хворобами за роки досліджень залежно від гібриду становила 0–59,4%. У середньому по гібридах найбільше поширення хвороб кача- нів зафіксовано в 2011 та 2012 рр. — 23,0 та 29,3% відповідно, проти 15,8; 3,3 та 6,2% — у 2013, 2014 та 2015 рр., що пояснюється характерними погодними умовами вегетаційних періодів кукурудзи.

Крім погодних умов, на рівень ураженості качанів хворобами впливають генетичні особливості гібридів, зокрема щіль­ність прилягання обгорток до качанів, їхня пошкодженість шкідниками.

Так, 2011 року найменш уражені хворобами качанів були гібриди: Чемеровецький 260 СВ, Липовець225 МВ, Красилів 327 МВ та Соколов 407 МВ (6,1–8,9%); 2012 р. — Чемеровецький 260 СВ, Немирів та Фестлінг (13,6– 14,3%); у 2013 — Збруч, ДН Рута, ДН Рубін, Моніка 350 МВ, Фестлінг та Красилів 327 МВ (2,9–8,6%). 2014 року гібриди Оржиця 237 МВ, Ізяслав 220 МВ, Збруч, Подільський 274 СВ, СОВ 329 СВ, ДН Аншлаг, ДН Гарант, ДН Хотин та ДН Рава не мали уражених качанів; у 2015 році відносною стійкістю до хвороб качанів відзначено гібриди: Почаївський 190 МВ, ДН Рута, Оржиця 237 МВ, ДН Гарант, Подільський 274 СВ та ДН Світязь (1,1–2,5%).

Навпаки, сприйнятливими до ураження збудниками хвороб качанів були гібриди: у 2011 р. — Сівер, Бистриця 400 МВ, Батурин 287 МВ, Збруч та Оржиця 237 МВ (34,3–41,1%); у 2012 р. — Бистриця 400 МВ, ДН Галатея, ДН Пивиха, Солонянський 298 СВ, Гетера та ДН Аншлаг (36,0–59,4%); у 2013 р. — Дніпровський 181 СВ, Квітневий 187 МВ та Бистриця 400 МВ (24,3–44,2%); у 2014 р. — ДЗ Латориця та ДН Синевір (12,6–16,9 %), а у 2015 р. — ДН Булат, ДН Аншлаг та ДН Олена (12,1–14,1%).

Таким чином за результатами дослі­джень встановлено, що в умовах Північного Степу України ураження гібридів кукурудзи хворобами та пошкодженість шкідниками не залежали від групи стиглості.

Незначний рівень пошкодження рослин кукурудзи стебловим метеликом унеможливив проведення оцінки стійкості гібридів кукурудзи проти цього шкідника. Втім, через значне пошкодження бавовниковою совкою були виявлені гібриди, які мали відносну стійкість упродовж декількох років, — це Оржиця 237 МВ, Батурин 287 МВ, Подільський 274 СВ, СОВ 329 СВ, Красилів 327 МВ і ДН Гарант.

Комплексною стійкістю проти пухирчастої та летючої сажок відзначили ранньостиглий гібрид ДН Рубін. Навпаки, сприйнятливим до цих хвороб виявився ранньостиглий гібрид Синевір. Стійкі до ураження летючою сажкою середньопізні гібриди ДН Гетера та Аншлаг виявились сприйнятливими до пухирчастої сажки.

Відносну стійкість до хвороб качанів мали гібриди: Чемеровецький 260 СВ, Збруч, Подільський 274 СВ, Красилів 327 МВ, ДН Рута, Фестлінг, ДН Гарант, ДН Хотин та ДН Рубін. Схильними до ураження зазначено гібриди Бистриця 400 МВ і Дніпровський 181 СВ, що були найпошкодженішими бавовниковою совкою, а також Батурин 287 МВ, Гетера та ДН Аншлаг.

Висновки

Отже за роки досліджень в умовах Північного Степу України основними хворобами качанів були відзначені фузаріоз та сіра гниль, їхні збудники — Fusarium moniliforme Sheld. та Rhizopus maydis Brud. Незначне розповсюдження на качанах мали гриби з родів Aspergillus spp., Penicillium spp., Trichoderma lignorum Tode., Trichothecium spp., іноді зернівки верхньої частини качана були уражені бактеріозом (Bacillus mesentericus vulgatus Flugge). У фазі наливання зерна посушлива погода змінювалася дощовою, що спричинило біль качанів (непаразитарне захворювання), а це, як наслідок, призвело до поширення грибної інфекції.

Виходячи із вищезазначеного можна зробити висновок, що гібриди Подільський 274 СВ, Красилів 327 МВ і ДН Гарант мають комплексну стійкість до пошкодження бавовниковою совкою та ураження хворобами качанів, а гібрид ДН Рубін — до хвороб качанів та сажок.

Н. Пінчук, канд. біол. наук;

Т. Гирка, О. Горщар, Т. Педаш, кандидати с.-г. наук

ДУ Інститут зернових культур НААН України