Спецможливості
Технології

З по­гля­ду на ви­но­гра­дарсь­кий се­зон 2015 ро­ку

09.11.2015
1734
З по­гля­ду на  ви­но­гра­дарсь­кий се­зон 2015 ро­ку фото, ілюстрація

Згідно з матеріалами Державної служби статистики, площі плодоносних виноградних насаджень в Україні становлять 44,2 тис. га, у тому числі в Одеській області — 27,5, Миколаївській — 5,8, Херсонській — 5,1, Закарпатській — 3,7 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні в 2014 році становила 98,6 ц/га і, відповідно, по вказаних областях — 95,8; 89,8; 105,7 та 78,7 ц/га. (Рослинництво України: статистичний збірник, 2015 р.)

Згідно з матеріалами Державної служби статистики, площі плодоносних виноградних насаджень в Україні становлять 44,2 тис. га, у тому числі в Одеській області — 27,5, Миколаївській — 5,8, Херсонській — 5,1, Закарпатській — 3,7 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні в 2014 році становила 98,6 ц/га і, відповідно, по вказаних областях — 95,8; 89,8; 105,7 та 78,7 ц/га. (Рослинництво України: статистичний збірник, 2015 р.)

М. Кон­стан­ти­но­ва, канд. с.-г. на­ук

Про­мис­лові ви­но­град­ни­ки розміще­но в півден­них регіонах країни, де при­родні умо­ви до­волі спри­ят­ливі для от­ри­ман­ня ви­со­ких і стабільних уро­жаїв ви­но­гра­ду. Од­нак що­ро­ку на за­ваді ре­алізації по­тенційних мож­ли­во­с­тей ви­но­град­но­го ку­ща — от­ри­ман­ня 10–15 т/га ви­со­ко­якісно­го вро­жаю — по­стає низ­ка фак­торів, які справ­ля­ють не­га­тив­ний вплив про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації.
На­сам­пе­ред на ріст, роз­ви­ток і фор­му­ван­ня вро­жаю ви­но­гра­ду впли­ва­ють умо­ви еко­логічно­го се­ре­до­ви­ща зо­ни ви­ро­щу­ван­ня: тем­пе­ра­ту­ра та во­логість повітря, грун­ту, а та­кож при­мо­роз­ки, ту­ма­ни, град.
Тем­пе­ра­ту­ра повітря є ос­нов­ним чин­ни­ком, що ре­гу­лює роз­ви­ток ста­лих уро­жаїв ви­но­гра­ду. Відо­мо, що ви­но­град­на рос­ли­на не роз­ви­вається за тем­пе­ра­ту­ри ниж­че 8°С. Для ко­ренів євро­пейсь­ких сортів тем­пе­ра­ту­ра грун­ту 5…6°С є кри­тич­ною, для аме­ри­кансь­ких — до 12°С.
Ве­ге­тація ви­но­град­ної рос­ли­ни роз­по­чи­нається з роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок, за тем­пе­ра­ту­ри повітря 10…12°С. Цвітіння ви­но­гра­ду відбу­вається за на­стан­ня тем­пе­ра­ту­ри ви­ще 15°С, ак­тив­ний ріст та фор­му­ван­ня пло­до­вих бру­нь­ок — за 25…30°С. Оп­ти­мальні тем­пе­ра­турні умо­ви для дозріван­ня ягід ви­но­гра­ду ста­нов­лять 28…32°С.
За да­ни­ми фахівців, кри­тич­но низькі для вічок більшості євро­пейсь­ких сортів ви­но­гра­ду тем­пе­ра­ту­ри (-18…20°С) спо­с­теріга­ють­ся на Півдні Ук­раїни із періодичністю два-три ро­ки із де­ся­ти. По­шко­д­жен­ня ба­га­торічної де­ре­ви­ни ви­со­ко­ш­там­бо­вих фор­му­вань кущів або їхня по­вна за­ги­бель відбу­ває­ться за мо­розів -25°С і ниж­че.
Ос­таннім ча­сом умо­ви ек­с­т­ре­маль­ної пе­ре­зимівлі в Ук­раїні спо­с­теріга­ли­ся у 1972, 1985, 2006 ро­ках.

   У півден­них об­ла­с­тях країни умо­ви пе­ре­зимівлі 2014/15 р. для ви­но­град­них на­са­д­жень скла­ли­ся вкрай не­спри­ят­ли­во: в кінці пер­шої де­ка­ди січня тем­пе­ра­ту­ра повітря у ко­рот­кий термін від по­зи­тив­них по­зна­чок зни­зи­лась до -19…20°С, а в на­ступні дні у ви­но­гра­дар­сь­ких рай­о­нах Оде­щи­ни ся­га­ла -24,6°С, Ми­ко­лаївщи­ни — -24, Хер­сон­щи­ни — -22, а на За­поріжжі — навіть ниж­че -25°С.
Ступінь по­шко­д­жен­ня мо­ро­за­ми ви­но­град­них бру­нь­ок ви­я­вив­ся до­сить ви­со­ким, відсо­ток їхньої за­ги­белі ста­но­вив у се­ред­нь­о­му на технічних сор­тах євро­пейсь­ко­го по­хо­д­жен­ня від 25 до 100, на сто­ло­вих — 50–100. За­леж­но від ста­ну на­са­д­жень у гос­по­дар­ст­вах на кожній ок­ремій ділянці виз­на­ча­ли за­хо­ди що­до їхньо­го віднов­лен­ня та па­ра­ме­т­ри вес­ня­но­го обрізу­ван­ня кущів, на­ван­та­жен­ня вічка­ми па­гонів у сор­то­во­му розрізі.
Окрім мо­ро­зо­не­без­печ­ності, взим­ку на роз­ви­ток рос­лин ви­но­гра­ду знач­но впли­ває по­су­ха. Су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур ве­ге­таційно­го се­зо­ну’2015 пе­ре­ви­щу­ва­ла кри­терії нор­ми. Уже у травні в де­я­ких ви­но­гра­дарсь­ких рай­о­нах Ук­раїни сфор­му­ва­лась теп­ла, а в третій де­каді міся­ця — жар­ка по­го­да. Се­ред­нь­омісяч­на тем­пе­ра­ту­ра повітря пе­ре­бу­ва­ла у ме­жах 16…17°С, мінімаль­на тем­пе­ра­ту­ра на по­чат­ку трав­ня зни­жу­ва­лась до 6…8°С (у За­кар­патті — до 2…3°С), а мак­си­маль­на — підви­щу­ва­лась у третій де­каді до 27…29°С. Опа­ди у травні но­си­ли здебільшо­го зли­во­вий ха­рак­тер та бу­ли не­до­статніми. Їхня кіль­кість ко­ли­ва­ла­ся від 19 мм — у Бер­дянсь­ку до 72 і 82 мм — в Уж­го­роді і Хер­соні, відповідно.
У ви­но­гра­дарсь­ких рай­о­нах Одесь­кої об­ласті се­ред­нь­омісяч­на тем­пе­ра­ту­ра повітря та­кож ста­но­ви­ла близь­ко 17°С, що на 1°С ви­ще за се­реднє ба­га­торічне зна­чен­ня. Мінімаль­на тем­пе­ра­ту­ра повітря зни­жу­ва­ла­ся до 3°С, у Са­ра­ті — до 9°С, по Одесі мак­си­маль­на тем­пе­ра­ту­ра до­ся­га­ла 26…29°С. За да­ни­ми ме­те­о­ро­логічно­го по­ста при ННЦ «ІВіВ
ім. В.Є. Таїро­ва», су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур на 31 трав­ня ста­но­ви­ла 742°С, що на 106°С ви­ще нор­ми. Кіль­кість опадів ста­но­ви­ла: по Одесі — 22 мм (61% нор­ми), у Са­раті — 18 (44%), у Бол­граді — 17 (39%), в Ізмаїлі — 14 (33%), у Роз­дільній — всьо­го 8 мм (61% нор­ми).
Так, згідно з довідкою Держ­вет­фіто­служ­би від 21.08.2015 р., теп­ла, май­же без опадів по­го­да, яка спо­с­теріга­лась у першій та другій де­ка­дах серп­ня, по­всюд­но не­га­тив­но впли­ну­ла на ріст і роз­ви­ток сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, що при­ско­ри­ло до­сти­ган­ня пізніх куль­тур у се­ред­нь­о­му на 1–1,5 тиж­ня, порівня­но з ба­га­торічни­ми по­каз­ни­ка­ми, та спри­я­ла пе­ред­час­но­му за­вер­шен­ню ве­ге­тації.
Ви­но­град на­ле­жить до гру­пи ме­зо­фіт­них рос­лин і вирізняється до­стат­­ньою стійкістю до по­су­хи. Це обу­мов­ле­но до­сить силь­ною ко­ре­не­вою си­с­те­мою, здат­ною діста­ва­ти во­ду із гли­бо­ких шарів грун­ту.
Од­нак вплив на ви­но­град­ну рос­ли­ну ви­со­ких тем­пе­ра­тур не­га­тив­но по­зна­чається на її за­галь­но­му стані. На­сам­пе­ред це про­яв­ляється при­пи­нен­ням рос­ту па­гонів, внаслідок чо­го ли­с­тя на­бу­ває тьмя­но-зе­ле­но­го ко­ль­о­ру. З ча­сом ріст па­гонів при­пи­няється, нижнє ли­с­тя на ку­щах жовтіє і опа­дає, ріст ягід та­кож при­пи­няється, за за­тяж­ної по­су­хи яго­ди вни­зу гро­на в’януть та за­си­ха­ють. У зв’яз­ку з тим, що по­тре­ба у воді у мо­ло­дих ви­со­ко­в­ро­жай­них кущів ви­со­ка — во­ни найбільше по­тер­па­ють від по­су­хи.

   За да­ни­ми уп­равління аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Бол­градсь­кої рай­го­с­падміністрації Одесь­кої об­ласті, від по­ни­же­них тем­пе­ра­тур із 3600 га ви­но­град­ників по­ст­раж­да­ло близь­ко 1000 га. Сильні мо­ро­зи та літня по­су­ха знач­но зни­зи­ли вро­жайність, а спе­ка, що вста­но­ви­лась у липні — серпні, при­ско­ри­ла дозріван­ня ви­но­гра­ду на два-три тиж­ня, що су­пе­ре­чить оп­ти­мальній при­род­ній нормі. Не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви при­зве­ли до то­го, що се­ред­ня уро­жай­ність ви­но­гра­ду з гек­та­ра не пе­ре­ви­щує 3 т, тоді як торік уда­ло­ся зібра­ти по 10 т. У гос­по­дар­ст­вах регіону кар­ти­на до­сить стро­ка­та і за­ле­жить від рельєфу місце­вості, до­гля­ду за на­са­д­жен­ня­ми в по­пе­ред­нь­о­му се­зоні, рівня за­хис­них за­ходів — у по­точ­но­му.
Невтішно скла­да­лись умо­ви ве­ге­тації ви­но­гра­ду і на Ми­ко­лаївщині: більша ча­с­ти­на ви­но­град­ної ло­зи ввійшла в зи­му слаб­кою че­рез по­су­ху 2014 ро­ку, яка три­ва­ла три місяці. До цьо­го приєдна­лись мо­ро­зи взим­ку до -24°С (в ок­ре­мих гос­по­дар­ст­вах — до -27°С) та вес­няні за­мо­роз­ки, що по­шко­ди­ли рос­ли­ни пе­ред цвітінням. За­ги­бель цен­т­раль­них бру­нь­ок ста­но­ви­ла, за­леж­но від сор­ту, від 30 до 85%, що теж не­га­тив­но впли­ну­ло на фор­му­ван­ня по­вноцінно­го вро­жаю.
Здо­рож­чан­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду в 2015 році очіку­ва­но під­ви­щи­ло йо­го собівартість.
За­хист ви­но­град­них на­са­д­жень — од­на з найза­трат­ніших скла­до­вих у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду, що на­пря­му впли­ває на якість уро­жаю та йо­го собівартість.
Що­ро­ку в гос­по­дар­ст­вах скла­да­ють си­с­те­ми за­хис­них за­ходів, фор­му­ван­ня яких за­ле­жить від низ­ки фак­торів і які про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду підда­ють­ся обов’яз­ко­во­му ко­ре­гу­ван­ню. Од­ним із та­ких чин­ників є фіто­санітар­ний стан ви­но­град­них на­са­д­жень, який повністю за­ле­жить від по­год­них умов.
Ос­танніми ро­ка­ми ко­ли­ван­ня се­ред­нь­орічної тем­пе­ра­ту­ри, кількості і три­ва­лості опадів зу­мо­ви­ли зміни еко­ло­го-ге­о­графічних умов роз­вит­ку різних ви­дів шкідників та хво­роб і спро­во­ку­ва­ли пе­ре­бу­до­ву ви­до­вої струк­ту­ри низ­ки ен­то­мо- та фіто­комп­лексів. Не­зва­жа­ю­чи на мо­роз­ну зи­му, рівень ін­фек­цій­но­го за­па­су хво­роб та чи­сельність шкід­ників на по­чат­ку ве­ге­таційно­го се­зо­ну бу­ли до­стат­ньо ви­со­ки­ми. По­годні умо­ви вес­ни-літа 2015 ро­ку не­га­тив­но впли­ну­ли на роз­ви­ток та по­ши­рен­ня гідрофільних фіто­фагів і хво­роб, що роз­ви­ва­ють­ся в умо­вах підви­ще­ної во­ло­гості повітря, про­те спри­я­ли розмно­жен­ню та по­ши­рен­ню низ­ки інших шкід­ників та хво­роб. Так, ос­таннім ча­сом відмічається стійка тен­денція збіль­шен­ня чи­сель­ності та шкідли­вості трип­сів, ци­кад, кліщів. По­ява та ак­тив­ний роз­ви­ток цих видів шкідників ча­с­то при­зво­дить до до­дат­ко­вих ви­т­рат на про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів.

   У 2015 році на ви­но­град­них на­са­д­жен­нях Півдня Ук­раї­ни, особ­ли­во в Одеській та Хер­сонській об­ла­с­тях, спо­с­теріга­лось знач­не зро­с­тан­ня по­пу­ляції шкідли­вих видів трипсів та кліщів. Ха­рак­терні оз­на­ки при­сут­ності трипсів на ви­но­град­них ку­щах — на­явність, по­чи­ная з ран­ньої вес­ни, на всіх зе­ле­них ор­га­нах ви­но­град­ної рос­ли­ни, в то­му числі на суцвіттях та гро­нах, дрібних (0,8–1,3 мм) та ду­же ак­тив­них ко­мах. Шко­дять до­рослі ко­ма­хи та ли­чин­ки. Жив­ля­чись клітин­ним со­ком, трип­си на­но­сять на ли­ст­ках ве­ли­ку кіль­кість уколів, які з ча­сом пе­ре­тво­рю­ють­ся на не­кро­зи, вик­ли­ка­ють відми­ран­ня тка­нин, де­фор­мацію та ча­ст­ко­ве опа­дан­ня ниж­нь­о­го ли­с­тя. Ма­со­ве жив­лен­ня трипсів на зе­ле­них па­го­нах, гре­бе­нях грон та яго­дах спри­чи­нює оп­роб­ковіння тка­нин із ха­рак­тер­ним ма­люн­ком.
Сьогодні най­частіше в ам­пе­ло­це­но­зах зустріча­ють­ся трип­си: різно­яд­ний, тю­тю­но­вий, ви­но­град­ний, де­ко­ра­тив­ний, тон­ко­ву­сий. У теп­ли­цях знач­ну за­гро­зу ви­но­град­ним ку­щам ста­но­вить оран­же­рей­ний трипс, який по­шко­д­жує ли­ст­ко­вий апа­рат, мо­лоді па­го­ни, гре­бені та яго­ди ви­но­гра­ду. Та­кож на ви­но­град­ни­ках зустріча­ють­ся хижі ви­ди трипсів (зо­к­ре­ма ско­ло­т­рип­си), кількість яких зро­с­тає в кінці лип­ня — у серпні і які здатні ре­гу­лю­ва­ти чи­сельність па­ву­тин­них кліщів та трипсів-фіто­фагів.
Ос­таннім ча­сом на ви­но­град­ни­ках гос­по­дарсь­ко­го зна­чен­ня на­бу­ва­ють шкід­ливі ви­ди Рівно­кри­лих ко­мах, зо­к­ре­ма ци­кад. Ци­кад­ка-буй­вол, жив­ля­чись на зе­ле­них па­го­нах, на­но­сить ха­рак­терні уко­ли, що вик­ли­кає не­кро­зи епі­дермісу та ко­ри, внаслідок чо­го по­ру­шується та при­пи­няється рух по­жив­них ре­чо­вин.
Ци­кад­ка ви­но­град­на жи­вить­ся со­ком ви­но­град­но­го ли­ст­ка, по­ру­шу­ю­чи струк­ту­ру фло­е­ми, кси­ле­ми й па­ренхіми, що зу­мов­лює зни­жен­ня вмісту азо­ти­с­тих ре­чо­вин і во­ло­ги та при­пи­нен­ня йо­го рос­ту і за­ги­бель. Особ­ли­во не­без­печні для ви­но­град­них са­д­жанців по­шко­д­жен­ня, за яких ци­кад­ки вво­дять у рос­ли­ну фіто­ток­си­ни, що пригнічу­ють їхній ріст і роз­ви­ток. Се­ред усіх видів еко­номічно-гос­по­дарсь­ке зна­чен­ня ма­ють ци­т­ру­со­ва і японсь­ка ци­кад­ки. Особ­ли­во не­без­печ­на їхня при­сутність в ам­пе­ло­це­нозі як пе­ре­нос­ників вірус­них та міко­плаз­мен­них хво­роб.
За да­ни­ми Держ­ветфіто­служ­би, у 2015 році у півден­но-східних об­ла­с­тях Сте­пу на­бу­ли по­ши­рен­ня і са­ра­нові, пе­ре­важ­но не­стадні ви­ди та по­оди­нокі стадні (італійський прус).
Та­кож в умо­вах підви­ще­но­го тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му та низь­кої во­ло­гості ак­тив­но роз­ви­ва­лись кліщі-фіто­фа­ги. Пи­тан­ня про не­обхідність про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів що­до кліщів-фіто­фагів гос­тро стоїть у всіх ви­но­гра­дарсь­ких краї­нах. Відо­мо, що щорічні втра­ти вро­жаю від кліщів ста­нов­лять 15—25%, а у спри­ят­ливі для роз­вит­ку шкідни­ка ро­ки че­рез не­якісне про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів або за їхньої відсут­ності — ся­га­ють 50–70%. Жив­ля­чись на ли­ст­ко­во­му апа­раті, кліщі вик­ли­ка­ють гли­бокі па­то­логічні зміни ви­но­град­ної рос­ли­ни. Ви­но­градні кущі, по­шко­д­жені кліща­ми, пе­ред­час­но втра­ча­ють ли­с­тя, що впли­ває на визрі­ван­ня ло­зи та про­дук­тивність ви­но­град­них на­са­д­жень у на­ступні два-три ро­ки. За щорічно­го по­ш­ко­д­жен­ня ви­но­град­них кущів клі­ща­ми спо­с­терігається за­галь­не їхнє приг­нічен­ня, вси­хан­ня ру­кавів. Такі рос­ли­ни ги­нуть про­тя­гом двох-трьох років.

   На ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни най­по­ши­реніші та шко­до­чинні па­ву­тинні кліщі. Внаслідок їхньо­го жив­лен­ня на ли­ст­ковій пла­с­тинці ви­ни­ка­ють різної ве­ли­чи­ни і фор­ми пля­ми, в ос­нов­но­му — вздовж жи­лок. У білих сортів ви­но­гра­ду ли­с­тя на­бу­ває жов­то-бу­ро­го за­барв­лен­ня, а у тем­них сортів — ма­ли­но­во-чер­во­но­го. За­леж­но від по­год­них умов на ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни ос­танніми ро­ка­ми роз­ви­вається до дев’яти по­колінь па­ву­тин­них кліщів. Роз­ви­ток по­пу­ляції па­ву­тин­них кліщів за ве­ге­таційний період ро­ку про­хо­дить про­дро­маль­ну (квітень — тра­вень), еруп­тив­ну (чер­вень — ли­пень) фа­зи, гра­даційний мак­си­мум (сер­пень, іноді пер­ша де­ка­да ве­рес­ня) та фа­зу кри­зи, що по­чи­нається, як пра­ви­ло, в се­ре­дині  ве­рес­ня.
Об­сте­жен­ня ви­но­град­них на­са­­джень сто­ло­во­го і технічно­го на­прямів на Півдні Ук­раїни по­ка­за­ли, що всі сор­ти культури в різно­му сту­пені за­се­лені кліща­ми. Чи­сельність кліщів на різних сор­тах змінюється за­леж­но від по­год­них умов по­точ­но­го ро­ку та рівня аг­ро­технічних та за­хис­них за­ходів.
Згідно з ба­га­торічни­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, а та­кож на ос­нові аналізу що­річ­них про­гнозів роз­вит­ку шкідників та хво­роб ви­но­гра­ду вста­нов­ле­но, що в умо­вах Півдня Ук­раїни, як пра­ви­ло, по­ро­го­ва чи­сельність шко­до­чин­них видів кліщів на­стає в період по­шко­­джен­ня суцвіть гу­се­ни­ця­ми гро­но­вої ли­с­товійки пер­шо­го по­коління. Са­ме в цей період ча­с­то ви­ни­кає не­обхідність про­ве­ден­ня за­хис­них об­ро­бок на­са­­джень про­ти гриб­них хво­роб.

   Од­на із по­тенційних при­чин втра­ти ча­с­ти­ни вро­жаю ви­но­гра­ду 2015 ро­ку в низці гос­по­дарств — інтен­сив­ний роз­ви­ток оїдіуму (збуд­ник хво­ро­би — Uncinula necator Burr.). Відо­мо, що умо­вах Півдня Ук­раїни це за­хво­рю­ван­ня має до 15 інку­баційних періодів. Роз­ви­ток хво­ро­би збігається з фа­за­ми ак­тив­но­го рос­ту, цвітіння, ут­во­рен­ня та по­чат­ку рос­ту ягід ви­но­гра­ду, тоб­то з кінця тре­тьої де­ка­­­­ди трав­ня до по­чат­ку лип­ня. У липні — серпні за підви­ще­них се­ред­нь­о­до­бо­вих тем­пе­ра­тур спо­с­теріга­лось пригнічен­ня роз­вит­ку і по­ши­рен­ня оїдіуму. В кінці серп­ня — ве­ресні по­чав­ся осінній спа­лах роз­вит­ку хво­ро­би, який три­ває й на­разі. Па­то­ген є облігат­ним па­ра­зи­том. Зи­мує міцелій на од­но­річних па­го­нах, між лу­соч­ка­ми бру­нь­ок. Пер­вин­не дже­ре­ло інфекції — бо­рош­ни­с­тий наліт. Збуд­ник ура­жує всі ор­га­ни рос­ли­ни: суцвіття за­си­ха­ють і опа­да­ють; дрібні яго­ди при­пи­ня­ють ріст; крупні яго­ди розтріску­ють­ся, внаслідок чо­го ого­­люється насіння, а м’якоть ви­си­хає. Такі яго­ди та цілі гро­на ма­ють бу­ре за­­барв­лен­ня. Ли­с­тя за силь­но­го ура­жен­ня де­­фор­мується і за­си­хає. Ура­жені па­го­ни сла­бо визріва­ють, по­га­но пе­ре­но­сять зи­му.
На ос­лаб­ле­них умо­ва­ми пе­ре­зимівлі ви­но­град­них рос­ли­нах про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду роз­ви­ва­ли­ся і хро­нічні хво­ро­би ба­га­торічної де­ре­ви­ни, які та­кож вхо­дять до гру­пи ри­зиків, що мо­жуть ста­ти на за­ваді от­ри­ман­ня до­б­ро­го вро­жаю як по­точ­но­го, так і на­ступ­но­го ро­ку.

Інтерв'ю
Ксенія Костенко — сповнена енергії та віри в краще, жінка-фермерка, яка за роки плідної роботи досягла успіхів у агробізнесі. Навчалася пані Ксенія на факультеті кібернетики в КНУ імені Т.Г. Шевченка, за спеціальністю прикладна математика... Подробнее
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0