Затримання посліду в корів
Роди - це фізіологічний процес виведення з матки життєздатного плоду (плодів) та навколоплідних оболонок з їхнім вмістом. Відбувається цей процес завдяки скороченню м'язів матки (перейми) й черевного преса (потуги).
Отже, в нормі роди завершуються відділенням посліду.
Роди - це фізіологічний процес виведення з матки життєздатного плоду (плодів) та навколоплідних оболонок з їхнім вмістом. Відбувається цей процес завдяки скороченню м'язів матки (перейми) й черевного преса (потуги).
Отже, в нормі роди завершуються відділенням посліду.
Стан, коли послід не відокремився протягом властивого для кожного виду тварин терміну, спеціалісти розглядають як затримання посліду (Retentio placentae).
Вирази на кшталт "роди були нормальні, а послід не відокремився", "роди закінчилися швидко, та послід затримався" не можна вважати правильними, оскільки затримання посліду належить до патології третьої (послідової) стадії родів.
Про затримання посліду можна говорити, якщо він не виділився: у кобили через 35 хвилин, у корови - через 6 годин, у вівці, кози, свині, собаки, кішки і кролиці - через 3 години після народження плодів.
Затримання посліду буває в тварин усіх видів, та частіше - в корів. У кобил, свиней, кіз, овець послід затримується рідко, але це зазвичай супроводжується важким загальним станом, що дуже часто призводить до септикопіємії. Передусім, затримання посліду небезпечне в собак і кішок, оскільки швидко, іноді блискавично, ускладнюється сепсисом.
Розрізняють три форми затримання посліду: повне, неповне й часткове.
Повне затримання посліду буває приблизно в 15% випадків і характеризується збереженням зв'язку судинної оболонки (хоріону) з карункулами обох рогів матки. Із статевої щілини звисає лише частина прозорих оболонок (алантоїс і амніон).
За неповного затримання посліду, що буває найчастіше (близько 76%), хоріон затримується тільки в розі-плодовмістилищі. Із статевої щілини зазвичай звисає амніон, алантоїс і частина хоріону темного кольору з наявністю котиледонів.
Діагноз на часткове затримання посліду ставлять на основі огляду плодових оболонок, що виділилися, оскільки в розі-плодовмістилищі залишаються окремі ділянки плодової частини плаценти. Для цього кожний послід, що відокремився, доцільно оглянути, розпрямивши його на столі або на підлозі. За часткового затримання не буде окремих ділянок судинної оболонки. У таких випадках проводять мануальне (ручне) дослідження порожнини матки з дотриманням вимог асептики й антисептики.
Вирізняють три безпосередні причини затримання посліду:
n недостатні зусилля послідових переймів і потуг;
n зрощення (спайки) плодової частини плаценти із материнською;
n підвищений тургор тканин карункулів.
Чинниками, які сприяють затриманню посліду, називають:
n прогріхи в годівлі й утриманні вагітних тварин;
n патологію обміну речовин (авітаміноз, кетоз, остеодистрофія, порушення мінерального балансу, ожиріння, виснаження);
n утримання без моціону (у тварин усіх видів, яких не вигулюють під час вагітності, затримання посліду може бути масовим явищем, це й пояснює найчастіші затримання посліду в зимово-весняний період);
n атонію й гіпотонію матки після народження плоду (як наслідок затяжного родового процесу);
n розтягування матки (двійня, великопліддя, водянка плоду та його оболонок);
n захворювання роділлі (хвороби травного апарату, нервової, серцево-судинної систем тощо);
n запальні процеси в плаценті незаразного походження;
n запальні процеси в плаценті заразного походження (в разі бруцельозу, вібріозу, паратифу, трихомонозу тощо);
n механічні перешкоди під час виведення з матки посліду, що відокремився (в разі завчасного звуження просвіту шийки матки, защемлення посліду в невагітному розі; обвивання частини посліду навколо великого карункула).
Діагноз поставити неважко: із зовнішніх статевих органів виступає червоний або сіро-червоний тяж. Поверхня його у корови горбиста (за рахунок плацент). Інколи ззовні видно лише фрагменти сечової і водної оболонок без судин у вигляді плівок сіро-білого кольору. За сильно вираженої атонії матки в ній залишаються всі оболонки (можна виявити під час пальпації матки). Плаценту оглядають, пальпують і, за потреби, проводять мікроскопічний і бактеріологічний аналіз.
Послід, що виділився, розпрямляють на столі або на підлозі. Такий метод дослідження дає можливість з'ясувати, яка завбільшки та частина посліду, що затрималася, а інколи й причину затримки. Крім того, одночасно можна виявити аномалії розвитку плаценти, переродження й запальні процеси в слизовій оболонці матки та зробити висновок про життєздатність новонародженого, про перебіг післяродового періоду й можливі ускладнення вагітності та родів у майбутньому.
Існують два методи лікування затримання посліду: консервативний і оперативний. Часто вони доповнюють один одного.
Більшість науковців вважають нормою тривалість послідового періоду в корів перші чотири-шість годин. На цей термін і треба орієнтувати практичних ветеринарних лікарів. Отже, вже через шість годин після народження теляти, якщо не відокремився послід, потрібно застосовувати консервативні методи лікування. Вичікування 8-24 години з моменту народження плоду й незастосування терапевтичних процедур, пов'язаних із лікуванням затримання посліду треба вважати за помилку в роботі ветеринарного фахівця.
Консервативне лікування корів у разі затримання посліду передбачає:
n підвищення тонусу й скоротливої функції міометрію, що забезпечують найшвидше й найповніше відділення посліду;
n попередження контамінації матки мікрофлорою та розвитку в ній запального процесу й загальної післяродової інфекції;
n стимулювання захисних сил хворої тварини.
Для боротьби з атонією матки рекомендується масаж матки через пряму кишку та застосування препаратів, що підвищують скорочувальну здатність матки:
n гормональних (синестрол, пітуїтрин, естрон, фолікулін, естрадіолу-дипропіонат, окситоцин);
n нейротропних (карбохолін, ерготин, бревіколін, ергометрин, утеротон, прозерин, фурамон) в чистому вигляді або в комбінації з гормональними препаратами.
Усі перераховані вище препарати слід використовувати відповідно до настанови з використання. При цьому треба враховувати, що чутливість матки до маткових засобів залежить від фізіологічного стану тварини. Так, найчутливішою вона буває в момент родів, потім відчуття поступово знижується. На ефект від окситоцину суттєво впливає прогестероновий блок жовтого тіла, який знімається простагландинами Ф2-альфа (естрофан, броестрофан, ензапрост, клопростенол, ремофан, аніпрост, еструмат, простин тощо).
Оскільки запальні процеси в матці знижують її чутливість до міотропних препаратів, то їх рекомендується застосовувати на фоні естрогенів, які забезпечують активізацію енергетичних і пластичних процесів у матці й створюють оптимальні умови для утеротонічної дії окситоцину та інших утеротонічних сполук. Крім того, естрогени, підсилюючи мітоз епітеліальних клітин у матці і їхню секреторну активність, сприяють підвищенню резистентності уражених тканин до дії патогенних факторів.
Міотропні та нейротропні препарати призначають на ніч, бо в період нічного спокою матка активніше реагує на них, а тривалий відпочинок тварини лежачи створює оптимальні умови для звільнення порожнини матки від вмістимого.
Для попередження гнильних процесів у порожнині матки, внутрішньоматково вводять препарати: метромакс, екзутер, гінобіотик, септиметрин, метросептин, екзутер, емульсію йод-вісмут-сульфаміду (емульсія ЙВС), пінисту суспензію йодизолу, фуразолідонові палички, антисепт ЕП, антисепт ЙВС, сетпогель ЕП, йодофоам аерозоль, порошок трициліну або 5-10%-ну суспензію його на риб'ячому жирі тощо.
Антимікробні засоби рекомендується вводити в порожнину матки вранці, тобто після звільнення від ексудату.
У разі підвищення температури тіла та інших ознак ускладнення місцевого процесу доцільно застосувати антимікробні препарати широкого спектру дії для профілактики післяродового сепсису.
Для порушення зв'язку між плацентами деякі автори рекомендують вливання пепсину з соляною кислотою (пепсину
20 г, соляної кислоти 15 мл, води 300 мл).
Для стимулювання захисних сил тварини використовують внутрішньовенне введення 20%-го розчину глюкози (200-300 мл), 10%-го розчину кальцію хлориду (100-150 мл), 5%-ї аскорбінової кислоти (30 мл). Рекомендовано також застосування вітамінних препаратів, новокаїнових блокад, тканинної терапії.
У ветеринарній практиці є досить багато способів консервативного лікування затримання посліду. Питання про вибір найдоцільнішого методу завжди залежить від різноманітності конкретних умов: стану хворої тварини, досвіду й кваліфікації спеціаліста ветеринарної медицини, наявності спеціального обладнання у ветеринарній установі тощо.
Раніше ніж через 24 годин після народження теляти відокремлювати послід недоцільно, але вичікувати довше теж не слід, оскільки захисні сили матки й здатність її скорочуватися знижуються.
Якщо консервативне лікування виявилося неефективним, через 24 години після народження плоду вдаються до оперативного (ручного) відокремлення посліду. При цьому особливо ретельно треба обробити й продезінфікувати руки та зовнішні статеві органи тварини. Введення в порожнину матки будь-яких дезінфікуючих розчинів ні до, ні після відокремлення посліду не допускається. Після ручного відокремлення посліду, щоб унеможливити розвиток субінволюції матки і ендометриту, корові ін'єктують міотропні засоби, внутрішньовенно вводять розчини глюкози та кальцію хлориду (кальцію глюконату), внутрішньоматково вводять протимікробні препарати (краще на пінистій основі) широкого спектру дії. В разі запущеного процесу й гнильного розкладання посліду слід провести повний курс комплексної терапії, як за ендометриту.
До оперативного втручання за сильних потуг у корови вдаються на фоні низької сакральної анестезії (введення 10 мл 1-1,5%-го розчину новокаїну в епідуральний простір). Курс лікування вважають закінченим за умов фізіологічного перебігу післяродового періоду.
Профілактика затримання посліду полягає в чіткому дотриманні всього комплексу господарських і зооветеринарних заходів. Особливу увагу приділяють повноцінній годівлі й організації моціону вагітних тварин, правильному проведенню родів і догляду за вагітною твариною.
Профілактика затримання посліду важливіша за лікування.
Відразу після народження теляти корові випоюють 3-5 л навколоплідних вод (якщо їх зібрали), розбавлених у 5-6 л теплої підсоленої води (два-три рази через 5-6 год). Корові дають відро теплого пійла, до якого додають 1 кг висівок та 300-500 г цукру (меду), оскільки міометрій використовує сахарозу як енергетичний матеріал.
Із звисаючої частини пуповини, де містяться пупкові судини, рукою максимально стягують кров, що сприяє швидшому відтоку крові з судин ворсинок котиледонів та відокремленню посліду. Для цього ж варто застосовувати також багаторазове відрізання ножицями кукси пуповини.
Зайве молозиво після першого смоктання чи випоювання теляті випоюють корові або вводять їй підшкірно (30-50 мл). Якщо ж упродовж трьох годин на звисаючій частині хоріона не видно свіжовиділених котиледонів, тоді корові застосовують парасакральну блокаду нервів тазового сплетіння, як рекомендує В. Завірюха.
Основу профілактики акушерської патології, яка об'єднує хвороби вагітних тварин, патологію родів та ускладнення становить систематичне проведення акушерської диспансеризації маточного поголів'я худоби.
О. Вальчук, В. Столюк,
кандидати ветеринарних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України