Чу­жа ху­до­ба по-аме­ри­кансь­ко­му

На Се­ред­нь­о­му За­ході США відбу­ва­ють­ся струк­турні зміни: відте­пер відгодівлею ВРХ займа­ти­муть­ся не малі ро­динні гос­по­дар­ст­ва шта­ту Іллінойс, а ве­ликі відгодівельні підприємства в тепліших регіонах Ве­ли­ких Рівнин.

Посіви ку­ку­руд­зи до­вко­ла такі без­межні, що й оком не осяг­ну­ти з ав­то­бу­са, в яко­му ми їде­мо з гру­пою по­до­ро­жу­ю­чих з Че­лен­д­же­ра на Се­редній Захід США. Ме­та: відвіда­ти дві з не­ба­га­ть­ох ферм, які за­роб­ля­ють гроші не ли­ше тим, що ви­ро­щу­ють ку­ку­руд­зу та сою, а й іншим ви­роб­ництвом. Такі гос­по­дар­ст­ва ста­ли тут рідкістю.
Фер­ма Weber Beef - од­на з них. Нас зустрічає Джастін Ве­бер. Ра­зом зі своїм бать­ком, йо­го бра­том та трьо­ма робітни­ка­ми він об­слу­го­вує фер­му на 5500 голів ВРХ та 1500 га ріллі в Ге­не­зео, штат Іллінойс. Що­прав­да, більшість тва­рин на­ле­жить не йо­му, а ділкам, які спе­ку­лю­ють м'ясом, та іншим фер­ме­рам, що пла­тять за відгодівлю, а потім про­да­ють м'ясо. "Один день ут­ри­ман­ня тва­ри­ни влас­ни­кові об­хо­дить­ся в 38 центів США (0,29 євро), за кор­ми роз­ра­ху­нок ок­ре­мий", - по­яс­нює Джастін Ве­бер си­с­те­му своїх роз­ра­хунків із клієнта­ми. Йо­му при­во­зять тва­рин ва­гою близь­ко 300 кг. Ве­бер відго­до­вує їх до 600 кг. У се­ред­нь­о­му в ньо­го шість за­мов­ників. Плат­на відгодівля оз­на­чає для Ве­бе­ра фінан­со­ву без­пе­ку. Він мо­же постійно роз­ра­хо­ву­ва­ти на дохід і не на­ра­жає се­бе на фінан­со­вий ри­зик за тва­рин. До то­го ж, він має й га­ран­то­ва­ний збут своїх кор­мо­вих куль­тур як кор­му для тва­рин.

Узим­ку теж - про­сто не­ба
Чи­ма­ло тва­рин на відгодівлі Ве­бер три­має про­сто не­ба, але хо­че роз­ши­ри­ти приміщен­ня для ут­ри­ман­ня тва­рин. "У на­шої місце­вості є свої не­доліки: су­ворі зи­ми та кількість опадів у 600 мм за рік порівня­но з відкри­ти­ми май­дан­чи­ка­ми на півдні Ве­ли­ких Рівнин", - за­зна­чив Джастін Ве­бер. На­сам­пе­ред, у хо­лод­ну зи­му тва­ри­ни мають спо­жи­ва­ти більше кор­му, для то­го щоб підтри­му­ва­ти постійну тем­пе­ра­ту­ру тіла.
То­му ос­таннє де­ся­тиліття гос­по­дар­ст­ва з відгодівлі ВРХ де­далі частіше пе­реміща­ли­ся в спри­ят­ливі регіони в зв'яз­ку з ра­ди­каль­ни­ми струк­тур­ни­ми зміна­ми. Як­що ще до­не­дав­на в Іллінойсі бу­ло ба­га­то не­ве­ли­ких гос­по­дарств із відгодівлі ВРХ, то те­пер відгодівля скон­цен­т­ру­ва­ла­ся на ве­ли­ких підприємствах в інших, сухіших і тепліших, регіонах Ве­ли­ких Рівнин. У регіоні, західніше Рокі Мон­тейнс (Rocky Mountains), вер­ти­каль­но інте­г­ро­вані кон­цер­ни про­дуктів хар­чу­ван­ня ут­ри­му­ють про­сто не­ба на гігантсь­ких май­дан­чи­ках май­же 80 000 тва­рин та ви­роб­ля­ють м'ясо для своїх влас­них ско­то­боєнь.
Ба­га­ть­ом фер­ме­рам Ку­ку­руд­зя­но­го по­ясу (шта­ти Ай­о­ва, Індіана, Іллінойс та Огайо), че­рез ви­сокі ви­т­ра­ти на приміщен­ня, ро­бо­ту та кор­ми в тва­рин­ництві, за­ли­шається ли­ше ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи й сої. Про­те ферма Weber Beef ба­жає й на­далі роз­ши­ря­ти­ся в Іллінойсі. Де­які тва­рин­ницькі гос­по­дар­ст­ва вже не ство­рю­ють ферм на місці кон­ку­ренції. Ча­с­то фер­ме­ри, які більше не ба­жа­ють зай­ма­ти­ся від­годівлею ВРХ, й на­далі хо­чуть інве­с­ту­ва­ти в тва­рин. Тоді во­ни ста­ють по­тенційни­ми клієнта­ми Weber Beef.

Ета­нол змен­шує орендні площі
"Ми за­люб­ки б роз­ши­ря­ли­ся, пе­ре­дусім, у рільництві, але орендні площі об­ме­жені", - по­яс­нює си­ту­ацію Джастін Ве­бер. У регіоні ба­га­то ета­но­ло­вих ус­та­но­вок, то­му ціну на ку­ку­руд­зу ут­ри­му­ють на рівні 16 дол. США/ц (близь­ко 11 Євро/ц). От­же, ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри для ви­роб­ництва ета­но­лу ба­га­ть­ом фер­ме­рам ду­же вигідне. Наслідки: оренд­на пла­та зро­с­тає не­зва­жа­ю­чи на змен­шен­ня кількості тва­рин у регіоні. Ве­бер, що­прав­да, теж має ви­го­ду від ета­но­ло­вих ус­та­но­вок: побічний про­дукт ви­роб­ництва - різно­вид ку­ку­руд­зя­ної бар­ди - при­дат­ний на корм ВРХ.
Що­ро­ку близь­ко 11000 тва­рин, го­то­вих до за­бою, за­ли­ша­ють фер­му. В се­ред­нь­о­му тва­ри­на про­во­дить 180 днів на відкри­то­му май­дан­чи­ку й на­би­рає при цьо­му 300 кг ма­си. До­бо­ва при­бав­ка ста­но­вить по­над 1600 г. Та­кої ви­со­кої про­дук­тив­ності фер­ме­ри до­ся­га­ють не ли­ше за­вдя­ки кор­мо­во­му раціону. Кож­на тва­ри­на но­сить імплан­тант з гор­мо­на­ми рос­ту. "Цьо­го хо­чуть наші за­мов­ни­ки. На гор­мо­наль­не м'ясо ри­нок ду­же об­ме­же­ний ли­ше у ве­ли­ких містах", - по­яс­нює Джастін Ве­бер. ЄС-спо­жи­вачі оціню­ють інші якісні по­каз­ни­ки. Ви­щу ціну про­да­вець мо­же от­ри­ма­ти, на­при­клад, як­що ху­до­бу го­ду­ють пе­ре­важ­но ку­ку­руд­зою.
То­му в раціон Ве­бер вво­дить май­же 50% ССМ (подрібнені й си­ло­со­вані ку­ку­руд­зяні ка­ча­ни з об­горт­ка­ми. - Прим. пе­ре­кла­д.). Інші скла­дові такі: лю­цер­но­ве сіно, до­бав­ки та за­лиш­ки ку­ку­руд­зи з ви­роб­ництва ета­но­лу (destilled corn). В першій фазі відгодівлі, крім суміші, ху­добі зго­до­ву­ють вміст руб­ця за­би­тих тва­рин. Ви­су­ше­ний ма­теріал ви­ко­ри­с­то­ву­ють як у раціоні, так і на підстил­ку взим­ку, і це теж доз­во­ле­но. Двічі на місяць Weber Beef роз­ра­хо­вує зі своїми клієнта­ми ви­т­ра­ти на кор­ми для тва­рин. Свою ку­ку­руд­зу він про­дає за кур­сом ло­каль­ної торгівлі. "За­вдя­ки не­ве­ли­ким пло­щам на­ших відгодівель­них май­дан­чиків ми до­ся­гаємо ви­со­кої ефек­тив­ності і є кон­ку­рен­то­с­про­мож­ни­ми", - роз­повів Джастін Ве­бер.
При­близ­но 250 км на південь від фер­ми Джастіна Ве­бе­ра, у Блумінгтоні, штат Іллінойс, Ден Ку­унс ке­рує фер­мою Funk Farm. Підприємство має 2000 акрів (близь­ко 800 га) угідь. На 280 га ви­ро­щу­ють ку­ку­руд­зу та сою, ре­ш­та - па­со­ви­ща. Як до­дат­ко­ву скла­до­ву гос­по­дар­ст­во про­по­нує пансіон для ут­ри­ман­ня ко­ней.
У приміщен­нях та за­го­нах гос­по­дар­ст­ва, за­леж­но від по­ри ро­ку, ут­ри­му­ють близь­ко 700-1000 голів ВРХ, з них 400 - в приміщенні, ре­ш­та - про­сто не­ба. На Funk Farm більшість по­голів'я тва­рин теж на­ле­жить інве­с­то­рам, які пла­тять за відгодівлю. Ку­унс виз­на­чив пла­ту за один день пе­ре­бу­ван­ня тва­ри­ни на фермі в розмірі 50 центів США (0,35 євро) плюс кор­ми. Са­ма фер­ма на­ле­жить ро­дині Функ, яка не втру­чається в спра­ви.
"Не­ве­ли­ка пла­та й при­бу­ток дає не­ве­ли­кий, але нам важ­ли­во зміцню­ва­ти свої по­зиції у даній гос­по­дарській га­лузі, для то­го щоб ви­сто­я­ти", - по­яс­нює Ден Ку­унс. Влас­ник фер­ми ма­ло пе­рей­мається її успіха­ми.
Ку­унс на­ма­гається ут­ри­ма­ти своїх клієнтів на фермі за­вдя­ки до­дат­ковій про­дук­тив­ності з плат­ної відгодівлі. На­при­клад, з од­ним із найбільших клієнтів він оцінює ге­не­тич­ний по­тенціал тва­рин. Кож­ну тва­ри­ну на ско­тобійні пе­ревіря­ють уль­т­ра­зву­ком на якість м'яса. "Наш клієнт по­ста­чає нам точні що­денні кор­мові графіки та раціони, яких тре­ба до­три­му­ва­ти­ся. Як­що ми пра­цюємо сумлінно, то й клієнт за­ли­шається з на­ми", - підсу­му­вав Ку­унс.

З гор­мо­наль­ни­ми
імплан­тан­та­ми і без них
За до­бу на Funk Farm тва­ри­ни на­би­ра­ють при­бав­ку по­над 1600 г. Гор­мо­нальні імплан­тан­ти не для всіх тва­рин є стан­дар­том. "У нас є клієнти, які кра­ще мо­жуть про­да­ва­ти гор­мо­наль­не м'ясо", - за­ува­жив Ку­унс. Для них не важ­ли­во - з гор­мо­на­ми м'ясо чи без них, рішен­ня про це прий­має за­мов­ник. За­вдя­ки ве­ликій кількості па­со­вищ гос­по­дар­ст­ва ра­зом з ку­ку­руд­зою за­сто­со­ву­ють ба­га­то лю­цер­но­во­го сіна­жу. Крім за­лишків ку­ку­руд­зи з ета­но­ло­вих ус­та­но­вок, у суміш не над­хо­дить ніяких побічних про­дуктів.
Го­ло­вне ба­жан­ня Де­на Ку­унса - у май­бут­нь­о­му втри­ма­ти­ся в ско­тарстві ра­зом із Funk Farm. Во­но дає йо­му най­кращі мож­ли­вості раціональ­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ве­ли­ку кількість па­со­вищ. Ку­унс сподівається, що й влас­ни­ки фер­ми йти­муть цим шля­хом та інве­с­ту­ва­ти­муть у збільшен­ня плат­ної відгодівлі.
Франк Бернінг