Спецможливості
Аналітика

Бю­д­же­ту­ван­ня аг­ро­ви­роб­ництва — 2017

07.01.2017
4337
Бю­д­же­ту­ван­ня аг­ро­ви­роб­ництва — 2017 фото, ілюстрація

Бюджет дає відповіді на головні питання: на які джерела та обсяги фі­­нан­сування можливо розраховувати в плановому періоді та яка частина загальних доходів залишиться для подальшого розвитку пріоритетів підприємства. Більш важливим під час фі­­нансового планування є формування дохідної частини бюджету.

 

 

 

 

Над­хо­д­жен­ня

Ме­тою фінан­со­во­го пла­ну­ван­ня є за­без­пе­чен­ня про­цесів ви­роб­ництва фінан­со­ви­ми ре­сур­са­ми. Тож го­ло­вним є виз­на­чен­ня струк­ту­ри та об­сягів над­хо­д­жень. За­га­лом фінан­сові ре­сур­си підприємств роз­поділя­ють­ся на власні та за­по­зи­чені. Власні фінан­сові ре­сур­си фор­му­ють­ся здебільшо­го за ра­ху­нок до­ходів від ре­алізації ви­роб­ле­ної про­дук­ції. Окрім цьо­го, до­хід­на ча­с­ти­на бю­д­жетів підприємств фор­му­єть­ся за ра­ху­нок над­хо­д­жень від розміщен­ня тим­ча­со­во вільних коштів на де­по­зит­них ра­хун­ках банківських ус­та­нов, на­­яв­ності цінних па­перів та от­ри­манні відпо­від­них дивідендів то­що.

Спе­цифікою сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва є три­валі ви­роб­ничі пе­­ріо­ди. У рос­лин­ництві во­ни ста­нов­лять, як пра­ви­ло, від 6 до 10 місяців. До то­го ж по­тре­ба у фінан­су­ванні ви­роб­ни­чих про­цесів є нерівномірною. У періоди підго­тов­ки та про­ве­ден­ня се­зон­них ро­­біт по­­тре­ба в ко­ш­тах знач­но зро­с­тає. Тож для своєчас­но­го за­без­пе­чен­ня по­треб підприємств роз­гля­да­ють­ мож­ли­вості за­лу­чен­ня зовнішніх коштів. До та­ких дже­рел на­ле­жить банківське кре­ди­ту­ван­ня, дер­жав­на підтрим­ка та за­­сто­су­ван­ня су­час­них фінан­со­вих інстру­ментів. 

Власні ре­сур­си

На по­чат­ку пла­ну­ван­ня над­хо­д­жень від ре­алізації влас­ної про­дукції не­об­хід­но про­ве­с­ти роз­ра­хун­ки про­гноз­них об­сягів ви­роб­ництва, виз­на­чи­ти­ся з об­­ся­гом то­вар­ної про­дукції та терміна­ми її про­да­жу. Під час пла­ну­вання об­сягів ре­алізації про­дукції не­обхідно вра­ху­ва­ти як ос­новні, так і до­дат­кові ка­на­ли збу­ту. При цьо­му до ос­нов­них ка­налів збу­ту про­дукції на­ле­жить ре­алізація пе­ре­роб­ним підприємствам та ком­паніям-трей­де­рам — для по­даль­шо­го ек­с­пор­ту. За ци­ми ка­на­ла­ми збу­ту по­куп­ця­ми про­­дукції мо­жуть бу­ти ко­мерційні струк­ту­ри, які за­ку­по­ву­ють про­дукцію в аг­рар­них підприємств, фор­­му­ють ве­ли­ко­то­варні партії на ло­каль­но­му рівні з на­ступ­ним про­да­жем для пе­ре­роб­ки чи ек­с­пор­ту. До дру­го­ряд­них ка­налів збу­ту про­дукції на­ле­жить її про­даж на­се­лен­ню в ра­ху­нок оп­­ла­ти праці, пай­о­ви­кам за орен­ду землі та май­на, а та­кож про­даж на місце­вих рин­ках че­рез власні ма­га­зи­ни та ларь­ки. 

У 2015 році аг­рарії ре­алізу­ва­ли 45,8 млн т зер­на, найбільше з яко­го ку­ку­руд­зи, а са­ме — 23,3 млн т. При цьо­му пе­ре­роб­ним підприємствам спря­мо­ва­но 3,3% за­галь­них об­сягів про­да­жу, пай­о­ви­кам надійшло 3,8%, ре­алізація на спо­жив­чо­му рин­ку ста­но­ви­ла 2,2%. Водночас найбільші об­ся­ги зер­на про­да­ва­ли іншим гос­по­да­рю­ю­чим суб’­єк­там, се­ред яких пе­ре­ва­жа­ли ко­мерційні струк­ту­ри.

Ре­алізація олійно­го насіння торік бу­ла на рівні 14,6 млн т, ос­но­ву яко­го ста­но­ви­ло насіння со­няш­ни­ку — 9,4 млн т. Подібно до струк­ту­ри ре­алі­зації зер­на за збуту олійно­го насіння доміну­ва­ли ко­мерційні струк­ту­ри. Їм аг­рарії про­да­ли по­над 92% то­вар­них об­сягів про­дукції. При цьо­му пе­ре­роб­ним підприємствам надійшло 5,9% за­галь­ної ре­алізації про­дукції, про­да­но на рин­ку — 1,5%.

 

За­га­лом за на­яв­ності ве­ли­ких об­сягів то­вар­ної про­дукції підприємства мо­жуть са­мостійно здійсню­ва­ти її ек­с­порт шля­хом ук­ла­ден­ня угод із по­ста­чан­ня про­дукції до пор­тів Чор­но­го мо­ря. Та­кий підхід до збу­ту пе­ред­ба­чає до­дат­кові логістичні ви­т­ра­ти, а відтак — і до­дат­кові ри­зи­ки. Тож під час пла­ну­ван­ня ек­с­порт­них по­ста­вок про­дукції слід ма­ти по­пе­редні до­мо­вле­ності з ком­паніями-по­куп­ця­ми.  

 

Ціни

Знач­ний вплив на про­гно­зу­ван­ня до­ходів май­бутніх періодів мають ціни Во­ни суттєво ко­ли­ва­ють­ся впро­довж мар­ке­тин­го­во­го періоду. Такі ко­ли­ван­ня мо­жуть ся­га­ти 50% від по­чат­ко­вої ціни, яка скла­ла­ся на рин­ку в період зби­ран­ня про­дукції. Як пра­ви­ло, на по­чат­ку зер­но­во­го се­зо­ну ціни най­нижчі та до­ся­га­ють сво­го піку за один-два мі­ся­ці до йо­го за­вер­шен­ня. За нинішніх умов роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру та еко­номіки дер­жа­ви склад­но про­гно­зу­ва­ти ціно­ву си­ту­ацію май­бутніх періо­дів. На це впли­ва­ють тен­денції світо­во­го рин­ку, внутрішні об­ся­ги ви­роб­ництва та інфляційні про­це­си. Тож під час пла­ну­вання над­хо­д­жень май­бутніх періодів більш доцільним є ви­ко­ри­с­тан­ня фак­тич­них цін ре­алізації про­дукції звітно­го ро­ку, під­ви­­­ще­них до офіційного рівня інфляції.

За офіційною ста­ти­с­ти­кою, більшість про­дукції ре­алізують у першій по­ло­ви­ні мар­ке­тин­го­во­го ро­ку. Так, із за­галь­но­го об­ся­гу зер­на, про­да­но­го аг­раріями 2015-го, по­над 70% реалізували в липні-грудні. Подібне відбу­ва­ло­ся з олій­ним насінням. Понад 75% то­вар­но­го насіння знай­ш­ло своїх по­купців у дру­го­му півріччі. Це пов’яза­но з тим, що аг­рарії ма­ють значні внут­ріш­ні та зовнішні фінан­сові зо­бов’язан­ня, які на­ма­га­ють­ся змен­ши­ти або ліквіду­ва­ти за ра­ху­нок до­хо­дів, от­ри­ма­них від про­да­жу вро­жаю.

Ціни на зер­но та олійне насіння по­точ­но­го зер­но­во­го се­зо­ну є ви­щи­ми порів­ня­но з по­пе­реднім. За опе­ра­тив­ною інфор­мацією Міна­гро­політи­ки, ста­ном на 25 ли­с­то­па­да 2016 ро­ку се­ред­нь­оз­ва­жені за­купівель­на ціна пше­ниці третього кла­су ста­но­ви­ла 4,23 тис. грн/т, що пе­ре­ви­щує ціну відповідно­го періоду ми­ну­ло­го ро­ку на 22%, пше­ниці шостого кла­су — 4,0 тис. (+24%), яч­ме­ню третього кла­су — 3,77 тис. (+15%), ку­ку­руд­зи — 4,17 тис. (+35%). Своєю чер­гою, со­няш­ник по­до­рож­чав до 10,0 тис. грн/т, що на 8% ви­ще за ми­ну­лорічний рівень, соя — 10,8 тис. (+24%), ріпак — 11,2 тис. (+39%). 

За да­ни­ми Національ­но­го бан­ку Ук­раїни, про­гноз­ний рівень інфляції у 2016 році ста­но­вить 12,4%, тож за виз­на­чен­ня до­ходів май­бут­нь­о­го періоду мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти фак­тичні ціни ре­аліза­ції зер­на підви­щені на 12,4%. 

Ра­зом з тим, ма­ю­чи по­зи­тив­не саль­до в річно­му плані до­ходів та ви­датків підприємства, в ок­ремі періоди мо­же про­ра­хо­ву­ва­ти­ся дефіцит обіго­вих коштів. Тож аг­рарії ви­му­шені роз­гля­да­ти мож­ли­вості за­лу­чен­ня зовнішніх фінан­со­вих ре­сурсів.

Банківське кре­ди­ту­ван­ня

Од­ним із по­ши­ре­них ме­ханіз­мів за­­лу­чен­ня зовнішніх коштів є бан­ківське кре­ди­ту­ван­ня. За­га­лом суб’єкти аг­рар­но­го сек­то­ру в Ук­раїні стали при­ваб­ли­ви­ми парт­не­ра­ми для банківських ус­та­нов. Так вітчиз­ня­не сіль­ське гос­по­дар­ст­во вп­ро­довж ос­тан­ніх двох років ви­роб­ляє по­над 10% ВВП, та нині за­без­пе­чує по­над 40% ва­лют­ної ви­руч­ки Ук­раїни. До то­го ж відбу­ває­ть­ся зро­с­тан­ня ча­ст­ки кре­дитів сільсько­го гос­по­дар­ст­ва в за­­галь­­но­му порт­фелі кре­­дитів юри­дич­них осіб. Як­що за під­сум­­ка­ми пер­шо­го півріччя 2014 ро­ку цей по­каз­ник ста­но­вив 7,1%, то за від­повідний період 2016-го, зріс до 7,3%.

За оцінка­ми Міна­гро­політи­ки, че­рез при­пи­нен­ня спеціаль­но­го ре­жи­му зі спла­ти ПДВ у 2017 ро­ку збіль­шить­ся де­­фіцит обіго­вих коштів на су­му близь­ко 30 млрд грн. Водночас для ба­га­ть­ох аг­­ро­підприємств кре­ди­ту­ван­ня за­ли­ша­єть­ся не­по­силь­но до­ро­гим інстру­мен­том за­лу­чен­ня зовнішніх коштів.

Банкіри виділя­ють спе­цифічні та за­­­­­­­­­гальні фак­то­ри, які стри­му­ють роз­ви­ток аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня. До спе­цифічних від­но­сять: слаб­ку якість фінан­со­во­го пла­ну­ван­ня, обліку і звітності, відсутність до­стовірної ста­ти­с­ти­ки зем­ле­ко­ри­с­ту­ван­ня та ліквідної за­ста­ви. За­­галь­ні чин­ни­ки про­дик­то­вані низь­ким рівнем за­хи­с­ту прав кре­ди­торів та інве­с­торів, ви­со­кою вартістю кре­дитів. 

 

Нині банківські ус­та­но­ви дек­ла­ру­ють став­ки за ко­ри­с­ту­ван­ня кре­ди­та­ми, вра­хо­ву­ю­чи до­дат­кові по­слу­ги (комісії) під час оформ­лення до­ку­ментів від 18 до 24%. Вартість кре­дитів най­б­лиж­чи­м часом, скоріше за все, за­ли­шить­ся на та­ко­му рівні. Тож доцільним бу­де впро­ва­д­жен­ня на­ступ­ного бю­д­жет­но­го періоду дер­жав­ної підтрим­ки для аг­раріїв на ком­пен­сацію відсотків за ко­ри­с­ту­ван­ня банківськи­ми кре­ди­та­ми. Ра­зом з тим,  щоб в аг­рар­ний сек­тор за­лу­ча­ти фінан­сові ре­сур­си на вигідних умо­вах, потрібно зна­хо­ди­ти нові ефек­тивні інстру­мен­ти.

 

Аг­рарні роз­пи­с­ки

Крім кла­сич­но­го кре­ди­ту­ван­ня, бан­­кіри про­по­ну­ють аг­раріям век­селі, фак­то­ринг, ак­ре­ди­ти­ви, га­рантії, а та­­кож аг­рарні роз­пи­с­ки. Це бор­гові зо­­бов’язан­ня, які повністю за­без­пе­чені за­ста­вою май­бут­нь­о­го вро­жаю. В Ук­раїні за­кон про аг­ро­роз­пи­с­ки ухвалили 2012 року, але цей інст­ру­мент за­пра­цю­вав ли­ше 2015-го. То­ді в Пол­тавській об­ласті ре­алізо­ву­вали пілот­ний про­ект, за яким ви­да­ли 10 аг­рар­них роз­пи­сок на 40 млн грн. До­дат­ко­во 50 аг­ро­роз­пи­сок на 120 млн грн ви­да­ли поточного року.

Аг­рарні роз­пи­с­ки як фінан­со­вий інстру­мент дає мож­ливість аг­раріям от­ри­ма­ти не­обхідні ви­роб­ничі або фінан­сові ре­сур­си для ви­ко­ри­с­тан­ня в гос­по­дарській діяль­ності з відтермінуванням оп­ла­ти за ко­ри­с­ту­ван­ня ними. Вартість ко­ри­с­ту­ван­ня та­ким фінан­со­вим інстру­мен­том ста­но­вить переважно від 16 до 22%. Про­те він має більш спро­ще­ну про­це­ду­ру оформ­лен­ня до­ку­ментів та ло­яльніші ви­мо­ги до за­ста­ви. 

Дер­жав­на підтрим­ка

Під час пла­ну­вання до­хід­ної ча­с­ти­ни бю­д­жетів підприємств потрібно вра­хо­ву­ва­ти всі мож­ли­вості до­дат­ко­во­го за­лу­чен­ня коштів, пе­ред­ба­че­них дер­жав­ни­ми про­гра­ма­ми. Ос­нов­ною про­гра­мою дер­жав­ної підтрим­ки 2017 ро­ку є зде­шев­лен­ня вар­тості ко­ри­с­ту­ван­ня кре­ди­та­ми. За чинним По­ряд­ком ви­ко­ри­с­тан­ня коштів, пе­ред­ба­че­них у дер­жав­но­му бю­д­жеті для фінан­со­вої під­трим­ки за­ходів в аг­ро­про­мис­ло­во­му ком­плексі шля­хом зде­шев­лен­ня кре­ди­тів (По­ста­но­ва КМУ від 29 квітня 2015 №300), 2016-го ком­пен­сацію на­даю­ть за на­ра­хо­вані і спла­чені  по­точ­ного року відсот­ки за ко­ри­с­ту­ван­ня кре­ди­та­ми у розмірі 50% облі­ко­­­вої став­ки Національ­но­го бан­ку. При цьо­му су­ма відсотків за ко­ри­с­ту­ван­ня кре­ди­та­ми мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти обліко­ву став­ку НБУ в ме­жах трьох відсот­ко­вих пунктів. Водночас ви­т­ра­ти з на­дан­ня інших бан­­ківських по­слуг, пов’я­за­них з ук­ла­дан­ням кре­дит­но­го до­го­во­ру (роз­ра­хун­ко­ве об­слу­го­ву­ван­ня кре­ди­ту, роз­гляд кре­дит­но­го про­ек­ту, уп­равління кре­ди­та­ми, кон­суль­таційні по­слу­ги то­що), не підля­га­ють ком­пен­сації. 

Ком­пен­сації підля­га­ють відсот­кові став­ки за кре­ди­та­ми, за­лу­че­ни­ми для по­крит­тя ви­т­рат, пов’яза­них із за­купів­лею палив­но-ма­с­тиль­них ма­теріалів, на­­сіння, до­б­рив, за­собів за­хи­с­ту рос­лин, оп­ла­ти робіт (по­слуг) із підго­тов­ки та об­роб­ки ґрун­ту, посіву, за­хи­с­ту рос­лин від хво­роб і шкідників, уне­сен­ня до­б­рив та піджив­лен­ня, зби­ран­ня вро­жаю, а та­кож ок­ремі тех­но­логічні про­це­си тва­рин­ництва. За­га­лом за цією про­гра­мою пе­ред­ба­чено виділи­ти 300 млн грн із дер­жав­но­го бю­д­же­ту 2017 ро­ку.

До­дат­ко­вою дер­жав­ною підтрим­кою ви­роб­ників зер­на бу­де участь в аван­су­ван­ні ви­роб­ництва шля­хом ук­ла­ден­ня фор­вард­них кон­трактів із дер­жав­ним опе­ра­то­ра­ми. Так, Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­рація Ук­раїни (ПАТ «ДПЗКУ») вже роз­по­ча­ла про­гра­му за­купівлі зер­на май­бут­нь­о­го вро­жаю. Це пер­ший етап мас­штаб­ної фор­вард­ної про­гра­ми, у рам­ках якої пла­нують про­аван­су­ва­ти аг­раріїв на су­му більш як 1 млрд грн. Цей етап сто­сується підприємств, які ма­ють посіви ози­мих зер­но­вих куль­тур уро­жаю 2017 ро­ку. Впер­ше за період діяль­ності кор­по­рації фор­вардні за­купівлі роз­по­чи­на­ти­муть во­се­ни, щоб аг­рарії вже на по­чат­ку но­во­го ка­лен­дар­но­го ро­ку от­ри­ма­ли аван­сові ко­ш­ти. Та­ким чи­ном їх ви­ко­ри­с­та­ють для вчас­но­го про­ве­ден­­ня вес­ня­но-по­льо­вих робіт, за­купів­лі де­ше­вших за­собів за­хи­с­ту рос­лин та паль­но­го ще до по­чат­ку се­зо­ну. Тож регіональні відділи та філії ПАТ «ДПЗКУ» вже го­тові прий­ма­ти за­яв­ки та до­ку­мен­ти від ви­роб­ників зер­на на участь у пер­шо­му етапі про­гра­ми фор­вард­них за­купівель. Після підпи­сан­ня до­го­во­ру в січні-лю­то­му 2017 ро­ку аг­ропідприємства от­ри­ма­ють по­пе­ред­ню оп­ла­ту. Аван­со­вий платіж за тон­ну  пше­ниці або яч­ме­ню ста­но­ви­ти­ме 2 010 грн з ура­ху­ван­ням ПДВ. Навесні пе­ред­ба­чають чер­го­ве пе­ре­ра­ху­ван­ня коштів за май­бут­ню про­дукцію.

За­га­лом Дер­жав­ним бю­д­же­том 2017 ро­ку, окрім ви­ще­заз­на­че­но­го, пе­ред­ба­чено за­про­ва­д­жен­ня фінан­су­ван­ня за про­гра­ма­ми «Фінан­со­ва підтрим­ка сіль­госпто­ва­ро­ви­роб­ників» (код про­грам­ної кла­сифікації ви­датків 2801580) на 1473 млн грн, «Дер­жав­на підтрим­ка роз­вит­ку хме­ляр­ст­ва, за­кла­ден­ня мо­ло­дих садів, ви­но­град­ників та ягідників і на­гляд за ни­ми» (КПКВК 2801350) — 75 млн грн, «Фінан­со­ва підтрим­ка за­ходів в аг­ро­про­мис­ло­во­му ком­плексі» — 55 млн грн. Тривають ро­бо­ти з роз­роб­лен­ня ме­ханізмів дер­жав­ної підтрим­ки за ци­ми про­гра­ма­ми.

Висновки

На­леж­на підго­тов­ка бю­д­же­ту як го­ло­вно­го фінан­со­во­го до­ку­мен­та під­приємства є за­по­ру­кою йо­го си­с­тем­ної діяль­ності в май­бут­нь­о­му. В умо­вах не­стабільної еко­номічної си­ту­ації, знач­них ко­ли­вань цін на сільсько­го­с­по­дарсь­ку про­дукцію та ма­теріаль­но-технічні ре­сур­си зро­с­тає роль пла­но­вих фінан­со­вих до­ку­ментів. До їх підго­тов­ки ма­ють до­лу­ча­ти­ся всі фахівці, ад­же їх ос­но­вою є на­ту­ральні по­каз­ни­ки ви­датків та об­сягів ви­роб­ництва про­дукції, які в по­даль­шо­му під час уза­галь­нення пла­но­во-фінан­со­вих служб зна­хо­дять відо­б­ра­жен­ня у вартісно­му ви­разі. Роз­робляючи зве­де­ні бю­д­жети, слід ви­ва­же­но підхо­ди­ти до пла­ну­ван­ня над­хо­д­жень підприємств та в разі по­тре­би зна­хо­ди­ти ефек­тивніші мож­ли­вості за­лу­чен­ня до­дат­ко­вих фінан­со­вих ре­сурсів. 

 

О. Мас­лак, канд. еко­ном. на­ук, керівник Цен­т­ру стра­тегічних досліджень АПК  

Сумс­ький національ­ний аг­рар­ний універ­си­те­т

 

Інформація для цитування

Бюджетування агровиробництва 2017 року/ О. Маслак // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 44-46

 

 

 

 

 

Інтерв'ю
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее

1
0