Спецможливості
Аналітика

Якими будуть агротренди майбутнього?

22.01.2019
958
Якими будуть агротренди майбутнього? фото, ілюстрація

19 січня в Києво-Могилянській бізнес-школі в рамках освітнього проекту «Ukrainian Food Valley” голландський футуролог Патрік ван ден Дуін прочитав лекцію «Проривні технології в харчовій галузі: яким чином вони здатні змінити ведення агробізнесу, ринки та споживчу поведінку?».

 

В цікавий час ми живемо. Все швидше розвиваються технології. І якщо більшість іще добре пам’ятає часи, коли навиків і знань, засвоєних у молоді роки, вистачало на все життя, то зараз ніхто не знає, які технології використовуватимуться через 20 років. Тим більше, як ці технології можуть змінити галузі, в які вони проникають. Як приклад Патрік ван ден Дуін навів проникнення технологій накопичення й аналізу великих масивів даних (big data) в сільське господарство. До чого воно призведе? Фермери активніше використовуватимуть big data? А, може, ІТ-компанії почнуть займатися сільським господарством?

Голландський футуролог прогнозує, що

в найближчі 10 років у харчову галузь прийде 20 проривних технологій, тобто таких, що не просто принесуть щось нове, а змінять галузь по всьому світу:

3D-друк;

4D-друк;

Новітні високотехнологічні «розумні» матеріали;

Роботизація;

Автономні мікророботи;

Сенсорні технології (Інтернет речей);

ІТ та ІТ-інфраструктура;

Біоінформатика;

Цифрові технології;

Відновна енергія;

Біоочистка і біопаливо;

Генетика;

Синтетична біологія;

Заміна джерела протеїнів;

Дизайн їжі;

Аквакультура;

Вертикальні ферми;

Технології консервації довкілля;

Транспортні технології;

Модифікація погоди.

Наприклад, з часом 3D-принтери можуть опинитися в кожному домі. І з їх допомогою можна буде друкувати різні деталі до обладнання, створювати самостійно нові пристрої. Розвивається й 3D-друк їжі — коли 3D-принтери заправляють продуктами.

Крім того, за допомогою таких принтерів можна буде надавати речам не тільки певної форми, а й певних характеристик, наприклад, зміни форми при контакті з водою чи пам’яті на форму. А це вже 4D-принтери.

«Розумними» зараз називають такі матеріали, які змінюють свої характеристики залежно від зовнішніх факторів, наприклад, при намоканні, нагріванні чи охолодженні.

Прикладом автономного мікророобота може служити розробка робота розміром 800х400 мікрон (0,8х0,4 мм), здатного переміщуватися в людському організмі і доставляти ліки в потрібне місце. Цілком можливо, що після медицини подібні інновації будуть впроваджені і в ветеринарії.

повністю автоматизована вертикальна ферма, що будується у СШАА поширення «Інтернету речей», тобто, приладів, які обмінюватимуться між собою інформацією, в харчовій галузі, на думку Патріка ван ден Дуіна, можна прогнозувати напевне.

Розвиток ІТ-інфраструктури передбачатиме більш широке впровадження оптико-волоконних комунікацій.

Біоінформатика теж напевне набуватиме швидкого розвитку завдяки отриманню нової інформації про геноми культурних рослин та сільськогосподарських тварин.

Цифрові технології в сільському господарстві, на думку голландського вченого, спричинять усе більшу індивідуалізацію галузі, тобто, врахування індивідуальних особливостей кожного поля, кожної тварини в роботі фермера.

А здешевлення відновної енергії дасть змогу в майбутньому кожному фермеру бути не тільки виробником продуктів харчування, а й виробником енергії. Щоправда, в рідній для футуролога Голландії цей процес відбувається дещо по-іншому: все більше фермерів здають землю в оренду енергетичним компаніям, які виробляють вітрову енергію.

Непогані перспективи має й біоочистка — очистка стічних вод за допомогою живих організмів (водоростей, бактерій, тощо) з метою їх подальшого використання для зрошення.

м'ясо з пробіркиСинтетична біологія вже знайшла широке впровадження у створенні ГМО. Але ГМ-культури — далеко не єдиний можливий практичний результат розвитку синтетичної біології. Остання може призвести до створення нових бактерій, яких раніше не існувало в природі, з новими корисними властивостями (відновлення грунту, розчинення шкідливих речовин у грунті, тощо).

З заміною джерела протеїнів — ще цікавіше. Патрік ван ден Дуін вважає, що

в майбутньому кількість м’ясоїдів знижуватиметься так само, як зараз знижується кількість курців.

«В Голландії все більше молоді не їсть м’яса, і зовсім не зі співчуття до тварин, а через інформацію про негативні наслідки м’ясного скотарства для екології”, — сказав він. Тому все більше поширюватимуться вегетаріанські бургери, а для приготування їжі використовуватимуть навіть… комах — як джерело протеїну.

Дизайн їжі включає індивідуалізоване приготування і навіть виробництво (включаючи вирощування) продукції відповідно до дієтичних та смакових побажань конкретного споживача. «Генетика, синтетична біологія та дизайн їжі зроблять харчовий сектор менш «натуральним», зате зменшать навантаження на екосистему та атмосферу», — вважає Патрік ван ден Дуін.

Аквакультура - це культурне вирощування широкого асортименту порід риби і морепродуктів, іншими словами, перехыд від «полювання» в морі до «тваринництва», так само як колись людство перейшло від полювання на свиней чи биків до культурного їх вирощування. «Море майже повністю спустошене», — пояснює голландський футуролог.

Технології консервації, звичайно ж, відносяться не до консервування продуктів, а до так званого консерваційного землеробства, яке передбачає збереження і відновлення родючості грунту. Як вважає Патрік ван ден Дуін, відбуватиметься розвиток подібних технологій.

Розвиток транспорту може піти як у бік активізації завдяки здешевленню транспортних витрат, так і в бік уповільнення через посилення вимог до викидів в атмосферу.

А модифікація погоди може початися з заходів зі створення захищеного грунту на полях.

Подальший розвиток подій в харчовому секторі може розвиватися, на думку голландського футуролога, за одним з шести базових сценаріїв:

Економічний оптимізм;

Реформовані ринки;

Глобальний сталий розвиток;

Регіональна конкуренція;

Регіональний сталий розвиток;

Незмінність трендів.

Економічний оптимізм передбачає подальше поширення та ефективне функціонування економічного лібералізму, тобто, що у світі зростатиме економічна свобода, і ринок ефективно все врегульовуватиме. За цього сценарію уряди вважають головним пріоритетом економічне зростання і прийматимуть найбільш економічно доцільні рішення.

Сценарій реформованих ринків базується на економічній динаміці, але включає також деякі політичні втручання з коригування «провалів ринку» на користь соціального розвитку, зниження бідності або покращення стану довкілля.

Сталий розвиток – це коли пріоритетами виступають захист довкілля, ліквідація нерівності, що базується на глобальній співпраці, зміна стилю життя, ефективні технології.

Регіональний сталий розвиток – це сталий розвиток з концентрацією на різних рішеннях для різних регіонів, що поєднується з децентралізацією.

Регіональна конкуренція передбачає, що головним пріоритетом для держав стане безпека, що спричинить конкуренцію наддержав та міждержавних регіональних об’єднань.

Незмінність трендів або «бізнес, як завжди» передбачає збереження нинішніх тенденцій.

аквакультураВідповідно, економічний розвиток, на думку голландського футуролога, за сценарію економічного оптимізму буде дуже швидким, за сценарію «реформованих ринків» — швидким, за збереження нинішніх тенденцій — середнім, за регіональної конкуренції — повільним. Глобальний сталий розвиток може мати наслідком економічне зростання від повільного до швидкого, регіональний сталий розвиток — від середнього до швидкого.

Зростання населення може бути відносно швидким лише за сценарію регіональної конкуренції, середнім — за збереження нинішньої ситуації або регіонального сталого розвитку, в інших випадках — повільним.

На швидкий технологічний розвиток слід розраховувати тільки за сценаріїв економічного оптимізму або «реформованих ринків», за збереження нинішнього стану речей — на середній, за регіональної конкуренції — на повільний. За сценарію глобального сталого розвитку технологічний прогрес може бути від повільного до швидкого, за регіонального сталого розвитку — від середнього до швидкого.

За перших двох сценаріїв а також за глобального сталого розвитку глобалізація прискориться, за збереження тенденцій — залишиться повільною, натомість сценарії регіонального сталого розвитку та регіональної конкуренції призведуть до виникнення торгових бар’єрів.

Політика за економічно оптимістичного сценарію буде спрямована на створення відкритого ринку, за «реформованих ринків» — на компенсацію «провалів ринку», за глобального сталого розвитку на розвиток глобального уряду, за регіональної конкуренції — на посилення національних урядів, за сталого регіонального розвитку — на посилення регіональної співпраці.

вітроелектростанції на голландських фермахТаким чином, від сценаріїв «реформованих ринків» і глобального сталого розвитку Патрік ван ден Дуін очікує дуже позитивних наслідків для продовольчої безпеки, від сценарію економічного оптимізму — просто позитивного, від збереження нинішніх трендів — слабко позитивного, а від регіональної конкуренції — дуже негативного.

З розвитком інформаційних технологій постає проблема доступу до даних. На думку голландського вченого, за розвитку подій за сценарієм економічного оптимізму біологічна інформація збиратиметься великими корпораціями, які й надаватимуть на її базі рекомендації та інші рішення. За сценарію «реформованих ринків» буде те саме, тільки відповідно до встановлених урядами стандартів. За сценарію глобального сталого розвитку біологічна інформація збиратиметься світовим урядом, а за сценарію регіональної конкуренції – місцевими урядами. За сценарію регіонального сталого розвитку цей процес контролюватимуть споживачі.

цифрове сільське господарствоЩось подібне буде спостерігатися і в цифровому сільському господарстві. За сценарію економічного оптимізму дані з полів збиратимуть виробники сільгосптехніки та постачальники ПЗ та інших цифрових рішень для сільського господарства. За сценарію «реформованих ринків» уряди візьмуться регулювати цю сферу. В інших випадках з інформацією з полів буде те саме, що й з біологічною інформацією.

На генну інженерію за сценарію економічного оптимізму, як вважає Патрік ван ден Дуін, обмежень не буде ніяких, як і на синтетичну біологію.

Перехід на інші джерела протеїнів за цього сценарію відбудеться, щойно це стане економічно доцільним і матиме достатній споживчий попит. За сценарію «реформованих ринків» у вирішенні цього питання переважатимуть політичні фактори. За глобального сталого розвитку, як вважає голландський футуролог, світовий уряд навіть підтримуватиме цей перехід. А от за регіональної конкуренції та регіонального сталого розвитку цей тренд не набуде достатніх масштабів, щоб змінити галузь.

Дизайн їжі, на думку голландського фахівця, за сценарію економічного оптимізму використовуватиметься передусім для створення здорових і делікатесних продуктів, тоді як за сценарію «реформованих ринків» та за сценарію регіональної конкуренції — для хворих та інших осіб, яким потрібна спеціальна дієта. Тоді як за сценарію глобального сталого розвитку, як прогнозує Патрік ван ден Дуін, вона застосовуватиметься, щоб забезпечити здорову та доступну їжу для всіх. За сценарію регіонального сталого розвитку, на його думку, до цієї технології взагалі може не бути довіри.

Аквакультура має шанси на широкомасштабний розвиток лише за сценаріїв економічного оптимізму (тоді вона використовуватиметься скрізь, де це економічно вигідно), «реформованих ринків» (у спеціально відведених акваторіях) і за глобального сталого розвитку (в найбільш підходящих акваторіях).

їжа майбутньогоВертикальні ферми, на думку голландського фахівця, за сценарію регіональної конкуренції не набудуть поширення, за сценарію економічного оптимізму розвиватимуться за умови економічної доцільності, а за сценаріїв «реформованих ринків» та глобального сталого розвитку — за рішенням уряду. За регіонального сталого розвитку вони працюватимуть лише за умов «сталості» та натуральності.

Загалом Патрік ван ден Дуін бачить великий потенціал прориву в таких технологіях, як біоінформатика, цифрове сільське господарство, синтетична біологія, дизайн їжі та зміна джерел протеїнів. Натомість вертикальні ферми, аквакультура та консервуючи сільське господарство, на його думку, мають мало шансів стати проривними.

В усіх цих прогнозах є беззаперечний позитив: вони зроблені до 2030 року, тобто на 10-річний період. А, значить, у нас є час, щоб пересвідчитися в їх обґрунтованості. А то старше покоління пам’ятає, як ще на початку 60-х школярам розповідали, що на Марсі яблуні цвістимуть, а Арктику можна буде розорати і вирощувати пшеницю. Минуло майже 60 років – і де це все?

 

Довідка:

Патрік Ван ден Дуін (Patrick van den Duin) — футуролог із Нідерландів, керуючий директор Нідерландського дослідницького центру з технологічних тенденцій (Netherlands Study Center for Technology Trends), державно-приватного аналітичного центру з технологічних та соціальних розробок.

Вивчав макроекономіку в Амстердамському університеті (the University of Amsterdam), працював у KPN Research, Delft University of Technology, Fontys Academy у сфері креативних індустрій.

Патрік Ван ден Дуін вивчає яким чином організації застосовують методи передбачення і керують інноваційними процесами. Його праці публікувались у таких виданнях як "Futures", "Technological Forecasting&Social Change", and "The Journal of Futures Studies", остання праця: "Foresight in Organizations. Method and Tools" (Routledge, 2016).

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 

1
0