Спецможливості
Досвід господарств

Органічна малина: гра по-крупному

31.10.2019
1934
Органічна малина: гра по-крупному фото, ілюстрація

Господарство на Київщині вже другий рік збирає врожай з великої (35 га) плантації органічної малини. Як вдається виростити ягоду без «хімії» на такій великій площі, а потім ще й збути врожай — з’ясовував сайт “Пропозиція».

 

 

 

 

 

 

 

Після польових культур і тваринництва взялися за ягідництво

СТОВ «Дібрівка Агросервіс», що з с. Дібрівка Тетіївського р-ну на Київщині, існує з початку століття. Наростило земельний банк до приблизно 3000 га, має ВРХ, молочне стадо, свиней, невелику кількість баранів. А нещодавно вирішило зайнятися ще й садівництвом та ягідництвом.

У 2016 р. вирішило насадити плантацію малини. І відразу велику — 35 га. Та ще й органічну. І з прицілом на комбайнове збирання. А позаяк, навіть знаходячись на Київщині, для таких обсягів свіжої ягоди складно знайти збут, то з самого початку планувалося працювати в двох сегментах ринку: свіжої ягоди і замороженої. Відповідно, торік, запустили першу чергу цеху з заморожування.

Органічна малина зацікавила господарство тим, що ціни на неї в 1,5 рази вищі, ніж на звичайну. Однак ринок у неї в Україні мікроскопічний. Тому ще на стадії закладки плантації знайшли партнерів у Польщі, які захотіли купувати заморожену ягоду. Збувати свіжу ягоду виявилось важче. Маючи порівняно великі обсяги, доводилося віддавати органічну ягоду за ціною звичайної. Враховуючи те, що торік навіть з урахуванням органічної премії малина, за словами власника господарства Юрія Демцюри, була збитковою, то, починаючи з нинішнього сезону, «Дібрівка Агросервіс» повністю зосередилася на сегменті замороженої ягоди. «На свіжому ринку хай працюють ті, у кого 5–10 га», — вирішив Ю. Демцюра і цього року камеру для зберігання морозильного цеху переробив на 2-гу чергу потужностей з шокового заморожування, довівши їх з 4 до 10 т/день.

 

Закладка плантації

Малинову плантацію закладали восени 2016-го. Звичайно ж, органічними саджанцями, завезеними з Польщі. На саджанці теж існує органічна премія: вроздріб вони коштують зараз 4–5 грн/шт. Перед закладкою плантацію удобрили органічним перегноєм.

Свій вибір господарство зупинило на трьох ремонтантних сортах: Полана, Поемат і Полесє. У кожного — свої переваги й недоліки. Як розповів головний агроном господарства, Полана найкраще підходить для комбайнового збирання і найстійкіша як до шкідників, так і до хвороб. Та й дозріває вона раніше за інші два, хоча в перші 2 роки достигання відбувалося майже одночасно. Водночас вона кисліша, ніж два інших сорти. Хоча й Полана смачна: автор пересвідчився в цьому особисто. Поемат став єдиним сортом, котрий хворів у першій половині літа цього року, коли плантацію заливало. Водночас, як відзначають у господарстві, ягода у цього сорту красивіша, більша і смачніша, ніж у інших двох. Та загалом лежкість у цих сортів невисока: товарну якість свіжої ягоди важко зберігати більше доби. І це стало ще однією причиною відмови від роботи на свіжому ринку.

«Ділянку для органічного ягідника слід вибирати так, щоб грунт був родючим, з достатньою кількістю поживних речовин, і з нейтральним рН», — зауважує головний агроном. Садити малину він радить механізованим способом, бо при ручній посадці не витримується оптимальна глибина. Оптимальна глибина для малини становить 2–3 см, а на плантації є ділянки, де вручну посадили на глибину 5–7 см.

Густота посадки становила 7000 шт./га з міжряддям 3,2 м і відстанню в ряду між рослинами 45–50 см. Зараз, через 3 роки після закладки плантації, рядки розрослися завширшки до 1,2 м, а міжряддя становлять 2 м. Втім, проріджувати малину в цій ситуації головний агроном не рекомендує: на величину ягід цей прийом майже не вплине, а врожайність знизить.

З самого початку плантація планувалася під краплинним зрошенням. Для організації водозабору навіть розчистили місцеву малу річку. Від повітряної посухи краплинне зрошення допомагає мало. Але фахівці господарства сумніваються, що від неї взагалі щось допомагає. Вони посилаються на досвід своїх знайомих, які обприскували малину по листу чистою водою, але в 35-градусну спеку їхня плантація все одно виглядала не краще, ніж у Дібрівці.

 Краплинну стрічку прокладено в 1 ряд, хоча зараз фахівці господарства бачать, що цього було замало — слід було класти у 2 ряди. Відстань між крапельницями в системі становить 50 см, а водовилив — 4 л. Поливають малину щотижня до кінця збирання. Крім того, головний агроном радить восени робити вологозарядковий полив, якщо осінь дуже суха. Оскільки малина ремонтантна, її на зиму скошують до висоти 2 см.

 

Планова врожайність - 10 т/га

Очікується, що плантація прослужить 10 років. Торік, на 2-й рік плодоношення, на зібраних площах було зафіксовано врожайність 8 т/га. Зібраних — тому що позаяк усі 3 сорти дозріли майже одночасно, вдалося зібрати тільки 15 га з 35. Оскільки вважається, що на 2-й рік малина досягає 70% максимальної врожайності, то господарство надалі розраховує на врожайність близько 10 т/га. Позаяк сорти ремонтантні, плодоношення починається в липні (торік збирання почалося 1 липня, цього року — 12-го) і триває до самого кінця вересня чи навіть початку жовтня.

Перші два роки, поки кущі були ще малі, ягоду збирали тільки вручну. Для цього задіювали одночасно до 200 чоловік. Цього року на малину вперше вийшов комбайн. Всіх він замінити не може хоча б тому, що не всі ділянки ягідника достатньо рівні для нормальної роботи комбайна. Але від 30 до 100 чоловік він вже замінив.

Продуктивність комбайна, як розповіли в господарстві, становить 100 кг/год за хорошої врожайності, або 3–5 га/день. Працює на комбайні 2 чоловіки, не рахуючи механізатора. Звичайно, не все так гладко з комбайновим збиранням: відсотків 30 ягоди після нього залишається на кущах, і збирати після нього люди не хочуть, бо в цьому випадку заробітки менші.

 

Захист і удобрення

Та найцікавіше для гостей господарства, звичайно, те, як вдається протистояти різноманітним хворобам без «хімії». Як згадує головний агроном, у перший рік прояви різноманітних хвороб так і полізли: і фітофтороз, і коренева гниль, і альтернаріоз. Також у 1-й рік на плантації поширився хрущ. Надалі щороку з’являлися інші проблеми. Торік це була іржа та сіра гниль (нагадаємо, всю першу половину сезону збирання йшли зливові дощі). Цього року гнилей не було завдяки сухій погоді, зате було зафіксовано спалах іржі. І минулого, й нинішнього року подекуди проявлялася дідімела (пурпурова плямистість). З-поміж шкідників цього літа дошкуляла листокрутка.

«Я був скептиком щодо біопрепаратів», — згадує головний агроном «Дібрівка Агросервіс». Однак практика застосування біопрепаратів, особливо через краплинну стрічку, переконала його в їх дієвості. «Але діють біопрепарати лише тоді, коли ти не вилазиш із малинника, коли слідкуєш за ситуацією і вчасно помічаєш проблеми, коли працювати профілактично і попереджати проблему, а не вирішувати її вже по факту», — додає головний агроном. Та й вносити біопрепарати потрібно частіше: на початку вегетації — кожні 5–7 днів, потім кожні 7–10 днів, наприкінці вегетації — з інтервалом 10–12 днів.

Так, з гнилями вдалося справитися завдяки препарату, що містить гриб триходерма. Він розроблявся проти кореневих гнилей, але торік, коли 20 днів поспіль ішли дощі, подвійна доза цього препарату з прилипачем Біофренд захистила малину від сірої гнилі. А біоінсектицид Актоверм формула разом з вищезгаданим прилипачем зміг дістати листокрутку, яка позакручувалася в листя. Звичайно ж, загибель комах сталася не майже миттєво, як буває при застосуванні хімічних препаратів, а протягом 3–4 днів.

Власник господарства Юрій ДемцюраІржу вдалося побороти завдяки внесенню Медян Екстра та Добродій Комфорт мідь. Другий препарат випробовували як альтернативу першому, бо Медян Екстра хочуть заборонити в органічному землеробстві. А Добродій Комфорт мідь, за відгуками головного агронома, м’якший — настільки, що його можна застосовувати навіть під час збирання ягід.

Що ж стосується дідімели, то головний агроном господарства визнав: якщо вона вже проявилася — нічим її не зупиниш, на відміну від іржі, яку ще можна побороти. Він додав, що ті його колеги, хто не обмежує себе органічними стандартами, навіть хімічними ЗЗР так само нічого не змогли зробити проти цієї напасті.

95% препаратів у системі захисту господарства — від «БТУ-Центр» — компанії, котра, за твердженням інших органічних виробників, є лідером у цьому сегменті в Україні. Проте, як відзначили самі представники «БТУ-Центр», ця система — не догма: якщо господарство любить якісь конкретні препарати інших компаній або раніше закупило великі партії препаратів інших виробників, то вони можуть інтегрувати їх у систему захисту, складаючи її індивідуально для кожного клієнта. Обов’язковим є лише застосування прилипачів у будь-якій баковій суміші: без них, за словами фахівців «БТУ-Центр», 30–40% обсягу біопрепаратів стікатиме на землю.

Починається захист рослин на плантації в 3-й декаді квітня з внесення препаратів на основі сірки (в даному випадку застосовується Тіовіт Джет). Для внесення біопрепаратів у цю пору недостатньо тепло: наприклад, біоінсектициди працюють за температури не нижче 10°С і лише деякі препарати — за температури не нижче 5°С. Після двох обробок препаратами на основі сірки настає черга класичних біопрепаратів.

Також головний агроном відзначив, що попри внесення біоінсектицидів на плантації вижили личинки сонечок, золотоочок та інших природних ворогів шкідливих комах.

Для агронома ж найбільшим викликом стало живлення культури в умовах повної заборони міндобрив. Та виручили біопрепарати, що містили азотофіксуючі бактерії, та добрива Хелпрост. Їх вносили в 1-й половині вегетації, а в 2-й — біопрепарат з набором азотофіксуючих та фосфор- і калійоптимізуючих (тих, що переводять фосфор і калій у грунті з недоступних форм у доступні) бактерій. Також вносили гумати, які, за словами головного агронома, допомогли стримати розвиток хвороб. Усі ці препарати вносилися як по листу, так і через краплинну стрічку. Також головний агроном наголосив на необхідності внесення кальцію. Цей елемент вносився у складі німецького препарату по листу тричі максимальною нормою від початку цвітіння до початку плодоношення.

 

Вінець бізнесу — заморожування

Заморожена малина спрямовується на пакуванняМорозильний цех — найважливіший елемент ягідного бізнесу «Дібрівка Агрпосервіс». Адже тільки з замороженою ягодою можна вийти на зовнішні ринки, врешті, можна не бути заручником короткого терміну реалізації свіжої ягоди. А заморожування ягоди, як відзначає Іван Пугачов, директор компанії «Холод Інжиніринг», котра монтувала морозильний цех, — це висока наука. Вона має масу нюансів, без урахування яких якість продукції не відповідатиме вимогам європейських покупців: наприклад, ягода може злипатися в суцільну масу або розпадатися.

Тож у «Дібрівка Агросервіс» малина з поля потрапляє не зразу в тунель шокового заморожування, а в камеру попереднього охолодження, де температуру ягоди знижують до 0°С. У цьому випадку, як розповів Іван Пугачов, менші витрати на електроенергію, і ягода при шоковому заморожуванні не злипатиметься.

Шокове заморожування відбувається за температури -20…-24°С. Як розповів І. Пугачов, різниця у 2°С може бути критичною: при -18°С вже відбуваються певні процеси окислення, а при -20°С вони відсутні. В камері шокового заморожування ягоду слід трохи перетрушувати, щоб вона не злиплася. Також після повного заморожування ягоди температуру трохи піднімають, а потім знову опускають — щоб ягода не розпадалася. Пакування ягоди відбувається за температури -5°С. У морозильному цеху відбувається рекуперація тепла, що викидається холодильною установкою — за його рахунок нагрівають воду для душових, якими користуються збирачі. Втрати маси ягоди при заморожуванні становлять 4%. Всього морозильний цех щодня споживає 1000 кВт-год електроенергії.

З морозильного цеху кожні 4–5 днів відправляють «фуру» з ягодою спочатку на склад іншої компанії на лінію лазерної інспекції, оскільки європейські покупці вимагають, що ягода перебиралася не вручну, а автоматизовано, а потім вона їде до Польщі: вся ягода з господарства зараз іде на експорт.

Зараз будується 3-я черга цеху. «Я хочу мати склад з можливістю одночасного зберігання всього врожаю, а це орієнтовно 300 т. Тоді й продавати товар буде легше, і ціну матимемо кращу. Бо зараз неможливо обійтися без польських посередників», — відзначає господар. Водночас на наступний рік планується посадити сорти, ягода яких зберігає товарні властивості протягом 3–5 днів — це дасть нові можливості роботи на свіжому ринку.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Заморожена малинаУпакована продукція готова до відправки на експорт

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи

1
0