Спецможливості
Аналітика

Чого чекати аграріям від року без зими?

28.01.2020
3366
Чого чекати аграріям від року без зими? фото, ілюстрація

В російських писемних джерелах, наприклад, можна зустріти згадки про «роки без літа». Але «рік без зими» може трапитися вперше. Принаймні, за увесь період, коли події достатньо висвітлювалися в писемних джерелах, тобто за останні півтисячі років. Чим він може обернутися для озимини, з’ясовував у фахівців сайт “Пропозиція».

 

 

 

 

 

«Станом на кінець січня метеорологічна зима ще й не починалася», — коментує завідувачка відділом агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко. Водночас вона додала, що грудень став одним з найтепліших за всю історію метеорологічних спостережень, але такий теплий грудень вже траплявся. Причому що далі, тим частіше. Так, у 90-х настільки теплий грудень, як цієї зими, трапився всього раз, у першому десятилітті 21 ст. — двічі, а в нинішньому десятилітті — вже вчетверте.

Такий теплий січень, як зараз, теж уже був — у 2007 році. Тоді середня температура місяця становила +7°С. І позаяк нинішній січень ще не закінчився, ще не можна прогнозувати, поб’є він попередній рекорд температури чи ні. Була й зима, коли аномально теплими були і грудень, і січень — зима 2000/2001 років. Але тоді відхилення температури від норми не було таким великим, як нинішні 4–7°С.

Ясна річ, усіх аграріїв хвилює, які наслідки на стан озимини матиме така нетипова зима. Тим більше, що в багатьох місцях через посуху в другій половині літа і в першій половині осені озимі сіяли з запізненням або в суху землю, тож на кінець календарної осені сходи в багатьох місцях були недорозвиненими або зрідженими.

Втім, за словами Тетяни Адаменко, станом на кінець січня в незадовільному стані знаходилися тільки 10–15% сходів озимих зернових — на середньому багаторічному рівні. «Якби перехід до періоду зимового спокою стався як зазвичай — у середині листопада — ситуація була б гіршою», — додала вона. Нинішні ж температури не дозволяють озимині ні «впасти в зимову сплячку», ні почати активну вегетацію, для якої потрібні середньодобові температури вище 3°С на півдні України і вище 5°С на решті території. Як уточнила Т. Адаменко, активна вегетація в зимові місяці все ж відновлювалась, але на короткий період.

Втім на Півдні, за словами одного з фермерів зі Скадовського району, озимі зернові все-таки на значних площах попереростали. «У нас буває, що налітає сильний вітер зі сходу, приносить морозне повітря на голу землю. Якщо таке станеться і мороз досягне хоча б 15°С, озимина загине», — додає фермер.

Існує чимало підстав для тривоги не тільки на Півдні, а й по всій території України. Взяти хоча б нинішні температури. В умовах, коли озимі зернові і в період спокою не вступають, і активної вегетації не починають, в рослинах культури відбуваються, як це називають фахівці, «певні процеси життєдіяльності». Під час яких витрачаються запаси в поживних речовин у культурі. А нових не утворюється, бо нема вегетації. Так, за даними Інституту рослинництва ім. Юр’єва, вміст цукрів у рослинах озимих зернових на Слобожанщині в середині січня становив лише 70% від оптимального. І якщо в лютому буде дуже холодно, а снігу не буде, то морозостійкість посівів буде досить низькою.

Як відзначають в Українському гідрометцентрі, зазвичай вимерзання озимини в 2 половині зими не спостерігається: якщо воно й має місце, то в першій половині зими. Однак є приклади, коли після нетипово теплої погоди взимку згодом погодні умови складалися так, що призводили до суттєвих втрат урожаю.

Так, у 2012 р., коли січень теж був дуже теплим, у 3-й декаді лютого було дуже холодно. В південних областях, на відміну від решти території України, снігового покриву тоді не було, тож 40–60% площ озимих там вимерзло в останню декаду календарної зими.

В 2007-му після рекордно теплого січня настав досить холодний лютий. Вимерзання не було, але після березня, температура якого була на рівні середніх багаторічних, у квітні швидко потепліло і почалася посуха. А в травні спека досягала 35–37°С. Відтак достигання зерна почалося значно раніше звичайних термінів — в середині травня, коли колос був ще недостатньо налитий. Та й про яке наливання могла йти мова в посуху? В результаті південні області мали суттєвий недобір озимих зернових.

От і цього року посуха турбує метеорологів більше, ніж загроза вимерзання. Адже якщо лютий теж видасться настільки ж теплим, як і грудень із січнем, а температура березня буде на рівні середньої багаторічної, то про врожай переживати нічого. З точки зору температури.

А от щодо опадів, то зволоження грунту на початок зими, за словами Т. Адаменко, було одним з найгірших за всю історію спостережень. Адже в місяці, коли відбувається накопичення вологи під майбутній урожай — у липні й серпні — цього сезону майже увесь час (з 2-ї половини липня) спостерігалася посуха. Та й з початку зими — в період з 1 грудня по 20 січня — випало лише 30% норми опадів.

Водночас стан озимих все ж покращився. Адже це хоч якесь зволоження порівняно з посухою, яка мала місце в першій половині осені. Після того, як половина озимини була посіяна в суху або майже суху землю, тумани, рясні роси та підвищена вологість повітря дали змогу отримати верхньому шару грунту отримати хоч якусь вологу, а озимині — зійти. І зараз, за даними супутникового моніторингу, вологість верхнього шару грунту майже на всій території України — на рівні норми. А от в середньому по метровому шару — майже пустеля Сахара. І це дуже хвилює аграріїв, адже така ситуація може вплинути не тільки на озимі, а й на умови сівби ярих культур, котрі виступають основою добробуту сільгоспвиробників.

Також тривогу фахівців викликає й те, що жодної шкоди через холоди не зазнали ні патогени, ні шкідники, ні гризуни. Отже, у сільгоспвиробників попереду — важка і витратна боротьба за врожай.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
Новообрана Верховна Рада за швидкістю прийняття законів змагається з Верховною Радою УРСР комуністичних часів, коли будь-яке питання голосувалося за хвилину: «Хто за? Хто проти? Хто утримався? — Одноголосно». Блискавично розробили і внесли... Подробнее

1
0