Спецможливості
Аналітика

Пристрасті за землею: чиновницький танець з гр(ш)аблями

08.06.2021
4481
Пристрасті за землею: чиновницький танець з гр(ш)аблями фото, ілюстрація

Передмова з маленьким екскурсом в історію

Проведення всього нового майже гарантовано супроводжується помилками, і за це важко когось дорікнути. Але, є помилки, яких не передбачити на початку процесу, м'яко кажучи, непрофесійно і непрощенно - вони вказують на відсутність уміння оцінки реальності.
 
Проблеми на рівному місці не виникають, у них завжди є передумови і причини. Україна протягом 30 років так і не змогла отримати бажаний результат найважливішої реформи - цивілізованого земельного ринку. Якщо зробити маленький екскурс за ці три десятиліття, відразу кидається в очі причина настільки поглибленної проблеми: Постановою Верховної Ради Української РСР «Про земельну реформу» від 18.12.1990 р. всі землі України з 15 березня 1991 р. були оголошені об'єктом земельної реформи. У підсумку 17% населення отримали 70% угідь. За весь цей час жодні керівники країни не наважувалися «відпустити» ці землі з державного контролю, через що і був введений мораторій на їх продаж. Хоча отриманий результат я називаю аморальним, але він абсолютно логічний. З одного боку необдуманий крок керівництва країни, а з іншого - відповідальність перед країною аграріїв, які не "освоїли» всього земельного фонду країни, хоча вони могли це зробити...

 

Чиновницькі каламбурні помилки: чи важко їх не припускатись?

Аналіз допущених помилок може розповісти багато про що. Як виявилося, їх можна просто вигадати.
 
1. Формування та розформування Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України
 
Таке вирішення питання з категорії помилкового колективного мислення: злиття двох різних профільних міністерств «протрималося» неповних півтора року з 29 серпня 2019 р. по 12 січня 2021 року і отримало абсолютно очікуваний підсумок. Україна займає провідні позиції з виробництва сільськогосподарської продукції, і з'єднати аграрну галузь з іншими, м'яко кажучи, несумісно.

В моїх публікаціях я неодноразово підкреслював, що Україна не повинна наосліп копіювати закордонний досвід, а брати його до уваги. Ось аграрна структура кількох країн:

США - Міністерство сільського господарства;
 
Німеччина - Федеральне міністерство продовольства і сільського господарства;
 
Франція - Міністерство сільського господарства і продовольства;
 
Японія - Міністерство сільського господарства, лісових угідь і рибного промислу;
 
Італія - ​​Міністерство сільськогосподарської, продовольчої та лісової політики;
 
Великобританія - Міністерство навколишнього середовища, продовольства і сільського господарства;
 
Грузія - Міністерство охорони навколишнього середовища та сільського господарства.
 
Мені незрозуміла мета злиття таких важливих міністерств, адже це крок, який спочатку був приречений на провал. У підсумку даремно витрачені кошти і час, неминучим виявився дискомфорт і стрес під час формування кадрової політики і документації, а в кінцевому підсумку - мовчазне здивування і розчарування прихильників реформ. Згідно з постановою КМУ №1344 від 28.12.2020 р, відновлене міністерство сільського господарства повинно було почати роботу з 1 лютого 2021 року, однак цей процес був відкладений на час. Як пояснив головний аграрій Роман Лещенко, «в зв'язку з бюрократичними перешкодами і деякими блокуваннями...».

 

2. Польові дороги між паями

Деякий час тому на сторінці Facebook «Земельне Право» (більш 41тис. учасників) було порушено тему польових доріг і в результаті бурхливого обговорення з'ясувалося, що пайові землі в реальності були розділені так, що між ними не передбачалися польові дороги. Я довгий час не хотів вірити в таку безглуздість, але Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обороту земель сільськогосподарського призначення» розвіяв всі мої сумніви і залишив безліч питань і неприємних сумнівів.

В першому ж пункті вищевказаного Закону зазначено:

«Власники та користувачі земельних ділянок усіх форм власності, розташованих в масиві земель сільськогосподарського призначення, зобов'язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам і користувачам земельних ділянок в належній їм на відповідному праві земельній ділянці».

В Грузії земельну реформу почали проводити в січні 1992 року, це був найбільш кризовий період для країни.В ході реформи населення країни було розділено на три категорії і задоволені були абсолютно всі бажаючі. Все камеральні та польові роботи проводили місцеві реформені комісії, які були укомплектовані сільськими мешканцями і представниками самих різних професій (юристи, геодезисти і т. п. були розкішшю). Я як співробітник Держдепартаменту Грузії з управління землею безпосередньо брав участь в проведенні земельної реформи, брав участь в розробці законів і рекомендацій, був куратором 4-х районів. Розглядаючи різні спірні і конфліктні ситуації, мені не пригадується хоч один випадок (по всій країні), коли була відсутня під'їзна дорога до ділянки.

Ось і доводиться гадати, хто міг допустити таку непрощенну помилку. Адже розробку, схвалення і затвердження методики і проведення самих робіт здійснювали землевпорядні організації, Держкомітет України із земельних ресурсів, Інститут землеустрою УААН, Науково-технічна рада Держкомзему України, Міністерство сільського господарства і продовольства України, Українська академія аграрних наук...
 
Ця проблема може стати серйозним головним болем, і на початковому етапі розпаювання земель я прогнозую численні судові суперечки між сусідами. Адже через грубий прорахунок страждатимуть як власники земельних ділянок, так і ті, хто повинен користуватися цими дорогами. Між ними повинні бути оформлені нотаріальні договори сервітуту (платний або безкоштовний), а це зайві витрати. Найрізноманітніші можливі проблематичні ситуації я детально описав в моїй статті «Українці будуть змушені порушувати закон про ринок землі для його дотримання».
 
Насамкінець зауважу, що забезпечення ділянки дорогою було окремим пунктом Римського Права, що сягає своїми початками до VIII століття до н.е.

 

3. Референдум про продаж сільскогосподарських земель

Ідея референдуму періодично озвучувалася різними держслужбовцями та політичними особами, противниками земельного ринку, але після прийняття Закону «Про обіг земель» вона стала все більш активною. Але якщо деякий час тому такі розмови йшли за відсутності відповідного закону, то на початку цього року був прийнятий Закон «Про всеукраїнський референдум».
 
Така постановка питання може мати вкрай небажані наслідки і прихильникам такої ідеї є над чим замислитися: це і аморально, і незаконно, і небезпечно для стабільності країни, а референдум негативно вплине на імідж України. Я не чув, щоб питання приватизації державних підприємств або міських квартир виносилося на референдум.

Зовсім недавно з'явилася інформація, що політична партія «Батьківщина» почала збирати 3 мільйони підписів для проведення референдуму, до групи входить 11 тисяч відповідальних громадян України. Так що референдум не за горами, залишається чекати, як буде сформульоване питання, яке так довго хвилює українські суспільство.

 

4. Максимальна норма в одні руки для юридичних осіб

Ухвалення Закону «Про обіг земель» супроводжувалося гучними дискусіями. У моїх статтях я неодноразово аналізував «незручні» моменти довгоочікуваного закону, однією з головних проблем я вважав максимальну норму для юридичних осіб - 200 тис. га. У той час, коли державний земельний фонд налічує близько 10 млн га, безглуздо обнадіювати великих інвесторів такими обіцянками. Тим більше, що для них мораторій не завершується 1 липня 2021 року. І після численних протестів керівництво країни внесло відчутні зміни, в тому числі і в максимальній нормі, яка була зменшена до 10 тис. га.

 

Пристрасті політичних грандів по землі

Земельна реформа і земельний ринок уже давно стали темою гострої розбіжності не тільки всередині країни, але і темою для докорів з боку іноземних партнерів. Якщо після прийняття закону «Про обіг земель» багато хто з них трішки «притихли», то зовсім недавно дві фігури світової величини знову озвучили важливість її проведення.

Під час виступу на відкритті четвертого німецько-українського онлайн бізнес-форуму канцлер об'єднаної Німеччини Ангела Меркель, розмовляючи про прогрес реформ в Україні, які вона назвала «безпомилковими», тут же зазначила, що треба провести ще чимало робіт, якими є: «боротьба з корупцією, юридичний сектор і ринок землі, який теж є дуже важливим».

Держсекретар США Ентоні Блінкен також акцентував увагу на земельну реформу і корупцію. На брифінгу після зустрічі з Володимиром Зеленським американський політик заявив, що для розвитку України мало прийняти фундаментальні закони, адже вони повинні дотримуватися: «Земельна реформа - це дуже важливе питання, як і новий закон, що стосується незаконних доходів ..., український народ хоче бачити не тільки прийняття законів, а й їх дотримання, включаючи і боротьбу з корупцією».

Підвищена увага вищевказаних політиків до земельної реформи - це не тільки бажання запуску земельного ринку, а й надія викорінити корупцію. Якщо перше уособлюється з цивілізованими ринковими відносинами і дотриманням права власників, то в призмі корупції земельні відносини займають «лідерську» позицію. ЗМІ постійно рясніють гучними корупційними земельними скандалами. Упорядкуванням земельних проблем уряд країни доведе, що він не голослівно підтримує реформи і бореться з корупцією, а Україна може зайняти гідне місце серед європейських країн.
 
Ринок землі потрібен однозначно, він був потрібен ще позавчора, однак все треба так прорахувати, щоб учорашні помилки послужили поживою для роздумів і залишилися в минулому, а не повторювалися, як дежавю.
 
P.S. Висловлюю подяку моєму другові Віктору Кобилянському (Директору Центру земельного права - OPEN Knowledge) за консультацію.

 

Кахабер Карелі (Грузія/Україна)

Доктор економічних наук, експерт з земельних питань

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее

1
0