Спецможливості
Статті

Кліматичні зміни б’ють по фермерах Кукурудзяного поясу та по гаманцях американських споживачів

12.06.2018
1171
Кліматичні зміни б’ють по фермерах Кукурудзяного поясу та по гаманцях американських споживачів фото, ілюстрація

Рей Гессер вирощує кукурудзу та сою на своїй фермі в штаті Айова з 1977 року. Але зараз кліматичні зміни стали серйозною загрозою для майбутнього його ферми. «Ми робимо найкраще з можливого в умовах нестабільного клімату й нестабільних природних умов», — говорить 64-річний фермер, для якого погода — це питання життя та смерті.

 

У таких штатах Кукурудзяного поясу, як Айова, Іллінойс, Небраска й Міннесота спостерігається погода, якої не було десятки років. І експерти, наприклад, професор кліматології Університету шт. Айова Юджин Текл, пов’язують це з кліматичними змінами.

В 2012 р. фермери зіткнулися з жорстокою посухою, яка обмежила виробництво кукурудзи та спричинилася до зростання цін. Посуха згодом спала, але натомість рекорди почали бити дощі. «Цієї весни регіон отримав надлишок дощів, вони були частішими і сильнішими, ніж зазвичай», — пояснює Юджин Текл.

Помірні дощі стимулюють урожай кукурудзи, але інтенсивні можуть йому зашкодити. Вони вимивають поживні елементи, руйнують структуру грунту, що заважає вегетації. Тепліша й вологіша погода означає також більші енергозатрати на висушування кукурудзи.

«Минулої осені кукурудза набагато важче сохла в полі. Довелося досушувати її в сховищі з застосуванням вентиляції щонайменше кілька тижнів», — розповідає Рей Гессер. Відповідно, фермер витратив більше на енергоносії.

В теорії є й один позитивний наслідок глобального потепління: вегетаційний сезон зараз у 64-річного Гессера на 10–14 довше, ніж 40 років тому, коли він щойно став фермером. Відповідно, збільшилася й тривалість оптимального періоду сівби. Але от інтенсивні дощі завадили використати розширене «вікно» для сівби. «Кількість днів, коли погода дає працювати, суттєво скоротилася», — говорить Рей Гессер.

Втім, попри все це, врожайність кукурудзи зростає. Через це фермери цікавляться новими технологіями, покликаними знизити ризики від примх погоди. «Висока якість насіння дає змогу кукурудзі краще витримувати складні умови», — говорить Девід Відмер, консультант з сільського господарства Університету Пердью, одного з провідних аграрних вузів США.

Саме над якістю зараз працюють провідні селекціонери кукурудзи в країні: компанії Monsanto, John Deere та DuPont Pioneer. Наприклад, Monsanto торік спрямувала більш ніж $1,5 млрд на науково-дослідницькі роботи, що мають на меті покращити якість насіння. Оскільки клімат Середнього Заходу стає спекотнішим, Monsanto відзначає зростання попиту на насіння, яке може сходити в більш жарких і екстремальних умовах.

«Зусилля наших селекціонерів і генних інженерів спрямовані на те, щоб наші продукти могли сходити навіть в екстремальних умовах», — говорить Пем Стріфлер, директор зі сталого розвитку Monsanto. Однак краще насіння й коштує дорожче. Ціни на насіння кукурудзи поступово зростають з середини 90-х. Результатом стало подорожчання кукурудзи вдвічі за минуле десятиліття.

Технологія допомогла захистити кукурудзяну галузь від кліматичних змін, але науковці побоюються, що природа одного дня завдасть удару в відповідь. Якщо це станеться, споживачі відчують це відразу кількома способами.

В першу чергу зміняться ціни на м’ясо-молочну продукцію та яйця. Близько 60% кукурудзи, що вирощується в Кукурудзяному поясі, йде на корм худобі. Якщо виробництво скоротиться, то ціни можуть зрости, оскільки фермерам дорожче буде годувати свою худобу. Відтак зростуть ціни на м’ясо й тваринницьку продукцію.

Однак консервована солодка кукурудза навряд чи подорожчає різко. В ціні харчових продуктів з кукурудзи «сидять» витрати на пакування, переробку, рекламу, тощо. Як пояснюють фермери, ці витрати переважують вплив змін цін на кукурудзу. До того ж безпосередньо для харчових цілей витрачається всього близько 1% світового врожаю кукурудзи.

Аграрна економіка, що базується на монокультурах, таких, як кукурудза, сильно залежить від валового збору цієї культури. До того ж, кліматичні зміни змусять Кукурудзяний пояс переміститися на північ, де прохолодніше.

«Площі під кукурудзою на Північних рівнинах розширюються в ці роки», — говорить Девід Відмер. Зараз кукурудза вирощується в таких штатах, як Північна й Південна Дакота, і ця тенденція, як очікується, буде посилюватись.

Експерти невпевнені в майбутньому американської кукурудзяної галузі. Але Рей Гессер впевнений, що фермери пристосуються до будь-яких кліматичних змін. «Врешті, всі говорять, що населення зросте до 9–10 мільярдів. А це саме те, чого я хочу як фермер», — підсумовує він.

Водночас учені не настільки оптимістично налаштовані. Наприклад, кількість спекотних ночей на Середньому Заході до 2100 року зросте на 20–50 а подекуди й більше залежно від місцевості, і чим далі на південь, тим цей показник вищий. Високі нічні температури в період наливання зерна скорочують цю фазу розвитку рослини, що призведе до зниження врожайності.

А кожен день з температурою понад 30°С знижує врожайність основних для Середнього Заходу культур — пшениці, кукурудзи й сої. Зокрема, зниження врожайності кукурудзи та сої за такої температури досягає 6% за день, адже оптимальна температура для кукурудзи — 26–27°С.

Вчений Потсдамського інституту досліджень впливів на клімат Бернгард Шаубергер вважає, що вихід із ситуації один — зрошення. Адже Середній Захід, який забезпечує 65% усього виробництва кукурудзи та сої у США, вирощує їх переважно на богарі. Прогнози змін клімату в цьому регіоні показують, що кількість опадів зросте навесні, але влітку, коли вони найбільш потрібні, — знизиться. А врожайність ярових культур знизиться при зміні кількості опадів у будь-який бік.

Та наростити площі під зрошенням навряд чи вдасться. Адже основне джерело поливної води в регіоні — артезіанські води, а вони, як показав досвід останніх років, вичерпуються. Тому проблемі зарадити може хіба що перехід з дощування на краплинне зрошення. Але це вимагає чималих інвестицій. А у малих фермерів коштів на інвестиції й так бракує.

 

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами CNN та popsci.com

 

Інтерв'ю
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про

1
0