Спецможливості
Технології

Сучасні тенденції в зберіганні зерна

28.05.2021
3343
Сучасні тенденції в зберіганні зерна фото, ілюстрація

25 травня в Києві відбувся форум «Елеватор 2021», організатором якого виступили фірма «ПроАгро» та Українська зернова асоціація. В форумі взяли участь керівники та провідні фахівці елеваторів з усієї України, зернотрейдери, представники органів влади та галузевих асоціацій, постачальники елеваторного обладнання. Вони жваво обговорювали сучасні тенденції в галузі зберігання зерна, новітні технології в цій сфері та перспективи галузі.

 

 

 

 

 

 

20 років тому в Україні було близько 500 елеваторів загальною потужністю з одночасного зберігання 30 млн т. З тих пір їхня загальна потужність зросла майже вдвічі (до 56 млн т), а кількість — майже втричі (до 1300). Тим не менше, питання подальшого нарощування потужностей зі зберігання залишається на порядку денному. Адже валовий збір зернових в Україні за останні 20 років збільшився теж удвічі — з 40 до майже 80 млн т. А до 2030 року провідні експерти ринку прогнозують, що врожай зернових та олійних культур, разом узятих, перевищить 100 млн т. Тому вони вважають, що Україні слід наростити потужності зі зберігання зерна ще на 10 млн т.

При цьому питання вже не стоїть так, як 10–20 років тому — будувати новий елеватор чи купувати і переобладнувати старий? Зараз технології розвиваються настільки швидко, що купувати старі радянські елеватори варто хіба що заради вигідно розташованого майданчика та комунікацій. Тому, як вважає директор компанії «Ріля Україна» (імпортер обладнання всесвітньо відомої німецької фірми Riela) Роман Семерак, з урахуванням неминучого виведення з експлуатації частини старих потужностей для нарощування можливостей з одночасного зберігання на 10 млн т треба побудувати елеваторів місткістю 12-13 млн т.

І тепер намічається вихід елеваторних технологій на новий ступінь розвитку. Наприклад, ідеться вже не просто про енергоефективність сушарки, яку називають серцем елеватора, а про екологічність, «вуглецевий слід». «Спалювання дерева залишає менший «вуглецевий слід», ніж спалювання газу», — заявив віце-президент та комерційний директор BZK Grain Alliance Таїр Мусаєв. Це й не дивно, адже та сама енергетична верба всі ті роки, поки росте, вбирає вуглекислий газ і виділяє кисень. Для шведських інвесторів агрохолдингу такі речі теж мають значення. Хоча основним стимулом виступили, звичайно ж, високі ціни на газ. Як розповів Т. Мусаєв, у 2019 році за ціни газу 7 грн/м3 опалювання зерносушарки деревними пелетами забезпечувало приблизно 25% економії, а пелетами з лушпиння соняшнику — близько 50%. Тому компанія спочатку переобладнала з газу на тверде паливо одну сушарку на Яготинському елеваторі, а після того, як перший досвід визнано успішним — збудували третю сушарку під тверде паливо з самого початку. А на Ніжинський елеватор компанії проєктною потужністю 70 тис. т, який почали будувати в 2017 р. і ввели в дію в 2018 р., газ навіть не підводили. Більше того, в 2019 р., коли осінь видалася сухою і кукурудза надходила на елеватори з незвично низькою вологістю, Ніжинському елеватору вдалося обійтися так званою мучкою, тобто зерновідходами, що утворювалися на самому елеваторі.

Тож, як заявив директор Білозаводського елеватора (Харківська обл.) Сергій Щербань (який переміг у номінації «Кращий керівник елеватора-2020»), зараз сушити зерно газом має бути соромно. Він додав: «Перевантажуючи за рік 200 тис. т зерна, наш елеватор генерує понад 5000 т дрібних відходів. Їх цілком достатньо, щоб висушити наше зерно».

І важливою сучасною тенденцією на елеваторах виступає перехід зерносушарок на відновлюване паливо (деревні пелети) або опалення відходами. Так, за словами директора фірми Greco Group Івана Корженка, тільки його фірма за 6 років переобладнала понад півтори сотні об’єктів. При цьому на Західній Україні найпопулярнішим альтернативним видом палива є деревні пелети, в цілому ж більшість працюють на пелетах із соняшникового лушпиння.

Генеральний директор українського підрозділу польської фірми Tornum (одного з провідних європейських виробників елеваторного обладнання) Олександр Холод розповів, що зараз розробляються революційні технології і в інших напрямках. Так, з’явились датчики стану зерна, які використовують wi-fi, тобто не потребують для встановлення всіх цих довгих кабелів. А цього року компанія Tornum вивела на ринок систему контролю силоса Atlas, яка повністю контролює обладнання елеватора. За її допомогою можна з телефона від слідкувати стан зерна і його рух по елеватору. А штучний інтелект дає системі змогу самонавчатися, зв’язуючись із базами даних по всьому світу.

Пункт управління сучасним елеваторомТакож Олександр Холод розповів про найновішу систему активного і пасивного пилопридушення, котра суттєво покращує умови роботи та зменшує шкідливі викиди в атмосферу. А 3D-проєктування елеватора стає необхідністю: тільки так можна швидко (за 2 дні) зробити повну віртуальну модель елеватора з усіма вузлами, на якій можна побачити маршрут проходження зерна майбутнім елеватором. Це дає змогу уникнути багатьох помилок, що трапляються, коли проєктування здійснюється тільки на базі лінійної моделі. «Проєктування елеватора на основі малюнка з помітками від руки зазвичай має наслідком непродумані маршрути, багато непотрібних місць проходу, зайві площадки та сходові марші, які збільшують металоємкість, а, відтак, собівартість елеватора», — розповів директор з монтажу та будівництва KMZ Industries В’ячеслав Степанчук.

Реалізація новітніх технологій у будівництві елеваторів посилює потребу в комплексному і спеціалізованому їх проєктуванні. І економія на вартості послуг, як підкреслюють фахівці, тут недоцільна. «Буває так, що проєктні чи монтажні фірми, які перемогли нас у тендері, потім просять, щоб ми виступили субпідрядниками. Часто економлять на шеф-монтажі, а потім звертаються, чому сушарка не працює. Як виявилося, було допущено багато невідповідностей кресленням заводу-виробника», - розповів В’ячеслав Степанчук. «Зараз у зв’язку з аграрним бумом проєктувати елеватори беруться всі, в тому числі ті, хто раніше проєктував лише котеджі чи висотки. Вони пропонують свої послуги дешевше, а потім у тих, хто купив у нас обладнання, але не купив послуг проєктування, виникають проблеми: підходить сезон, а проєктанти їм ніяк не можуть зробити креслень фундаментів», - додав Роман Семерак.

Тому таке складне й відповідальне завдання як будівництво сучасних елеваторів найкраще буде довіряти лише технологічним лідерам галузі, які здійснюють повний цикл робіт «під ключ».

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Попередня стаття

Інтерв'ю
Кілька місяців тому компанія «Фінтех.Про» запустила унікальну платформу AgroАpp, яка допомагає сільгоспвиробникам швидко одержати фінансування без відсотків і часто без застави. Із сервісом уже співпрацюють найкращі банки України й... Подробнее
За використання сучасних засобів захисту рослин найбільшої їхньої ефективності вдається досягти лише за строго виконання трьох основних умов: правильного вибору препарату, оптимальних термінів внесення та чіткого дотримання технології... Подробнее

1
0