Спецможливості
Досвід господарств

Вирощування льону-кучерявця. Кейс "Баришевська зернова компанія"

21.05.2017
15797
Вирощування льону-кучерявця. Кейс "Баришевська зернова компанія" фото, ілюстрація
Юрій Чебан, головний агроном чернігівського кластера ТОВ «Баришівська зернова компанія»

Ос­танніми ро­ка­ми в Ук­раїні по­чи­на­ють відро­д­жу­ва­ти вже де­що за­бу­ту куль­ту­ру — льон. Нині йо­го висіва­ють здебільшо­го ве­ликі гос­по­дар­ст­ва та аг­ро­хол­дин­ги. За своєю рен­та­бельністю насіння льо­ну на­бли­жається до со­няш­ни­ко­во­го. 

 

 

 

Про­те як­що, окрім насіння, на яке є ве­ли­кий по­пит, ре­алізу­ва­ти ще й стеб­ла — на ви­роб­ництво во­лок­на, то мож­на впев­не­но ствер­д­жу­ва­ти, що при­бу­ток від ви­ро­щу­ван­ня льо­ну бу­де до­сте­мен­но більший, порівня­но із со­няш­ни­ком. За сло­ва­ми прак­тиків, ви­ро­с­ти­ти льон — уза­галі не про­бле­ма, на відміну від сої чи ку­ку­руд­зи. Ця куль­ту­ра до­сить до­б­ре ре­а­гує на гербіцид­ний за­хист, здат­на рос­ти на бідних ґрун­тах та є до­б­рим по­пе­ред­ни­ком під озимі. Про­те зби­ран­ня льо­ну, яке за­кри­ває тех­но­логічний цикл по­льо­вих робіт, має свої особ­ли­вості. І як­що ви ду­маєте, що су­час­на за­кор­дон­на техніка, яку маєте в своєму гос­по­дарстві, впо­рається з будь-яким за­вдан­ням на полі, то тут як­раз по­ми­ляєте­ся… Річ у тім, що льон — це куль­ту­ра, яку не так-то лег­ко «підко­ри­ти». Про особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня цієї кра­си­вої го­лу­боквітої куль­ту­ри мо­жуть зна­ти ли­ше старі, досвідчені аг­ро­но­ми, адже су­часні — вчать­ся за ме­то­дом проб та по­ми­лок. Тож, спо­ді­ваємо­ся, ма­теріал цієї статті, в якій ідеть­ся про особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня льо­ну-ку­че­ряв­ця (про що нам ви­па­ла на­го­да дізна­ти­ся, відвідав­ши чернігівське відділен­ня ТОВ «Ба­ришівська зер­но­ва ком­панія»), по­слу­гує ко­рис­ною інфор­мацією для тих, хто має намір відро­ди­ти ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри на ук­раїнських по­лях.

По­вер­нен­ня до регіональ­них аг­ро­тра­дицій

Сьо­годні чернігівський кла­с­тер «Ба­ришівської зер­но­вої ком­панії» об­­роб­ляє близь­ко 10 тис. га землі. Ос­­тан­нім ча­сом тут найбільше висіва­ють ку­­ку­руд­зу, яка зай­має 4,8 тис. га, а та­кож на знач­них пло­щах ви­ро­щу­ють: со­­няш­­­ник — 1,6 тис. га, ози­му пше­ни­цю — 1,5 тис., сою — 0,5 тис. та льон — близь­ко 800 га. Чи­ма­ло зе­мель у цьо­му регіоні тільки ос­во­ю­ють або по­втор­но вво­дять в об­робіток після дов­гих років ви­ве­ден­ня із сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­ко­ри­с­тан­ня в період «за­пу­щен­ня». На та­ких по­лях про­во­ди­ли роз­кор­чо­ву­ван­ня ча­гар­ників та роз­по­ча­ли висіва­ти «євро­лайтнінго­ві» гібриди со­няш­нику.Льон — культура, що добре росте на бідних ґрунтах

Чернігівщи­на як аг­ро­регіон до­не­дав­на був не­спри­ят­ли­вим для ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку, але, вра­хо­ву­ю­чи зміни кліма­ту та на­пра­цю­ван­ня су­час­ної се­лекції, аре­ал цих куль­тур в Ук­раїні став знач­но шир­ший. Во­ни все впев­неніше ос­во­ю­ють північні рай­о­ни країни. Так, зо­к­ре­ма, ку­ку­руд­зу гос­по­дар­ст­во, яке ми відвіда­ли, висіває із ФАО не ви­ще як 260, со­няш­ник — та­кож ран­нь­о­с­тиг­лий, зі стро­ком ве­ге­тації не більше ніж 110 днів. За сло­ва­ми го­ло­вно­го аг­ро­но­ма Юрія Іва­но­ви­ча, землі Чернігівщи­ни за своїм аг­рохімічним скла­дом бідні, із вмістом гу­му­су мак­си­мум 1,5% (а по­де­ку­ди — навіть і 0,5%). На од­но­му й то­му са­мо­му полі вро­жайність, скажімо, ози­мої пше­ниці на одній ділянці по­ка­за­ла 4,8 ц/га, а місця­ми є про­га­ли­ни, на яких навіть і бур’яни не рос­туть. Ґрун­ти пе­ре­важ­но супіщані, піщані, та суг­лин­ки.

Та, по­при до­сить бідні ґрун­ти, у чернігівсько­му відділку зби­ра­ють ку­ку­руд­зи в се­ред­нь­о­му по 80 ц/га, ози­мої пше­ниці — 50, со­няш­ни­ку — 26, а сої торік зібра­ли 28,3 ц/га. Льон — це тра­диційна (в уся­ко­му разі — раніше) куль­ту­ра Чернігівщи­ни, то­му ви­ще керівництво аг­ро­ком­панії прий­ня­ло рішен­ня віднов­лю­ва­ти на своїх по­лях цю не­за­слу­же­но за­бу­ту куль­ту­ру. 

Перші кро­ки в ос­воєнні льо­нар­ст­ва

По­пе­ред­ни­ком під льон бу­ли ку­ку­руд­за та ози­ма пше­ни­ця. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ників з осені в ґрунт бу­ло вне­се­но нітро­а­мо­фо­с­ку з ак­цен­том на калій: 5:17:36 — 130 кг/га у фізичній вазі. Після цьо­го про­ве­ли дис­ку­ван­ня на гли­би­ну 15–20 см, і в та­ко­му стані по­ле ввійшло в зи­му. Ра­но на­весні пе­ред висівом, під бо­ро­ну­ван­ня, бу­ло вне­се­но нітро­а­мо­фо­с­ку NPK 16:16:16 — 150 кг та кар­бамід — 150 кг/га у фізичній вазі. 

Льон — хо­ло­достійка куль­ту­ра. За сло­ва­ми го­ло­вно­го аг­ро­но­ма, рос­ли­ни льо­ну мо­жуть ви­т­ри­му­ва­ти навіть ко­рот­ко­часні за­мо­роз­ки до -5°С, то­му за­тя­гу­ва­ти із йо­го висіван­ням не вар­то.

Строк сівби збігається в часі з висівом ярих ранніх куль­тур, та­ких як овес, а то й навіть на­стає де­що раніше. Так, ви­хо­дя­чи з по­точ­них по­год­но-кліма­тич­них умов цьо­го ро­ку, в аг­ро­хол­дин­гу по­ча­ли висіва­ти куль­ту­ру 28 бе­рез­ня. Пе­ред­посівний об­робіток після по­пе­ред­ни­ка ози­ма пше­ни­ця про­во­ди­ли ґрун­то­об­роб­ним ком­плек­сом «Рубін» на гли­би­ну 5–6 см, після ку­ку­руд­зи — до 8 см за­для кра­що­го за­гор­тан­ня післяж­нив­них ре­ш­ток. Гли­би­на висіван­ня — 2–3, мак­си­мум — 4 см, по­за­як ґрунт має бу­ти не роз­пу­ше­ним, а віднос­но ущільне­ним. Нор­ма висіву насіння — 75 кг/га. Висіва­ли сорт льо­ну Евріка (насіння І та ІІ ре­про­дукції). Оскільки льон — куль­ту­ра дрібно­насінна, кот­ку­ван­ня слід про­во­ди­ти в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку. Та­кий аг­ро­прий­ом до­дат­ко­во вирівнює по­верх­ню ґрун­ту та дає змо­гу во­лозі із нижніх шарів підтяг­ну­ти­ся вго­ру, ближ­че до зо­ни за­ля­ган­ня насіння, а зго­дом — ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин.

Про­фесійний підхід до за­хи­с­ту льону

За­хист льо­ну, як і будь-якої куль­ту­ри, роз­по­чи­нається з про­тру­ю­ван­ня насіння. Тож насіннєвий ма­теріал пе­ред висіван­ням про­тру­ю­ва­ли пре­па­ра­том Га­у­чо — 4 кг/га, то­му що на по­лях чи­ма­ло дро­тя­ників, які по­шко­д­жу­ють мо­ло­де коріння льо­но­вих рос­лин. Та­кож насіння до­дат­ко­во об­роб­ля­ли про­дук­та­ми Рек­солін та Яра Кріста, які місять ком­плекс мікро­е­ле­ментів. Фунгіцидні про­труй­ни­ки не за­сто­со­ву­ва­ли. І ще од­на важ­ли­ва тех­но­логічна опе­рація — калібру­ван­ня насіння. Ад­же для то­го, щоб ефек­тив­но про­ве­с­ти про­тру­ю­ван­ня та за­без­пе­чи­ти якісний висів, насіння по­вин­не ма­ти 100%-ву плинність. Аг­ро­хол­динг за­мов­ляв та­ку опе­рацію у про­фесіоналів цієї спра­ви, по­за­як влас­но­го об­лад­нан­ня для відповідної насіннєвої об­роб­ки в гос­по­дарстві по­ки що не­має.Посіви льону під час цвітіння нагадують неспокійне озеро, в якому відбивається блакитне небо

У фазі «ялин­ки» в роз­вит­ку куль­ту­ри за­сто­со­ву­ва­ли про­ти од­норічних дво­доль­них бур’янів гербіцид Ба­за­г­ран нор­мою ви­ко­ри­с­тан­ня 2,5 л/га, а че­рез п’ять днів по­то­му, за ви­со­ти рос­лин 12–15 см, про­ве­ли по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня фо­с­фор­но-калійним до­б­ри­вом Яра Кріста — 3 кг/га. Після пер­шо­го по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня посів об­ро­би­ли про­ти зла­ко­вих бур’янів — гербіци­дом Тар­га Су­пер нор­мою 1,2 л/га. Пе­ред цвітінням про­ти шкідників на куль­турі бу­ло про­ве­де­но інсек­ти­цид­ну об­роб­ку рос­лин пре­па­ра­том Енжіо із до­да­ван­ням до­б­ри­ва Яра Віта Бор­т­рак. Та­ким чи­ном пи­тан­ня за­хи­с­ту та удо­б­рен­ня куль­ту­ри бу­ло виріше­но до­сить якісно.

Особ­ли­вості де­си­кації льону

Торік пе­ред зби­ран­ням уро­жаю аг­ро­хол­динг про­во­див де­си­кацію посівів, ад­же льон до­сти­гає нерівномірно: пе­пре­дусім — ко­ро­боч­ка, насіння в якій має во­логість 7–8%, а стеб­ло рос­ли­ни на цей час іще зе­ле­не. Де­си­кацію про­во­ди­ли шля­хом об­при­с­ку­ван­ня (із за­лу­чен­ням орен­до­ва­но­го гелікоп­те­ра) пре­па­ра­том Рег­лон Ейр нор­мою 2,2 л/га, за ви­т­ра­ти ро­бо­чо­го роз­чи­ну 70 л/га. По­за­як для за­сто­су­ван­ня гелікоп­те­ра інших за­мов­лень в ок­рузі не бу­ло, а три­ма­ти йо­го в гос­по­дарстві пев­ний час із ура­ху­ван­ням особ­ли­во­с­тей до­сти­ган­ня льо­ну (а от­же, й по­етап­ної об­роб­ки) до­сить ви­т­рат­но, то де­си­кацію бу­ло про­ве­де­но на всій площі, як ка­жуть, з од­но­го ма­ху. Че­рез п’ять-шість днів після де­си­кації хол­динг по­чав зби­ра­ти вро­жай. Зда­ва­ло­ся б, що всі про­бле­ми із ви­ро­щу­ван­ня льо­ну вже по­за­ду. Про­те, як ви­я­ви­ло­ся, з прак­тич­но «ну­ль­о­вим» льо­нарсь­ким досвідом у пер­ший рік ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри, ос­новні про­бле­ми бу­ли ще по­пе­ре­ду. Спеціалісти про них, звісно, чу­ли, але ма­ли ве­ли­кий сумнів що­до мож­ли­вості стик­ну­ти­ся з ни­ми у власній прак­тиці.Коробочка льону достигає значно скоріше за стебло

На­решті — зби­ран­ня…

Для об­мо­ло­чу­ван­ня льо­ну спо­чат­ку «ки­ну­ли» два ком­бай­ни «Джон Дір» із ро­тор­ною си­с­те­мою об­мо­ло­ту. Про­те во­ни в полі дов­го не за­три­ма­ли­ся. Як зга­дує го­ло­вний аг­ро­ном, ос­нов­на про­бле­ма по­ля­га­ла в то­му, що со­ло­ма льо­ну до­сить швид­ко на­мо­ту­ва­ла­ся на бітер ком­бай­на. Річ у тім, що цей ро­бо­чий ор­ган в аг­ре­гаті розміще­ний по­за­ду об­мо­ло­чу­валь­но­го ро­то­ра, тож, як ре­зуль­тат, стеб­ло­ва ма­са спри­чи­ню­ва­ла за­кли­ню­ван­ня бітерів та ви­во­ди­ла з ро­бо­чо­го ста­ну привідні па­си. Після то­го, як їх бу­ло спа­ле­но по два на кож­но­му ком­байні, по­ра­ху­ва­ли, що для то­го, аби змо­ло­ти­ти всю пло­щу льо­ну, на ко­жен аг­ре­гат потрібно бу­де прид­ба­ти не один де­ся­ток та­ких... 

Тож пер­ша спро­ба зібра­ти ви­ро­ще­ний уро­жай не увінча­ла­ся успіхом. Відра­зу бу­ло прий­ня­то рішен­ня за­пу­с­ти­ти в ро­бо­ту два ком­бай­ни «Кла­ас Лексіон 480», які ма­ють гібрид­ну си­с­те­му об­мо­ло­ту (ба­ра­бан + ро­тор). Стеб­ла льо­ну на час зби­ран­ня бу­ли не зовсім сухі. Після кількох про­ходів техніки ви­я­ви­ло­ся, що ці ком­бай­ни теж бу­ли не зовсім го­тові до зби­ран­ня — до­сить ба­га­то льо­но­вих ко­ро­бо­чок не ви­мо­ло­чу­ва­ло­ся. Ста­ло зрозуміло, що за та­ких умов для поліпшен­ня об­мо­ло­чу­ван­ня ба­жа­но бу­ло б підба­ра­бан­ня на цих ком­бай­нах заміни­ти на інші — для дрібно­насінних куль­тур. Про­те ос­на­щен­ня техніки но­ви­ми підба­ра­бан­ня­ми обійдеть­ся сьо­годні в чи­ма­лу копійку, тож ку­пу­ва­ти їх керівництво хол­дин­гу не ста­ло. Зре­ш­тою, мо­ло­ти­ли льон технікою зі стан­дарт­ною ком­плек­тацією. Спеціалісти гос­по­дар­ст­ва ли­ше вста­но­ви­ли на ком­бай­ни до­мо­ло­чу­валь­ний сег­мент (де­ко), що да­ло змо­гу за­три­му­ва­ти ско­ше­ну ма­су в мо­ло­тиль­но­му ба­ра­бані і, відповідно, підви­щи­ти якість об­мо­ло­чу­ван­ня. Та­ким чи­ном про­дук­тивність цих ком­байнів ста­но­ви­ла на по­чат­ку зби­раль­них робіт 50 га/день. У міру підси­хан­ня стеб­ла куль­ту­ри якість ско­шу­ван­ня та об­мо­ло­чу­ван­ня погіршу­ва­ла­ся. Тож ще один важ­ли­вий вис­но­вок: зі зби­ран­ням уро­жаю не вар­то за­тя­гу­ва­ти, ад­же як­що в цей період прой­де дощ, то в ре­зуль­таті змо­чу­ван­ня на стеблі поч­нуть відо­крем­лю­ва­ти­ся во­лок­на. І як­що на жатці ком­бай­на між різа­ль­ним сег­мен­том та паль­ця­ми з про­тиріза­ль­ни­ми ча­с­ти­на­ми є не­ве­ли­кий за­зор, то в ре­зуль­таті ско­шу­ван­ня на косі жат­ки на­мо­тується пак­ля, яка ви­во­дить із ла­ду як ко­су, так й інші ро­бочі вуз­ли ком­бай­на. 

Прак­тичні вис­нов­ки з влас­но­го досвіду

За ре­ко­мен­даціями го­ло­вно­го аг­ро­но­ма, до зби­ран­ня льо­ну потрібно го­ту­ва­ти­ся на­леж­ним чи­ном, ад­же це луб’яна куль­ту­ра, й ко­си­ти її зовсім не про­сто. Як по­ка­за­ла прак­ти­ка, ком­бай­ни з ро­тор­ною си­с­те­мою об­мо­ло­ту для зби­ран­ня цієї куль­ту­ри не ду­же при­датні, а з ба­ра­бан­ною — по­тре­бу­ють, окрім ус­та­нов­ле­но­го на са­мо­му ба­ра­бані спеціаль­но­го підба­ра­бан­ня для дрібно­насінних куль­тур, до­дат­ко­во ще й нові бичі, які за­без­пе­чать якісне об­мо­ло­чу­ван­ня ко­ро­бо­чок. Для от­ри­ман­ня мак­си­маль­но­го ре­зуль­та­ту зби­ран­ня ба­жа­но, щоб на жатці бу­ло вста­нов­ле­но но­ву ко­су. Збирання льону — один із найбільш трудомістких  процесів, який потребує належної підготовки техніки

Оскільки зер­но льо­ну до­сить лег­ке, си­лу вітру (йо­го вплив на зне­сен­ня насіння по­за межі ком­бай­но­во­го бун­ке­ра) потрібно змен­ши­ти шля­хом зни­жен­ня кількості обертів вен­ти­ля­то­ра в си­с­темі очи­щен­ня та при­кри­ван­ня заслінки, щоб уник­ну­ти ви­ду­ван­ня насіння. Та­кож у си­с­темі очи­щен­ня, замість стан­дарт­них решіт, потрібно ста­ви­ти пробійні: верхні — з от­во­ра­ми розміром 6–7 мм, нижні — 4–5 мм. В умо­вах цьо­го хол­дин­гу під час зби­ран­ня льо­ну один із ком­байнів був пе­ре­об­лад­на­ний пробійни­ми ре­ше­та­ми, а в си­с­темі очи­щен­ня дру­го­го аг­ре­га­ту верхнє ре­ше­то бу­ло стан­дарт­не (для зер­но­вих куль­тур), нижнє — пробійне, але з діаме­т­ром от­ворів 7 мм. У ре­зуль­таті насіння в бун­кер цьо­го ком­бай­на над­хо­ди­ло з до­сить ве­ли­кою ча­ст­кою сміттєвої домішки (до 30%). 

Зби­ран­ня куль­ту­ри в хол­дин­гу роз­по­ча­ли 10–12 серп­ня, хо­ча льо­но­ва ко­ро­боч­ка бу­ла стиг­ла вже на по­чат­ку цьо­го міся­ця. Ви­хо­дя­чи з влас­но­го досвіду, го­ло­вний аг­ро­ном на­го­ло­шує, що до зби­ран­ня вро­жаю потрібно бу­ло при­сту­пи­ти раніше як мінімум на де­сять днів. Де­си­кацію слід про­во­ди­ти по­етап­но, щоб не до­пу­с­ти­ти по­вно­го до­сти­ган­ня стеб­ла, ад­же во­логіше стеб­ло знач­но лег­ше зрізується жат­кою. 

Про­цес зби­ран­ня льо­ну в аг­ро­хол­дин­гу за­тяг­нув­ся на місяць. І що ближ­че бу­ло до за­вер­шен­ня робіт, то все важ­че куль­ту­ра підда­ва­ла­ся об­мо­ло­чу­ван­ню. Юрій Іва­но­вич зга­дує: «Льо­нарі-прак­ти­ки нам го­во­ри­ли, що цю куль­ту­ру зби­ра­ти важ­ко, та спо­чат­ку ми ці за­ува­жен­ня сприй­ня­ли з іронією, ад­же в нас зби­ран­ня роз­по­ча­ло­ся лег­ко, як пісня, а до­мо­ло­чу­ва­ли ма­ло не зі сльо­за­ми...» У ре­зуль­таті хол­дин­гу не вда­ло­ся зібра­ти 2 га льо­ну, оскільки й працівни­ки, й зби­раль­на техніка бу­ли вкрай ви­мо­тані, а по­за­як куль­ту­ра йшла по­пе­ред­ни­ком під ози­му пше­ни­цю, то не мож­на бу­ло зволіка­ти з про­ве­ден­ням на­ступ­них по­льо­вих опе­рацій. Зре­ш­тою незібра­ну ділян­ку за­ди­с­ку­ва­ли, оскільки осіння посівна кам­панія бу­ла вже в роз­палі.

Отак, зі всіма ста­ран­ня­ми та про­фесіоналізмом хол­дин­гу торік вда­ло­ся от­ри­ма­ти вро­жайність льо­ну на рівні 18,3 ц/га. Ве­ли­ка це вро­жайність чи ма­ла, мож­на су­ди­ти за відповідни­ми по­каз­ни­ка­ми в інших гос­по­дар­ст­вах. Так, за сло­ва­ми го­ло­вно­го аг­ро­но­ма, гос­по­дар­ст­вам Хмель­ниць­кої та Жи­то­мирсь­кої об­ла­с­тей, де цю куль­ту­ру та­кож ви­ро­щу­ють про­фесійно, вда­ло­ся зібра­ти 23–24 ц/га.

Збут про­дукції — спра­ва не ос­тан­ня

Зібра­не насіння льо­ну бу­ло транс­пор­то­ва­не на влас­ний еле­ва­тор, де про­ве­ли йо­го пер­вин­не очи­щен­ня. При­нагідно за­зна­чи­мо, що на лля­не насіння до­б­ра ціна як у нас, так і за кор­до­ном. На­разі євро­пейські країни за­ку­по­ву­ють йо­го по 300–350 у.о./т, але потрібно чітко ро­зуміти, що ви­мо­ги що­до та­ко­го насіння ду­же ви­сокі, тож йо­го якість має бу­ти відповідною. До то­го ж во­но не має місти­ти жод­них сто­ронніх домішок, бу­ти відібра­ним на фо­то­се­па­ра­торі за ко­ль­о­ром із ура­ху­ван­ням од­норідності за­барв­лен­ня. То­му до­ве­с­ти насіння льо­ну до то­вар­но­го ви­ду не зовсім про­сто — для цьо­го потрібно ма­ти, опріч усь­о­го, ще й спеціаль­не об­лад­нан­ня.

Ціка­ва ця куль­ту­ра й з точ­ки зо­ру рен­та­бель­ності ви­ро­щу­ван­ня: так, як­що во­се­ни торік, скажімо, ціна со­няш­ни­ку бу­ла на рівні 8 тис./т, то насіння льо­ну на той час ко­ш­ту­ва­ло 7 тис./т.

Для то­го, щоб підви­щи­ти рен­та­бельність льо­ну, окрім насіння, потрібно та­кож знай­ти шля­хи збу­ту йо­го со­ло­ми. В та­ко­му разі куль­ту­ра бу­де знач­но рен­та­бельніша за со­няш­ник. На дум­ку го­ло­вно­го аг­ро­но­ма цьо­го аг­ро­хол­дин­гу, на 3 тис. грн з од­но­го га посівів льо­ну мож­на от­ри­ма­ти більше при­бут­ку порівня­но із со­няш­ни­ком. На­разі зраз­ки льо­но­вої со­ло­ми хол­динг відпра­вив у Хер­сон на ла­бо­ра­торні аналізи, щоб з’ясу­ва­ти, чи при­дат­на во­на для пе­ре­роб­ки на во­лок­но. В ос­нов­но­му, стеб­ла льо­ну до­сить ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють у про­мис­ло­вості для ви­роб­ництва ка­натів для по­треб ко­раб­ле­бу­ду­ван­ня та мо­ре­пла­ван­ня, ад­же во­ни до­стат­ньо стійкі до руй­ну­ван­ня в со­лоній воді порівня­но із син­те­тич­ни­ми ка­на­та­ми. 

Як­що ж ка­налів збу­ту стеб­ло­про­дукції ви не знай­де­те, то лля­на со­ло­ма вза­галі є про­бле­мою, оскільки во­на при­дат­на ли­ше для спа­лю­ван­ня на полі. Зда­ва­ло­ся б, це без­глуз­дя, але на­справді так. Хол­динг має власні по­туж­ності для сушіння зер­на про­дук­тивністю 1000 т/до­бу. Ці су­шар­ки «за­прав­ля­ють­ся» різни­ми бри­ке­та­ми, от­ри­ма­ни­ми з по­ло­ви зер­но­вих та відходів со­няш­ни­ку й інших куль­тур. Для то­го, аби ви­го­то­ви­ти бри­ке­ти з со­ло­ми льо­ну, її потрібно по­пе­ред­ньо подрібни­ти, а та­ко­го об­лад­нан­ня в гос­по­дарстві не­має. Теп­ло­ва енергія від тю­ко­ва­ної со­ло­ми льо­ну за­над­то ма­ла, щоб за­без­пе­чи­ти ро­бо­ту су­шар­ки ви­со­кої про­дук­тив­ності, тож хіба що та­ка со­ло­ма підійде для низь­ко­про­дук­тив­них су­ша­рок — до 200 т/до­бу.

 Із 800 га льо­но­со­ло­ми хол­динг за­тю­ку­вав ли­ше 100. Як ви­я­ви­ло­ся, не всі за­кор­донні прес-підби­рачі мо­жуть вза­галі її тю­ку­ва­ти. Спо­чат­ку про­бу­ва­ли ро­би­ти це за­кор­дон­ним пре­сом, у яко­му ме­ханізм ущільнен­ня ма­си має гу­мові стрічки. У ре­зуль­таті ро­бо­ти з льо­но­вою со­ло­мою во­ни над­то швид­ко спраць­о­ву­ють­ся, що по­тре­бує до­ро­го­го ре­мон­ту прес-підби­ра­ча. Врешті-решт тю­ку­ва­ли льо­но­со­лом­у пре­сом біло­русь­ко­го ви­роб­ництва, в яко­му пре­су­валь­на ка­ме­ра повністю ме­та­ле­ва. 
Тож як­що ви виріши­ли зай­ня­ти­ся ви­ро­щу­ван­ням льо­ну — то го­туй­те відповідну техніку для йо­го зби­ран­ня за­зда­легідь.

Г. Жолобецький,
g.zholobetskiy@univest-media.com

Інформація для цитування
Льон — куль­ту­ра при­бут­ко­ва… чи за­мо­роч­ли­ва?/ Г. Жолобецький// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 68-71

Інтерв'ю
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее
1 жовтня 2023 року на посаду керівника BASF Agricultural Solutions в Україні був призначений Сезарі Урбан. Пан Сезарі має за плечима величезний досвід роботи у бізнесі — і не лише в аграрному. Хоча саме на аграрний бізнес припадає більша... Подробнее

1
0