Жнива–2023 тривають. Що далі?!.

Жнивна кампанія в Україні на стадії завершення. За прогнозами Україна має зібрати врожаю всіх сільськогосподарських культур в межах 70 млн тонн. Жнива на сході та півдні завершуються, захід України внаслідок дощів дещо із затримками збирає врожай. Станом на другу половину серпня збір врожаю проведено на площі 6185,1 тис. га за врожайності 44,1 ц/га, намолочено 27 млн 259 тис. тонн ранніх зернових культур. Лідерами зі збирання зернових є сільгоспвиробники Запоріжжя, вони обмолотили 96 % площ, найбільший намолот залишається за Одещиною — 3,2 млн тонн. На Дніпропетровщині, Херсонщині, Тернопільщині та Одещині розпочато збір проса. 13 областей закінчили збирання ріпаку. Наразі його обмолочено на площі 1370,7 тис. га, намолотили 3944,1 тис. тонн насіння за урожайності 28,8 ц/га. Повністю збір ранніх зернових культур завершили аграрії Полтавщини, Вінниччини та Одещини. На деокупованих територіях України (Херсонщина, Миколаївщина, Харківщина, Сумщина) жнива відбуваються найважче, бо щодня аграрії там виходять в поля ризикуючи життям.

Народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, під час онлайн зустрічі в інформаційному агентстві «Укрінформ», розповів, що динаміка жнив 2023 року порівняно з минулим роком, більша. Адже літо цьогоріч тепліше, опадів не так багато, що дає можливість аграріям усіх регіонів виходити в поля вчасно.

Ціни на продовольство. Чи очікувати на здорожчання через ускладнення з експортом?

Дмитро Соломчук, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики

— В Україні ціни на продовольство загалом є стабільними. Якщо говорити про овочі, то вартість навіть знизилася, на певні продукти на 60–70 %, якщо ж подивитися на хлібобулочні вироби, молочну продукцію, то ціни залишаються на сталому рівні і будуть такими до зими, а далі побачимо, що буде з агросистемою. Вартість хліба в більшості випадків складається із затрат на енергоресурси та людську працю. На жаль наші аграрії отримують лише 50 % від біржової вартості продукції через проблеми з логістикою, через досить дорогу логістику.

Ціни на світовому ринку агропродукції не стабільні, здорожчання пшениці однозначно буде спостерігатися. За моїми прогнозами, приблизно до середини жовтня вартість зросте на 25–30 %.

Яких втрат, внаслідок обстрілів окупантами, зазнали українські аграрії?

— Немає жодної людини в Україні чи в світі, яка може сьогодні чітко оцінити втрати фермерів внаслідок війни, але я впевнений, ці цифри суттєві. Наша команда була на Херсонщині, ми обстежили деякі фермерські господарства і побачили, що, наприклад, система меліорації та зрошення, яка була найбільшою в Україні, 450 тис. га, зазнала дуже значних втрат, мінімальні збитки сягають 10 млрд дол. Також ми об’їздили багато господарств на Харківщині і там суцільні втрати, як у рослинництві, так і у тваринництві. У тих селах, які пережили окупацію немає жодного вцілілого сільськогосподарського об’єкту, жодна тварина не вижила… Тому, я вважаю, що лише на Харківщині збитки сягнуть не менше 10 млрд дол., а якщо врахувати те, що Харківський регіон сьогодні один із найбільш замінованих (близько 570 тис. га земель), то помножте недоотриманий відсоток урожаю від цих земель, за середньої врожайності, наприклад, 5 т/га, а середня ціна продукції — орієнтовно 300 дол., ми отримаємо мільярди доларів збитків.

Зберігання зерна

— Минулого року частково міжнародні партнери, а частково інші благодійні організації забезпечили українських аграріїв рукавами для зберігання зерна. Ці рукави одноразового використання і цього року повторно їх використовувати не можна, дехто застосовує використані рукави просто як плівку для тимчасового накриття врожаю, чи як тент для покрівлі конструкцій.

Цьогоріч таких рукавів Україна не отримувала, лише міжнародний БФ «Жнива Перемоги» продовжив відповідну програму для постраждалих регіонів України і забезпечує ті господарства рукавами для зберігання.

Переробка агропродукції. На якому етапі даний напрям сільського господарства?

— Центр та захід України збільшили кількість цехів із виробництва макаронних виробів, будуються відповідні фабрики, але нам потрібна більш глибока переробка, варто заходити з українською продукцією на полиці європейських магазинів, саме з тією, якої вони потребують. Наприклад, Данія та інші країни відкрили відділи української сільськогосподарської продукції у своїх магазинах, туди вже постачається і молочна продукція й інша, але це вже готові, перероблені продукти харчування. Загалом, переробка в Україні потроху з’являється, проте наразі, в період війни, бізнес інвестує в цей напрям не так охоче, як би того хотілося.

Експорт. Що відбувається сьогодні?

— Офіс Президента, парламент, агрокомітет і уряд працюють над тим, щоб налагодити експорт української продукції, але, на жаль, обставини війни змінюють ситуацію. Росіяни зруйнували дуже багато нашої  інфраструктури, яка потребує відновлення і на це підуть додаткові витрати і час. Всі структури на своїх рівнях ведуть перемовини з європейськими країнами щодо відкриття вільного транзиту. Сьогодні, на жаль, якимись суттєвими здобутками ми похвалитися не можемо. Наразі головне — зібрати врожай, закласти його на зберігання, а вже у листопаді, я вважаю, країни Європи потребуватимуть нашої пшениці, кукурудзи, бо, наприклад у Франції, Іспанії, Португалії немає сьогодні прогнозованого врожаю, через високі температурні показники там багато полів висохло або мають меншу врожайність, а в тих країнах дуже розвинене тваринництво і вони потребуватимуть великої кількості кормів. Тож, дешевша логістика для них — саме з України і продукція, якої вони потребують є саме в українських аграріїв!

Відомо, що імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини залишається під забороною до 15 вересня. Однак представники цих країн просять ЄС продовжити ініціативу ще до кінця поточного року, щоб уникнути перебоїв на ринку. При цьому транзит через дані країни триватиме. Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус пояснив, що війна в Україні дестабілізувала ринки, особливо у країнах, близьких до зони бойових дій. Водночас він заявив, що Польща залишається «відкритою» для транзиту українського зерна. Звичайно, це суттєво Україні не допоможе. Отже, подивимося чи відкриють нам кордони, в протилежному випадку, ціни на продукцію на полицях європейських магазинів зростуть на 30–40 %, впевнений Дмитро Соломчук, бо там замало врожаю і немає власних кормів для тваринництва.

Попри всі «палиці в колеса», війну, яка забирає багато ресурсів, сил і, головне, — життів, наші «вартові ниви» невпинно працюють задля продовольчої безпеки всього світу. Тож, збираємо, зберігаємо, Перемагаємо!

В. Полевик, v.polevik@univest-media.com