Пристрасті за землею: чиновницький танець з гр(ш)аблями

Передмова з маленьким екскурсом в історію

Чиновницькі каламбурні помилки: чи важко їх не припускатись?

В моїх публікаціях я неодноразово підкреслював, що Україна не повинна наосліп копіювати закордонний досвід, а брати його до уваги. Ось аграрна структура кількох країн:

2. Польові дороги між паями

Деякий час тому на сторінці Facebook «Земельне Право» (більш 41тис. учасників) було порушено тему польових доріг і в результаті бурхливого обговорення з'ясувалося, що пайові землі в реальності були розділені так, що між ними не передбачалися польові дороги. Я довгий час не хотів вірити в таку безглуздість, але Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обороту земель сільськогосподарського призначення» розвіяв всі мої сумніви і залишив безліч питань і неприємних сумнівів.

В першому ж пункті вищевказаного Закону зазначено:

В Грузії земельну реформу почали проводити в січні 1992 року, це був найбільш кризовий період для країни.В ході реформи населення країни було розділено на три категорії і задоволені були абсолютно всі бажаючі. Все камеральні та польові роботи проводили місцеві реформені комісії, які були укомплектовані сільськими мешканцями і представниками самих різних професій (юристи, геодезисти і т. п. були розкішшю). Я як співробітник Держдепартаменту Грузії з управління землею безпосередньо брав участь в проведенні земельної реформи, брав участь в розробці законів і рекомендацій, був куратором 4-х районів. Розглядаючи різні спірні і конфліктні ситуації, мені не пригадується хоч один випадок (по всій країні), коли була відсутня під'їзна дорога до ділянки.

3. Референдум про продаж сільскогосподарських земель

Зовсім недавно з'явилася інформація, що політична партія «Батьківщина» почала збирати 3 мільйони підписів для проведення референдуму, до групи входить 11 тисяч відповідальних громадян України. Так що референдум не за горами, залишається чекати, як буде сформульоване питання, яке так довго хвилює українські суспільство.

4. Максимальна норма в одні руки для юридичних осіб

Ухвалення Закону «Про обіг земель» супроводжувалося гучними дискусіями. У моїх статтях я неодноразово аналізував «незручні» моменти довгоочікуваного закону, однією з головних проблем я вважав максимальну норму для юридичних осіб - 200 тис. га. У той час, коли державний земельний фонд налічує близько 10 млн га, безглуздо обнадіювати великих інвесторів такими обіцянками. Тим більше, що для них мораторій не завершується 1 липня 2021 року. І після численних протестів керівництво країни внесло відчутні зміни, в тому числі і в максимальній нормі, яка була зменшена до 10 тис. га.

Пристрасті політичних грандів по землі

Земельна реформа і земельний ринок уже давно стали темою гострої розбіжності не тільки всередині країни, але і темою для докорів з боку іноземних партнерів. Якщо після прийняття закону «Про обіг земель» багато хто з них трішки «притихли», то зовсім недавно дві фігури світової величини знову озвучили важливість її проведення.

Під час виступу на відкритті четвертого німецько-українського онлайн бізнес-форуму канцлер об'єднаної Німеччини Ангела Меркель, розмовляючи про прогрес реформ в Україні, які вона назвала «безпомилковими», тут же зазначила, що треба провести ще чимало робіт, якими є: «боротьба з корупцією, юридичний сектор і ринок землі, який теж є дуже важливим».

Держсекретар США Ентоні Блінкен також акцентував увагу на земельну реформу і корупцію. На брифінгу після зустрічі з Володимиром Зеленським американський політик заявив, що для розвитку України мало прийняти фундаментальні закони, адже вони повинні дотримуватися: «Земельна реформа - це дуже важливе питання, як і новий закон, що стосується незаконних доходів ..., український народ хоче бачити не тільки прийняття законів, а й їх дотримання, включаючи і боротьбу з корупцією».

Кахабер Карелі (Грузія/Україна)

Доктор економічних наук, експерт з земельних питань