Спецможливості
Інтерв'ю

Розвитку агрострахування в Україні сприятиме зміна клімату та держпідтримка

20.06.2018
390
Розвитку агрострахування в Україні сприятиме зміна клімату та держпідтримка фото, ілюстрація

Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе без розвиненого ринку агрострахування. Про причини низького рівня залученості аграріїв до страхових послуг, а також про фінансові продукти для аграріїв загалом ми поговорили із Андрієм Заріповим, експертом з аграрного страхування Проекту IFC “Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії”.

 

Андрію, які фінансові продукти й рішення найбільш актуальні для українського аграрія на сьогодні?

 

Сільгоспвиробники в Україні не мають змоги отримувати достатнього фінансування, оскільки майбутній врожай як застава не є достатньою та вагомою підставою для українських банків у питанні надання кредитування. Тому дуже популярними серед аграріїв є програми, котрі пропонують постачальники матеріально-технічних засобів — продаж у кредит без так званої «твердої застави».

Такий інструмент, як аграрні розписки, відкриває фермерам доступ до матеріальних та фінансових ресурсів під заставу майбутнього врожаю. Коли йде мова про майбутній урожай, то виникають запитання стосовно появи тих чи інших погодних ризиків для нього. Саме на цьому етапі виникає потреба в агрострахуванні.

Ще у далекому 2008 році Проектом «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» було розроблено низку страхових продуктів, котрі покривають основні експортно орієнтовані культури в Україні: вся група зернових, група олійних культур, кукурудза, цукровий буряк, соя. Дані страхові продукти включають покриття всіх можливих погодних ризиків та ризиків, пов’язаних з протиправними діями третіх осіб (пожежі), і дають змогу аграрію бути захищеним від зниження урожайності нижче певного критичного рівня.

У розвинених країнах агрострахування є невід’ємним елементом фінансування. Особливо агрострахування стає актуальним у питанні надання потенційного фінансування, коли йде мова про якість застави чи про досвід агровиробника.

Для сільгоспвиробника агрострахування, у свою чергу, — надійний інструмент з управління ризиками, котрий допомагає стабілізувати грошовий потік, і, в разі настання будь-якого ризику — отримати страхову виплату. 

 

Чи можемо на сьогодні констатувати, що ринок агрострахування в Україні сформувався? Які його подальші перспективи? А які ще є проблеми, що потребують вирішення?

Ринок агрострахування в Україні перебуває в процесі формування. Існує чимало страхових компаній, котрі вже тривалий час здійснюють страхування сільськогосподарської продукції, мають певний досвід у роботі з аграрним сектором.

Також в Україні з 2012 р. існує програма підготовки аварійних комісарів при НУБіП (колишня УСГА). Термін «аварійні комісари» використовується в Україні для незалежних експертів з оцінки збитків, у світі таких фахівців називають аджастерами.

В IFC долучилися до розробки програми навчання, а також виступили консультантами цієї програми і стали викладачами, котрі провели навчання для майбутніх аварійних комісарів. Нині в Україні налічується близько 76 дипломованих аварійних комісарів.

На сьогодні на ринку України існує досить багато страхових продуктів для аграріїв. Проект, використовуючи найкращі світові практики в розробці страхових продуктів, додав експертизи у певні компоненти цих продуктів. Чимало страхових компаній уже використовують рекомендації та методології Проекту як базу розробки своїх страхових продуктів, які далі адаптують під потреби сільгоспвиробників.

Відсоток проникнення страхування в сільське господарство невеликий — всього 2–3%. Агрострахування використовується як обов’язковий елемент у певних програмах з фінансування агровиробників (наприклад, програми Аграрного фонду), згідно з якими без страхування своєї продукції аграрій не може отримати необхідного фінансування.

Страхування є популярним серед іноземних агровиробників, котрі працюють в Україні, або серед тих, котрі вже розуміють потребу в агрострахуванні. Потенціал для розвитку агрострахування в Україні величезний. Безумовно, процес зміни клімату в Україні сприятиме розвитку агрострахування, оскільки, ймовірно, виникне більше ризиків.

Впродовж останніх років Проект підтримував Мінагрополітики України у розробці надійної та дієвої системи агрострахування. За підтримки Проекту Міністерство мало можливість ознайомитись із різними моделями розвитку агрострахування та детально вивчити, яким чином воно може істотно посприяти підвищенню конкурентоспроможності сільського господарства.

Міністерство обрало американську модель Агентства з управління ризиками як зразок для створення нової системи агрострахування, яка передбачає повноцінну роль держави. Це демонструє, що виважена політика держави в сукупності із роботою приватного сектора можуть суттєво вплинути на розвиток сільського господарства і рентабельність виробництва.

Найбільшим досягненням співпраці Міністерства та Проекту стало створення Сектора з агрострахування, котрий відтепер займається моніторингом ринку агрострахування, розробкою страхових продуктів та здійснює консультації усіх сторін, зацікавлених у розбудові страхування в Україні. Зокрема, за сприяння Проекту було розроблено новий закон «Про державну підтримку сільськогосподарського страхування», який на даний момент перебуває на розгляді у фінансовому комітеті ВР України і готовий до першого читання. Цей закон заручився підтримкою усіх учасників ринку: як страхових компаній, так і агровиробників. Очікується, що його прийняття надасть можливість більшій кількості страхових компаній здійснювати діяльність у формі добровільного страхування сільгосппродукції за наявності державного субсидування страхування, тим самим впливаючи на доступність страхових продуктів для агровиробників.

 

Чи вдалося страховому бізнесу подолати недовіру українських сільгоспвиробників до страхування?

На жаль, недовіра ще існує, як з боку аграріїв, так і з боку страховиків. Також бракує довіри між аграріями і потенційними банками-кредиторами. Проте наявність якісних та доступних страхових продуктів для аграрія та найкращий світовий досвід в оцінці збитків зможе істотно змінити ситуацію.

Недовіра до агрострахування насамперед пов’язана з тим, що більшість аграріїв не розуміють, як саме працює страхування. Проект регулярно проводить семінари, навчання для сільгоспвиробників та страхових компаній з метою передачі знань та засад агрострахування, аби покращити розуміння страхового продукту та його значення.

Аби зміцнити довіру до агрострахування в Україні, Проект співпрацює та розробляє страхові програми з такими партнерами, котрі своїм досвідом заручились підтримкою агровиробників і котрі високо цінують їхню довіру до своїх продуктів.

Як приклад можна назвати результат програми індексного страхування, розробленої Проектом спільно з компанією Syngenta, що у певних страхових продуктах передбачає страхове покриття від ризиків посухи для кукурудзи та озимої пшениці: за 2 роки існування програми вона поширилась з 3 до 14 областей.

Інша страхова програма з мультиризикового страхування на увесь цикл вирощування пшениці та кукурудзи, розроблена з такими партнерами, як Syngenta, AXA Страхування, банк Credit Agricole та перестраховувальна компанія Swiss Re, також мала великий попит серед аграріїв. Працюючи з надійними партнерами, котрі високо оцінюють довіру агровиробників та турбуються про свою репутацію, над розробкою страхових рішень та продуктів для аграріїв, Проект будує культуру агрострахування в Україні. Страхування в Україні тільки розвивається, і має пройти час, поки агровиробник зрозуміє усю цінність та доцільність страхування. Страхові компанії повинні зосередитись на покращенні сервісу у наданні послуг агровиробникам, бути більш клієнторієнтованими, а агровиробники, в свою чергу, повинні до кінця розуміти сферу своєї відповідальності, а також бути максимально залученими у процес оцінки збитків під час настання страхового випадку.

 

Чим відрізняється закордонний ринок агрострахування від вітчизняного?

В країнах, де агрострахування має високі показники проникнення (80%–90%), спостерігається системний підхід до розвитку цього напряму. Мова йде про підтримку держави (інтегрування страхових рішень до більшої політики держави та підтримка аграріїв у вигляді субсидування частини страхової премії) у США, Канаді, Іспанії, Туреччині, Індії. В країнах, де агрострахування здійснюється без підтримки держави, лише від 15% до 30 % агровиробників страхуються. У країнах з високим показником використання агрострахування цей інструмент не розглядається як окремий елемент, а, навпаки, агрострахування інтегровано в так державну політику з управління ризиками в сільському господарстві.

Схожий підхід у розбудові системи агрострахування ми спостерігали під час нещодавнього навчального туру до Канади, організованого Проектом IFC для української делегації — представників новоствореного Сектору з агрострахування під головуванням заступника міністра агрополітики Олени Ковальової. Цей тур було проведено для того, аби детально вивчити канадську систему всебічної підтримки сталого розвитку агровиробників, які в тому числі включають субсидоване кредитування та страхування сільгоспризиків, а також аби дізнатися про можливості запровадження в Україні таких ефективних інструментів та практик.

 

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com

 

 

Інтерв'ю
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0