Спецможливості
Огляди продукції

2000 євро/га на польовій культурі — цілком реально. Вирощування крохмальнї картоплі

21.01.2019
7899
2000 євро/га на польовій культурі — цілком реально. Вирощування крохмальнї картоплі фото, ілюстрація

Наскільки реально заробити (саме заробити, а не отримати від реалізації продукції) 2000 євро на гектарі? Дехто пропонує набагато більше — мільйон. Однак, по-перше, мільйон — це всього 30 тис. євро. А, по-друге, ті, хто пропонує мільйон з гектара, обов’язково веде мову про інтенсивні культури (овочеві, ягідні, плодові) або про якусь ексклюзивну продукцію. А чи реально заробити 2000 євро/га на польових культурах? «Реально», — стверджує директор фірми «Вімал» Сергій Самоненко.

 

 

Крохмальні сорти — порятунок для картоплярства

Фірма «Вімал» нещодавно запустила в Чернігові найбільший у Східній Європі крохмальний завод. Обладнання, встановлене на ньому, може переробляти 1440 т картоплі на добу. Перша черга, здатна переробити 700 т/добу, вже працює. Крохмаль, який тут випускається, відповідає всім міжнародним стандартам якості і вже експортується до Туреччини, Китаю і навіть Голландії — світового центру крохмального виробництва. «Причому це, вочевидь, не на перепродаж. Бо голландські трейдери, які торгують по всьому світу, не забирають у нас крохмаль, а привозять свої фірмові мішки, пакують у них наш крохмаль у нас на заводі і відправляють прямо в Китай», — розповідає Сергій Самоненко.

Створивши таке потужне виробництво, «Вімал» зараз активно формує коло постачальників. При цьому заводу потрібна не будь-яка картопля, а з високим вмістом крохмалю. Наприклад, за крохмалистості 20% завод готовий платити 15 коп. за кілограмо-процент, тобто, в даному випадку — 3 грн/кг. «Ми платимо за картоплю на 30% більше, ніж платять у Євросоюзі», — відзначає С. Самоненко. Високу крохмалистість можуть забезпечити тільки спеціальні крохмальні сорти. Ну ще хіба що чіпсові — якщо продукція з якихось причин не задовольняє виробника чіпсів або якщо, як у році, що минув, погодні умови склалися так, що замість 16%, вказаних у специфікації сорту, крохмалистість склала всі 20%, і здати цю картоплю на крохмальний завод часом ставало вигідніше, ніж на чіпсовий.

Директор фірми "Вімал" Сергій СамоненкоВирощування спеціальних крохмальних сортів, як розповів С. Самоненко, тільки впроваджується в Україні. Зараз на подібні сорти припадає лише 10% тієї сировини, що привозять на «Вімал». Решта ж — некондиційна продукція чіпсових сортів (крохмалистість 14–16%) або столових (крохмалистість 10–12%). Звичайно, за такої крохмалистості ціна приймання не дозволяє розраховувати на якісь заробітки: аби виручити за некондиційну картоплю хоч щось, коли нема власного поголів’я свиней, щоб їм цю картоплю згодувати.

На сьогодні фірма «Вімал» приймає картоплю за наступною ціною:

за крохмалистості 10-13% — 10 коп. за кілограмо-процент (1-1,3 грн/кг);

13–15% — 12 коп. за кілограмо-процент (1,6–1,8 грн/кг);

15–18% — 13 коп. за кілограмо-процент (1,9-2,3 грн/кг);

понад 18% — 15 коп. (від 2.7 грн/кг).

Але почали цікавитись крохмальними сортами вже чимало картоплярських господарств. Їх до цього підштовхнула кон’юнктура ринку: перевиробництво столової картоплі зумовило такі ціни на останню, що господарства розглядали варіант згортання картоплярства, продажу спеціалізованої техніки і зосередження на кукурудзі та соняшнику. Тож у цій ситуації вирощування крохмальних сортів могло б стати порятунком для картоплярських господарств на той період, поки живе покоління, яке ще вміє виростити картоплю самостійно.

Сергій Самоненко наводить загальні економічні розрахунки. Наприклад, якщо зібрати 50 т/га картоплі крохмальних сортів, то їх можна продати за 150 тис. грн. Відходів тут, на відміну від вирощування столової картоплі, не буває: на переробку згодиться будь-яка. «Аби лише землю господарство залишило на полі, а не привозило на завод», — додає С. Самоненко.

Такий рівень урожайності цілком досяжний. Наприклад, серед партнерів заводу «Вімал» є фермерське господарство з Чернігівщини, яке в 2018 р. вийшло на рівень 63 т/га. Натомість витрати на вирощування картоплі, за словами С. Самоненка, зараз в Україні не перевищують 90 тис. грн./га. І це за високих технологій, яких вимагає вирощування товарної картоплі.

Але ж, як нагадує директор фірми «Вімал», крохмальну картоплю не потрібно зберігати, калібрувати, упаковувати. Непотрібно і дбати про товарний вигляд у процесі вирощування, а це хоч трохи зменшує витрати на фунгіциди та інсектициди. Наприклад, боротьба зі шкідниками обмежилася протруюванням бульб проти колорадського жука, і цього вистачило. Розрахунки фірми «Вімал» показують, що, вирощуючи крохмальні сорти замість столових, на гектарі можна заощадити:

на сортуванні — 4000 грн (90 грн/т);

на двох фунгіцидних обробках — 2860 грн;

на овочевій сітці — 2700 грн;

за рахунок зменшення обсягів внесення добрив — майже 1500 грн;

замінивши оригінальні препарати на генерики хорошої якості — 1700 грн.

Загалом економія становить майже 13 тис. грн./га, що знижує затрати на гектар до 75 тис. грн. Таким чином, на гектарі можна заробити 60 тис. грн або 2000 євро.

Звичайно, є господарства, де збирають і 15 т/га, де використовують посадковий матеріал бозна якої репродукції, вирощений власноруч, а не в насінницьких господарствах під контролем селекційних фірм, де економлять, пропускаючи пестицидні обробки або використовуючи генерики, де техніка застаріла і не нарізає гребені, а копачка половину врожаю залишає в землі. Але й у такому випадку, за словами С. Самоненка, картопляр може заробити. Так, одне відоме йому господарство заощадило на технології і обійшлося затратами всього 55 тис. грн./га, через що досягло врожайності лише в 30 т/га. Разом з тим крохмалистість склала 19,5%, що дозволило господарству заробити на гектарі 30 тис. грн.

 

Досвід «Вімал-Агро»: секрет — у фунгіцидах

готова продукція заводу "Вімал"Фірма «Вімал» — не просто переробник, який малює перед здавачами захоплюючі перспективи. Це — багатогалузева фірма, яка займається і переробкою картоплі, і будівництвом, і сільським господарством. Зокрема, до складу фірми «Вімал» входить агрофірма «Вімал-Агро», що знаходиться в с. Виблі Куликівського р-ну Чернігівської обл. Серед усього іншого агрофірма в 2018 р. вирощувала картоплю крохмальних сортів — Сусанна і Євростарч (обидва — селекції «Європлант») і Курас селекції «Агріко».

Як розповів Юрій Дяк, директор фірми «Рекорд Агро», ексклюзивного дистрибутора в Україні сортів селекції «Європлант», Євростарч — середньопізній сорт (строк вегетації — 85–95 днів), стійкий до фітофторозу, вірусу скручування листя, чорної ніжки, нематоди, вимогливий до збалансованості живлення, з потенціалом крохмалистості 20–21% і врожайності — до 50 т/га. Натомість сорт Сусанна — середньоранній, при цьому з аналогічним потенціалом урожайності і ще вищим (22,5%) — крохмалистості, стійкий до метрибузину та багатьох хвороб.

Крохмальною картоплею в агрофірмі було зайнято 100 га. Урожайність картоплі становила на початку копання 35 т/га, під кінець — 40 т/га. Як запевняє С. Самоненко, це не максимум того, що могла дати культура: картоплю копали з серпня до середини вересня, тоді як максимальну врожайність сорти дають за викопування наприкінці вересня-в 1-й декаді жовтня.

Таким чином, агрофірма «Вімал-Агро» показала приклад успішного вирощування картоплі крохмальних сортів. «Проект з вирощування картоплі крохмальних сортів ми хотіли запустити в 2014 р. — посадити 5–10 га і подивитися результати, порахувати економічну ефективність.  Однак тоді на заваді стала війна. Та в 2018 р. спостерігалась реанімація інтересу до проекту: лінія фронту стабілізувалась, водночас ситуація на ринку продовольчої картоплі погіршилась, що змусило виробників шукати нові шляхи.

Тим більше, що перспектива вирощування крохмальних сортів, згідно розрахунків фірми «Вімал», виглядає обнадійливо:

 

Продовольча

Крохмальна (крохмалистість 20%)

Чіпсова

Урожайність, т/га

45

45

38

Товарність, %

85

100

80

Ціна реалізації товарної картоплі, грн./кг

3,2

3

3,8

Ціна реалізації нетоварної картоплі на крохмаль, грн./кг

1,8

 

1,8

Валовий дохід, тис. грн./га: загальний

134,5

135

129,8

   від реалізації товарної продукції

122,4

 

115,8

   від реалізації нетоварної продукції на крохмаль

12,1

 

14

Витрати, тис. грн./га

87

74,3

94

Прибуток, тис. грн./га

47,5

60,7

35,8

 

 

Коментуючи розрахунки, С. Самоненко відзначив, що показник товарності в 80–85%, особливо для столової картоплі, — досить оптимістичний, адже на практиці цей рівень часто становить і 75, і навіть 50%.

Підбиваючи підсумки першого сезону вирощування крохмальних сортів картоплі в великих обсягах, С. Самоненко відкрив два головних секрети. Перший він сформулював так: «70% запоруки врожаю — правильне насіння». Під правильним насінням він мав на увазі посадковий матеріал високих репродукцій, який відповідає вимогам стандартів щодо вірусності і т. і. Наприклад, якщо використовувати посадковий матеріал не 1-ї, а 2-ї репродукції, можна знизити затрати на нього з 12 до 8 грн/кг. Однак через це недоотримується 15% урожаю, що коштує господарству 20 тис. грн./га. Таким чином, «економія» на посадковому матеріалі обертається чистими втратами в 8 тис. грн./га.

Друга особливість крохмальних сортів — те, що вони формують основну масу врожайності в останні 3 чи навіть 2 тижні вегетації, тобто в вересні. «В липні, коли проводиться багато Днів поля по картоплі, крохмальні сорти виглядають непривабливо: бульби ще дрібні. А от у в останні 2–3 тижні відбувається основне наростання врожайності», - розповів директор фірми "Вімал".

Директор фірми "Рекорд Агро" Юрій ДякВідповідно, крохмальні сорти більше, ніж будь-які інші, потребують збереження зеленої маси протягом вегетаційного періоду. «Збереження вегетаційної маси протягом усього літа, до вересня є другим секретом вирощування крохмальних сортів», — говорить С. Самоненко.

А це, за його словами, було б неможливим без застосування високоякісних фунгіцидів, які б уберегли вегетаційну масу від хвороб, в першу чергу від альтернаріозу та фітофторозу. Свою крохмальну картоплю фірма «Вімал-Агро» обробляла раз Пропульсом від альтернаріозу і тричі Дітаном від фітофторозу. Це дало змогу зберегти вегетативну масу картоплі протягом літа аж до вересня включно. А без цього агрофірма не отримала б тієї врожайності крохмальних сортів, яка б дозволила заробити.

Третім секретом вирощування крохмальних сортів він назвав удобрення картоплі сульфатом калію замість традиційного хлориду. «Застосування замість хлориду калію сульфату збільшує крохмалистість», — пояснив С. Самоненко. Селекціонери компанії «Європлант» зазначають, що хлорид калію вносити дозволяється, але в обмежених дозах: навесні — не більше 80 кг/га. Натомість норма внесення К2О рекомендується на рівні 190–250 кг/га.

Також не слід вносити багато азоту, бо це знижує крохмалистість. Як розповів Юрій Дяк, норма внесення азоту не повинна перевищувати 100 кг/га, і внесення цього елементу слід припинити перед стадією бутонізації. Оптимальна доза фосфору, за його словами, становить 120 кг/га. Також крохмальні сорти вимагають внесення магнію в нормі 80 кг/га у два прийоми рівними дозами.

Таким чином, затрати на вирощування 1 га крохмальних сортів картоплі становлять:

на посадковий матеріал 1-ї репродукції за густоти посадки 42 тис. шт./га для пізніших сортів і 44 тис. шт./га для раніших — 36 тис. грн./га;

на добрива — 15,7 тис. грн./га;

на ЗЗР — 11 тис. грн./га;

на пальне — 6,3 тис. грн/га;

інші витрати (зарплатня, оренда, амортизація, тощо) — 18 тис. грн./га.

А взагалі, за словами С. Самоненка, агротехніка крохмальних сортів картоплі значною мірою нагадує агротехніку столової картоплі. Це дає змогу виробникам столової картоплі легко перейти на крохмальні сорти і за умови впровадження високих агротехнологій заробляти 2000 євро/га — стільки, скільки не дає жодна інша польова культура.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у
Щороку дистриб’юторам українського аграрного ринку стає дедалі важче працювати. Вони вимушені переглядати своє ставлення до процесу дистриб’юції, трансформуватися із просто продавців матеріально-технічних цінностей (МТЦ) у постачальників... Подробнее

1
0