Як «Епіцентр Агро» долає труднощі війни

Російська агресія вдарила по всій вітчизняній аграрній сфері – від фермерів до агрохолдингів. Про те, як великі агрокомпанії справляються з проблемами, які навалилися на сільгоспвиробників нинішньої весни, і ще й примудряються допомагати найбільш потерпілим від війни, розповіла керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк. 

З якими труднощами зараз стикається компанія? Зокрема, чи спостерігаються проблеми з забезпеченням пальним, добривами, насінням потрібних гібридів? Як компанія вирішує ці труднощі? Чи не довелося знижувати обсяги внесення добрив через їх дорожнечу?

На початок війни нас непокоїло забезпечення холдингу насінням. Станом на 15 березня воно складало 73% по кукурудзі і 24% - по соняшнику. Наразі, після проведення переговорів, зміни постачальників, власної логістики, холдингу вдалося досягнути забезпечення насінням на 98%.

Втім, усе ще актуальним залишається забезпечення холдингу дизельним паливом на посівну. Це топ-питання, над яким працюємо щоденно. Не менш важливим питанням для здійснення повноцінної посівної є фінансове забезпечення, і його ми також поступово вирішуємо.

Ще одним болючим питанням було ліцензування експорту кукурудзи. Оскільки ліцензію на кожен подібний контракт доводилось чекати майже два тижні. Наразі питання вирішене: ліцензування знято.

Внесення добрив зменшили на 20%, але впевнені, але при цьому норми внесення засобів захисту рослин залишили без змін.

Останніми роками вітчизняні аграрії нарікають на брак робочої сили. Якої ситуації з робочою силою Ви очікуєте в нинішньому році? Чи готується фірма працевлаштовувати переселенців зі східних областей і чи є у них зацікавленість у роботі в сільському господарстві?

До початку війни холдинг вже переживав кадрову кризу. Враховуючи, що потужності в основному зосереджені у Вінницькій та Хмельницькій областях, з відкриттям кордонів частина наших працівників поїхали на заробітки до Польщі.

Саме тому ми активно працювали над питанням мотивації працівників, в тому числі, збільшили заробітну плату. Таким чином, частину людей, які повернулися з Польщі,  ми знову запросили в команду. Також ми працювали над навчанням та професійним зростанням наших працівників всередині команди і таким чином закривали профільні посади. В цілому проблему кадрового голоду ми тоді вирішили досить оперативно.

З початку військових дій частина нашого колективу вступила до лав ЗСУ, але більшість залучені до посівної. Ми намагаємося втримати працівників відповідно до програми МінАПК через бронь співробітників.

До нас також звертаються переселенці і є посади, на які ми вже їх працевлаштували. Але є вузькоспеціалізовані позиції, на які ми можемо взяти лише осіб з відповідним досвідом.

Які роботи проводите зараз? Чи вдається все зробити в оптимальні строки і чи вдасться, на Вашу думку, виконувати роботи в оптимальні строки надалі?

Наразі в холдингу проводимо роботи з закриття вологи соняшнику, кукурудзи, сої; коткуванню і боронуванню озимої пшениці; підживленню озимини; внесенню мікродобрива тощо. В цілому роботи йдуть за планом.

Чи вносили Ви якісь оперативні корективи в плани посівних площ? Якщо так, то під якими культурами хочете їх розширити, а під якими – зменшити?

Після здійснення оглядів полів можемо стверджувати, що озимі культури знаходяться в хорошому стані. Наразі переглядаємо структуру посівів, плануємо задля продовольчої безпеки держави засіяти невеликі площі під гречку тощо.

Які Ваші прогнози щодо недобору врожаю в Україні в нинішньому році? Чи прогнозуєте Ви недобір урожаю на контрольованій урядом території?

Основна проблема для всієї України - це активні військові дії, які не дають можливості аграріям з технікою зайти в поля. Сьогодні головними питаннями для аграріїв - від фермерів до холдингів - є пошуки дизельного палива, насіння, добрив, ЗЗР,  техніки, людей та фінансування. Всі вони, однак, поступово закриваються і посівна відбудеться на безпечних територіях.

Внутрішнє споживання кукурудзи та пшениці становить по 7 млн тонн. На сьогодні Україна все ще має потенціал експорту обох культур з огляду на наявність невивезених залишків.

Так, виробництво пшениці складало 33 млн тонн, з них - 70%, або 6 млн тонн, Україна може експортувати, враховуючи внутрішнє споживання. Виробництво кукурудзи склало близько 42 млн тонн, і з них не було експортовано 15 млн тонн.

Втім, ми повинні не забувати про те, що Україна займає вагоме місце в світі по експорту: пшениця займає 10% світового експорту, кукурудза - 15%, соняшникова олія - 50-55%. З огляду на це, безперечно, важливим залишається проведення повноцінної посівної.

Тому для забезпечення власної продовольчої безпеки України аграрії вже сьогодні переглядають структуру посівів. Розширюють площі під гречкою, ячменем, кукурудзою, пшеницею з метою забезпечення країни крупами.

Наскільки реально перенаправити експорт з портів на залізницю і з південного напрямку на західний? Чи планує Ваша компанія якісь заходи щодо переорієнтації експортних потоків і які труднощі виникають перед українськими аграріями в цій сфері?

З експортом дійсно існують труднощі не лише у нас, а й в інших учасників ринку. Головним чином - через неможливість експорту через порти. Всім довелося переорієнтуватися на експорт через Польщу, Румунію, Угорщину, Молдову та Словаччину. Але всі вони є «вузьким горлечком», оскільки можуть забезпечити добову перевалку лише до 20 тис. тонн, тоді як порти могли приймати по 200-250 тис. тонн за добу. Думаю, згодом всі знайдуть вихід і з цієї ситуації, що дозволить збільшити можливості вивозу при умові безпеки на залізній дорозі.

В чому Ваша компанія вже відчула підтримку з боку держави, яку вона обіцяла сільгоспвиробникам, і чи бачите Ви необхідність ще в якихось заходах підтримки?

За участю Мінагрополітики, в Україні розроблена процедура підтримки аграріїв. Вже є напрацьовані алгоритми забезпечення дизельним пальним для техніки; бронювання працівників від мобілізації; затверджена процедура проходження водіїв віком від 18 до 60 років на кордонах для забезпечення імпорту засобів захисту рослин, добрив/експорту дозволеної продукції; фінансування.

Поки що ми не отримали підтримки по жодному з питань. Однак не зупиняємося і продовжуємо рухатися самостійно і сподіваємося, що все ж зможемо скористатися державними заходами підтримки.

Яку допомогу Ваша компанія надає переселенцям, людям, які проживають біля лінії фронту, та нашим захисникам?

З початку війни ми перемістили працівників центрального офісу на Західну Україну.  Що стосується допомоги лінії фронту, то наш холдинг вже на сьогодні надав допомоги на понад 20 млн грн, включаючи техніку, пальне, борошно, цукор, соняшник, постільну білизну, їжу тощо. А загальна сума допомоги групи компаній “Епіцентр К”, до якої входить холдинг “Епіцентр Агро”, вже склала понад 300 млн грн. Також у нас працюють гуманітарні штаби в Києві та на заході України. Ми активно допомагали розміщувати переселенців на Хмельниччині, а зараз допомагаємо з улаштуванням діточок в садочки, школи тощо.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com