Спецможливості
Технології

Довгострокове прогнозування кореневих гнилей гороху

07.07.2010
628
Довгострокове прогнозування кореневих гнилей гороху  фото, ілюстрація

Як правильно вирахувати інтенсивність появи кореневих гнилей на горосі  та розробити ефективний захист проти них

Як правильно вирахувати інтенсивність появи кореневих гнилей на горосі  та розробити ефективний захист проти них

За період ба­га­товіко­вої ево­люції стро­ки роз­вит­ку шкідли­вих ор­га­ніз­мів ви­я­ви­ли­ся при­сто­со­ва­ни­ми до ураз­ли­вих фаз роз­вит­ку рос­ли­ни-жи­ви­те­ля. Для вчас­но­го за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту й змен­шен­ня норм ви­т­ра­ти пе­с­ти­цидів слід виз­на­чи­ти певні кри­терії етапів се­зон­но­го роз­вит­ку рос­ли­ни-жи­ви­те­ля, її шкід­ників і хво­роб, які мож­на реєстру­ва­ти хо­ча б за кілька днів до по­чат­ку за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту.
 На рос­ли­ну-гос­по­да­ря, збуд­ни­ка та хво­ро­бу впли­ває низ­ка чин­ників, які взаємодіють між со­бою, внаслі­док чо­го мо­жуть ви­ни­ка­ти ефек­ти як си­нер­гіз­му, так і ан­та­гонізму. Се­ред та­ких фак­торів провідне місце посіда­ють ме­те­о­ро­ло­гіч­ні по­каз­ни­ки, які обу­мов­лю­ють сприй­нят­ли­вість рос­лин до інфекції, рівень па­то­ген­ності збуд­ни­ка, тем­пи се­зон­но­го роз­вит­ку рос­ли­ни-гос­по­да­ря, три­­валість інку­баційно­го періоду, ок­ре­мих стадій роз­вит­ку рос­ли­ни-гос­по­да­ря та хво­ро­би.
 Нам потрібно здійсни­ти про­гно­зу­ван­ня рівнів по­ши­ре­ності та роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху до мо­мен­ту сівби куль­ту­ри та за­хист насіннєво­го ма­те­ріалу й посівів.
 Ос­но­вою для про­гно­зу­ван­ня бу­ли ре­зуль­та­ти на­ших спо­с­те­ре­жень про­тя­гом 2006-2009 років у АДС НУБіП Ук­раїни. Для аналізу бу­ло ви­ко­ри­с­та­но ме­то­дичні за­са­ди про­гно­зу­ван­ня хво­роб сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких рос­лин (К. М. Сте­­па­нов, А. Е. Чу­ма­ков, 1972), фе­но­­ло­гічний про­гноз (А. С. По­дольсь­кий, 1974), ста­ти­с­тичні ме­то­ди об­роб­ки ре­зу­ль­татів досліджень (Б. А. До­спє­хов, 1985) та ос­но­ви ма­те­ма­тич­но­го мо­де­лю­ван­ня (І. М. Вер­гу­но­ва, 2006).
 Ми вста­но­ви­ли, що по­ши­реність та роз­ви­ток ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху змінюється як про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду, так і за ро­ка­ми. То­му бу­ло виз­на­че­но за­вдан­ня роз­ро­би­ти про­гно­с­тичні мо­делі для дов­го­ст­ро­ко­во­го про­гно­зу хво­ро­би. Для цьо­го ми досліджу­ва­ли вплив тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту на ди­наміку роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху в по­точ­но­му році.
 Аналіз на­ших досліджень по­ка­зав, що по­ни­же­на тем­пе­ра­ту­ра та підви­ще­на во­ло­гість грун­ту на гли­бині 5 см пе­ред висіван­ням і в період сходів спри­я­ли за­тримці по­ши­рен­ня та інтен­сив­ності роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху (рис.1). Перші оз­на­ки хво­ро­би ми зафіксу­ва­ли на 30 до­бу після висіван­ня го­ро­ху. По­ши­рен­ня хво­ро­би ся­га­ло 15, а інтен­сивність роз­вит­ку - 3,75%. Після підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри грун­ту до 17...20°С і зни­жен­ня йо­го во­ло­гості до 10,08-16,31% по­каз­ни­ки по­ши­рен­ня та роз­вит­ку хво­ро­би ста­но­ви­ли 45 і 16,5%. У по­даль­шо­му тем­пе­ра­ту­ра грун­ту не опу­с­ка­ла­ся ниж­че 17°С, а во­логість ко­ли­ва­ла­ся від 14,62 до 9,14%, що при­зве­ло до стрімко­го по­ши­рен­ня ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху. На 70 до­бу обліку по­ши­рен­ня та роз­ви­ток хво­ро­би до­сяг­ли сво­го мак­си­му­му в 2008 році - 90 та 62,25%, відповідно.
Ста­ти­с­тич­ний аналіз одер­жа­них да­них свідчить, що між по­каз­ни­ка­ми по­ши­рен­ня ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху та тем­пе­ра­ту­ри грун­ту є тісний пря­мий ко­ре­ляційний зв'язок. Ко­ефіцієнт ко­ре­ляції дорівню­вав r= 0,763 (рис. 2а).
 Під час аналізу взаємозв'яз­ку між по­ши­рен­ням ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху та во­логістю грун­ту ми спо­с­теріга­ли тісний зво­ротний ко­ре­ляційний зв'язок r= -0,914 (рис. 2.б).
Аналізу­ю­чи вплив тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту на інтен­сивність роз­вит­ку хво­ро­би, ма­ли схожі ре­зуль­та­ти. Так, тем­пе­ра­ту­ра грун­ту пе­ре­бу­ва­ла в прямій тісній ко­ре­ляційній за­леж­ності (r= 0,748), а во­логість грун­ту - в зво­ротній тісній за­леж­ності (r= -0,842) з інтен­сивністю роз­вит­ку ко­ре­не­вої гни­лі го­ро­ху (рис. 3а, б).
Зв'яз­ки між тем­пе­ра­ту­рою й во­логістю грун­ту та по­ши­рен­ням і роз­вит­ком ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху є ви­со­ки­ми й до­стовірни­ми ( від r= 0,748 до r= -0,914; Р=0,01 ). Їх опи­су­ють рівнян­ня ре­г­ресії (рис. 2а,б; а,б):
 Y1 = 34,347X1 - 678,22; Y2 = -5,965X2 + 100,71 - для по­ши­рен­ня хво­ро­би,
 Y3 = 17,186X3 - 340,43; Y4 = -3,1777X4 + 51,409 - для роз­вит­ку хво­ро­би,
де Y1, Y2 - по­ши­рен­ня хво­ро­би, %; Y3, Y4 - роз­ви­ток хво­ро­би, %;
 X1, X3 - тем­пе­ра­ту­ра грун­ту, °С; X2, X4 - во­логість грун­ту, %.
 Зіста­вив­ши ці про­гно­с­тичні мо­делі з кліма­тич­ни­ми умо­ва­ми, ми зро­би­ли про­гноз по­ши­рен­ня та інтен­сив­ності роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху на 2009 рік. Так, на на­шу дум­ку, по­ши­рен­ня роз­вит­ку хво­ро­би слід було очіку­ва­ти в період сходів у ме­жах 8,72 - 16,2%, а інтен­сив­ність роз­вит­ку - 3,23 - 10,66% за­леж­но від по­каз­ників тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту.
Ре­зуль­та­ти досліджень ди­наміки по­ши­рен­ня та роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху, за­леж­но від тем­пе­ра­ту­ри та во­ло­гості грун­ту, засвідчи­ли, що наш про­гноз справ­див­ся. Так, у період сходів рос­лин по­ши­рен­ня ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху ста­но­ви­ло 10, за інтен­сив­ності її роз­вит­ку 4,25% (рис. 4 ).
Для про­гно­зу­ван­ня рівнів по­ши­рен­ня та інтен­сив­ності роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху в 2009 році ми роз­ро­би­ли такі мо­делі дов­го­ст­ро­ко­во­го про­гно­зу хво­ро­би, які на­ве­де­но на ри­сун­ках 5 і 6.
 От­ри­мані зв'яз­ки між тем­пе­ра­ту­рою і во­логістю грун­ту та по­ши­рен­ням і роз­вит­ком ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху, як і в по­пе­­ред­нь­о­му 2008 році, є ви­со­ки­ми й до­сто­вірни­ми ( від r= 0,669 до r= -0,727; Р=0,01 ). Во­ни ви­ра­жені рівнян­ня­ми ре­г­ресії (рис. 5а, б; 6а, б):
 Y1 = 7,1895X1 - 69,542; Y2 = -3,7166X2 + 105,36 - для по­ши­рен­ня хво­ро­би,
 Y3 = 4,4943X3 - 45,656; Y4 = -2,4043X4 + 64,915 - для роз­вит­ку хво­ро­би,
де Y1, Y2 - по­ши­рен­ня хво­ро­би, %; Y3, Y4 - роз­ви­ток хво­ро­би, %;
 X1, X3 - тем­пе­ра­ту­ра грун­ту, °С; X2, X4 - во­логість грун­ту, %.
У 2006-2009 рр. про­ти ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху ми вив­ча­ли дію та­ких про­труй­ників, як Віта-класік, 2 л/т, Мак­сим 025 FS, 1 л/т, Вінцит 050 CS, 2 л/т, Ро­ял­ф­ло, 1,5 л/т, на сорті Інтен­сив­ний 92. За хімічний ета­лон бра­ли Віта­вакс 200 ФФ в.с.к., 2,5 л/тон­ну.
 Об­роб­ка насіння го­ро­ху хімічни­ми пре­па­ра­та­ми спри­я­ла підви­щен­ню енер­гії про­ро­с­тан­ня й схо­жості насіння (табл. 1). Най­ви­щі енергія про­ро­с­тан­ня та схожість насіння за об­роб­ки йо­го Віта­вак­сом (2,5 л/т) та Мак­си­мом (1 л/т) бу­ли, відпо­відно, 74 і 72,5% та 88,8 і 87,4%. У кон­троль­но­му варіанті ці по­каз­ни­ки ста­но­ви­ли 66 і 79,5 відсот­ка.
Уро­жайність зер­на у варіан­тах із за­сто­су­ван­ням хімічних за­собів бу­ла більша, ніж на кон­тролі, на 2-4,6 ц з гек­та­ра.
Висіван­ня про­труєно­го насіння го­­ро­ху да­ло змо­гу зни­зи­ти інтен­сивність роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі. Ура­же­них рос­лин у варіан­тах, де насіння об­роб­ля­ли за­зна­че­ни­ми ви­ще пре­па­ра­та­ми, бу­ло ниж­чим, порів­ня­но з кон­тро­лем, у фазі сходів на 5-10, під час цвітіння - на 10-15%; роз­ви­ток хво­ро­би був ниж­чим, відповідно, на 2,5-7,5 і 2,5-15 від­сот­ків.
Найбільшу фунгіцид­ну ефек­тивність про­яви­ли про­труй­ни­ки насіння Віта­вакс (2,5 л/т) та Мак­сим (1 л/т). Так, у фазі по­вних сходів кількість ура­же­них рос­лин і роз­ви­ток хво­ро­би у цих варіан­тах, відпо­відно, ста­но­ви­ли 10 і 2,5 та 10 і 3,75%, у фазі цвітіння - 65 і 30 та 70 і 35%. У кон­троль­но­му варіанті по­ши­рен­ня й роз­ви­ток хво­ро­би, відпо­відно, ся­га­ли: у фазі сходів - 20 і 10, під час цвітіння - 80 і 45 відсотків.
За­сто­су­ван­ня хімічних пре­па­ратів спри­я­ло підви­щен­ню про­дук­тив­ності рос­лин го­ро­ху (табл. 3). Так, у варіан­тах із за­­сто­су­ван­ням Віта­вак­су (1,5 л/т) та Мак­си­му (1 л/т) кількість бобів на рос­лині бу­ла більша, відповідно, на 1 та 0,8 шт. по­рівня­но з кон­тро­лем (7,8 шт.). На ділян­ках, де висіва­ли насіння, про­труєне на­зва­ни­ми ви­ще пре­па­ра­та­ми, збільшу­ва­ла­ся ма­са насіння в рос­лині про­ти кон­тро­лю (4,6 г), відповідно, на 2,11 та 1,54 гра­ма.
 Ма­са 1000 насінин у варіан­тах із за­сто­су­ван­ням Віта­вак­су (1 л/т) та Мак­си­му (1 л/т) ста­но­ви­ла, відпо­від­но, 288,34 та 284,91 г, що бу­ло на 18,01 та 14,58 г більше, ніж на кон­тролі (270,33 г).
Після за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів в 1,2 та 1,18 ра­за збільши­ла­ся се­ред­ня кількість насінин з однієї рос­ли­ни порівня­но з кон­тро­лем (22,06 шт.).

Вис­нов­ки
1. На підставі вив­чен­ня ди­наміки роз­вит­ку ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху за­леж­но від аг­ро­ме­те­о­ро­логічних чин­ників вста­нов­ле­но, що ко­ре­неві гнилі го­ро­ху роз­ви­ва­ють­ся за ши­ро­кої ампліту­ди во­ло­гості грун­ту (від r= -0,727 до r= -0,914) і знач­ною мірою за­ле­жать від се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри грун­ту (r= 0,763).
2. Вста­нов­ле­но зв'яз­ки між тем­пе­ра­ту­рою й во­логістю грун­ту та по­ши­рен­ням і роз­вит­ком ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху. Во­ни є ви­со­ки­ми і до­стовірни­ми (від r= 0,748 до r= -0,91). Їх опи­су­ють рівнян­ня ре­г­ресії Y1 = 34,347X1 - 678,22; Y2 = -5,965X2 + 100,71 - для по­ши­рен­ня хво­ро­би;
3. Y3 = 17,186X3 - 340,43; Y4 = -3,1777X4 + 51,409 - для роз­вит­ку хво­ро­би. Ці дані мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для про­гно­зу­ван­ня роз­вит­ку ко­ре­не­вої гнилі го­ро­ху.
4. У ком­плексі за­ходів що­до об­ме­жен­ня роз­вит­ку ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху слід вра­хо­ву­ва­ти про­гноз їхньо­го роз­вит­ку, якість насіннєво­го ма­теріалу, сор­то­ву стійкість, ме­те­о­ро­логічні умо­ви, тех­но­логію ви­ро­щу­ван­ня куль­ту­ри. Пер­спек­тив­ним за­хи­сним за­хо­дом від ко­ре­не­вих гни­лей го­ро­ху є за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів Віта­вакс (2,5 л/т), Вінцит (2 л/т) та Мак­сим (1 л/т). Ви­ко­ри­с­тан­ня цих пре­па­ратів сприяє зни­жен­ню роз­вит­ку хво­ро­би у фазі сходів, відповідно, на 7; 7 і 8,5%, під час цвітіння - на 17,5; 16 і 17% та підви­щує вро­жай­ність про­ти кон­тролю (без об­роб­ки насіння), де ці по­каз­ни­ки бу­ли 10, 45% і 33,6 ц/га на 4,6; 2,8 і 3,5 ц з гек­та­ра.

Д. Гентош, В. Глим'язний,
кандидати с.-г. наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України

Інтерв'ю
Кукурудза сьогодні є стратегічною культурою, що вирощується майже у всіх кліматичних зонах України. Насичення сівозміни кукурудзою та відсутність системи інтегрованого управління шкідниками сприяють збільшенню кількості шкідників і... Подробнее
Президент УАВК Микола Пономаренко
На ринку картоплі зараз — ажіотаж, якого не траплялося майже 10 років. Споживачі занепокоєні неврожаєм і закуповуються картоплею на сезон — цілими мішками. Виробники (перш за все городники) нарікають на неврожай. Відтак Україна вперше за... Подробнее

1
0