Спецможливості
Технології

Захист саду після цвітіння і на початку літа: частина 2

13.07.2011
2444
Захист саду після цвітіння і на початку літа: частина 2 фото, ілюстрація

Закінчення. 

Початок читайте тут

Проведення захисних заходів так само, як і вибір засобів захисту, залежить від загрози ураження чи пошкодження рослин, які встановлюють із допомогою постійних спостережень за розвитком і поширенням шкідливих організмів.
Для сигналізації оптимальних строків обприскування і обмеження чисельності популяції вишневої мухи в період кінець цвітіння - осипання фізіологічної падалиці вивішують жовті клейові пастки на деревах середніх і пізніх сортів по 3 шт./га. ЕПЧ вишневої мухи - 5-7 імаго/пастку/3 доби. Однак встановити початок льоту імаго недостатньо для проведення захисних обробок. Стратегія захисту черешні від вишневої мухи передбачає застосування інсектицидів проти імаго в період відкладання яєць. Для цього від дати початку льоту підсумовують добові температури повітря понад 10°С. За нагромадження суми 67°С більша частина самиць закінчує додаткове живлення та починає яйцекладку.
Аналіз урожаю черешні на наявність залишків зазначених хімічних препаратів, проведений у лабораторії аналітичної хімії Інституту захисту рослин, засвідчив, що їх у плодах немає.
У період вегетації проти личинок мандрівниць комоподібної щитівки обробку проводять після цвітіння яблуні, а проти каліфорнійської - наприкінці червня - на початку липня. Для обприскування дерев у садах приватного сектору застосовують Препарат 30В, 78% к.е., або Препарат ПС-30, к.е. У промислових насадженнях проти щитівок використовують фосфорорганічні препарати: Бі-58 новий, 40% к.е., Данадим стабільний, 40% к.е., Фуфанон, 57% к.е., (аналог карбофосу) або інсектициди інших хімічних груп: Аплауд, 25 з.п., Адмірал, к.е, Кораген, к.с., Люфокс 105 ЕС, к.е.
Проти кокцид ефективні препарати неонікотиноїдної групи: Конфідор Максі, 70% в.г., Моспілан, 20% р.п., 0.4-0.5 кг/га. Ці препарати рекомендовані для застосування у садах різних форм власності. Для досягнення високої ефективності обприскування стежать за ретельним змочуванням робочим розчином усіх органів дерева, особливо тріщин на корі. У разі виявлення заселення насаджень щитівками проводять механічні заходи: зішкрябування і спалювання старої кори, вирізання сухих гілок і викорчовування сильно заселених дерев з обов'язковим спалюванням.
Обприскування проти горностаєвих молей проводять одразу по закінченні цвітіння яблуні за утворення гусінню великих павутинних гнізд. Для хімічного захисту використовують один з інсектицидів піретроїдної групи: Децис Профі 25% WG, в.г., Карате Зеон 050 CS, мк.с., Блискавка, к.е. У присадибних садах із дерев знімають павутинні гнізда з гусеницями та лялечками горностаєвих молей і спалюють їх. У гусеницях розвивається паразит агеніаспіс, який може знищити до 70% особин шкідника.
Для збільшення чисельності агеніаспіса павутинні гнізда з гусеницями краще не спалювати, а закладати в ящики, обтягнуті металевою чи капроновою сіткою з отворами 1-1,5 мм і залишати в саду. Після відродження імаго паразита із гусениць виходять молі, летять у сад і заражають нові яйця.
  Для регулювання чисельності кліщів застосовують акарициди: Демітан, 20% к.е., Ніссоран, 10% з.п., Санмайт, 20% з.п., Аполло, 50% с.к., Омайт, 57% в.е., Ортус, 5% с.к., або Таурус, 20% з.п.
 Крім хімічного, проти імаго молей та інших шкідників ряду лускокрилих ефективний фізико-механічний метод. Метелики літають переважно в сутінках і вночі. Для їхнього відловлювання і дальшого знищення застосовують пастки з бродильними пахучими речовинами. Для приготування принад використовують сухофрукти, з яких варять узвар. Після охолодження до узвару додають цукор і дріжджі. Як принаду можна використовувати мелясу. Приготовані принади розливають у коритця або в інші місткості й розвішують у кронах дерев або розставляють серед рослин. Метелики летять на запах принади, потрапляють у рідину і гинуть. Із пасток метеликів щодня потрібно видаляти.
Встановлення пасток дає змогу не лише зменшити чисельність метеликів, а й вести спостереження за динамікою їхньої чисельності та розвитком шкідників.
Для моніторингу метеликів плодожерки у великих промислових насадженнях розміщують мінімум 5 пасток/квартал і по одній пастці/га - у фермерських господарствах та на 4-5 ділянок - у колективних садах. Пастки нумерують і спочатку продивляються щодня. Потрапляння перших метеликів фіксують як початок їхнього льоту. Відловлених комах підраховують і видаляють пінцетом, записуючи в журналі кількість метеликів. Обліки метеликів проводять раз на сім днів. Строк дії феромону - 1,5 місяця. Вкладиші замінюють на запасні після їхнього забруднення, а ентомологічний клей, який застосовують для прилипання метеликів, наносять, не допускаючи повного його висихання.
Встановлення оптимального строку проведення захисних заходів проти гусениць першого покоління яблуневої плодожерки грунтується на визначенні суми ефективних температур 230° (поріг 10°), для грушевої - 380°С. Обприскування проти яблуневої плодожерки доцільне за пошкодження 2 і більше відсотків плодів урожаю у попередньому році та у разі виявлення двох і більше гусениць, що зимували, на ловильний пояс. Обробку проводять на 5-6 днів пізніше за термін, коли сума температур сягне 230°С. Зниження чисельності яблуневої плодожерки у другому і третьому поколіннях можливе за накладання у червні на штамби дерев ловильних поясів із періодичним їхнім зніманням і знищенням передімагінальних стадій. Ефективним заходом є систематичне збирання і знешкодження опалих яблук, що перешкодить гусені вийти з плоду на коконування.

У сучасних умовах проти шкідливих членистоногих рекомендований новий клас інсектицидів із групи регуляторів росту та розвитку комах. Препарати цієї групи порушують метаморфоз комах, кліщів, а саме - розлад ембріонального розвитку. Для роздрібного продажу населенню рекомендовані інсектициди: Матч, 10% к.е., Рімон, 10% к.е., та Люфокс 105 ЕС, к.е. Для промислових господарств - зазначені препарати та Номолт, 15% к.с. Матчу, Номолту і Рімону властивий тривалий період захисної дії (25-35 днів), який у 2-2,5 раза більший, ніж у ФОС чи піретроїдів. Крім основних шкідників плодових культур (листовійки, плодожерки, мінуючі молі), Матч контролює бурого та інші види павутинних кліщів, Рімон - личинкову стадію шкідників родин твердокрилих (квіткоїди, брунькоїд, казарка, букарка), рівнокрилих (попелиці, листоблішки), двокрилих (вишнева муха, галиці), а Люфокс - каліфорнійську щитівку, бурого плодового кліща і впливає побічно на медяниць та інші види павутинних кліщів. Регулятори росту комах безпечні для корисної ентомо- та акарофауни, що дає змогу збільшити щільність їхніх популяції і підвищити роль у регулюванні чисельності шкідливих комах і кліщів. Оптимальними строками обприскування є завчасна обробка плодових дерев до відкладання самицями яєць. За такого режиму застосування досягається висока ефективність проти фітофагів, личинки яких ведуть прихований спосіб життя і є недоступними для контактних препаратів.

Проти плодожерок, окрім інсектицидів групи РРРК, високу технічну ефективність виявляють препарати інших хімічних класів: Кораген, 20% к.с., Децис Профі, 25% в.г., Карате Зеон 050 CS, мк.с., Каліпсо, 48% с.к., Моспілан, 20% з.п., Драгун, 48% к.е., Сумітіон, 50% к.е., Супербізон, к.е., Дурсбан, 48% к.е. тощо.
Після цвітіння яблуні та сливи проти плодових пильщиків застосовують системні препарати: Актара, 25% в.г., Конфідор, 20% в.р.к., Моспілан, 20% р.п., Біская 240 OD, о.д., Енжіо 247 SC, к.с., Каліпсо 480 SC, к.с. Регулярне обривання та збирання пошкодженої зав'язі з дальшим її знищенням зменшує чисельність популяцій плодових пильщиків.
Заходами захисту від цикад є підтримання високого агрофону в садових насадженнях, утримання грунту під чорним паром і знищення бур'янів (особливо у травні та червні), коли відроджуються личинки цикад тощо. Ефективними хімічними засобами проти цикадок є препарати Актара та Конфідор і їхні аналоги в рекомендованих нормах витрати. У садах і полях розсадника обприскують дерева і рослинність під ними. Оптимальні строки обробок - з другої декади червня до другої декади серпня.

У період живлення проти грушевої листоблішки (в фази рожевий бутон, закінчення цвітіння і, за потреби, влітку) використовують Актару, фосфорорганічні препарати: Золон, 35% к.е., Дурсбан, 48% к.е., Бі-58, 40% к.е., або бакову суміш цих препаратів у половинних нормах витрати, відповідно. Обов'язковою вимогою для отримання високої ефективності застосування ФОС має бути температура повітря не менше 18°С під час обробки.

Для контролю розвитку попелиць застосовують біологічний інсектицид Актофіт, 0.2% к.е. За ризику розмноження попелиць на ягідних культурах у період від цвітіння до збирання врожаю рослини обприскують робочим розчином препарату. Екологічно безпечною для ентомофагів і людини є обробка ягідників проти попелиць відваром або настоянкою тютюну з господарським милом. Зазначені вище біологічні засоби використовують проти цієї групи шкідників і на плодових культурах. Високоефективні проти попелиць: Актара, Конфідор, Моспілан і піретроїдні інсектициди.
Перша обробка інсектицидами проти імаго товстоніжки збігається з обробкою проти пильщика (кінець цвітіння сливи). Друге обприскування проводять через 10-12 днів. Дерева обприскують препаратами: Бі-58 новий, Каліпсо, 48% с.к., або Дантоп, 16% в.г.
Для забезпечення нормального росту і розвитку рослин на новій ділянці, призначеній для садіння рослин, на початку осені перекопують грунт і вибирають із нього різновікових дугоподібної форми личинок західного або східного травневого, червневого, мармурового або інших видів хрущів. Цей захід повторюють навесні перед садінням. Зібраних личинок добре поїдають кури, а якщо нікому не згодовують, то їх знищують. Слід врахувати, що личинки хрущів живуть у грунті 3-4 (західний травневий), 4-5 років (східний травневий), і в перші роки розвитку шкода, яку вони завдають кореневій системі, буде малопомітною, тоді як личинки четвертого року життя значно пошкоджують підземну частину рослини. Механічні заходи з оздоровлення грунту від личинок носять профілактичний характер і не дають змоги повністю видалити всіх шкідників. Унаслідок вертикальної чи горизонтальної міграцій, нові личинки знову з'являються під недавно висадженими плодово-ягідними культурами після попереднього збирання їхніх родичів і завдають рослинам значних збитків. Перед садінням плодових чи ягідних культур у грунт вносять інсектициди: Регент 20% G, г., або Форс 1,5% G, г. У разі виявлення личинок фітофага після садіння рослин проводять їхній захист способом поливання під корінь робочим розчином препаратів: Актара, 25% в.г., або Конфідор, 20% в.р.к., Дурсбан, 48% к.е., Нурел-Д, 55% к.е.
Щоб зберегти врожай від плодової гнилі, потрібно вирізати всі всохлі гілочки з квітами та листям, уражені моніліальним опіком, які є джерелом інфекції моніліальної плодової гнилі. За обрізування хворих гілок видаляють здорові тканини пагона (5 см), які ззовні виглядають не всохлими, та спалюють. Зрізи дезінфікують 1% розчином мідного купоросу і замазують садовим варом або масляною фарбою. Такий захід дає змогу видалити уражені гілки, які є джерелом інфекції моніліального опіку (весняна) та плодової гнилі (літня) форми хвороби. Вирізають і спалюють також пагони яблуні, смородини та агрусу, уражені борошнистою росою. Проти борошнистої роси на яблуні використовують фунгіциди: Сапроль, 20% к.е., Імпакт, 25% к.с., Кумулюс ДФ, 80% в.г., Тіовіт джет, 80% в.г., Топаз, 10% к.е. На смородині та агрусі проти збудника борошнистої роси застосовують фунгіциди: Топаз і Топсін-М. Проти сферотеки на агрусі непогані результати дає 0,5% кальцинована сода з милом. Обробку можна проводити в період наливання плодів з інтервалом 5-7 днів.
Улітку зерняткові культури сприйнятливі до парші, їх обприскують фунгіцидами: Скор, 25% к.е., Стробі, 50% в.г., Флінт, 50% в.г., Купроксат, 34,5% к.с., Дітан М 45, 80% з.п., або Косайд 2000, в.г. За слабкого розвитку парші через 10-12 днів після попередньої обробки обприскування повторюють 0,5% сечовиною з додаванням 0,5% калійної солі. У районах, де створюються сприятливі умови для розвитку борошнистої роси (суха та спекотна погода), дотримуються високої агротехніки, застосовують поливання, не припускаються висушення грунту в саду. Протягом літа на сприйнятливих до хвороби сортах яблуні видаляють уражені борошнистою росою пагони, що обмежує інфекційний запас патогену.
Для запобігання збиткам, які завдає кокомікоз, висаджують стійкі сорти. Належний догляд за рослинами поліпшує їхній фізіологічний стан і підвищує стійкість проти хвороб. Дерева обприскують тричі: у маточниках - Топазом, 10% к.е., а в плодоносних насадженнях  - Топсіном-М, 70% з.п., Сігнумом, в.г., або Хорусом, 75% в.г., 2-3 г/10 л води. Першу обробку проводять одразу після цвітіння, другу - через 10-12 днів, але не пізніше як за 20-30 днів до збирання врожаю, третю - після збирання врожаю і ще раз - через 10-12 днів одним із цих препаратів. Для запобігання розвитку звикання збудників хвороб до фунгіцидів кожну обробку проводять іншим препаратом. Ротація фунгіцидів упродовж вегетації одночасно усуває розвиток резистентності та збільшує ефективність захисних обробок.
У період інтенсивного росту плодів і збільшення кількості та площі листя рослини витрачають більшу кількість мінеральних речовин, насамперед, азоту. Компенсувати їм дефіцит біогенів можна завдяки позакореневому підживленню слабким розчином мінеральних добрив. Для азотного підживлення використовують 0,5% розчин сечовини або нітроамофоски. На груші концентрацію сечовини зменшують удвічі. Позакореневе підживлення сечовиною з додаванням 0,5% калійної солі та одного із сильних системних фунгіцидів (Скор, Стробі, Флінт) у критичний період розвитку парші за переходу інфекції з листків на плодові утворення захистить зав'язь яблуні та груші від хвороби й дасть змогу запобігти її зараженню не лише паршею, а й плодовою гниллю.

У сучасних умовах у багатьох країнах світу з розвинутим аграрним виробництвом у програмах захисту сільгоспкультур широко застосовують регулятори росту рослин (РРР), додаючи їх у робочий розчин пестицидів. РРР - це органічні сполуки, активні в дуже малих дозах, що впливають на специфічні біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси у рослинах. Виробництво РРР у світі становить близько 4-5% загального виробництва засобів захисту рослин. Біорегулятори формують тривалу системну стійкість рослин до ураження шкідливими організмами, до впливу фітотоксичних сполук і механічного пошкодження. Встановлено, що використання біорегуляторів не тільки підвищує стійкість рослин проти збудників хвороб, активно регулює ріст і розвиток рослин, а й дає змогу на 30% зменшити норми витрати пестицидів. На багаторічних культурах рекомендовані для позакореневого підживлення: Гуміам, р., Гумінат, в.р., Регаліс, в.г., на суниці - Емістим С, в.с.р.

І. Шевчук, канд. с.-г. наук,
Інститут садівництва НААН

Інтерв'ю
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0