Україна почала збирати перший урожай з промислових плантацій жимолості

Один з перших трьох промислових виробників жимолості в Україні — ТОВ «Українська ягода» — зібрав перший урожай з товарних насаджень. Збирання ягоди почалося 23 травня.

Перший урожай ще дуже скромний — 100–150 г з дерева. Така вже специфіка цієї культури: вона повільно входить у плодоношення. Як розповів представник фірми «ФруТек», постачальника саджанців, Олег Босий, у повне плодоношення жимолость входить зазвичай на 6–8-й рік після посадки. В цьому віці врожайність має дійти до 2 кг з куща. Такий рівень урожайності, за словами Олега Босого, зберігатиметься принаймні до 20–25-го року життя плантації.

Врожай дала 4-річна плантація, насаджена восени 2014 р. саджанцями з відкритою кореневою системою. За цей час кущі виросли в пояс, а в дорослому віці вони виростуть по груди. Площа плантації — 10 га, з яких 6 га на гряді, замульчованій плівкою. Підготовка грунту здійснювалась за типовою для ягідних плантацій схемою: внесення гербіцидів, оранка, дискування, нарізка гряди і посадка в гряду, яку замульчували плівкою. Як пояснив головний агроном, до цього агроприйому вдалися в першу чергу, щоб запобігти проростанню бур’янів, а також з метою підтримання сприятливого мікроклімату в кореневій зоні та збереження вологи в грунті.

Для промислових насаджень жимолості один з провідних українських виробників ягід обрав 3 сорти: Каріна, Дует і Вітамінна. «Найбільше мені сподобався Дует: кущ низькорослий, ягода з сухим відривом», — розповідає головний агроном господарства.

Посадка була проведена за схемою 3,5х0,5 м. Відразу ж прокладалося краплинне зрошення, хоча жимолость — одна з найменш вибагливих до поливу ягідних культур. Як пояснив головний агроном ТОВ «Українська ягода», в господарстві всі площі під ягодою — на краплинному зрошенні, оскільки посухи, які останнім часом зачастили і на Житомирщині, призводять до скидання цвіту або ягоди та здрібніння плодів.

До того ж через систему краплинного зрошення рослини отримують добрива. За словами головного агронома, жимолость добре відгукується на добрива, які подають рослині аж до середини липня — поки вона не увійде в стан спокою. «Оскільки у нас цілий асортимент ягідних культур, то ми намагаємося працювати монодобривами, а комплексні вносимо лише на смородину», — розповідає головний агроном. Окрім класичних NPK, для жимолості має велике значення кальцій, який сприяє зміцненню клітинних мембран. Взагалі ж те, які саме елементи вносити і в якій дозі, залежить від фази розвитку рослини, температури повітря, наявності чи відсутності стресових умов. «Пропрацювавши в галузі 12 років, я вже бачу рослину, як лікар людину, тому рішення про внесення якогось елемента приймаю на око», — говорить головний агроном.

Обрізку — санітарну і формуючу — проводять раз на рік узимку. Також до обов’язкової програми догляду за насадженнями жимолості входить обробка ЗЗР. Поки що вона обмежується профілактичними заходами з єдиною метою уникнути пере зараження сусідніх плантацій під іншими ягідними культурами. Заходи ці починаються рано навесні й закінчуються пізно восени обробкою мідьвмісними препаратами, а протягом сезону вносять системні фунгіциди.

Хоча виробники ягід уже зараз стикаються з браком робочої сили, а поляки примудрилися збирати жимолость механізовано смородиновими комбайнами, свою жимолость ТОВ «Українська ягода» планує збирати вручну — як і всі інші свої ягідні культури, крім смородини.

Перший промисловий урожай жимолості був проданий по 140 грн/кг. Сподівання на підвищений попит на ягоду завдяки тому, що вона перша в сезоні, не зовсім виправдалися: суниця з плівкових теплиць надходить все одно раніше. А споживчі звички в цій ситуації — зовсім не на користь жимолості.

Тому, перед тим, як виводити на ринок перші промислові партії жимолості, ТОВ «Українська ягода» разом із супермаркетами розробили кампанію з «розкрутки» ягоди, яка включає інформування споживачів за допомогою буклетів про корисні властивості продукту і про те, що він взагалі собою являє. «Раз уже вклалися в цю культуру, будемо стимулювати попит на неї», — говорить директор ТОВ «Українська ягода» Тарас Баштанник.

Причиною того, що компанія однією з перших ризикнула вирощувати цю культуру в промислових масштабах, він називає розширення асортименту та сезону збирання й поставок свіжої ягоди.

Перспективи ж нової культури Т. Баштанник оцінює досить стримано. Він вважає, що вищими, ніж зараз, ціни вже не будуть. А для того, щоб стимулювати попит на маловідому ягоду, доведеться збивати ціни. Тож, як вважає Тарас Баштанник, у подальші сезони ціни на жимолость можуть падати до 50–60 грн/кг. «Ринок жимолості загалом — це в першу чергу ринок переробки, тобто — замороженої ягоди. Відтак цінова ситуація сильно залежатиме від світового ринку. І коли на світовий ринок вийде Польща, коли увійдуть у повне плодоношенні великі площі, які вже насаджені в цій країні, які закладалися під комбайнове збирання, ціни на ягоду сильно просядуть, хоча, звичайно, не до рівня смородини», — вважає Т. Баштанник.

Про перспективи і привабливість цієї ягоди все ще точаться суперечки. Хтось вбачає в ній новий нішевий хіт, ледь не другу лохину. Хтось поки що не впевнений, що ягода користуватиметься попитом. Сперечаються й щодо того, де ягода в першу чергу знаходитиме збут: на свіжому ринку чи серед переробників (насамперед заморожувальників).

Вочевидь, точні відповіді на всі ці запитання ми дізнаємось нескоро, адже досвід її вирощування і збуту поки що мінімальний. І набуватиметься він довго, бо культура входить у плодоношення довго. З іншого боку, перевиробництво їй не загрожує, бо обсяги її вирощування не лише незначні, але й збільшуватимуться досить повільно.

Тому варто уважніше вивчати досвід поляків, які останніми роками насадили чимало цієї ягоди. Тим більше, що з початку 90-х наші західні сусіди змогли стати європейськими лідерами в ягідництві, освоюючи одну культуру за іншою від традиційних до новітніх, почавши з суниці, а потім взявшись за малину і врешті за зовсім екзотичну на той час лохину. І з кожною з цих культур досягли успіху.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com