Спецможливості
Агробізнес

Аг­рар­на логісти­ка: ре­алії сьо­го­ден­ня

09.11.2015
1330
Аг­рар­на логісти­ка:  ре­алії сьо­го­ден­ня фото, ілюстрація

У ринкових умовах результати господарювання здебільшого залежать від зменшення витрат та збільшення прибутків. На затрати виробництва вирішальний вплив має ціна ресурсів, а на розмір доходів — ціна продажу та складські і транспортні витрати. У сукупності всі фактори впливу на кінцеві результати господарювання залежать від організації логістичної структури на підприємстві. Тож за налагодження діяльності логістичних систем підприємств можна розраховувати на успішне ведення аграрного бізнесу.

У ринкових умовах результати господарювання здебільшого залежать від зменшення витрат та збільшення прибутків. На затрати виробництва вирішальний вплив має ціна ресурсів, а на розмір доходів — ціна продажу та складські і транспортні витрати. У сукупності всі фактори впливу на кінцеві результати господарювання залежать від організації логістичної структури на підприємстві. Тож за налагодження діяльності логістичних систем підприємств можна розраховувати на успішне ведення аграрного бізнесу.

О. Мас­лак,
канд. екон. на­ук, до­цент ка­фе­д­ри
логісти­ки та ви­роб­ни­чо­го ме­недж­мен­ту,
Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний
універ­си­тет
 
По­нят­тя логісти­ки
По­нят­тя логісти­ки у світовій прак­тиці ста­ло по­ши­рю­ва­ти­ся із се­ре­ди­ни ми­ну­ло­го століття. Про­те в аг­рар­но­му сек­торі Ук­раїни во­но на­бу­ло по­ши­рен­ня в ос­таннє де­ся­тиліття — з ак­тив­ним над­хо­д­жен­ням у сільське гос­по­дар­ст­во іно­зем­них інве­с­тицій, ство­рен­ням ве­ли­ких аг­рар­них ком­паній та роз­бу­до­вою їхньої інфра­с­т­рук­ту­ри. На­разі є декі­ль­ка виз­на­чень логісти­ки за­леж­но від сфе­ри за­сто­су­ван­ня. Логісти­ка нині є пред­ме­том вив­чен­ня у на­вчаль­них за­кла­дах, об’єктом досліджен­ня для на­уковців, гос­по­дарсь­кою діяльністю — для прак­тиків. У кожній сфері за­сто­су­ван­ня во­на має свої особ­ли­вості ви­кла­ден­ня по­нят­тя цьо­го терміну. Тож у прак­тич­но­му ро­зумінні логісти­ка — це уп­равління ре­сур­сним за­без­пе­чен­ням гос­по­дарсь­кої діяль­ності та то­вар­ни­ми по­то­ка­ми, спря­мо­ва­ни­ми від ви­роб­ників до спо­жи­вачів, що вклю­ча­ють інфор­маційне, фінан­со­ве і сервісне (складсь­ке гос­по­дар­ст­во, транс­порт­не за­без­пе­чен­ня то­що) су­про­во­д­жен­ня цих про­цесів.
Ви­хо­дя­чи із цьо­го логісти­ка роз­поділяється на ви­роб­ни­чу та збу­то­ву. Ви­роб­ни­ча — пе­ред­ба­чає за­без­пе­чен­ня ви­роб­ни­чої діяль­ності не­обхідни­ми ре­сур­са­ми, а са­ме: насінням, до­б­ри­ва­ми, за­со­ба­ми за­хи­с­ту, паль­но-ма­с­тиль­ни­ми ма­теріала­ми то­що. Тоб­то во­на відповідає за їхню до­став­ку за при­зна­чен­ням та вра­хо­вує мож­ли­вості складсь­ко­го зберіган­ня.
Своєю чер­гою, збу­то­ва логісти­ка у сільсько­му гос­по­дарстві пе­ред­ба­чає до­ве­ден­ня ви­ро­ще­ної про­дукції до ви­мог дер­жав­них стан­дартів, ко­рот­ко- або дов­го­терміно­во­го зберіган­ня та транс­пор­ту­ван­ня про­дукції. Логістич­на дія­ль­ність грун­тується на інфор­ма­цій­но­му за­без­пе­ченні, що ле­жить в ос­нові прий­нят­тя уп­равлінських рішень та фінан­со­во­му за­без­пе­ченні відповідних ви­т­рат. До ок­ре­мої логістич­ної струк­ту­ри під­приємств на­ле­жать транс­портні під­розділи та складсь­ке гос­по­дар­ст­во.

Транс­порт­не за­без­пе­чен­ня
У своїй збу­товій діяль­ності аг­рарії ви­ко­ри­с­то­ву­ють ав­то­мобільне, заліз­нич­не та морсь­ке транс­пор­ту­ван­ня про­дукції. Виз­на­чен­ня спо­со­бу транс­порт­но­го пе­ре­ве­зен­ня за­ле­жить від ви­ду та об­ся­гу сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, а та­кож від відстані (регіональні, за­га­ль­­­­­­но­дер­жавні, міжна­родні). Вра­хо­ву­ю­чи спеціалізацію сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва, ос­нов­ни­ми ви­да­ми про­дукції, що підля­га­ють пе­ре­ве­зен­ню, є зер­но та олійне насіння. Як пра­ви­ло, ви­роб­ни­ки цих видів про­дукції за­без­пе­чу­ють її пе­ре­ве­зен­ня вла­сним транс­пор­том у ме­жах регіону або країни. Для між­на­род­них пе­ре­ве­зень ко­ри­с­ту­ють­ся по­слу­га­ми транс­порт­но-ек­с­пе­диційних ком­паній. Про­те не­ве­ликі та се­редні за розміром підприємства про­во­дять ре­алізацію зер­на ко­мерційним струк­ту­рам, об­ме­жу­ю­чись мінімаль­ни­ми за відстан­ню пе­реміщен­ня­ми про­дукції, у т. ч. на умо­вах са­мо­ви­во­зу зі скла­ду ви­роб­ни­ка.
Під час ви­бо­ру ви­ду транс­пор­ту­ван­ня виз­на­чаль­ним є об­сяг то­вар­ної пар­тії. У разі ав­то­мобільної до­став­ки мі­німаль­на партія зер­на має бу­ти крат­ною 20 т. За внутрішніх пе­ре­ве­зень про­дук­ція за­ван­та­жується на­си­пом, а за міжна­род­них — фа­сується у мішки ва­гою 20–25 кг або біг-бе­ги — по 1 т. У разі пе­ре­ве­зень залізни­цею то­вар­на партія має бу­ти крат­ною ва­гонній нормі, яка у се­ред­нь­о­му ста­но­вить 60 т. У ва­го­ни зер­но за­ван­та­жується на­си­пом без­по­се­ред­ньо із зер­но­во­го скла­ду, де про­дукція пе­ре­бу­ває на зберіганні.
В Ук­раїні більшість ек­с­порт­них по­ста­вок зер­на відбу­вається морсь­ки­ми шля­ха­ми. Цьо­му спри­я­ють на­явні по­туж­ності портів Чор­но­го мо­ря та при­пор­то­вих еле­ва­торів. Як­що до євро­пей­сь­ких країн ок­ремі ви­ди про­дукції по­ста­ча­ють ав­то­мобільни­ми пе­ре­ве­зен­ня­ми, то про­дукцію в країни Аф­ри­ки та Азії до­став­ля­ють морсь­ки­ми шля­ха­ми. У та­ко­му разі про­дукцію транс­пор­ту­ють залізни­цею та ав­то­транс­пор­том із регіонів Ук­раїни до пор­то­вих еле­ва­то­рів, де про­во­дить­ся її пе­ре­вал­ка із на­ступ­ним фрах­том су­ден. Не­ве­ликі за об­ся­гом партії зер­на мо­жуть до­став­ля­ти­ся морсь­ки­ми шля­ха­ми у кон­тей­не­рах об­ся­гом від 18 до 25 т, які за­ван­та­жу­ють у місцях прид­бан­ня то­ва­ру, плом­бу­ють та пе­ре­во­зять у пор­ти із по­даль­шим транс­пор­ту­ван­ням морсь­кими шля­ха­ми до місця при­зна­чен­ня.
Як­що де­ся­тиліття то­му зовнішні по­­купці роз­гля­да­ли мож­ливість прид­бан­ня то­вар­них партій ос­нов­них видів зер­на об­ся­гом від 500 т, то на­разі си­ту­а­­­­ція зміни­ла­ся. На пше­ни­цю, ку­ку­руд­зу, ячмінь мінімаль­ною вва­жається партія од­норідно­го за якісни­ми по­каз­ни­ка­ми зер­на від 1 тис. т. Але при­ваб­ливіши­ми все ж та­ки є об­ся­ги від 5–10 тис. т і більше — звісно, та­ку партію то­ва­ру мо­жуть за­без­пе­чи­ти ве­ликі аг­рарні ком­панії або ко­мерційні струк­ту­ри, які спеціалізу­ють­ся на міжна­родній торгівлі (зер­но­т­рей­де­ри). Дрібним та се­реднім то­ва­ро­ви­роб­ни­кам не­обхідно ко­о­пе­ру­ва­ти­ся для фор­му­ван­ня відповідних то­вар­них партій.
Умо­ви транс­пор­ту­ван­ня про­дукції виз­на­ча­ють­ся міжна­род­ни­ми пра­ви­ла­ми Інко­термс. Для внутрішніх угод за ци­ми пра­ви­ла­ми пе­ре­ва­гу на­да­ють по­ста­чан­ню то­варів із ба­зи­сом EXW (фран­ко-склад). У та­ко­му разі то­вар від про­дав­ця до по­куп­ця пе­ре­хо­дить без йо­го пе­реміщен­ня, тоб­то змінюється тільки влас­ник про­дукції, яка пе­ре­бу­ває на то­му са­мо­му складі. Транс­портні ви­т­ра­ти на пе­ре­ве­зен­ня то­ва­ру за по­тре­би спла­чує по­ку­пець. На внутрішньо­му рин­ку та­кож за­сто­со­ву­ють уго­ди із ба­зи­сом по­став­ки СРТ (пе­ре­ве­зен­ня оп­ла­че­но до вка­за­но­го місця), за яким про­да­вець не­се транс­портні ви­т­ра­ти, які вра­хо­ва­но в ціні то­ва­ру.
За зовнішньо­е­ко­номічни­ми уго­да­ми більш по­ши­рені ав­то­пе­ре­ве­зен­ня на ба­зисі по­став­ки FCA (фран­ко-пе­ревізник), що пе­ред­ба­чає підго­тов­ку про­дав­цем про­дукції та до­ку­ментів до відправ­лен­ня та DDU (по­став­ку без спла­ти ми­та), — вра­хо­вує ви­т­ра­ти про­дав­ця на транс­пор­ту­ван­ня про­дукції до місця при­зна­чен­ня. За міжна­род­них залізнич­них пе­ре­ве­зень здебільшо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють ба­зисні умо­ви DAF (по­став­ка до кор­до­ну), за яки­ми про­да­вець спла­чує ви­т­ра­ти пе­ре­ве­зен­ням про­дукції до мит­но­го кор­до­ну. Морські пе­ре­ве­зен­ня най­частіше об­ме­жу­ють­ся умо­ва­ми FOB (фран­ко-борт суд­на) із за­зна­чен­ням пор­ту відправ­лен­ня, що вклю­чає ви­т­ра­ти про­дав­ця на фрахт суд­на. Тож від ба­зи­су по­став­ки про­дукції за­ле­жать до­дат­кові ви­т­ра­ти, а от­же, і ціна то­ва­ру.
Складсь­ке гос­по­дар­ст­во
Кож­не сільсько­го­с­по­дарсь­ке під­приємство не­за­леж­но від йо­го розмірів має своє складсь­ке гос­по­дар­ст­во та на­ма­гається йо­го поліпши­ти. По­тре­ба у складсь­ких по­туж­но­с­тях обу­мов­ле­на не­обхідністю зберіган­ня ви­роб­ни­чих ре­сурсів та го­то­вої про­дукції. То­му аг­рарії зна­хо­дять мож­ли­вості виділя­ти ча­с­ти­ну от­ри­ма­них до­ходів на роз­ви­ток склад­сь­ко­го гос­по­дар­ст­ва, яке, окрім по­туж­но­с­тей зі зберіган­ня про­дукції, пе­ред­ба­чає на­дан­ня до­дат­ко­вих по­слуг. До та­ких на­ле­жить, зо­к­ре­ма, про­ве­ден­ня на­ван­та­жен­ня та роз­ван­та­жен­ня про­дук­ції, зва­жу­ван­ня, сушіння, очи­щен­ня ви­ро­ще­но­го вро­жаю. Ці по­слу­ги на­да­ють­ся спеціалізо­ва­ним об­лад­нан­ням та об­слу­го­ву­ють­ся відповідним пер­со­на­лом підприємств. Крім цьо­го, спеціалісти складсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва за до­по­мо­гою су­час­но­го про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня про­во­дять пер­вин­ний облік над­хо­д­жен­ня ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та відпу­с­кан­ня зі скла­ду го­то­вої про­дукції.
За да­ни­ми ек­с­пертів рин­ку зер­на, в Ук­раїні функціонує по­над 1200 зер­но­­­схо­вищ за­галь­ною по­тужністю по­над 41 млн т. За зро­с­та­ю­чих об­сягів ви­роб­ництва зер­на цьо­го не­до­стат­ньо. То­му ба­га­то аг­рар­них ком­паній, по­при склад­ну еко­номічну та політич­ну си­ту­а­­цію в країні, за­вер­шу­ють роз­по­чаті та роз­роб­ля­ють нові про­ек­ти будівництва зер­но­вих складів. Тож до­с­ко­на­ле складсь­ке гос­по­дар­ст­во є ос­но­вою збе­ре­жен­ня якості й цілісності го­то­вої про­дукції та ви­роб­ни­чих ре­сурсів.

Інфор­маційне за­без­пе­чен­ня
На­разі в Ук­раїні сфор­му­вав­ся внут­рішній аг­рар­ний ри­нок, на яко­му пра­цює ши­ро­кий спектр різних за на­пря­ма­ми спеціалізації та мас­шта­ба­ми діяль­ності ком­паній, що зай­ма­ють­ся по­став­ка­ми ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів та за­купівлею го­то­вої про­дукції. Аг­рарії із досвідом ро­бо­ти співпра­цю­ють із ком­паніями — парт­не­ра­ми із ре­сурс­но­го за­без­пе­чен­ня та зі збу­ту сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Про­те у рин­ко­во­му се­ре­до­вищі слід завжди порівню­ва­ти про­по­зиції парт­нерів з на­яв­ни­ми на рин­ку.
Для цьо­го є декілька варіантів зби­ран­­­­ня потрібної інфор­мації. Один із них — участь у спеціалізо­ва­них міжна­род­них ви­с­тав­ках, на яких пред­став­лені за­кор­донні ком­панії, що про­яв­ля­ють зацікав­леність до Ук­раїни. Здебільшо­го це підприємства, які ма­ють наміри ре­алізу­ва­ти в Ук­раїні власні то­ва­ри чи по­слу­ги: ви­роб­ни­ки та по­ста­чаль­ни­ки техніки, сільсько­го­с­по­дарсь­ких ма­шин, об­лад­нан­ня, за­собів за­хи­с­ту рос­лин, вет­пре­па­ратів, комбікормів, тех­но­логії то­що. Окрім цьо­го, такі за­хо­ди відвіду­ють й офіційні де­ле­гації різних країн із ши­ро­ким пред­став­ництвом бізне­со­вих кіл. Тож на діло­вих зустрічах, круг­лих сто­лах, що про­во­дять­ся у рам­ках ви­с­тав­ко­вих за­ходів, відво­дить­ся час для знай­ом­ст­ва із по­тенційни­ми парт­не­ра­ми та підпи­сан­ня до­го­ворів співробітництва.
Завжди мож­на от­ри­ма­ти ціка­ву інфор­мацію про інно­ваційні підхо­ди у гос­по­дарській діяль­ності на міжна­род­них кон­фе­ренціях, сим­позіумах, бізнес-фо­ру­мах то­що, де зби­ра­ють­ся учас­ни­ки аг­рар­но­го рин­ку, щоб роз­г­ля­ну­ти тен­денції роз­вит­ку, об­го­во­ри­ти по­точні про­бле­ми та знай­ти шля­хи їхньо­го вирішен­ня. До участі у та­ких зібран­нях за­про­шу­ють­ся провідні ком­панії світу, що цікав­лять­ся вітчиз­ня­ною про­дукцією. Тож такі за­хо­ди є по­тенційною на­го­дою для знай­омств та на­ла­го­д­жен­ня діло­вих зв’язків.
Ос­таннім ча­сом усе більше діло­вих кон­тактів вста­нов­люється че­рез ме­ре­жу інтер­нет. Міжна­родні ком­панії, орієнто­вані на ри­нок Ук­раїни, ма­ють власні спеціалізо­вані веб-сай­ти, з яких мож­на от­ри­ма­ти інфор­мацію про ком­панію та ос­новні на­пря­ми її діяль­ності. То­му на пер­шо­му етапі по­шу­ку парт­нерів до­стат­ньо обміня­ти­ся діло­ви­ми ли­с­та­ми та уз­го­ди­ти наміри про по­даль­ше співробітництво.

Про­бле­ми
Однією з ос­нов­них про­блем на шля­ху роз­вит­ку логістич­ної інфра­с­т­рук­ту­ри підприємств аг­рар­но­го сек­то­ру є об­ме­женість їхньої діяль­ності фінан­со­ви­ми ре­сур­са­ми. Для більшості аг­раріїв дже­ре­ла­ми над­хо­д­жен­ня коштів є до­хо­ди від ре­алізації ви­роб­ле­ної про­дукції та на­дан­ня по­слуг, за­по­зи­чен­ня коштів банківських ус­та­нов, про­гра­ми дер­жав­ної підтрим­ки.
За 2014–2015 ро­ки аг­рарії збільши­ли власні до­хо­ди, про­те збільши­ли­ся й ви­дат­ки. За цей са­мий період ма­теріаль­но-технічні ре­сур­си, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся у сільсько­му гос­по­дарстві, зрос­ли вдвічі, а по­де­ку­ди навіть втричі. Вод­но­час ціни ре­алізації про­дукції у се­ред­нь­о­му збільши­лись у 1,5–2 ра­зи. Це, бе­зу­мов­но, спри­я­ло на­ко­пи­чен­ню вільних коштів, які мож­на спря­му­ва­ти на ре­алізацію про­ектів роз­вит­ку інфра­с­т­рук­ту­ри підприємств.
Мож­ливістю за­лу­чен­ня фінан­со­вих ре­сурсів є банківське кре­ди­ту­ван­ня. Про­те умо­ви кре­ди­ту­ван­ня у нинішній період еко­номічної та політич­ної не­стабільності в дер­жаві ма­ло­при­ваб­ливі. Став­ки кре­ди­ту­ван­ня банківських ус­та­нов із су­путніми по­слу­га­ми пе­ре­ви­щу­ють 30% річних. Для порівнян­ня: за підсум­ка­ми 2014 ро­ку рівень рен­та­бель­ності сільсько­го­с­по­дарсь­кої діяль­ності аг­раріїв ста­но­вив 26,4%. Тоб­то за­лу­чен­ня банківсько­го кре­ди­ту­ван­ня ви­я­вить­ся до­дат­ко­вим фінан­со­вим тя­га­рем для аг­раріїв.
Більш прий­нят­ни­ми для аг­раріїв є дер­жавні про­гра­ми виділен­ня цільо­вих коштів для будівництва об’єктів логіс­тич­ної інфра­с­т­рук­ту­ри та за­без­пе­чен­ня їх відповідним об­лад­нан­ням. Про­те такі про­гра­ми ос­танніми ро­ка­ми не фінан­су­ють­ся або виділе­них із бю­д­же­ту коштів не­до­стат­ньо для за­без­пе­чен­ня по­треб суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня.

 

Інтерв'ю
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее

1
0