Спецможливості
Аналітика

Фактори вибору сорту зернових колосових

01.08.2019
1102
Фактори вибору сорту зернових колосових фото, ілюстрація

В Україні зареєстровано близько 2000 сортів пшениці. Останніми роками на нашому ринку з’являється багато сортів європейської селекції. Отже, вибір такий, що очі розбігаються. І коли читаєш специфікацію, а тим більше — слухаєш продавця елітного насіннєвого матеріалу європейської селекції, то складається враження, що всі сорти хороші. Але який обрати для промислових посівів? Особливо, в ситуації, коли продавці насіння європейської селекції щороку виводять на український ринок багато нових сортів.

 

Районування

Вчені продовжують обстоювати пріоритетність районування як головного фактору вибору сорту зернових колосових. Причому районування включає в себе широкий спектр різноманітних і складних показників. Наприклад, зимостійкість включає в себе і стійкість до морозів у малосніжні зими, і стійкість до випрівання під аномально товстим сніговим покривом, і стійкість до крижаної кірки.

Саме на районуванні здебільшого й ґрунтується позиція тих, хто обстоює вітчизняну селекцію перед іноземною. «Пшениця — не рослина-космополіт», — нагадує заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин та генетики НАН України, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау, пояснюючи, що сорт у різних кліматичних умовах проявляє себе по-різному.

«Береш європейський сорт, у специфікації якого вказано, що посухостійкість — 10 за 10-бальною шкалою, випробовуєш його тут — і виявляється, що в наших умовах він такої посухостійкості не демонструє. А стійкість до вимерзання! У нас в останні пару років м’які зими і рекордно високі відсотки успішної перезимівлі озимих спонукали вихід на ринок багатьох європейських сортів і активного їх впровадження в господарствах. Однак, попри велику кількість інформації про зміну клімату, нема жодних підстав стверджувати, що більше не повториться  2003 рік, коли багато озимини вимерзло, а наша Подолянка вижила», — говорить Віктор Швартау.

Відповідно, вибір сортів на Лівобережжі значно вужчий, ніж у західних областях. Так, на Західній Україні клімат останніми роками стає схожим на європейський, то й місцеві господарства активно випробовують європейські сорти і ті, що показали найкращі результати, сіють у промислових масштабах. Натомість Лівобережна Україна практично не має альтернативи вітчизняним сортам, та й ті мусить відбирати ретельно.

Втім, одного лише районування недостатньо для правильного вибору сорту. Адже зазвичай у специфікаціях сортів у графі «районування» пишуть лише кліматичну зону. А в специфікаціях багатьох сортів вказано, що вони районовані і в Степу, і в Лісостепу, і на Поліссі. Тим часом, як розповів агроном фірми «Тирас» Володимир Стравський, буває так, що один і той самий сорт вирощують господарства, розташовані за 10 км одне від одного, і одне з них незадоволене результатами, а інше — задоволене, ще й дуже.

Це свідчить про те, що районування — це складний комплекс грунтово-кліматичних характеристик. Тому вчені радять випробовувати кожен сорт в індивідуальних умовах свого господарства. «Випробовувати сорт слід мінімум 2 роки», — вважає Володимир Стравський. Адже рік може бути нетиповим: незвично вдалим або екстремально несприятливим. «Агрохолдинги випробовують сорти в кожному зі своїх кластерів окремо протягом 2–5 років», — зазначає В. Швартау.

 

Інтенсивні чи універсальні?

Але що робити, коли на випробування просто немає часу, принаймні у осіб, які приймають рішення, бо вони недавно прийшли в господарство чи в агробізнес взагалі? Як не дивно, хороші результати приносить вибір сорту за принципом «Що люди, те й я». «З-поміж 2000 зареєстрованих сортів в Україні на великих площах висівають 20–25», — відзначає В. Швартау. До десятки лідерів, за його даними, входять 5 сортів селекції його інституту (ІФРГ НАН України) і 5 — одеського Селекційно-генетичного інституту. Найпопулярнішими він називає Подолянку, Шаповалівку, Смуглянку, Золотоколосу.

За словами вченого, ці сорти стали найпопулярнішими завдяки оптимальному використанню добрив і ЗЗР. «Чому найпопулярнішим сортом пшениці в Україні є Подолянка? Тому що вона «пробачає» агроному все: і брак добрив, і брак ЗЗР», — розповідає В. Швартау. Натомість європейські сорти — це зазвичай сорти інтенсивного типу, які демонструють свою високу врожайність лише за умови щедрого живлення та частіших обробок пестицидами. «Сорти інтенсивного типу обов’язково вимагають застосування морфорегуляторів”, — додає директор насіннєвого заводу «Бучачагрохлібпром» Михайло Євусяк.

Наприклад, агрономи фірми «Бучачагрохлібпром» розповідають, що пшеницю, яка у них завдяки інтенсивним сортам, переважно європейським, дає до 92 ц/га, підживлюють 4 рази: під посів — 200 кг/га діамофосу, в перше весняне підживлення — 200 кг/га КАС, у друге — 200 кг/га карбаміду, а тоді ще по колосу мікроелементами в суміші з 5–7 кг/га карбаміду. А ще самих лише фунгіцидних обробок проводять три: в фазу кущіння — 600 г/га Архітекту, по підпрапорцевому листку — цепроконазол, пропіконазол і азоксистробін, і по колосу — 600 г/га метконазолу і 400 г/га флутріафолу. Не дивно, що місцеві агрономи розповідають, що за 7 чи 8 років, відколи господарство сіє інтенсивні сорти, зокрема, в промислових масштабах сорти Кубус, Сейлор, Антонівка, Царівна, вони їх ще жодного разу не підводили.

Втім, як нагадує головний науковий співробітник Білоцерківської дослідної селекційної станції, доктор с.-г. наук, селекціонер Лариса Бурденюк-Тарасевич, основних напрямків селекції — два: інтенсивні сорти і універсальні, і господарство повинно мати на своїх полях і ті, і інші одночасно.

 

Урожайність, якість та інші фактори

Наступним за районуванням фактором вибору Володимир Стравський називає потенціал сорту. У багатьох господарствах на цьому й закінчують аналіз характеристик сортів пшениці. Хоча на світовому ринку зростає значення хлібопекарських характеристик пшениці (або кормових, якщо це фуражна): вмісту протеїнів, білка, клейковини, тощо. І от по цих показниках українська продукція програє конкурентам на багатьох ринках, позаяк для більшості наших сільгоспвиробників єдина мета при вирощуванні пшениці — врожайність із гектара.

Втім, є в нашій країні й кілька вертикально інтегрованих компаній, які самі печуть хліб, самі мелють борошно і самі вирощують зерно для цього борошна. Вони при вирощуванні пшениці приділяють значно більшу увагу хлібопекарським якостям зерна. Агрономи одного з таких господарств — «Бучачагрохлібпром» — розповіли, що головна запорука хороших хлібопекарських якостей пшениці — правильний підбір сортів, а вже потім ідуть живлення і захист. Як приклади сортів з високими хлібопекарськими властивостями вони назвали сорти Богемія, Акратос, Дромос, Царівна, Антонівка, яру пшеницю Шедевр.

Важливим може бути й такий фактор, як строк дозрівання. Звичайно, пшениця — не овочі чи фрукти, де ранню продукцію можна продати значно дорожче. Однак більш ранньостигла пшениця, як підказують фахівці, встигає сформувати врожай до настання посушливої і спекотної погоди, яка в Україні останніми роками встановлюється вже в травні.

Звісно, це лише найголовніші з-поміж факторів вибору. Важливе місце займають посухостійкість, стійкість до хвороб, результати після стерньових попередників, до того ж кожне господарство, кожен агроном може додати до цього переліку свої пункти.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0