Технологія no-till для посушливого Півдня

«No-till – це вигідно», - каже власник фермерського господарства Сергій Бодя. Раніше в «СІМ-АГРОЮГ» сіяли класичні культури, сівозміна була невелика: соняшник, ячмінь, кукурудза, пшениця та ріпак. В 2022 році вчергове сталася посуха, після масштабного вторгнення впали ціни на збіжжя, натомість вартість добрив, ЗЗР, дизпалива та логістики суттєво виросла в ціні. В господарстві не стали шукати хто в цьому винен, а оперативно почали вирішувати як подолати кризу, щоб господарство змогло вижити та розвиватись. 

 

— Я, займаючись no-till зрозумів, що в класичному обробітку ґрунту все простіше і якщо щось не вдається - грубо кажучи, закультивував чи продискував і заново посіяв. Починаючи застосовувати технологію no-till ми помітили: в місцях, де рослинні рештки не зароблені в ґрунт зберігається волога, а врожайність покращилась ніж після оранки. Я шукав і збирав досвід інших фермерів, які застосовували no-till у своїх господарствах. Навіть в тих зонах, де достатньо вологи no-till - це не тільки захист від вітрової і водної ерозії. Ми даємо можливість біологічному світу в ґрунті розвиватись. Коли дуже багато мікроорганізмів в ґрунті, завдяки їх активній роботі будь-яке мінеральне чи органічне добриво стає більш доступним корінням рослин.

 

 

— Завдяки no-till ми зберігаємо вологу, захищаємо ґрунт від вітрової та водної ерозії і не витрачаємо свій час на те, щоб виорати поле, вирівняти, продискувати тощо. Стерня після жнив захищає ґрунт від перегріву і вітрової ерозії. Часто в нашому регіоні протягом тривалого часу немає дощів, стоїть посуха, ґрунт твердіє як бетон. Немає сенсу робити будь-який обробіток ґрунту, адже буде велике навантаження на сільськогосподарські агрегати. Щоб мікроорганізми працювали, потрібне вологе середовище. У нашому регіоні запас вологи в ґрунті зазвичай дуже малий. Цього року, вважаю, нам пощастило. В березні ми отримали більше 100 мм, а на сьогодні вже маємо більше 30 мм. Це чудовий показник, який обіцяє гарний розвиток культур. 

Я зрозумів, що ми раніше завжди планували свою врожайність, спостерігали за фермерами, планували скільки вкладаємо мінеральних добрив в перерахунку на гектар. Коли посуха стала постійним явищем, стало зрозуміло, що треба рахувати майбутні врожаї від накопиченої вологи і потім планувати. Наприклад, маємо 150 мм запасу вологи, отже можемо сподіватися на 2 т зернових чи на 1 т соняшнику. Але наявну вологу треба навчитись консервувати, нарощувати рослинні рештки. 

 

— По no-till ми зараз сіємо соняшник, пшеницю, ячмінь, вже посіяли кукурудзу, еспарцет прямим посівом після соняшнику. Також плануємо сіяти горох прямим посівом, де був перед цим євролайтнинговий соняшник. Знаю про господарства, які вже втілюють технологію посіву гороху після соняшнику по евролайтнингу, адже ця культура не відчуває післядії гербіциду, накопичує азот, і після гороху можна сіяти зернову групу.  

Сьогодні під no-till в господарстві виділено 500 га, ще 200 га – це розроблена цілина, поки ще не вирівняна. Ми зробили мінімальний обробіток – оранку на 15 см, потім дискування і посіяли люцерну, щоб покращити структуру ґрунту, адже маємо багато солончаків. Є навіть такі поля, які дістались нам на схилах, там зараз росте пшениця, після якої плануємо посіяти близько 80 га еспарцету. Ґрунти там глинисті, а еспарцет покращує структуру ґрунту і захищає від змиву верхнього шару. Ми помічаємо, що зверху на схилі у нас пшениця слабка, низька, а там, де верхній шар захищений, пшениця в широких міжряддях з малими нормами висіву добре закриває міжряддя та розкущена. 

Ми збільшили міжряддя у посівах. Якщо прийнято сіяти зернові культури з міжряддям в 15 см, ми збільшили – до 30 см.  Ми побачили, що завдяки цьому зменшились норми висіву як мінімум в 2,5 рази ніж раніше. Нині ми сіємо 1,8 млн – 2,2 млн нас. зернових культур. Сходи озимої пшениці ми отримали аж в грудні, бо опади пішли в кінці листопаду. Лютий був теплим, в квітні отримали розкущення. Ті фермери, які в цей час вносили азотні добрива, розігнали ріст пшениці, проте в березні пришли заморозки, і рослина відчула сильний стрес. Натомість наша озима пшениця розвивалась природнім шляхом згідно свого потенціалу, ми їй просто створили потрібні умови в рядку та міжряддях для розвитку. 

 

 

— Коли почали впроваджувати no-till, нам говорили, що треба бути готовими до збільшення дози азотних добрив на 30 %, тому що рослинні рештки будуть забирати на себе азот. Мовляв, у зв’язку з тим, що наші ґрунти мають нестачу азоту, рослинні рештки будуть конкурувати з культурою. Я замислився: ми коли вносимо мінеральні добрива, цим даємо мікроорганізмам харчування, не сприяючи їх розмноженню і втручаємось в природну справу, закладену природою. 

Я вирішив, що не буду збільшувати дозу азотних добрив, тому, що у нас часті посухи і це не сприяє збільшенню ефективності мінеральних добрив, розмноженню корисних бактерій в ґрунті. Ми залишали на полі падалицю, сіяли покривні культури і зменшували кількість азотних добрив. 

Органічні добрива нині малодоступні. Крім того, для прикладу, органічні гранули курячого посліду роблять за температури понад 60 °С, живі організми при цьому знищуються. Натомість рослинні рештки соняшника містять велику кількість калію, який рослина за вегетацію дістає з глибоких шарів ґрунту, це слугує добривом наступній культурі на полі. Рослинні рештки ріпаку, більше за інші культури містять азот. Навіть сірку можна добути – елемент міститься в редьці посівній. 

На сьогодні ми зменшили гербіцидне навантаження, у нас воно менше ніж за класичного обробітку ґрунту. Інші аграрії говорили, що займаючись no-till, ми будемо більше використовувати хімічних препаратів. Так, перші два роки ми зачищали поля гліфосатом, вносили по два рази. Це було подібно до класичного землеробства, де протягом 3-4 років виводять бур’яни хімічним прополюванням, використовуючи гліфосатну групу. Ні оранкою, ні культивацією багаторічні бур’яни подолати було неможливо. За рахунок рослинних решток ґрунт повільно прогрівається і немає умов для проростання насіння бур’янів. Натомість культурна рослина вже росте та розвивається, маючи перевагу перед бур’янами. Коли прогрівається ґрунт, посіви розвиваються та своєю густотою закривають міжряддя. 

Проте все одно трапляються на полі спалахи бур’янів, ми локально вносимо гербіциди, адже немає ідеального незасміченого поля. Заходимо в поля з мінімальними нормами гербіцидів.  

 

Застосовуючи no-till, я спостерігаю що у нас зменшились витрати на ззр, мінеральні добрива. За рахунок того, що не перевантажуємо ґрунт хімією, отримуємо добрі врожаї та здорову продукцію. Раніше ми вносили багато мінеральних добрив, бактерії не займались основною своєю справою. Я зменшив кількість азотних добрив, адже рослинні рештки та сходи одночасно потребують азот, конкурують за отримання поживних речовин. Якщо насінина в землі, а рослинні рештки на поверхні, то для початку процесу їх розкладання достатньо азоту, який є в повітрі. Мої здогадки та теорії підтверджували українські науковці. 

 

— У мене немає панічного стану, коли бачу зони, уражені шкідниками. Ми робимо всього одну обробку інсектицидами на початку. Моя думка така: коли є шкідники, то є і мисливці на них. Природа швидко встановлює свої правила на полі. Я рахую так: для прикладу, є поле 40 га, і 1 га уражено шкідниками. В такому випадку потрібно вкладатися в 3-4 обробки інсектицидами, залучаючи обприскувач, витрачаючи кошти на дизпаливо, препарати, при цьому вбиваючи живі організми. Якщо в сівозміну додавати потрібні культури, коренева система яких виділяє специфічні речовини, можна вплинути на чисельність шкідників. Наприклад, в тих зонах, де багато слимаків, можна сіяти редьку, від якої у цих шкідників розвивається хімічна інтоксикація. 

 

 

— Знайомі фермери говорили, що мені потрібно 800 тисяч дол. щоб купити спеціальне обладнання під no-till. Насамперед справа не у техніці, головне знання і бажання займатись цим. Ми починали сіяти після соняшнику, потім коли були рослинні рештки виникла потреба шукати більш сучасну техніку. Проте для початку звичайної сівалки СЗ 3.6 вистачало. Прибрали з неї один ряд, залишивши міжряддя 30 см, рослинні рештки не вибивались.

Сьогодні техніка для посіву у нас – сівалка HORSCH MAESTRO 8DV. Це сучасна сівалка точного висіву. Ми обрали її ще і через те, що вона має розгортачі пожнивних решток і при посіві у нас відсутнє заминання соломи, яка при потраплянні до посівного ложа ускладнює контакт насінини з ґрунтом, що може спричинити затримку проростання.  Також, у разі заминання, солома розкладається в ґрунті поруч з посіяним насінням, а потім і зі сходами, і рослина від цього отримує інтоксикацію, затримується розвиток, що в подальшому впливає на врожай. Ослаблені рослини більше потребують добрив і засобів захисту від хвороб та шкідників. 

Точний висів дозволяє нам розподілити насіння на потрібну глибину, і тоді отримуємо дружні сходи рослин, які в подальшому не конкурують за світло та елементи живлення. Також точний висів дає змогу досягти високої рівномірності розподілу насіння для максимального розкриття генетично закладеного потенціалу рослини. Таким чином сіємо менше, економимо насіння, а результат отримуємо кращий. 

 

— Як кажуть мої друзі, що мають досвід застосування технології більше 17 років: «No-till -  це шлях до органічного землеробства, тому будьте готові до цього». Зараз ми маємо своє невеличке господарство з органічного землеробства. Під органічний ноу-тілл запланували 120 га землі. Сіємо лікувальну розторопшу, плануємо робити переробку. Вже навіть маємо замовлення на олію цієї культури. Плануємо вирощувати 4 культури в сівозміні. Зараз ми отримали разом зі сходами розторопші, сафлору і озимої пшениці дуже багато бур’янів. Враховуючи вказані культури, для очищення полів від бур’янів плануємо додавати в сівозміну жито та ехінацею, яка, крім того, дуже добре покращує структуру ґрунту. Навчаємось підбирати такі культури для сівозміни, щоб боротись з бур’янами та шкідниками в ґрунті. Є культури, які мають такі властивості, їх можна використовувати як покривні, застосовувати бінарні посіви, тобто дві культури в посівах. Як бачите, для мене no-till – це дуже цікава технологія, це постійний розвиток.