Азотне підживлення пшениці

Достатня кількість поживних елементів у грунті підвищує шанси отримання високого врожаю пшениці під час збирання. У формуванні врожаю важливу роль відіграє азот. І що вище запланована врожайність, то більше уваги в господарстві приділяють додатковому внесенню азоту. В нашому випадку ми маємо максимально відповідально підійти до азотного підживлення у фазі від колосіння до цвітіння, оскільки мета досліджень на полях модельного господарства Корпорації "Агро-Союз" - отримати 100 ц/га якісної пшениці з оптимальними витратами.

Як по­ка­за­ли по­льові досліджен­ня, пше­ни­ця на п'ятий і шо­с­тий тиж­день після ко­лосіння на­ко­пи­чує по­над 50% асимілянтів, потрібних для ство­рен­ня вро­жай­ності. У цей са­мий період у зерні ут­во­рюється білок. Азот­не піджив­лен­ня у фазі ко­лосіння сприяє підви­щен­ню вмісту білка в зерні на 1,5-2,5% та на 3-5% - си­рої клей­ко­ви­ни, яка теж по­зи­тив­но впли­ває на ве­ли­чи­ну і ма­су зер­на. То­му піджив­лен­ня азо­том має бу­ти вча­сним і в до­статній кількості.
Оп­ти­маль­ний термін пізньо­го під­жив­лен­ня азо­том за­ле­жить від по­год­них умов та інших місце­вих чин­ників: гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою, зво­ло­же­ності. Ба­­жа­но­го ефек­ту мож­на до­сяг­ну­ти, як­що на полі оп­ти­маль­на кількість ко­ло­со­нос­них сте­бел, а са­ме: не менше 550 і не більше 600 на ква­д­рат­но­му метрі (див. табл.).
Та­ким чи­ном, ефек­тивність азот­но­го піджив­лен­ня за­ле­жить від по­год­них умов, а до­зи до­б­рив - від ре­зуль­татів ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки.
 
Азот­не піджив­лен­ня
та якість зер­на
Якість пше­ниці пе­ре­важ­но за­ле­жить від ве­ли­чи­ни зер­ня­ти. Най­кра­ща пе­ре­д­умо­ва для ут­во­рен­ня ве­ли­ких зе­рен - хо­ро­ша, не ду­же до­що­ва, по­го­да на по­чат­ку ве­ге­таційно­го періоду. Вод­но­час ве­ли­чи­на зер­на фор­мується за­леж­но від:
n сортів (ге­но­ти­пу);
n якості посівно­го ма­теріалу (вже на ма­те­ринській рос­лині виз­на­чається мак­си­маль­на ве­ли­чи­на зер­на та йо­го май­бут­нь­о­го про­ро­ст­ка);
n ве­ли­чи­ни зав'язі, в якій ут­во­рю­ють­ся по­кривні лу­с­ки, роз­ви­ток яких мо­же бу­ти об­ме­же­ний під час ви­хо­ду в труб­ку (в період найбільшо­го спо­жи­ван­ня еле­ментів жив­лен­ня);
n роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми.
У про­це­сах за­кла­дан­ня ко­ло­са, фор­му­ван­ня зер­на бе­руть участь гор­мо­ни - цитохініни. Азот, вне­се­ний у цей період, впли­ває на їхню кількість. На поділ клітин у перші чо­ти­ри дні після цвітіння він впли­ва­ти­ме тільки в то­му разі, як­що йо­го вне­се­но вчас­но, а точніше, за п'ять-вісім днів до по­чат­ку цьо­го про­це­су. Як­що вно­си­ти азот пізніше, то відрізок стеб­ла між ос­таннім вуз­лом і ко­ло­сом мо­же силь­но по­до­вжи­ти­ся, а по­до­вжен­ня транс­порт­них шляхів асимілянтів у ко­лос по­тре­бує до­дат­ко­вих ви­т­рат енергії.

Фор­му­ван­ня зер­на
Фор­му­ван­ня зер­на по­чи­нається від по­чат­ку запліднен­ня й до при­пи­нен­ня рос­ту зернівки в до­вжи­ну. Три­валість періоду ста­но­вить 10-12 днів. За цей час фор­мується ен­до­с­перм, за­ро­док та обо­лон­ка. Після цьо­го по­чи­нається про­цес на­ли­ван­ня зер­на, який три­ває про­тя­гом 18-22 днів. У цей час інтен­сив­но про­хо­дить про­цес відто­ку про­дуктів асиміляції в зер­но. Приріст ма­си 1000 зе­рнин ста­но­вить спо­чат­ку 1,75-2,70 грамів за до­бу, в кінці стро­ку він зни­жується до 0,6-0,7 г на 1000 зе­рнин за до­бу.
Для фор­му­ван­ня ма­си зер­на важ­ли­во, щоб ли­с­тя й ко­лос­ся за­ли­ша­ли­ся зе­ле­ни­ми яко­мо­га до­вше. Не ду­же спе­кот­на по­го­да та до­стат­ня зво­ло­женість спри­я­ють при­ско­рен­ню асиміляції. Ду­же важ­ли­во, щоб в ос­танні чо­ти­ри тижні пе­ред на­ли­ван­ням зер­на бу­ло до­стат­ньо со­няч­ної інсо­ляції. Тільки тоді відбу­деть­ся по­вне на­ли­ван­ня.

Скільки азо­ту потрібно пше­ниці
Тож скільки азо­ту потрібно вне­сти в грунт, щоб вий­ти на вро­жайність 100 ц з гек­та­ра?
Роз­ра­ху­нок азот­но­го піджив­лен­ня слід про­во­ди­ти, орієнту­ю­чись на мак­си­маль­ний уро­жай. Як­що орієнту­ва­ти­ся на се­ред­ній, це, за­зви­чай, при­зво­дить до не­до­бо­ру.
Ре­ко­мен­до­ва­ний обсяг азо­ту для про­ве­ден­ня літньо­го азот­но­го піджив­лен­ня пше­ниці у фазі від по­чат­ку ко­лосіння до на­ли­ван­ня зер­на ста­но­вить 40% пла­но­ва­ної вро­жай­ності. Та­ке піджив­лен­ня збільшує три­валість ак­тив­ної діяль­ності верхніх листків, підви­щує інтен­сивність фо­то­син­те­зу, вро­жайність і впли­ває на якість. Най­е­фек­тивніший спосіб піджив­лен­ня - об­при­с­ку­ван­ня рос­лин вод­ним роз­чи­ном се­чо­ви­ни. Об­при­с­ку­ва­ти посіви ре­ко­мен­дується в безвітря­ну хмар­ну по­го­ду в ран­кові або вечірні го­ди­ни за кілька вне­сень (два або три­ ра­зи).

За­хист та жив­лен­ня
Між жив­лен­ням куль­тур та їхнім фіто­санітар­ним ста­ном існу­ють різно­манітні взаємозв'яз­ки та взаємодія. Відо­мо, що од­но­сто­роннє жив­лен­ня ча­с­то про­во­кує ура­жен­ня рос­лин хво­ро­ба­ми. Азот мо­же різни­ми спо­со­ба­ми фор­су­ва­ти роз­ви­ток хво­роб зер­но­вих куль­тур. Сти­му­лю­ю­чи ут­во­рен­ня м'яких мо­ло­дих тка­нин, ку­ди збуд­ник про­ни­кає швид­ше, ніж у до­рослі грубі тка­ни­ни, підви­щу­ю­чи щільність посівів, ми змінюємо їхній мікроклімат: підви­щується во­логість повітря. А для збуд­ни­ка це спри­ят­ли­ве се­ре­до­ви­ще. З цих при­чин азот­не піджив­лен­ня завжди слід роз­гля­да­ти у взаємозв'яз­ку з хво­ро­ба­ми рос­лин. У фазі ко­лосіння пер­шо­чер­го­ве за­вдан­ня - збе­рег­ти здо­ров'я ко­ло­са й пра­пор­це­во­го ли­ст­ка від та­ких за­хво­рю­вань, як бо­рош­ни­с­та ро­са, бу­ра та стеб­ло­ва іржа, сеп­торіоз, зо­к­ре­ма й сеп­торіоз ко­ло­са. Для цьо­го ми на дослідних ділян­ках про­ек­ту "Топ-100" ви­ко­ри­с­то­вуємо пре­па­рат Спис (епоксико­на­зол, 187 г/л, + тіофа­нат-ме­тил, 310 г/л, к.е.) у нормі 0,5 л/га, який га­ран­тує по­вний за­хист від за­зна­че­них ви­ще за­хво­рю­вань.

Оле­на Дудкіна,
провідний спеціаліст із роз­роб­ки про­ектів та про­грам у рос­лин­ництві Кор­по­рації "Аг­ро-Со­юз"
Ан­на Кап­лун,
жур­наліст Кор­по­рації "Аг­ро-Со­юз"
За де­таль­ною інфор­мацією та кон­суль­таціями звер­тай­те­ся до провідно­го спеціаліста
Оле­ни Дудкіної:
моб. тел. : +38 050 481-20-43
e-mail: edd@agro.dp.ua