Довгострокове прогнозування кореневих гнилей гороху
Як правильно вирахувати інтенсивність появи кореневих гнилей на горосі та розробити ефективний захист проти них
Як правильно вирахувати інтенсивність появи кореневих гнилей на горосі та розробити ефективний захист проти них
За період багатовікової еволюції строки розвитку шкідливих організмів виявилися пристосованими до уразливих фаз розвитку рослини-живителя. Для вчасного застосування засобів захисту й зменшення норм витрати пестицидів слід визначити певні критерії етапів сезонного розвитку рослини-живителя, її шкідників і хвороб, які можна реєструвати хоча б за кілька днів до початку застосування засобів захисту.
На рослину-господаря, збудника та хворобу впливає низка чинників, які взаємодіють між собою, внаслідок чого можуть виникати ефекти як синергізму, так і антагонізму. Серед таких факторів провідне місце посідають метеорологічні показники, які обумовлюють сприйнятливість рослин до інфекції, рівень патогенності збудника, темпи сезонного розвитку рослини-господаря, тривалість інкубаційного періоду, окремих стадій розвитку рослини-господаря та хвороби.
Нам потрібно здійснити прогнозування рівнів поширеності та розвитку кореневої гнилі гороху до моменту сівби культури та захист насіннєвого матеріалу й посівів.
Основою для прогнозування були результати наших спостережень протягом 2006-2009 років у АДС НУБіП України. Для аналізу було використано методичні засади прогнозування хвороб сільськогосподарських рослин (К. М. Степанов, А. Е. Чумаков, 1972), фенологічний прогноз (А. С. Подольський, 1974), статистичні методи обробки результатів досліджень (Б. А. Доспєхов, 1985) та основи математичного моделювання (І. М. Вергунова, 2006).
Ми встановили, що поширеність та розвиток кореневих гнилей гороху змінюється як протягом вегетаційного періоду, так і за роками. Тому було визначено завдання розробити прогностичні моделі для довгострокового прогнозу хвороби. Для цього ми досліджували вплив температури та вологості грунту на динаміку розвитку кореневої гнилі гороху в поточному році.
Аналіз наших досліджень показав, що понижена температура та підвищена вологість грунту на глибині 5 см перед висіванням і в період сходів сприяли затримці поширення та інтенсивності розвитку кореневої гнилі гороху (рис.1). Перші ознаки хвороби ми зафіксували на 30 добу після висівання гороху. Поширення хвороби сягало 15, а інтенсивність розвитку - 3,75%. Після підвищення температури грунту до 17...20°С і зниження його вологості до 10,08-16,31% показники поширення та розвитку хвороби становили 45 і 16,5%. У подальшому температура грунту не опускалася нижче 17°С, а вологість коливалася від 14,62 до 9,14%, що призвело до стрімкого поширення кореневої гнилі гороху. На 70 добу обліку поширення та розвиток хвороби досягли свого максимуму в 2008 році - 90 та 62,25%, відповідно.
Статистичний аналіз одержаних даних свідчить, що між показниками поширення кореневої гнилі гороху та температури грунту є тісний прямий кореляційний зв'язок. Коефіцієнт кореляції дорівнював r= 0,763 (рис. 2а).
Під час аналізу взаємозв'язку між поширенням кореневої гнилі гороху та вологістю грунту ми спостерігали тісний зворотний кореляційний зв'язок r= -0,914 (рис. 2.б).
Аналізуючи вплив температури та вологості грунту на інтенсивність розвитку хвороби, мали схожі результати. Так, температура грунту перебувала в прямій тісній кореляційній залежності (r= 0,748), а вологість грунту - в зворотній тісній залежності (r= -0,842) з інтенсивністю розвитку кореневої гнилі гороху (рис. 3а, б).
Зв'язки між температурою й вологістю грунту та поширенням і розвитком кореневої гнилі гороху є високими й достовірними ( від r= 0,748 до r= -0,914; Р=0,01 ). Їх описують рівняння регресії (рис. 2а,б; а,б):
Y1 = 34,347X1 - 678,22; Y2 = -5,965X2 + 100,71 - для поширення хвороби,
Y3 = 17,186X3 - 340,43; Y4 = -3,1777X4 + 51,409 - для розвитку хвороби,
де Y1, Y2 - поширення хвороби, %; Y3, Y4 - розвиток хвороби, %;
X1, X3 - температура грунту, °С; X2, X4 - вологість грунту, %.
Зіставивши ці прогностичні моделі з кліматичними умовами, ми зробили прогноз поширення та інтенсивності розвитку кореневої гнилі гороху на 2009 рік. Так, на нашу думку, поширення розвитку хвороби слід було очікувати в період сходів у межах 8,72 - 16,2%, а інтенсивність розвитку - 3,23 - 10,66% залежно від показників температури та вологості грунту.
Результати досліджень динаміки поширення та розвитку кореневої гнилі гороху, залежно від температури та вологості грунту, засвідчили, що наш прогноз справдився. Так, у період сходів рослин поширення кореневої гнилі гороху становило 10, за інтенсивності її розвитку 4,25% (рис. 4 ).
Для прогнозування рівнів поширення та інтенсивності розвитку кореневої гнилі гороху в 2009 році ми розробили такі моделі довгострокового прогнозу хвороби, які наведено на рисунках 5 і 6.
Отримані зв'язки між температурою і вологістю грунту та поширенням і розвитком кореневої гнилі гороху, як і в попередньому 2008 році, є високими й достовірними ( від r= 0,669 до r= -0,727; Р=0,01 ). Вони виражені рівняннями регресії (рис. 5а, б; 6а, б):
Y1 = 7,1895X1 - 69,542; Y2 = -3,7166X2 + 105,36 - для поширення хвороби,
Y3 = 4,4943X3 - 45,656; Y4 = -2,4043X4 + 64,915 - для розвитку хвороби,
де Y1, Y2 - поширення хвороби, %; Y3, Y4 - розвиток хвороби, %;
X1, X3 - температура грунту, °С; X2, X4 - вологість грунту, %.
У 2006-2009 рр. проти кореневих гнилей гороху ми вивчали дію таких протруйників, як Віта-класік, 2 л/т, Максим 025 FS, 1 л/т, Вінцит 050 CS, 2 л/т, Роялфло, 1,5 л/т, на сорті Інтенсивний 92. За хімічний еталон брали Вітавакс 200 ФФ в.с.к., 2,5 л/тонну.
Обробка насіння гороху хімічними препаратами сприяла підвищенню енергії проростання й схожості насіння (табл. 1). Найвищі енергія проростання та схожість насіння за обробки його Вітаваксом (2,5 л/т) та Максимом (1 л/т) були, відповідно, 74 і 72,5% та 88,8 і 87,4%. У контрольному варіанті ці показники становили 66 і 79,5 відсотка.
Урожайність зерна у варіантах із застосуванням хімічних засобів була більша, ніж на контролі, на 2-4,6 ц з гектара.
Висівання протруєного насіння гороху дало змогу знизити інтенсивність розвитку кореневої гнилі. Уражених рослин у варіантах, де насіння обробляли зазначеними вище препаратами, було нижчим, порівняно з контролем, у фазі сходів на 5-10, під час цвітіння - на 10-15%; розвиток хвороби був нижчим, відповідно, на 2,5-7,5 і 2,5-15 відсотків.
Найбільшу фунгіцидну ефективність проявили протруйники насіння Вітавакс (2,5 л/т) та Максим (1 л/т). Так, у фазі повних сходів кількість уражених рослин і розвиток хвороби у цих варіантах, відповідно, становили 10 і 2,5 та 10 і 3,75%, у фазі цвітіння - 65 і 30 та 70 і 35%. У контрольному варіанті поширення й розвиток хвороби, відповідно, сягали: у фазі сходів - 20 і 10, під час цвітіння - 80 і 45 відсотків.
Застосування хімічних препаратів сприяло підвищенню продуктивності рослин гороху (табл. 3). Так, у варіантах із застосуванням Вітаваксу (1,5 л/т) та Максиму (1 л/т) кількість бобів на рослині була більша, відповідно, на 1 та 0,8 шт. порівняно з контролем (7,8 шт.). На ділянках, де висівали насіння, протруєне названими вище препаратами, збільшувалася маса насіння в рослині проти контролю (4,6 г), відповідно, на 2,11 та 1,54 грама.
Маса 1000 насінин у варіантах із застосуванням Вітаваксу (1 л/т) та Максиму (1 л/т) становила, відповідно, 288,34 та 284,91 г, що було на 18,01 та 14,58 г більше, ніж на контролі (270,33 г).
Після застосування цих препаратів в 1,2 та 1,18 раза збільшилася середня кількість насінин з однієї рослини порівняно з контролем (22,06 шт.).
Висновки
1. На підставі вивчення динаміки розвитку кореневих гнилей гороху залежно від агрометеорологічних чинників встановлено, що кореневі гнилі гороху розвиваються за широкої амплітуди вологості грунту (від r= -0,727 до r= -0,914) і значною мірою залежать від середньодобової температури грунту (r= 0,763).
2. Встановлено зв'язки між температурою й вологістю грунту та поширенням і розвитком кореневої гнилі гороху. Вони є високими і достовірними (від r= 0,748 до r= -0,91). Їх описують рівняння регресії Y1 = 34,347X1 - 678,22; Y2 = -5,965X2 + 100,71 - для поширення хвороби;
3. Y3 = 17,186X3 - 340,43; Y4 = -3,1777X4 + 51,409 - для розвитку хвороби. Ці дані можна використовувати для прогнозування розвитку кореневої гнилі гороху.
4. У комплексі заходів щодо обмеження розвитку кореневих гнилей гороху слід враховувати прогноз їхнього розвитку, якість насіннєвого матеріалу, сортову стійкість, метеорологічні умови, технологію вирощування культури. Перспективним захисним заходом від кореневих гнилей гороху є застосування препаратів Вітавакс (2,5 л/т), Вінцит (2 л/т) та Максим (1 л/т). Використання цих препаратів сприяє зниженню розвитку хвороби у фазі сходів, відповідно, на 7; 7 і 8,5%, під час цвітіння - на 17,5; 16 і 17% та підвищує врожайність проти контролю (без обробки насіння), де ці показники були 10, 45% і 33,6 ц/га на 4,6; 2,8 і 3,5 ц з гектара.
Д. Гентош, В. Глим'язний,
кандидати с.-г. наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України