Чого чекати аграріям від року без зими?

В російських писемних джерелах, наприклад, можна зустріти згадки про «роки без літа». Але «рік без зими» може трапитися вперше. Принаймні, за увесь період, коли події достатньо висвітлювалися в писемних джерелах, тобто за останні півтисячі років. Чим він може обернутися для озимини, з’ясовував у фахівців сайт “Пропозиція».

«Станом на кінець січня метеорологічна зима ще й не починалася», — коментує завідувачка відділом агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко. Водночас вона додала, що грудень став одним з найтепліших за всю історію метеорологічних спостережень, але такий теплий грудень вже траплявся. Причому що далі, тим частіше. Так, у 90-х настільки теплий грудень, як цієї зими, трапився всього раз, у першому десятилітті 21 ст. — двічі, а в нинішньому десятилітті — вже вчетверте.

Такий теплий січень, як зараз, теж уже був — у 2007 році. Тоді середня температура місяця становила +7°С. І позаяк нинішній січень ще не закінчився, ще не можна прогнозувати, поб’є він попередній рекорд температури чи ні. Була й зима, коли аномально теплими були і грудень, і січень — зима 2000/2001 років. Але тоді відхилення температури від норми не було таким великим, як нинішні 4–7°С.

Ясна річ, усіх аграріїв хвилює, які наслідки на стан озимини матиме така нетипова зима. Тим більше, що в багатьох місцях через посуху в другій половині літа і в першій половині осені озимі сіяли з запізненням або в суху землю, тож на кінець календарної осені сходи в багатьох місцях були недорозвиненими або зрідженими.

Втім, за словами Тетяни Адаменко, станом на кінець січня в незадовільному стані знаходилися тільки 10–15% сходів озимих зернових — на середньому багаторічному рівні. «Якби перехід до періоду зимового спокою стався як зазвичай — у середині листопада — ситуація була б гіршою», — додала вона. Нинішні ж температури не дозволяють озимині ні «впасти в зимову сплячку», ні почати активну вегетацію, для якої потрібні середньодобові температури вище 3°С на півдні України і вище 5°С на решті території. Як уточнила Т. Адаменко, активна вегетація в зимові місяці все ж відновлювалась, але на короткий період.

Втім на Півдні, за словами одного з фермерів зі Скадовського району, озимі зернові все-таки на значних площах попереростали. «У нас буває, що налітає сильний вітер зі сходу, приносить морозне повітря на голу землю. Якщо таке станеться і мороз досягне хоча б 15°С, озимина загине», — додає фермер.

Існує чимало підстав для тривоги не тільки на Півдні, а й по всій території України. Взяти хоча б нинішні температури. В умовах, коли озимі зернові і в період спокою не вступають, і активної вегетації не починають, в рослинах культури відбуваються, як це називають фахівці, «певні процеси життєдіяльності». Під час яких витрачаються запаси в поживних речовин у культурі. А нових не утворюється, бо нема вегетації. Так, за даними Інституту рослинництва ім. Юр’єва, вміст цукрів у рослинах озимих зернових на Слобожанщині в середині січня становив лише 70% від оптимального. І якщо в лютому буде дуже холодно, а снігу не буде, то морозостійкість посівів буде досить низькою.

Як відзначають в Українському гідрометцентрі, зазвичай вимерзання озимини в 2 половині зими не спостерігається: якщо воно й має місце, то в першій половині зими. Однак є приклади, коли після нетипово теплої погоди взимку згодом погодні умови складалися так, що призводили до суттєвих втрат урожаю.

Так, у 2012 р., коли січень теж був дуже теплим, у 3-й декаді лютого було дуже холодно. В південних областях, на відміну від решти території України, снігового покриву тоді не було, тож 40–60% площ озимих там вимерзло в останню декаду календарної зими.

В 2007-му після рекордно теплого січня настав досить холодний лютий. Вимерзання не було, але після березня, температура якого була на рівні середніх багаторічних, у квітні швидко потепліло і почалася посуха. А в травні спека досягала 35–37°С. Відтак достигання зерна почалося значно раніше звичайних термінів — в середині травня, коли колос був ще недостатньо налитий. Та й про яке наливання могла йти мова в посуху? В результаті південні області мали суттєвий недобір озимих зернових.

От і цього року посуха турбує метеорологів більше, ніж загроза вимерзання. Адже якщо лютий теж видасться настільки ж теплим, як і грудень із січнем, а температура березня буде на рівні середньої багаторічної, то про врожай переживати нічого. З точки зору температури.

А от щодо опадів, то зволоження грунту на початок зими, за словами Т. Адаменко, було одним з найгірших за всю історію спостережень. Адже в місяці, коли відбувається накопичення вологи під майбутній урожай — у липні й серпні — цього сезону майже увесь час (з 2-ї половини липня) спостерігалася посуха. Та й з початку зими — в період з 1 грудня по 20 січня — випало лише 30% норми опадів.

Водночас стан озимих все ж покращився. Адже це хоч якесь зволоження порівняно з посухою, яка мала місце в першій половині осені. Після того, як половина озимини була посіяна в суху або майже суху землю, тумани, рясні роси та підвищена вологість повітря дали змогу отримати верхньому шару грунту отримати хоч якусь вологу, а озимині — зійти. І зараз, за даними супутникового моніторингу, вологість верхнього шару грунту майже на всій території України — на рівні норми. А от в середньому по метровому шару — майже пустеля Сахара. І це дуже хвилює аграріїв, адже така ситуація може вплинути не тільки на озимі, а й на умови сівби ярих культур, котрі виступають основою добробуту сільгоспвиробників.

Також тривогу фахівців викликає й те, що жодної шкоди через холоди не зазнали ні патогени, ні шкідники, ні гризуни. Отже, у сільгоспвиробників попереду — важка і витратна боротьба за врожай.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com