Спецможливості
Агрохімія

Хлібні п’явиці: біологічні особливості та контроль

31.05.2019
956
Хлібні п’явиці: біологічні особливості та контроль фото, ілюстрація

На полях країни поширено два види п’явиць: червоногруда (переважно в Степу) та синя (Лісостеп, Полісся). Трапляються вони майже на всіх 100% посівних площ зернової групи культур. Пошкоджують озиму та яру пшеницю, жито, ячмінь, овес, інколи кукурудзу. Останні п’ять років середня щільність дорослих жуків популяції п’явиць у посівах зернових становила 0,1–4 особини/м2 та 0,1–4 личинки на рослину. Личинки пошкоджували від 0,5–12%, максимально 18% рослин. Рівень пошкодження найчастіше був слабким або середнім. Осередки високої чисельності шкідника інколи ліквідовували в результаті обприскування посівів від шкідливої черепашки, злакових попелиць та інших шкідників.

 

П’явиця червоногруда

жук п’явиці червоногрудоїOulema melanopus L. поширена повсюдно, але найбільшої шкоди завдає в Степу й південно-східній частині Лісостепу. Значною мірою пошкоджує ячмінь, овес, тверду пшеницю, кукурудзу, просо, живиться й дикорослими злаками — пирієм, вівсюгом, стоколосом.

Жук завдовжки 4–4,8 мм, зеленувато-синій, передньоспинка й ноги жовтувато-червоні. Личинка світло-жовта, вкрита чорнуватим слизом, який захищає її від несприятливих умов, через це вона нагадує невелику п’явку, що й визначило назву комахи. Тіло личинки посередині трохи здуте, через що личинка здається горбатою.

Зимують жуки в ґрунті на глибині 3–5 см на полях зернових і в травостої. Навесні вони з’являються в кінці квітня — на початку травня спочатку на озимих, а потім на ярих хлібах. Живляться жуки листками злаків, проїдаючи в них довгасті отвори. Яйця відкладають із нижнього боку листка уздовж жилок купками по 3–7 шт. в один рядок, ланцюжком. Період відкладання яєць розтягується більш як на місяць, упродовж якого самиці кладуть від 120 до 300 яєць. Ембріональний розвиток у природних умовах триває близько 14 днів. Личинки вигризають зверху листків довгасті смужки, не займаючи шкірки листка зі зворотного боку. Розвиток личинки триває близько двох тижнів, після чого вона заляльковується в ґрунтовій комірці на глибині 2–3 см. Жуки, які через два тижні виходять із лялечок, залишаються зимувати в ґрунті. Генерація однорічна.

У зв’язку із тривалим періодом льоту й розтягнутим відкладанням яєць жуки й личинки п’явиці спричиняють пошкодження рослинам зернових колосових від фази кущіння до початку колосіння. Пошкоджені жуками й личинками листки в’януть, рослина затримується в рості, врожай зерна знижується. Шкідливість п’явиці посилюється за середньодобової температури в травні-червні на рівні 20°C і вище, в умовах недостатньої вологості ґрунту й нестачі опадів. Найвідчутніша шкода — за пошкодження понад 20–30% поверхні прапорцевого листка.

 

П’явиця синя

жук п’явиці синьоїOulema lichenis Voet. поширена повсюдно, але сильніше шкодить у Правобережному Лісостепу. Найбільше пошкоджує озиму пшеницю, рідше — ячмінь, жито, овес.

Жук завдовжки 3–4 мм, чорно-синій або чорно-зелений. Личинки подібні до такої самої стадії шкідника попереднього виду. Вони ведуть аналогічний спосіб життя, зокрема й живлення, за винятком того, що ці личинки заляльковуються не в ґрунті, а безпосередньо на листках пошкоджуваних ними рослин.

На п’явицях зареєстровано 42 види ентомофагів і збудників захворювань, що в комплексі суттєво знижує чисельність цих шкідників. Найефективнішими ентомофагами є яйцеїд анафес (Anaphes lemae Bakk.) і паразит личинок — лемофагус (Lemophagus custus Townes). Та попри все це, шкідливість п’явиць залишається на відносно високому рівні, тож для її зниження інколи потрібно застосовувати захисні заходи.

 

Заходи захисту

личинкаВажливе значення мають агротехнічні заходи: лущення стерні й зяблева оранка відразу після збирання врожаю зерна, ранні строки сівби ярої пшениці, ячменю й вівса та дотримання просторової ізоляції (віддаленості) посівів від полів, де попереднього року шкодили п’явиці. За чисельності жуків у посівах пшениці озимої в кількості 40–50 особин, на ярих зернових — 10–15 екз./м2 до періоду відкладання ними яєць проводять обприскування інсектицидами. Проти цих шкідників рекомендовані препарати:

Арріво 25%, КЕ (0,2 л/га),

Актара 25 WG, ВГ (0,10–0,14 кг/га),

Акцент, КЕ (1,2–1,5 л/га),

Альтекс, КЕ (0,1– 0,15 л/га),

Альфагард 100, к.е. (0,1– 0,15 л/га),

Антиколорад, КС (0, 5 л/га),

Антіжук Профіт, з.п. (0,05 кг/га),

Атрікс, КЕ (0,15 л/га),

Бестселлер Турбо 200, КС (0,05–0,08 л/га),

БіМоль БТ, КЕ ( 1,5 л/га),

БІ-58 новий, к.е. (1,5 л/га),

Брейк, МЕ (0,07–0,12 л/га),

Версар, КЕ (0,7 л/га),

Грінфорт ІЛ 200, КС (0,5 л/га),

пошкоджений листокДестрой, КС (0,1 л/га),

Децис Профі 25 WG, ВГ (0,04 кг/га),

Димефос, КЕ (1,0– 1,5 л/га),

Драгун ЕС, КЕ (0,8–1,2 л/га),

Енжіо 247 SC, КС (0,18–0,22 л/га),

Залп, КЕ (0,75–1,1 л/га),

Золон 35, к.е. (1,5–2 л/га),

Імідор ВРК, в.р.к. (0,10–0,15 л/га),

Ін Сет, ВГ (0,05–0,07 кг/га),

Кайзо, ВГ (0,15 кг/га),

Карате 050 EC, к.е. ( 0,15 л/га),

Кілер, КЕ (1,0 л/га),

Кінфос КЕ, к.е. (0,15–0,5 л/га),

Командор, РК (0,2–0,3 л/га),

Коннект 112,5 SC, КС (0,4–0,5 л/га),

Ламдекс, СК (0,15 л/га),

Маврік, ЕВ (0,15–0,2 л/га),

Марш, КС (0,5 л/га),

Моспілан, ВП (0,1–0,12 л/га),

Нортон, КЕ (0,75 л/га),

Нурел Д, к.е. (0,75–1 л/га),

Оперкот Акро, КС ( 0,05 л/га),

Пірінекс Супер, КЕ (0,4–1,0 л/га),

Пірінекс, КЕ (1,0–1,2 л/га),

Протеус 110 OD, МД (0,5–1,0 л/га),

Сумі-альфа, КЕ (0,2–0,25 л/га),

Суперкіл 440, КЕ (0,7 л/га),

Твікс, КЕ (1,1 л/га),

Том, КЕ (0,1–0,15 л/га),

Фастак, КЕ (0,1– 0,15 л/га),

Ф’юрі, в.е. (0,07–0,10 л/га),

Циперон, к.е. (0,20–0,25 л/га),

Шарпей, МЕ (0,2 л/га),

Шаман, КЕ (0,75 л/га) та інші.

Критерієм доцільності проведення хімічних обробок посівів може бути також перевищення чисельності личинок п’явиць рівня 0,5–0,7 екз. на одне стебло або пошкодження 10–15% поверхні листкової поверхні. Під час вибору інсектициду треба також враховувати комплексність його дії проти інших шкідників — клопа-черепашки, попелиць, трипсів тощо.

 

М. Круть, канд. біол. наук (PhD), Інститут захисту рослин НААН України

Журнал «Пропозиція», №4, 2018 р.

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури

1
0