Спецможливості
Технології

Україна почала збирати перший урожай з промислових плантацій жимолості

08.06.2018
1749
Україна почала збирати перший урожай з промислових плантацій жимолості фото, ілюстрація

Один з перших трьох промислових виробників жимолості в Україні — ТОВ «Українська ягода» — зібрав перший урожай з товарних насаджень. Збирання ягоди почалося 23 травня.

 

Перший урожай ще дуже скромний — 100–150 г з дерева. Така вже специфіка цієї культури: вона повільно входить у плодоношення. Як розповів представник фірми «ФруТек», постачальника саджанців, Олег Босий, у повне плодоношення жимолость входить зазвичай на 6–8-й рік після посадки. В цьому віці врожайність має дійти до 2 кг з куща. Такий рівень урожайності, за словами Олега Босого, зберігатиметься принаймні до 20–25-го року життя плантації.

Врожай дала 4-річна плантація, насаджена восени 2014 р. саджанцями з відкритою кореневою системою. За цей час кущі виросли в пояс, а в дорослому віці вони виростуть по груди. Площа плантації — 10 га, з яких 6 га на гряді, замульчованій плівкою. Підготовка грунту здійснювалась за типовою для ягідних плантацій схемою: внесення гербіцидів, оранка, дискування, нарізка гряди і посадка в гряду, яку замульчували плівкою. Як пояснив головний агроном, до цього агроприйому вдалися в першу чергу, щоб запобігти проростанню бур’янів, а також з метою підтримання сприятливого мікроклімату в кореневій зоні та збереження вологи в грунті.

Для промислових насаджень жимолості один з провідних українських виробників ягід обрав 3 сорти: Каріна, Дует і Вітамінна. «Найбільше мені сподобався Дует: кущ низькорослий, ягода з сухим відривом», — розповідає головний агроном господарства.

Посадка була проведена за схемою 3,5х0,5 м. Відразу ж прокладалося краплинне зрошення, хоча жимолость — одна з найменш вибагливих до поливу ягідних культур. Як пояснив головний агроном ТОВ «Українська ягода», в господарстві всі площі під ягодою — на краплинному зрошенні, оскільки посухи, які останнім часом зачастили і на Житомирщині, призводять до скидання цвіту або ягоди та здрібніння плодів.

До того ж через систему краплинного зрошення рослини отримують добрива. За словами головного агронома, жимолость добре відгукується на добрива, які подають рослині аж до середини липня — поки вона не увійде в стан спокою. «Оскільки у нас цілий асортимент ягідних культур, то ми намагаємося працювати монодобривами, а комплексні вносимо лише на смородину», — розповідає головний агроном. Окрім класичних NPK, для жимолості має велике значення кальцій, який сприяє зміцненню клітинних мембран. Взагалі ж те, які саме елементи вносити і в якій дозі, залежить від фази розвитку рослини, температури повітря, наявності чи відсутності стресових умов. «Пропрацювавши в галузі 12 років, я вже бачу рослину, як лікар людину, тому рішення про внесення якогось елемента приймаю на око», — говорить головний агроном.

Обрізку — санітарну і формуючу — проводять раз на рік узимку. Також до обов’язкової програми догляду за насадженнями жимолості входить обробка ЗЗР. Поки що вона обмежується профілактичними заходами з єдиною метою уникнути пере зараження сусідніх плантацій під іншими ягідними культурами. Заходи ці починаються рано навесні й закінчуються пізно восени обробкою мідьвмісними препаратами, а протягом сезону вносять системні фунгіциди.

Хоча виробники ягід уже зараз стикаються з браком робочої сили, а поляки примудрилися збирати жимолость механізовано смородиновими комбайнами, свою жимолость ТОВ «Українська ягода» планує збирати вручну — як і всі інші свої ягідні культури, крім смородини.

Перший промисловий урожай жимолості був проданий по 140 грн/кг. Сподівання на підвищений попит на ягоду завдяки тому, що вона перша в сезоні, не зовсім виправдалися: суниця з плівкових теплиць надходить все одно раніше. А споживчі звички в цій ситуації — зовсім не на користь жимолості.

Тому, перед тим, як виводити на ринок перші промислові партії жимолості, ТОВ «Українська ягода» разом із супермаркетами розробили кампанію з «розкрутки» ягоди, яка включає інформування споживачів за допомогою буклетів про корисні властивості продукту і про те, що він взагалі собою являє. «Раз уже вклалися в цю культуру, будемо стимулювати попит на неї», — говорить директор ТОВ «Українська ягода» Тарас Баштанник.

Причиною того, що компанія однією з перших ризикнула вирощувати цю культуру в промислових масштабах, він називає розширення асортименту та сезону збирання й поставок свіжої ягоди.

Перспективи ж нової культури Т. Баштанник оцінює досить стримано. Він вважає, що вищими, ніж зараз, ціни вже не будуть. А для того, щоб стимулювати попит на маловідому ягоду, доведеться збивати ціни. Тож, як вважає Тарас Баштанник, у подальші сезони ціни на жимолость можуть падати до 50–60 грн/кг. «Ринок жимолості загалом — це в першу чергу ринок переробки, тобто — замороженої ягоди. Відтак цінова ситуація сильно залежатиме від світового ринку. І коли на світовий ринок вийде Польща, коли увійдуть у повне плодоношенні великі площі, які вже насаджені в цій країні, які закладалися під комбайнове збирання, ціни на ягоду сильно просядуть, хоча, звичайно, не до рівня смородини», — вважає Т. Баштанник.

Про перспективи і привабливість цієї ягоди все ще точаться суперечки. Хтось вбачає в ній новий нішевий хіт, ледь не другу лохину. Хтось поки що не впевнений, що ягода користуватиметься попитом. Сперечаються й щодо того, де ягода в першу чергу знаходитиме збут: на свіжому ринку чи серед переробників (насамперед заморожувальників).

Вочевидь, точні відповіді на всі ці запитання ми дізнаємось нескоро, адже досвід її вирощування і збуту поки що мінімальний. І набуватиметься він довго, бо культура входить у плодоношення довго. З іншого боку, перевиробництво їй не загрожує, бо обсяги її вирощування не лише незначні, але й збільшуватимуться досить повільно.

Тому варто уважніше вивчати досвід поляків, які останніми роками насадили чимало цієї ягоди. Тим більше, що з початку 90-х наші західні сусіди змогли стати європейськими лідерами в ягідництві, освоюючи одну культуру за іншою від традиційних до новітніх, почавши з суниці, а потім взявшись за малину і врешті за зовсім екзотичну на той час лохину. І з кожною з цих культур досягли успіху.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0