Ефективність ґрунтових гербіцидів на посівах соняшнику
![Ефективність ґрунтових гербіцидів на посівах соняшнику фото, ілюстрація](https://propozitsiya.com/sites/default/files/styles/580x/public/field/image/2_0.jpg?itok=kycu4lYv&v=1706225055)
За попередніми даними 2017 року в Україні планується підвищити площу під олійні культури більш ніж на 41% — до 8,9 млн га, з яких 6,3 млн га займатиме соняшник. Останніми роками спостерігається зростання площі посіву соняшнику в західному регіоні завдяки вищій врожайності та зменшенню негативного впливу специфічних бур’янів та хвороб порівняно із зоною Степу. Так, у західному регіоні Лісостепу та на Поліссі практично не відзначено: вовчка соняшникового й злісного бур’яну амброзію полинолисту та нетребу звичайну.
У даній зоні вирощування соняшнику, куди входять Київська, Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Тернопільська, Львівська, Рівненська та ін. області, структура забур’яненості має свої особливості. Так, у посівах соняшнику домінантна роль належить злаковим просоподібним видам бур’янів, насамперед: мишій сизий і плоскуха звичайна. Їхня частка в загальній кількості бур’янів коливається в межах від 40 до 60–70%. Серед дводольних видів бур’янів широко розповсюджені: щириця звичайна, лобода біла, гірчак розлогий і березкоподібний, незабутниця дрібноквіткова, гірчиця польова, злинка канадська, паслін чорний.
У господарствах із низьким рівнем землеробства друге місце після злакових видів належить дводольним багаторічним бур’янам, в основному коренепаросткових видів, які за часткою забур’яненості мають 25–30%, проте в другу половину вегетації соняшнику вони виступають домінантами. Водночас майже не відчутно кількість і негативний вплив зимуючих видів бур’янів: фіалка польова, зірочник середній, ромашка непахуча, грицики звичайні, талабан польовий тощо.
Загальновідомо, що рослини соняшнику мають порівняно високу конкурентоздатність щодо бур’янів завдяки потужній кореневій системі, добре облиствленому стеблу заввишки від 60 до 250 см. Конкурентоспроможність рослин у боротьбі за світло більшою мірою залежить від темпу росту на початку вегетації. До утворення кошика стебло соняшнику розвивається повільно, але після проходження цієї фази інтенсивність росту збільшується. Відпо відно гербокритичний період у соняшнику доволі довгий — 40–50 днів від сходів і до фази утворення кошика.
На забур’янених ділянках посівів соняшнику після фази утворення кошика (60–65-й день після сходів рослин) було відзначено зниження кількості й маси бур’янів. Так, частка лободи білої зменшилась у 1,8 разу через пошкодження їх шкідниками та хворобами. Решта дводольних видів бур’янів зменшує свою кількість на 55%, йде процес природного відмирання деяких із них. Загальна забур’яненість знижується майже на третину, в тому числі й злакові види. Дводольні бур’яни не витримують конкуренції в боротьбі за основні фактори життя, особливо за вологу, з соняшником та рештою більш розвинених бур’янів. Однак, питома вага злакових видів у забур’яненості на даний час залишається високою — 54–60%.
Отже, вміст забур’яненості соняшнику впродовж вегетаційного періоду постійно змінюється. Одні види бур’янів, які краще пристосовані до конкретного фітоценозу, витісняють інші. Домінуючими бур’янами практично впродовж усього вегетаційного періоду є злакові види.
Проаналізовано видовий склад бур’янів та надано оцінку ефективності ґрунтових гербіцидів на базі дослідно-селекційної станцій ІБКіЦБ Уладово-Люлинецька (Вінницька область, Калинівський район) у зоні достатнього зволоження на чорноземах глибоких, малогумусних, вилугованих крупнопилуватих середньосуглинкових. Технологія вирощування: оранка глибиною 15–20 см, культивація з внесенням аміачної води N90. Навесні — закриття вологи, культивація, передпосівна культивація «Європак» і посів 27 квітня 2016 року, сорт Ясон.
За умов достатнього зволоження 2016 року в структурі забур’яненості на період появи повних сходів соняшнику переважають однодольні види: плоскуха звичайна — 13,2 шт./м2 (13,6%), мишій сизий — 25,5 шт./м2 (26,2%), вівсюг звичайний — 3,0 шт./м2 (3,1%). Серед дводольних видів: щириця загнута — 12,9 шт./м2 (13,3%), лобода біла — 8,1 шт./м2 (8,3%), незабутниця дрібноквіткова — 13,7 шт./м2 (14,1%), гірчак березкоподібний і почечуйний — 8,3 і 3,6 шт./м2 (8,5 і 3,7%), гірчиця польова — 5,0 шт./м2 (3,7%) тощо. Усього відзначено 97,3 шт./м2 бур’янів (рис. 1). Порівняно з минулими роками однодольні види бур’янів поступово збільшують свою частку й становлять 42,9%. Таким чином, останніми роками у посівах соняшнику майже не зустрічають: фіалку польову, паслін чорний, куколицю білу, подорожник великий, талабан польовий, підмаренник чіпкий.
Для контролю однорічних однодольних і широколистих видів бур’янів в основному вносять ґрунтові гербіциди або їхні композиції. Було досліджено ефективність дії найпоширеніших ґрунтових гербіцидів на діючі речовини: S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л нормою 4,5 л/га, S-метолахлор, 960 г/л — 1,6 л/га, флурохлоридон, 250 г/л — 3,0 л/га. Було застосовано одноразове суцільне наземне обприскування ґрунту відразу після сівби. Витрата робочої рідини — 250–300 л/га. Обліки бур’янів проводили на постійно зафіксованих рамках розміром 1,25х0,20=0,25 м2, які накладали в чотирьох місцях по діагоналі кожного варіанту. Обліки біологічної ефективності гербіцидів визначали на 20-й і 45-й день після внесення препарату.
За використання гербіциду S-метолахлор, 312,5 г/л + тербутилазин, 187,5 г/л за нормою витрати — 4,5 л/га зменшення чисельності контрольних сходів бур’янів становило 74,3%. Біологічна ефективність дії гербіциду на однорічні дводольні види бур’янів на 20-й день після внесення — 67,4–79,2%, на малорічні злакові — 77,8–86,7%. За результатами дослідження встановлено, що на 45-й день після внесення гербіциду ефективність його дії дещо зменшена та становить 66% (рис. 2).
До того ж чисельність сходів дводольних видів бур’янів зменшено на 57,0–71,6% порівняно з контрольним варіантом, як-от: щириці загнутої — на 71,6%, лободи білої — на 57,0, гірчаку берізкоподібного — на 61,2, гірчаку почечуйного — на 65,0, незабутниці дрібноквіткової — на 70,9, гірчиці польової — на 63,1%. Серед малорічних злакових видів бур’янів кількість мишію сизого та плоскухи звичайної зменшено на 81,7 та 77,6% відповідно. Ефективність гербіциду можна пояснити погодними умовами. Кількість опадів торік (дані Уладово-Люлинецької метеостанції) за третю декаду квітня й першу декаду травня була незначною —10,0 і 6,7 мм. Загалом у квітні випало 30,2 мм, а у другій декаді травня — 43 мм опадів, що дало можливість мати вищенаведену ефективність гербіциду на 45-й день після його внесення. Водночас за умови достатньої кількості опадів ефективність внесення гербіциду на 20-й день становила 83,9%, втім злакові види зменшували свою кількість до 93%. Подібну ситуацію відзначено за умов Білоцерківської ДСС (зона нестійкого зволоження, Центральний Лісостеп), де в другій декаді квітня випало 40,0 мм, а впродовж травня — 91 мм опадів. Ефективність дії на 20-й і 45-й день після внесення гербіцидів проти дводольних видів становила 74,6 і 70,3%, однорічних злакових (мишій сизий, плоскуха звичайна) — 93% на 20-й і 45-й день.
Проведення захисту посівів соняшника проти бур’янів за допомогою гербіциду S-метолахлор, 960 г/л нормою 1,6 л/га забезпечило зменшення забур’яненості дводольних видів на 66,4%. Біологічна ефективність дії препарату проти однорічних злакових видів бур’янів була в межах 78,4–82,7%. Кількість щириці загнутої зменшено на 61,7%, лободи білої — на 52,7, гірчиці польової — на 73,0 (рис. 3). На 45-й день після внесення гербіциду його ефективність знизилась до 58,3%. Активно вегетували такі бур’яни, як щириця звичайна в кількості 5,8 шт./м2, незабутниця дрібноквіткова — 5,6, гірчак березкоподібний — 4,8, лобода біла — 4,7 шт./м2. Кількість злакових видів становила 10,9 шт./м2, до того ж мишію сизого було в 2,3 разу більше ніж плоскухи звичайної. Відповідно для кращого контролю дводольних видів до гербіциду на основі S-метолахлору додали д.р. прометрин нормою 2–3 л/га із загортанням його у ґрунт.
Вагомий вплив погодних умов 2016 року зазначено за використання гербіциду флурохлорідон нормою 3,0 л/га. Так, на 20-й день після його внесення біологічна ефективність дії препарату проти однодольних видів становила 77,3–91,4%, дводольних — 83,2–94,5% (рис. 4). Діюча речовина флурохлорідон після внесення в ґрунт формує на його поверхні суцільну плівку, за контакту з якою сходи рослин бур’янів зазнають дії препарату. Водночас на 45-й день після внесення гербіциду кількість бур’янів лободи білої знизалась на 66,7%. Серед інших дводольних видів відзначено вищу ефективність дії препарату на щирицю загнуту, її кількість зменшено на 77%, на гірчицю польову — 90,1, незабутницю дрібноквіткову — 78,7, гірчак почечуйний — 73,5, гірчак березкоподібний — на 77,4%.
Як і з гербіцидом S-метолахлор раціональним буде поєднання д.р. флурохлорідон за нормою внесення 1,0–1,5 л/га + д.р. прометрин нормою 1,5–2,5 л/га.
Висновки
Ефективність ґрунтових гербіцидів залежить від чіткого дотримання вимог щодо їхнього застосування: відповідна норма (від механічного (гранулометричного) стану ґрунту, вмісту гумусу, кількості бур’янів), рівномірне й добре внесення робочого розчину, якісний передпосівний обробіток ґрунту (для оптимальної дії поле варто вирівнювати восени чи рано навесні (яке матиме дрібногрудкувату структуру верхнього шару), наявність ґрунтової вологи. Водночас максимальні дози гербіцидів (у межах рекомендованих і більше) застосовують у випадку, коли поле після соняшнику буде відведено під чорний пар, оскільки цей препарат може мати післядію на наступні культури.
Я. Макух, С. Ременюк, канд. с.-г. наук, відділ гербології, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків
Iнформація для цитування
Ефективність ґрунтових гербіцидів на посівах соняшнику/ Я. Макух, С. Ременюк// Пропозиція/ — 2017. — № 5. — С. 106-108