Спецможливості
Досвід господарств

Вирощування льону-кучерявця. Кейс "Баришевська зернова компанія"

21.05.2017
11766
Вирощування льону-кучерявця. Кейс "Баришевська зернова компанія" фото, ілюстрація
Юрій Чебан, головний агроном чернігівського кластера ТОВ «Баришівська зернова компанія»

Ос­танніми ро­ка­ми в Ук­раїні по­чи­на­ють відро­д­жу­ва­ти вже де­що за­бу­ту куль­ту­ру — льон. Нині йо­го висіва­ють здебільшо­го ве­ликі гос­по­дар­ст­ва та аг­ро­хол­дин­ги. За своєю рен­та­бельністю насіння льо­ну на­бли­жається до со­няш­ни­ко­во­го. 

 

 

 

Про­те як­що, окрім насіння, на яке є ве­ли­кий по­пит, ре­алізу­ва­ти ще й стеб­ла — на ви­роб­ництво во­лок­на, то мож­на впев­не­но ствер­д­жу­ва­ти, що при­бу­ток від ви­ро­щу­ван­ня льо­ну бу­де до­сте­мен­но більший, порівня­но із со­няш­ни­ком. За сло­ва­ми прак­тиків, ви­ро­с­ти­ти льон — уза­галі не про­бле­ма, на відміну від сої чи ку­ку­руд­зи. Ця куль­ту­ра до­сить до­б­ре ре­а­гує на гербіцид­ний за­хист, здат­на рос­ти на бідних ґрун­тах та є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком під озимі. Про­те зби­ран­ня льо­ну, яке за­кри­ває тех­но­логічний цикл по­льо­вих робіт, має свої особ­ли­вості. І як­що ви ду­маєте, що су­час­на за­кор­дон­на техніка, яку маєте в своєму гос­по­дарстві, впо­рається з будь-яким за­вдан­ням на полі, то тут як­раз по­ми­ляєте­ся… Річ у тім, що льон — це куль­ту­ра, яку не так-то лег­ко «підко­ри­ти». Про особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня цієї кра­си­вої го­лу­боквітої куль­ту­ри мо­жуть зна­ти ли­ше старі, досвідчені аг­ро­но­ми, адже су­часні — вчать­ся за ме­то­дом проб та по­ми­лок. Тож, спо­ді­ваємо­ся, ма­теріал цієї статті, в якій ідеть­ся про особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня льо­ну-ку­че­ряв­ця (про що нам ви­па­ла на­го­да дізна­ти­ся, відвідав­ши чернігівське відділен­ня ТОВ «Ба­ришівська зер­но­ва ком­панія»), по­слу­гує ко­рис­ною інфор­мацією для тих, хто має намір відро­ди­ти ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри на ук­раїнських по­лях.

По­вер­нен­ня до регіональ­них аг­ро­тра­дицій

Сьо­годні чернігівський кла­с­тер «Ба­ришівської зер­но­вої ком­панії» об­­роб­ляє близь­ко 10 тис. га землі. Ос­­тан­нім ча­сом тут найбільше висіва­ють ку­­ку­руд­зу, яка зай­має 4,8 тис. га, а та­кож на знач­них пло­щах ви­ро­щу­ють: со­­няш­­­ник — 1,6 тис. га, ози­му пше­ни­цю — 1,5 тис., сою — 0,5 тис. та льон — близь­ко 800 га. Чи­ма­ло зе­мель у цьо­му регіоні тільки ос­во­ю­ють або по­втор­но вво­дять в об­робіток після дов­гих років ви­ве­ден­ня із сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­ко­ри­с­тан­ня в період «за­пу­щен­ня». На та­ких по­лях про­во­ди­ли роз­кор­чо­ву­ван­ня ча­гар­ників та роз­по­ча­ли висіва­ти «євро­лайтнінго­ві» гібриди со­няш­нику.Льон — культура, що добре росте на бідних ґрунтах

Чернігівщи­на як аг­ро­регіон до­не­дав­на був не­спри­ят­ли­вим для ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку, але, вра­хо­ву­ю­чи зміни кліма­ту та на­пра­цю­ван­ня су­час­ної се­лекції, аре­ал цих куль­тур в Ук­раїні став знач­но шир­ший. Во­ни все впев­неніше ос­во­ю­ють північні рай­о­ни країни. Так, зо­к­ре­ма, ку­ку­руд­зу гос­по­дар­ст­во, яке ми відвіда­ли, висіває із ФАО не ви­ще як 260, со­няш­ник — та­кож ран­нь­о­с­тиг­лий, зі стро­ком ве­ге­тації не більше ніж 110 днів. За сло­ва­ми го­ло­вно­го аг­ро­но­ма Юрія Іва­но­ви­ча, землі Чернігівщи­ни за своїм аг­рохімічним скла­дом бідні, із вмістом гу­му­су мак­си­мум 1,5% (а по­де­ку­ди — навіть і 0,5%). На од­но­му й то­му са­мо­му полі вро­жайність, скажімо, ози­мої пше­ниці на одній ділянці по­ка­за­ла 4,8 ц/га, а місця­ми є про­га­ли­ни, на яких навіть і бур’яни не рос­туть. Ґрун­ти пе­ре­важ­но супіщані, піщані, та суг­лин­ки.

Та, по­при до­сить бідні ґрун­ти, у чернігівсько­му відділку зби­ра­ють ку­ку­руд­зи в се­ред­нь­о­му по 80 ц/га, ози­мої пше­ниці — 50, со­няш­ни­ку — 26, а сої торік зібра­ли 28,3 ц/га. Льон — це тра­диційна (в уся­ко­му разі — раніше) куль­ту­ра Чернігівщи­ни, то­му ви­ще керівництво аг­ро­ком­панії прий­ня­ло рішен­ня віднов­лю­ва­ти на своїх по­лях цю не­за­слу­же­но за­бу­ту куль­ту­ру. 

Перші кро­ки в ос­воєнні льо­нар­ст­ва

По­пе­ред­ни­ком під льон бу­ли ку­ку­руд­за та ози­ма пше­ни­ця. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ників з осені в ґрунт бу­ло вне­се­но нітро­а­мо­фо­с­ку з ак­цен­том на калій: 5:17:36 — 130 кг/га у фізичній вазі. Після цьо­го про­ве­ли дис­ку­ван­ня на гли­би­ну 15–20 см, і в та­ко­му стані по­ле ввійшло в зи­му. Ра­но на­весні пе­ред висівом, під бо­ро­ну­ван­ня, бу­ло вне­се­но нітро­а­мо­фо­с­ку NPK 16:16:16 — 150 кг та кар­бамід — 150 кг/га у фізичній вазі. 

Льон — хо­ло­достійка куль­ту­ра. За сло­ва­ми го­ло­вно­го аг­ро­но­ма, рос­ли­ни льо­ну мо­жуть ви­т­ри­му­ва­ти навіть ко­рот­ко­часні за­мо­роз­ки до -5°С, то­му за­тя­гу­ва­ти із йо­го висіван­ням не вар­то.

Строк сівби збігається в часі з висівом ярих ранніх куль­тур, та­ких як овес, а то й навіть на­стає де­що раніше. Так, ви­хо­дя­чи з по­точ­них по­год­но-кліма­тич­них умов цьо­го ро­ку, в аг­ро­хол­дин­гу по­ча­ли висіва­ти куль­ту­ру 28 бе­рез­ня. Пе­ред­посівний об­робіток після по­пе­ред­ни­ка ози­ма пше­ни­ця про­во­ди­ли ґрун­то­об­роб­ним ком­плек­сом «Рубін» на гли­би­ну 5–6 см, після ку­ку­руд­зи — до 8 см за­для кра­що­го за­гор­тан­ня післяж­нив­них ре­ш­ток. Гли­би­на висіван­ня — 2–3, мак­си­мум — 4 см, по­за­як ґрунт має бу­ти не роз­пу­ше­ним, а віднос­но ущільне­ним. Нор­ма висіву насіння — 75 кг/га. Висіва­ли сорт льо­ну Евріка (насіння І та ІІ ре­про­дукції). Оскільки льон — куль­ту­ра дрібно­насінна, кот­ку­ван­ня слід про­во­ди­ти в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку. Та­кий аг­ро­прий­ом до­дат­ко­во вирівнює по­верх­ню ґрун­ту та дає змо­гу во­лозі із нижніх шарів підтяг­ну­ти­ся вго­ру, ближ­че до зо­ни за­ля­ган­ня насіння, а зго­дом — ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин.

Про­фесійний підхід до за­хи­с­ту льону

За­хист льо­ну, як і будь-якої куль­ту­ри, роз­по­чи­нається з про­тру­ю­ван­ня насіння. Тож насіннєвий ма­теріал пе­ред висіван­ням про­тру­ю­ва­ли пре­па­ра­том Га­у­чо — 4 кг/га, то­му що на по­лях чи­ма­ло дро­тя­ників, які по­шко­д­жу­ють мо­ло­де коріння льо­но­вих рос­лин. Та­кож насіння до­дат­ко­во об­роб­ля­ли про­дук­та­ми Рек­солін та Яра Кріста, які місять ком­плекс мікро­е­ле­ментів. Фунгіцидні про­труй­ни­ки не за­сто­со­ву­ва­ли. І ще од­на важ­ли­ва тех­но­логічна опе­рація — калібру­ван­ня насіння. Ад­же для то­го, щоб ефек­тив­но про­ве­с­ти про­тру­ю­ван­ня та за­без­пе­чи­ти якісний висів, насіння по­вин­не ма­ти 100%-ву плинність. Аг­ро­хол­динг за­мов­ляв та­ку опе­рацію у про­фесіоналів цієї спра­ви, по­за­як влас­но­го об­лад­нан­ня для відповідної насіннєвої об­роб­ки в гос­по­дарстві по­ки що не­має.Посіви льону під час цвітіння нагадують неспокійне озеро, в якому відбивається блакитне небо

У фазі «ялин­ки» в роз­вит­ку куль­ту­ри за­сто­со­ву­ва­ли про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів гербіцид Ба­за­г­ран нор­мою ви­ко­ри­с­тан­ня 2,5 л/га, а че­рез п’ять днів по­то­му, за ви­со­ти рос­лин 12–15 см, про­ве­ли по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня фо­с­фор­но-калійним до­б­ри­вом Яра Кріста — 3 кг/га. Після пер­шо­го по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня посів об­ро­би­ли про­ти зла­ко­вих бур’янів — гербіци­дом Тар­га Су­пер нор­мою 1,2 л/га. Пе­ред цвітінням про­ти шкідників на куль­турі бу­ло про­ве­де­но інсек­ти­цид­ну об­роб­ку рос­лин пре­па­ра­том Енжіо із до­да­ван­ням до­б­ри­ва Яра Віта Бор­т­рак. Та­ким чи­ном пи­тан­ня за­хи­с­ту та удо­б­рен­ня куль­ту­ри бу­ло виріше­но до­сить якісно.

Особ­ли­вості де­си­кації льону

Торік пе­ред зби­ран­ням уро­жаю аг­ро­хол­динг про­во­див де­си­кацію посівів, ад­же льон до­сти­гає нерівномірно: пе­пре­дусім — ко­ро­боч­ка, насіння в якій має во­логість 7–8%, а стеб­ло рос­ли­ни на цей час іще зе­ле­не. Де­си­кацію про­во­ди­ли шля­хом об­при­с­ку­ван­ня (із за­лу­чен­ням орен­до­ва­но­го гелікоп­те­ра) пре­па­ра­том Рег­лон Ейр нор­мою 2,2 л/га, за ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну 70 л/га. По­за­як для за­сто­су­ван­ня гелікоп­те­ра інших за­мов­лень в ок­рузі не бу­ло, а три­ма­ти йо­го в гос­по­дарстві пев­ний час із ура­ху­ван­ням особ­ли­во­с­тей до­сти­ган­ня льо­ну (а от­же, й по­етап­ної об­роб­ки) до­сить ви­т­рат­но, то де­си­кацію бу­ло про­ве­де­но на всій площі, як ка­жуть, з од­но­го ма­ху. Че­рез п’ять-шість днів після де­си­кації хол­динг по­чав зби­ра­ти вро­жай. Зда­ва­ло­ся б, що всі про­бле­ми із ви­ро­щу­ван­ня льо­ну вже по­за­ду. Про­те, як ви­я­ви­ло­ся, з прак­тич­но «ну­ль­о­вим» льо­нарсь­ким досвідом у пер­ший рік ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри, ос­новні про­бле­ми бу­ли ще по­пе­ре­ду. Спеціалісти про них, звісно, чу­ли, але ма­ли ве­ли­кий сумнів що­до мож­ли­вості стик­ну­ти­ся з ни­ми у власній прак­тиці.Коробочка льону достигає значно скоріше за стебло

На­решті — зби­ран­ня…

Для об­мо­ло­чу­ван­ня льо­ну спо­чат­ку «ки­ну­ли» два ком­бай­ни «Джон Дір» із ро­тор­ною си­с­те­мою об­мо­ло­ту. Про­те во­ни в полі дов­го не за­три­ма­ли­ся. Як зга­дує го­ло­вний аг­ро­ном, ос­нов­на про­бле­ма по­ля­га­ла в то­му, що со­ло­ма льо­ну до­сить швид­ко на­мо­ту­ва­ла­ся на бітер ком­бай­на. Річ у тім, що цей ро­бо­чий ор­ган в аг­ре­гаті розміще­ний по­за­ду об­мо­ло­чу­валь­но­го ро­то­ра, тож, як ре­зуль­тат, стеб­ло­ва ма­са спри­чи­ню­ва­ла за­кли­ню­ван­ня бітерів та ви­во­ди­ла з ро­бо­чо­го ста­ну привідні па­си. Після то­го, як їх бу­ло спа­ле­но по два на кож­но­му ком­байні, по­ра­ху­ва­ли, що для то­го, аби змо­ло­ти­ти всю пло­щу льо­ну, на ко­жен аг­ре­гат потрібно бу­де прид­ба­ти не один де­ся­ток та­ких... 

Тож пер­ша спро­ба зібра­ти ви­ро­ще­ний уро­жай не увінча­ла­ся успіхом. Відра­зу бу­ло прий­ня­то рішен­ня за­пу­с­ти­ти в ро­бо­ту два ком­бай­ни «Кла­ас Лексіон 480», які ма­ють гібрид­ну си­с­те­му об­мо­ло­ту (ба­ра­бан + ро­тор). Стеб­ла льо­ну на час зби­ран­ня бу­ли не зовсім сухі. Після кількох про­ходів техніки ви­я­ви­ло­ся, що ці ком­бай­ни теж бу­ли не зовсім го­тові до зби­ран­ня — до­сить ба­га­то льо­но­вих ко­ро­бо­чок не ви­мо­ло­чу­ва­ло­ся. Ста­ло зрозуміло, що за та­ких умов для поліпшен­ня об­мо­ло­чу­ван­ня ба­жа­но бу­ло б підба­ра­бан­ня на цих ком­бай­нах заміни­ти на інші — для дрібно­насінних куль­тур. Про­те ос­на­щен­ня техніки но­ви­ми підба­ра­бан­ня­ми обійдеть­ся сьо­годні в чи­ма­лу копійку, тож ку­пу­ва­ти їх керівництво хол­дин­гу не ста­ло. Зре­ш­тою, мо­ло­ти­ли льон технікою зі стан­дарт­ною ком­плек­тацією. Спеціалісти гос­по­дар­ст­ва ли­ше вста­но­ви­ли на ком­бай­ни до­мо­ло­чу­валь­ний сег­мент (де­ко), що да­ло змо­гу за­три­му­ва­ти ско­ше­ну ма­су в мо­ло­тиль­но­му ба­ра­бані і, відповідно, підви­щи­ти якість об­мо­ло­чу­ван­ня. Та­ким чи­ном про­дук­тивність цих ком­байнів ста­но­ви­ла на по­чат­ку зби­раль­них робіт 50 га/день. У міру підси­хан­ня стеб­ла куль­ту­ри якість ско­шу­ван­ня та об­мо­ло­чу­ван­ня погіршу­ва­ла­ся. Тож ще один важ­ли­вий вис­но­вок: зі зби­ран­ням уро­жаю не вар­то за­тя­гу­ва­ти, ад­же як­що в цей період прой­де дощ, то в ре­зуль­таті змо­чу­ван­ня на стеблі поч­нуть відо­крем­лю­ва­ти­ся во­лок­на. І як­що на жатці ком­бай­на між різа­ль­ним сег­мен­том та паль­ця­ми з про­тиріза­ль­ни­ми ча­с­ти­на­ми є не­ве­ли­кий за­зор, то в ре­зуль­таті ско­шу­ван­ня на косі жат­ки на­мо­тується пак­ля, яка ви­во­дить із ла­ду як ко­су, так й інші ро­бочі вуз­ли ком­бай­на. 

Прак­тичні вис­нов­ки з влас­но­го досвіду

За ре­ко­мен­даціями го­ло­вно­го аг­ро­но­ма, до зби­ран­ня льо­ну потрібно го­ту­ва­ти­ся на­леж­ним чи­ном, ад­же це луб’яна куль­ту­ра, й ко­си­ти її зовсім не про­сто. Як по­ка­за­ла прак­ти­ка, ком­бай­ни з ро­тор­ною си­с­те­мою об­мо­ло­ту для зби­ран­ня цієї куль­ту­ри не ду­же при­датні, а з ба­ра­бан­ною — по­тре­бу­ють, окрім ус­та­нов­ле­но­го на са­мо­му ба­ра­бані спеціаль­но­го підба­ра­бан­ня для дрібно­насінних куль­тур, до­дат­ко­во ще й нові бичі, які за­без­пе­чать якісне об­мо­ло­чу­ван­ня ко­ро­бо­чок. Для от­ри­ман­ня мак­си­маль­но­го ре­зуль­та­ту зби­ран­ня ба­жа­но, щоб на жатці бу­ло вста­нов­ле­но но­ву ко­су. Збирання льону — один із найбільш трудомістких  процесів, який потребує належної підготовки техніки

Оскільки зер­но льо­ну до­сить лег­ке, си­лу вітру (йо­го вплив на зне­сен­ня насіння по­за межі ком­бай­но­во­го бун­ке­ра) потрібно змен­ши­ти шля­хом зни­жен­ня кількості обертів вен­ти­ля­то­ра в си­с­темі очи­щен­ня та при­кри­ван­ня заслінки, щоб уник­ну­ти ви­ду­ван­ня насіння. Та­кож у си­с­темі очи­щен­ня, замість стан­дарт­них решіт, потрібно ста­ви­ти пробійні: верхні — з от­во­ра­ми розміром 6–7 мм, нижні — 4–5 мм. В умо­вах цьо­го хол­дин­гу під час зби­ран­ня льо­ну один із ком­байнів був пе­ре­об­лад­на­ний пробійни­ми ре­ше­та­ми, а в си­с­темі очи­щен­ня дру­го­го аг­ре­га­ту верхнє ре­ше­то бу­ло стан­дарт­не (для зер­но­вих куль­тур), нижнє — пробійне, але з діаме­т­ром от­ворів 7 мм. У ре­зуль­таті насіння в бун­кер цьо­го ком­бай­на над­хо­ди­ло з до­сить ве­ли­кою ча­ст­кою сміттєвої домішки (до 30%). 

Зби­ран­ня куль­ту­ри в хол­дин­гу роз­по­ча­ли 10–12 серп­ня, хо­ча льо­но­ва ко­ро­боч­ка бу­ла стиг­ла вже на по­чат­ку цьо­го міся­ця. Ви­хо­дя­чи з влас­но­го досвіду, го­ло­вний аг­ро­ном на­го­ло­шує, що до зби­ран­ня вро­жаю потрібно бу­ло при­сту­пи­ти раніше як мінімум на де­сять днів. Де­си­кацію слід про­во­ди­ти по­етап­но, щоб не до­пу­с­ти­ти по­вно­го до­сти­ган­ня стеб­ла, ад­же во­логіше стеб­ло знач­но лег­ше зрізується жат­кою. 

Про­цес зби­ран­ня льо­ну в аг­ро­хол­дин­гу за­тяг­нув­ся на місяць. І що ближ­че бу­ло до за­вер­шен­ня робіт, то все важ­че куль­ту­ра підда­ва­ла­ся об­мо­ло­чу­ван­ню. Юрій Іва­но­вич зга­дує: «Льо­нарі-прак­ти­ки нам го­во­ри­ли, що цю куль­ту­ру зби­ра­ти важ­ко, та спо­чат­ку ми ці за­ува­жен­ня сприй­ня­ли з іронією, ад­же в нас зби­ран­ня роз­по­ча­ло­ся лег­ко, як пісня, а до­мо­ло­чу­ва­ли ма­ло не зі сльо­за­ми...» У ре­зуль­таті хол­дин­гу не вда­ло­ся зібра­ти 2 га льо­ну, оскільки й працівни­ки, й зби­раль­на техніка бу­ли вкрай ви­мо­тані, а по­за­як куль­ту­ра йшла по­пе­ред­ни­ком під ози­му пше­ни­цю, то не мож­на бу­ло зволіка­ти з про­ве­ден­ням на­ступ­них по­льо­вих опе­рацій. Зре­ш­тою незібра­ну ділян­ку за­ди­с­ку­ва­ли, оскільки осіння посівна кам­панія бу­ла вже в роз­палі.

Отак, зі всіма ста­ран­ня­ми та про­фесіоналізмом хол­дин­гу торік вда­ло­ся от­ри­ма­ти вро­жайність льо­ну на рівні 18,3 ц/га. Ве­ли­ка це вро­жайність чи ма­ла, мож­на су­ди­ти за відповідни­ми по­каз­ни­ка­ми в інших гос­по­дар­ст­вах. Так, за сло­ва­ми го­ло­вно­го аг­ро­но­ма, гос­по­дар­ст­вам Хмель­ниць­кої та Жи­то­мирсь­кої об­ла­с­тей, де цю куль­ту­ру та­кож ви­ро­щу­ють про­фесійно, вда­ло­ся зібра­ти 23–24 ц/га.

Збут про­дукції — спра­ва не ос­тан­ня

Зібра­не насіння льо­ну бу­ло транс­пор­то­ва­не на влас­ний еле­ва­тор, де про­ве­ли йо­го пер­вин­не очи­щен­ня. При­нагідно за­зна­чи­мо, що на лля­не насіння до­б­ра ціна як у нас, так і за кор­до­ном. На­разі євро­пейські країни за­ку­по­ву­ють йо­го по 300–350 у.о./т, але потрібно чітко ро­зуміти, що ви­мо­ги що­до та­ко­го насіння ду­же ви­сокі, тож йо­го якість має бу­ти відповідною. До то­го ж во­но не має місти­ти жод­них сто­ронніх домішок, бу­ти відібра­ним на фо­то­се­па­ра­торі за ко­ль­о­ром із ура­ху­ван­ням од­норідності за­барв­лен­ня. То­му до­ве­с­ти насіння льо­ну до то­вар­но­го ви­ду не зовсім про­сто — для цьо­го потрібно ма­ти, опріч усь­о­го, ще й спеціаль­не об­лад­нан­ня.

Ціка­ва ця куль­ту­ра й з точ­ки зо­ру рен­та­бель­ності ви­ро­щу­ван­ня: так, як­що во­се­ни торік, скажімо, ціна со­няш­ни­ку бу­ла на рівні 8 тис./т, то насіння льо­ну на той час ко­ш­ту­ва­ло 7 тис./т.

Для то­го, щоб підви­щи­ти рен­та­бельність льо­ну, окрім насіння, потрібно та­кож знай­ти шля­хи збу­ту йо­го со­ло­ми. В та­ко­му разі куль­ту­ра бу­де знач­но рен­та­бельніша за со­няш­ник. На дум­ку го­ло­вно­го аг­ро­но­ма цьо­го аг­ро­хол­дин­гу, на 3 тис. грн з од­но­го га посівів льо­ну мож­на от­ри­ма­ти більше при­бут­ку порівня­но із со­няш­ни­ком. На­разі зраз­ки льо­но­вої со­ло­ми хол­динг відпра­вив у Хер­сон на ла­бо­ра­торні аналізи, щоб з’ясу­ва­ти, чи при­дат­на во­на для пе­ре­роб­ки на во­лок­но. В ос­нов­но­му, стеб­ла льо­ну до­сить ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють у про­мис­ло­вості для ви­роб­ництва ка­натів для по­треб ко­раб­ле­бу­ду­ван­ня та мо­ре­пла­ван­ня, ад­же во­ни до­стат­ньо стійкі до руй­ну­ван­ня в со­лоній воді порівня­но із син­те­тич­ни­ми ка­на­та­ми. 

Як­що ж ка­налів збу­ту стеб­ло­про­дукції ви не знай­де­те, то лля­на со­ло­ма вза­галі є про­бле­мою, оскільки во­на при­дат­на ли­ше для спа­лю­ван­ня на полі. Зда­ва­ло­ся б, це без­глуз­дя, але на­справді так. Хол­динг має власні по­туж­ності для сушіння зер­на про­дук­тивністю 1000 т/до­бу. Ці су­шар­ки «за­прав­ля­ють­ся» різни­ми бри­ке­та­ми, от­ри­ма­ни­ми з по­ло­ви зер­но­вих та відходів со­няш­ни­ку й інших куль­тур. Для то­го, аби ви­го­то­ви­ти бри­ке­ти з со­ло­ми льо­ну, її потрібно по­пе­ред­ньо подрібни­ти, а та­ко­го об­лад­нан­ня в гос­по­дарстві не­має. Теп­ло­ва енергія від тю­ко­ва­ної со­ло­ми льо­ну за­над­то ма­ла, щоб за­без­пе­чи­ти ро­бо­ту су­шар­ки ви­со­кої про­дук­тив­ності, тож хіба що та­ка со­ло­ма підійде для низь­ко­про­дук­тив­них су­ша­рок — до 200 т/до­бу.

 Із 800 га льо­но­со­ло­ми хол­динг за­тю­ку­вав ли­ше 100. Як ви­я­ви­ло­ся, не всі за­кор­донні прес-підби­рачі мо­жуть вза­галі її тю­ку­ва­ти. Спо­чат­ку про­бу­ва­ли ро­би­ти це за­кор­дон­ним пре­сом, у яко­му ме­ханізм ущільнен­ня ма­си має гу­мові стрічки. У ре­зуль­таті ро­бо­ти з льо­но­вою со­ло­мою во­ни над­то швид­ко спраць­о­ву­ють­ся, що по­тре­бує до­ро­го­го ре­мон­ту прес-підби­ра­ча. Врешті-решт тю­ку­ва­ли льо­но­со­лом­у пре­сом біло­русь­ко­го ви­роб­ництва, в яко­му пре­су­валь­на ка­ме­ра повністю ме­та­ле­ва. 
Тож як­що ви виріши­ли зай­ня­ти­ся ви­ро­щу­ван­ням льо­ну — то го­туй­те відповідну техніку для йо­го зби­ран­ня за­зда­легідь.

Г. Жолобецький,
g.zholobetskiy@univest-media.com

Інформація для цитування
Льон — куль­ту­ра при­бут­ко­ва… чи за­мо­роч­ли­ва?/ Г. Жолобецький// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 68-71

Інтерв'ю
Валерій Давиденко, народний депутат України
Чутки про відставку Кутового, підтримка кооперативного руху і малих виробників ці та інші актуальні питання propozitsiya.com погодився висвітлити народний депутат України Валерій Давиденко. 
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів

1
0