Укр
Аналітика
Бюджетування агровиробництва — 2017
07.01.2017
5479
Бюджет дає відповіді на головні питання: на які джерела та обсяги фінансування можливо розраховувати в плановому періоді та яка частина загальних доходів залишиться для подальшого розвитку пріоритетів підприємства. Більш важливим під час фінансового планування є формування дохідної частини бюджету.
Надходження
Метою фінансового планування є забезпечення процесів виробництва фінансовими ресурсами. Тож головним є визначення структури та обсягів надходжень. Загалом фінансові ресурси підприємств розподіляються на власні та запозичені. Власні фінансові ресурси формуються здебільшого за рахунок доходів від реалізації виробленої продукції. Окрім цього, дохідна частина бюджетів підприємств формується за рахунок надходжень від розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках банківських установ, наявності цінних паперів та отриманні відповідних дивідендів тощо.
Специфікою сільськогосподарського виробництва є тривалі виробничі періоди. У рослинництві вони становлять, як правило, від 6 до 10 місяців. До того ж потреба у фінансуванні виробничих процесів є нерівномірною. У періоди підготовки та проведення сезонних робіт потреба в коштах значно зростає. Тож для своєчасного забезпечення потреб підприємств розглядають можливості залучення зовнішніх коштів. До таких джерел належить банківське кредитування, державна підтримка та застосування сучасних фінансових інструментів.
Власні ресурси
На початку планування надходжень від реалізації власної продукції необхідно провести розрахунки прогнозних обсягів виробництва, визначитися з обсягом товарної продукції та термінами її продажу. Під час планування обсягів реалізації продукції необхідно врахувати як основні, так і додаткові канали збуту. При цьому до основних каналів збуту продукції належить реалізація переробним підприємствам та компаніям-трейдерам — для подальшого експорту. За цими каналами збуту покупцями продукції можуть бути комерційні структури, які закуповують продукцію в аграрних підприємств, формують великотоварні партії на локальному рівні з наступним продажем для переробки чи експорту. До другорядних каналів збуту продукції належить її продаж населенню в рахунок оплати праці, пайовикам за оренду землі та майна, а також продаж на місцевих ринках через власні магазини та ларьки.
У 2015 році аграрії реалізували 45,8 млн т зерна, найбільше з якого кукурудзи, а саме — 23,3 млн т. При цьому переробним підприємствам спрямовано 3,3% загальних обсягів продажу, пайовикам надійшло 3,8%, реалізація на споживчому ринку становила 2,2%. Водночас найбільші обсяги зерна продавали іншим господарюючим суб’єктам, серед яких переважали комерційні структури.
Реалізація олійного насіння торік була на рівні 14,6 млн т, основу якого становило насіння соняшнику — 9,4 млн т. Подібно до структури реалізації зерна за збуту олійного насіння домінували комерційні структури. Їм аграрії продали понад 92% товарних обсягів продукції. При цьому переробним підприємствам надійшло 5,9% загальної реалізації продукції, продано на ринку — 1,5%.
Загалом за наявності великих обсягів товарної продукції підприємства можуть самостійно здійснювати її експорт шляхом укладення угод із постачання продукції до портів Чорного моря. Такий підхід до збуту передбачає додаткові логістичні витрати, а відтак — і додаткові ризики. Тож під час планування експортних поставок продукції слід мати попередні домовленості з компаніями-покупцями.
Ціни
Значний вплив на прогнозування доходів майбутніх періодів мають ціни Вони суттєво коливаються впродовж маркетингового періоду. Такі коливання можуть сягати 50% від початкової ціни, яка склалася на ринку в період збирання продукції. Як правило, на початку зернового сезону ціни найнижчі та досягають свого піку за один-два місяці до його завершення. За нинішніх умов розвитку аграрного сектору та економіки держави складно прогнозувати цінову ситуацію майбутніх періодів. На це впливають тенденції світового ринку, внутрішні обсяги виробництва та інфляційні процеси. Тож під час планування надходжень майбутніх періодів більш доцільним є використання фактичних цін реалізації продукції звітного року, підвищених до офіційного рівня інфляції.
За офіційною статистикою, більшість продукції реалізують у першій половині маркетингового року. Так, із загального обсягу зерна, проданого аграріями 2015-го, понад 70% реалізували в липні-грудні. Подібне відбувалося з олійним насінням. Понад 75% товарного насіння знайшло своїх покупців у другому півріччі. Це пов’язано з тим, що аграрії мають значні внутрішні та зовнішні фінансові зобов’язання, які намагаються зменшити або ліквідувати за рахунок доходів, отриманих від продажу врожаю.
Ціни на зерно та олійне насіння поточного зернового сезону є вищими порівняно з попереднім. За оперативною інформацією Мінагрополітики, станом на 25 листопада 2016 року середньозважені закупівельна ціна пшениці третього класу становила 4,23 тис. грн/т, що перевищує ціну відповідного періоду минулого року на 22%, пшениці шостого класу — 4,0 тис. (+24%), ячменю третього класу — 3,77 тис. (+15%), кукурудзи — 4,17 тис. (+35%). Своєю чергою, соняшник подорожчав до 10,0 тис. грн/т, що на 8% вище за минулорічний рівень, соя — 10,8 тис. (+24%), ріпак — 11,2 тис. (+39%).
За даними Національного банку України, прогнозний рівень інфляції у 2016 році становить 12,4%, тож за визначення доходів майбутнього періоду можна використовувати фактичні ціни реалізації зерна підвищені на 12,4%.
Разом з тим, маючи позитивне сальдо в річному плані доходів та видатків підприємства, в окремі періоди може прораховуватися дефіцит обігових коштів. Тож аграрії вимушені розглядати можливості залучення зовнішніх фінансових ресурсів.
Банківське кредитування
Одним із поширених механізмів залучення зовнішніх коштів є банківське кредитування. Загалом суб’єкти аграрного сектору в Україні стали привабливими партнерами для банківських установ. Так вітчизняне сільське господарство впродовж останніх двох років виробляє понад 10% ВВП, та нині забезпечує понад 40% валютної виручки України. До того ж відбувається зростання частки кредитів сільського господарства в загальному портфелі кредитів юридичних осіб. Якщо за підсумками першого півріччя 2014 року цей показник становив 7,1%, то за відповідний період 2016-го, зріс до 7,3%.
За оцінками Мінагрополітики, через припинення спеціального режиму зі сплати ПДВ у 2017 року збільшиться дефіцит обігових коштів на суму близько 30 млрд грн. Водночас для багатьох агропідприємств кредитування залишається непосильно дорогим інструментом залучення зовнішніх коштів.
Банкіри виділяють специфічні та загальні фактори, які стримують розвиток агрокредитування. До специфічних відносять: слабку якість фінансового планування, обліку і звітності, відсутність достовірної статистики землекористування та ліквідної застави. Загальні чинники продиктовані низьким рівнем захисту прав кредиторів та інвесторів, високою вартістю кредитів.
Нині банківські установи декларують ставки за користування кредитами, враховуючи додаткові послуги (комісії) під час оформлення документів від 18 до 24%. Вартість кредитів найближчим часом, скоріше за все, залишиться на такому рівні. Тож доцільним буде впровадження наступного бюджетного періоду державної підтримки для аграріїв на компенсацію відсотків за користування банківськими кредитами. Разом з тим, щоб в аграрний сектор залучати фінансові ресурси на вигідних умовах, потрібно знаходити нові ефективні інструменти.
Аграрні розписки
Крім класичного кредитування, банкіри пропонують аграріям векселі, факторинг, акредитиви, гарантії, а також аграрні розписки. Це боргові зобов’язання, які повністю забезпечені заставою майбутнього врожаю. В Україні закон про агророзписки ухвалили 2012 року, але цей інструмент запрацював лише 2015-го. Тоді в Полтавській області реалізовували пілотний проект, за яким видали 10 аграрних розписок на 40 млн грн. Додатково 50 агророзписок на 120 млн грн видали поточного року.
Аграрні розписки як фінансовий інструмент дає можливість аграріям отримати необхідні виробничі або фінансові ресурси для використання в господарській діяльності з відтермінуванням оплати за користування ними. Вартість користування таким фінансовим інструментом становить переважно від 16 до 22%. Проте він має більш спрощену процедуру оформлення документів та лояльніші вимоги до застави.
Державна підтримка
Під час планування дохідної частини бюджетів підприємств потрібно враховувати всі можливості додаткового залучення коштів, передбачених державними програмами. Основною програмою державної підтримки 2017 року є здешевлення вартості користування кредитами. За чинним Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів (Постанова КМУ від 29 квітня 2015 №300), 2016-го компенсацію надають за нараховані і сплачені поточного року відсотки за користування кредитами у розмірі 50% облікової ставки Національного банку. При цьому сума відсотків за користування кредитами може перевищувати облікову ставку НБУ в межах трьох відсоткових пунктів. Водночас витрати з надання інших банківських послуг, пов’язаних з укладанням кредитного договору (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги тощо), не підлягають компенсації.
Компенсації підлягають відсоткові ставки за кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із закупівлею паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, оплати робіт (послуг) із підготовки та обробки ґрунту, посіву, захисту рослин від хвороб і шкідників, унесення добрив та підживлення, збирання врожаю, а також окремі технологічні процеси тваринництва. Загалом за цією програмою передбачено виділити 300 млн грн із державного бюджету 2017 року.
Додатковою державною підтримкою виробників зерна буде участь в авансуванні виробництва шляхом укладення форвардних контрактів із державним операторами. Так, Державна продовольчо-зернова корпорація України (ПАТ «ДПЗКУ») вже розпочала програму закупівлі зерна майбутнього врожаю. Це перший етап масштабної форвардної програми, у рамках якої планують проавансувати аграріїв на суму більш як 1 млрд грн. Цей етап стосується підприємств, які мають посіви озимих зернових культур урожаю 2017 року. Вперше за період діяльності корпорації форвардні закупівлі розпочинатимуть восени, щоб аграрії вже на початку нового календарного року отримали авансові кошти. Таким чином їх використають для вчасного проведення весняно-польових робіт, закупівлі дешевших засобів захисту рослин та пального ще до початку сезону. Тож регіональні відділи та філії ПАТ «ДПЗКУ» вже готові приймати заявки та документи від виробників зерна на участь у першому етапі програми форвардних закупівель. Після підписання договору в січні-лютому 2017 року агропідприємства отримають попередню оплату. Авансовий платіж за тонну пшениці або ячменю становитиме 2 010 грн з урахуванням ПДВ. Навесні передбачають чергове перерахування коштів за майбутню продукцію.
Загалом Державним бюджетом 2017 року, окрім вищезазначеного, передбачено запровадження фінансування за програмами «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код програмної класифікації видатків 2801580) на 1473 млн грн, «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (КПКВК 2801350) — 75 млн грн, «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» — 55 млн грн. Тривають роботи з розроблення механізмів державної підтримки за цими програмами.
Висновки
Належна підготовка бюджету як головного фінансового документа підприємства є запорукою його системної діяльності в майбутньому. В умовах нестабільної економічної ситуації, значних коливань цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси зростає роль планових фінансових документів. До їх підготовки мають долучатися всі фахівці, адже їх основою є натуральні показники видатків та обсягів виробництва продукції, які в подальшому під час узагальнення планово-фінансових служб знаходять відображення у вартісному виразі. Розробляючи зведені бюджети, слід виважено підходити до планування надходжень підприємств та в разі потреби знаходити ефективніші можливості залучення додаткових фінансових ресурсів.
О. Маслак, канд. економ. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК
Сумський національний аграрний університет
Інформація для цитування
Бюджетування агровиробництва 2017 року/ О. Маслак // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 44-46
Читайте також
Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
«Треба багато вчитися, щоб знати хоч трохи». Цим відомим висловом французького правника, письменника і політичного мислителя Шарля Луї Монтеск’є можна описати діяльність українського експерта з агротехнологічних питань консалтингової... Подробнее
Статті
1
0
