Спецможливості
Технології

“П’яний хліб” спричиняє хворе на фузаріоз зерно озимої пшениці

07.08.2009
4479
“П’яний хліб” спричиняє хворе на фузаріоз зерно озимої пшениці фото, ілюстрація

Останніми роками через порушення системи сівозміни й перенасичення її злаковими культурами, впровадження різноманітних технологій мінімального обробітку грунтів та агрокліматичні умови спостерігаються значні зміни в розвитку, поширенні й шкодочинності патогенних організмів в агроценозах країни. У посівах озимої пшениці (одночасно з багатьма іншими) поширюються хвороби, що спричиняються грибами з роду Fusarium, які уражують корені, стебло рослин, колос і зерно.

Останніми роками через порушення системи сівозміни й перенасичення її злаковими культурами, впровадження різноманітних технологій мінімального обробітку грунтів та агрокліматичні умови спостерігаються значні зміни в розвитку, поширенні й шкодочинності патогенних організмів в агроценозах країни. У посівах озимої пшениці (одночасно з багатьма іншими) поширюються хвороби, що спричиняються грибами з роду Fusarium, які уражують корені, стебло рослин, колос і зерно.

Фузаріоз злакових культур, який за шкодочинністю посідає одне з чільних місць серед хвороб зернових, доволі добре вивчений, бо в країні він розповсюджений скрізь. Торік спеціалісти державних інспекцій захисту рослин з допомогою фітосанітарного моніторингу у фазі наливання зерна виявили фузаріоз на 8% обстежених площ за 1,7% уражених колосків, що майже в півтора раза більше проти позаторішніх показників. А в осередках Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької, Чернівецької областей фузаріозом було уражено 3-6% колосків на 12-50% площ озимої пшениці.

Фузаріоз на колосі (яра пшениця, Тернопільська обл., Борщівський р-н, 2009 р.)

Зазвичай, це захворювання поширене переважно в західних областях Лісостепу й Полісся, дещо менше - на зрошенні в Степу. Результати фітосанітарного моніторингу свідчать про щорічне (протягом останніх трьох років) збільшення площ і відсотка рослин озимої пшениці, охопленої фузаріозною кореневою гниллю та фузаріозом колоса.
Аналіз цьогорічного фітосанітарного стану озимої пшениці теж вказує на наявність фузаріозу колоса в посівах Вінницької, Волинської, Закарпатської, Рівненської, Тернопільської, Харківської та інших областей, де осередково виявляють близько 3% і більше уражених хворобою колосків. Спеціалісти-аграрії мають добре знати особливості розвитку фузаріозу, вміти захистити посіви, щоб не виробляти "п'яний хліб" на біду людям.
Збудники хвороби - недосконалі гриби великої кількості видів Fusarium. Доволі поширені в країні та найшкідливіші в разі захворювання колосу - Fusarium graminearum і Fusarium avenaceum. На склад патогенного комплексу збудників фузаріозу істотно впливає зона вирощування озимої пшениці, попередники, метеорологічні умови року, сорт, фізіологічний стан рослин. Стійкіші проти фузаріозу сорти пшениці, в яких колосові лусочки щільно прилягають до зернини, або сорти з товстою соломиною і міцною кутикулою. Важливе значення для запобігання ураженню має фізіологічний стан рослин, що залежить здебільшого від рівня агротехніки.
Як свідчать спостереження фахівців, найбільше уражуються рослини озимої пшениці, які вирощують за поверхневого обробітку грунту після стерньових попередників і кукурудзи, недостатнього загортання соломи, внесення незбалансованих доз азоту, вилягання посівів, ураження їх кореневими гнилями та вирощування сприйнятливих сортів. Вплив цих негативних чинників підсилюється за надмірної вологи та підвищеної температури середовища. Джерелом збудників хвороби можуть бути рослинні рештки, насіння та грунт.
Передусім, збудники зазначених видів хвороби можуть призвести до ураження кореневими гнилями. Фузаріозна коренева гниль може спричиняти відмирання проростків до виходу їх із грунту. Вона спричинює побуріння первинних і вторинних коренів, підземного міжвузля та основи стебла. Ці органи вкриваються бурими й коричневими штрихами чи смугами, що розростаються й зливаються навколо основи стебла. Побуріння стебла виявляється перед цвітінням і збільшується до збирання врожаю. За випадання дощів у місцях ураження з'являється рожевий наліт грибниці.
Хвороба призводить до зрідження посівів через відмирання продуктивних стебел. Уцілілі уражені стебла формують недорозвинений колос із плюсклим зерном, а інколи залишаються порожньоколосими. Поселяючись на колосках пшениці та інших зернових культур, збудники фузаріозної кореневої гнилі, зокрема Fusarium graminearum, можуть сприяти захворюванню, що називається фузаріоз колоса. Колос інфікується через насіння, перенесення конідій вітром, дощем і комахами. Розвитку фузаріозу колоса й зерна сприяє поєднання високої вологості повітря (понад 71%) і температури 28...30°С у період від колосіння рослин до достигання врожаю. При цьому зібране зерно може уражуватися й на токах.

Здорова зернина (вгорі), фузаріозна (внизу) (яра пшениця, Тернопільська обл., Борщівський р-н, 2009 р.)

Симптоми ураження колоса озимої пшениці проявляються з фази наливання зерна у вигляді побіління лусочок колосків, що добре видно на фоні зелених здорових колосків. Уражується верхня, середня або нижня його частини й рідко - весь колос. Згодом на лусках колосків, а іноді на зерні з'являється наліт грибниці рожевого, оранжевого або червоного забарвлення, на якому в теплу вологу погоду формуються дрібні чорні перитеції. За такої погоди й рясних дощів уражені фузаріозом колоски можуть вкриватися також нальотом сапрофітних грибів Alternaria i Cladosporium, від чого колоски стають чорними.
Ураження колоса завжди призводить до ураження зерна. На зерні захворювання проявляється у вигляді таких ознак: білувата, крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску та склоподібності, пухкий, крихкий ендосперм, зморшкуватість і плюсклість із вдавленою глибокою борозенкою, наявність у ній або зародкові зернівки павутинистого нальоту гриба; зародок нежиттєздатний і на зрізі темний.
За раннього, найнебезпечнішого, зараження колоса у фазі цвітіння утворюється плюскле неповноцінне зерно з низькою чи втраченою життєздатністю. Воно легко відвіюється під час сортування.
За пізнього ураження зерно за величиною не різниться із здоровим, але знижуються його посівні якості, а в вологій камері через один-три дні на ньому з'являється наліт гриба. Під час зберігання хворого зерна на токах, у буртах чи зерносховищах за його вологості 18% і більше хвороба інтенсивно розвивається й поширюється, склеюючи грибницею масу зерна в тверді грудки. Це свідчить про сапрофітні властивості збудників Fusarium.
Отже, хворе зерно найнебезпечніше, бо в ньому є інфекція, що слугує джерелом ураження для іншого насіння під час зберігання. У разі висівання насіння з прихованою інфекцією уможливлюється загибель сходів або ослаблення рослин. Такі рослини сприйнятливіші до грунтової та аерогенної інфекцій.
Фузаріозні зерна слід вирізняти з-поміж знебарвлених третього ступеня і рожево забарвлених нефузаріозних. Основна відмінність останніх від фузаріозних - виповнена борозенка із закругленими краями й чітко зафарбований життєздатний зародок (на зрізі) зерна, немає нальоту.
Що спонукало авторів нагадати читачам про цю хворобу та небезпеку, яка здатна виникати за сприятливих для розвитку патогена умов кінця цьогорічної вегетації зернових, зокрема пшениці? Річ у тім, що вживання фузаріозного зерна чи продуктів його переробки в їжу та на корм тваринам може спричиняти захворювання - фузаріотоксикоз. Збудник Fusarium graminearum спричинює гостре захворювання під назвою "п'яний хліб". Ця хвороба може уражувати людей і тварин (велика рогата худоба, коні, свині й собаки).
Гриб утворює специфічний метаболіт - вомітоксин, через який в організмі відбувається розлад органів травлення, а також психіки (збудження, слабкість, тремтіння в кінцівках). Вміст вомітоксину в продовольчій пшениці та зерні на корм нормується в межах 0,3-0,5 мг/кг зерна. Аналізи щодо вмісту вомітоксину в зерні та висновки про використання його на продовольчі цілі забезпечують установи санепідемслужби.
Фузаріоз обліковують у посівах через кожні 10-14 днів у період початку колосіння - повної стиглості зерна пшениці. По діагоналі поля беруть 20 проб по 10 колосків і визначають ступінь ураження хворобою кожного з них за чотирибальною шкалою: 0 - ураження немає; 1 - уражено до 10% поверхні колоса; 2 - уражено 11-25%; 3 - уражено 26-50%; 4 - уражено понад 50% поверхні колоса. Востаннє обліковують у фазі повної стиглості зерна перед збиранням. На підставі одержаних даних визначають розвиток і поширення фузаріозу колоса.
В усі строки обліку розповсюдженість хвороби визначають за формулою:

,
де Р - поширення хвороби (%),
П - кількість уражених колосків, N - загальна кількість полічених колосків.
Розвиток хвороби вираховують за формулою:

,
де R - розвиток хвороби (%); - сума добутків кількості колосків на відповідний бал ураження;
  n - загальна кількість полічених колосків (здорових і хворих);
  k - вищий бал шкали обліку.
Окрім візуального визначення хворих на фузаріоз рослин і колосків, існують методи лабораторної фітоекспертизи насіння та ідентифікації збудників з допомогою мікроскопа за спеціальними методиками, якими володіють спеціалісти державних інспекцій захисту рослин. Вони допоможуть аграріям-зерновиробникам визначити патоген і вжити відповідних заходів захисту зерна. Методами визначення фузаріозного зерна володіють також спеціалісти державних насіннєвих і хлібних інспекцій.
Вміст фузаріозних зерен визначають у відсотках. За остаточний результат вважають середнє арифметичне значення кількох паралельних визначень, яке й заносять у документи про якість зерна (картка аналізу

Колоски уражені фузаріозом (яра пшениця, Тернопільська обл., Борщівський р-н, 2009 р.)

зерна, свідоцтво про якість зерна тощо).
Через мінливість і високу адаптивність збудники фузаріозу, що зберігаються в грунті, стерні, рослинних рештках і зерні, найважче викорінити. Тому для захисту озимої пшениці від ураження фузаріозом, зокрема, колоса здійснюють комплекс обов'язкових агротехнічних селекційних, хімічних і організаційно-господарських заходів, що забезпечують оптимальні умови росту й розвитку рослин і запобігають накопиченню інфекції у полях сівозміни, інфікуванню та ураженню зерна під час вегетації, збирання й доопрацювання.
У господарствах, передусім Лісостепу та Полісся, де розвиток фузаріозу спостерігається щороку, важливо скоротити розміщення пшениці по колосових попередниках і кукурудзі, які акумулюють інфекцію, надавати перевагу чорному та займаному парам, гороху, цукровим бурякам. Насіннєві ділянки в цих зонах розміщувати по чистих парах, де практично рослини не уражуються фузаріозом.
Вчасне й дбайливе очищення полів під озимину від пожнивних рослинних решток із дальшим старанним загортанням їх під час обробітку грунту; скиртування соломи віддалік озимих посівів; дотримання оптимальних строків, встановлених норм висіву й глибини загортання насіння районованих сортів інтенсивного типу за збалансованого внесення мінеральних і органічних добрив, відповідно до зональних технологічних рекомендацій (разом із захисними та іншими заходами з догляду за посівами), має забезпечити фізіологічну силу рослин озимої пшениці в протистоянні захворюванню, зокрема, фузаріозом колоса.
Цьому сприятимуть заходи з підготовки, доведення до відповідних кондицій та оздоровлення з допомогою протруєння після обов'язкового проведення фітоекспертизи, що встановлює видовий склад збудників і рівень зараження для правильного вибору протруйника. Партії зерна з 10%-ним ураженням насіння прихованою формою фузаріозу для насіннєвих цілей не придатні.
Відповідно до визначеного фітоекспертизою видового складу збудників, характеру інфекції (зовнішня, внутрішня, змішана) і рівня зараженості насіння, вибирають ефективні протруйники (табл. 1).
Озимі посіви високорослих і середньорослих сортів пшениці, зокрема на фоні достатнього азотного живлення, обробляють регуляторами росту, що знижують рівень вилягання посівів і ураження їх кореневими гнилями та фузаріозом колоса.
Запобігти накопиченню інфекції під час вегетації озимих у регіонах щорічного чи періодичного прояву фузаріозної та інших видів гнилей, а також борошнистої роси й інших хвороб можна з допомогою

Конідії F.graminearum, 2009 р.

дворазового обприскування посівів навесні: перше - у період виходу в трубку; друге - для захисту прапорцевого листка.
Безпосередній захист колосків від фузаріозу та інших хвороб забезпечує обробка посівів у фазі цвітіння. Враховуючи недостатню ефективність фунгіцидів проти фузаріозу в умовах епіфітотії, для одержання максимально можливого ефекту слід суворо дотримуватися строків обробки препаратами.
Ринок пестицидів країни доволі насичений фунгіцидами за асортиментом і кількістю (табл. 2), здатною забезпечити щорічне оздоровлення посівів в обсягах, передбачених Державною програмою до 2015 року.
За перших ознак ураження колосків проводять передзбиральне обстеження усіх полів, щоб визначити рівень ураження різних сортів і масивів, обрати тактику збирання, розміщення й доопрацювання партій зерна на токах.
Усі посіви, уражені фузаріозом (насамперед, понад 1%), збирають прямим комбайнуванням у стислі строки, щоб запобігти перезараженню здорових колосків у валках, де створюються сприятливі умови для інтенсивного розвитку хвороби. Загроза захворювання виляглих від несприятливих погодних умов цьогорічної вегетації хлібів за відповідних кліматичних умов можлива в низці південних регіонів, зокрема осередково в АР Крим, а також посівів, уражених фузаріозом колоса, в лісостепових і поліських областях (фото).
Розміщення, доопрацювання й тимчасове зберігання зерна на токах здійснюють окремими партіями, зважаючи на ступінь ураження фузаріозом. Для уникнення перезараження зерна в буртах і збільшення вмісту вомітоксину під час зберігання вологого й сирого зерна, ураженого фузаріозом, воно підлягає негайному висушуванню до 13% вологості та ретельному очищенню на зерноочисних машинах у господарствах і хлібозаготівельних підприємствах.
Сепарацію повторюють, допоки вміст фузаріозного зерна не знизиться до рівня, визначеного ДСТУ - 3768:2009, що відповідатиме допустимим нормам. Відходи, одержані при цьому, використовують відповідно до рекомендацій ветеринарної служби.
Під час проведення аналізів для оцінки якості, висновків щодо використання й вартості партій зерна, ураженого фузаріозом, керуються відповідними інструкціями міністерств охорони здоров'я, аграрної політики, підвідомчих їм установ і організацій, які мають правові та науково обгрунтовані методичні вказівки щодо цього.
У наукових установах колишнього СРСР доволі детально вивчили причини та умови, що сприяють ураженню зерна фузаріозом, розробили заходи запобігання захворюванню, а також способи використання фузаріозного зерна й продуктів його переробки, що містять фузаріотоксини. За роки незалежності в Україні було поглиблено ці знання та збагачено ринок хімічними засобами захисту пшениці та інших зернових культур.
Ці пропозиції містять: прогноз ураження; методи ідентифікації видової належності збудника захворювання; облік ураження; профілактичні заходи з ліквідації умов, що сприяють поширенню хвороби; заходи із знищення джерел інфекції, запобігання її розповсюдженню з насіннєвим матеріалом і рослинними рештками; використання агротехнічних, імунологічних, хімічних та інших методів захисту зернових посівів від фузаріозу.
З питань захисту посівів озимої пшениці та інших зернових культур від фузаріозу та використання фузаріозного зерна слід звертатися до спеціалістів із захисту рослин та інших зазначених вище служб, які можуть надати хліборобам відповідну допомогу.

С. Довгань,
канд. с.-г. наук, начальник Головдержзахисту
О. Сядриста,
консультант Головдержзахисту

Інтерв'ю
Німець Дітріх Трайс уже 20 років живе й працює в Україні. За цей час він привів у країну інвесторів, які вклали сюди десятки мільйонів доларів. Останніми роками пан Дітріх працював директором агрофірми спочатку у одного, потім у іншого з... Подробнее
Використання теплогенераторів на альтернативному виді палива під час сушіння зернових є питанням номер один серед власників фермерських і навіть промислових елеваторів. Наразі вже багато агропідприємств переобладнали свої зерносушильні... Подробнее

1
0