Спецможливості
Технології

З по­гля­ду на ви­но­гра­дарсь­кий се­зон 2015 ро­ку

09.11.2015
969
З по­гля­ду на  ви­но­гра­дарсь­кий се­зон 2015 ро­ку фото, ілюстрація

Згідно з матеріалами Державної служби статистики, площі плодоносних виноградних насаджень в Україні становлять 44,2 тис. га, у тому числі в Одеській області — 27,5, Миколаївській — 5,8, Херсонській — 5,1, Закарпатській — 3,7 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні в 2014 році становила 98,6 ц/га і, відповідно, по вказаних областях — 95,8; 89,8; 105,7 та 78,7 ц/га. (Рослинництво України: статистичний збірник, 2015 р.)

Згідно з матеріалами Державної служби статистики, площі плодоносних виноградних насаджень в Україні становлять 44,2 тис. га, у тому числі в Одеській області — 27,5, Миколаївській — 5,8, Херсонській — 5,1, Закарпатській — 3,7 тис. га. Середня врожайність винограду по Україні в 2014 році становила 98,6 ц/га і, відповідно, по вказаних областях — 95,8; 89,8; 105,7 та 78,7 ц/га. (Рослинництво України: статистичний збірник, 2015 р.)

М. Кон­стан­ти­но­ва, канд. с.-г. на­ук

Про­мис­лові ви­но­град­ни­ки розміще­но в півден­них регіонах країни, де при­родні умо­ви до­волі спри­ят­ливі для от­ри­ман­ня ви­со­ких і стабільних уро­жаїв ви­но­гра­ду. Од­нак що­ро­ку на за­ваді ре­алізації по­тенційних мож­ли­во­с­тей ви­но­град­но­го ку­ща — от­ри­ман­ня 10–15 т/га ви­со­ко­якісно­го вро­жаю — по­стає низ­ка фак­торів, які справ­ля­ють не­га­тив­ний вплив про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації.
На­сам­пе­ред на ріст, роз­ви­ток і фор­му­ван­ня вро­жаю ви­но­гра­ду впли­ва­ють умо­ви еко­логічно­го се­ре­до­ви­ща зо­ни ви­ро­щу­ван­ня: тем­пе­ра­ту­ра та во­логість повітря, грун­ту, а та­кож при­мо­роз­ки, ту­ма­ни, град.
Тем­пе­ра­ту­ра повітря є ос­нов­ним чин­ни­ком, що ре­гу­лює роз­ви­ток ста­лих уро­жаїв ви­но­гра­ду. Відо­мо, що ви­но­град­на рос­ли­на не роз­ви­вається за тем­пе­ра­ту­ри ниж­че 8°С. Для ко­ренів євро­пейсь­ких сортів тем­пе­ра­ту­ра грун­ту 5…6°С є кри­тич­ною, для аме­ри­кансь­ких — до 12°С.
Ве­ге­тація ви­но­град­ної рос­ли­ни роз­по­чи­нається з роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок, за тем­пе­ра­ту­ри повітря 10…12°С. Цвітіння ви­но­гра­ду відбу­вається за на­стан­ня тем­пе­ра­ту­ри ви­ще 15°С, ак­тив­ний ріст та фор­му­ван­ня пло­до­вих бру­нь­ок — за 25…30°С. Оп­ти­мальні тем­пе­ра­турні умо­ви для дозріван­ня ягід ви­но­гра­ду ста­нов­лять 28…32°С.
За да­ни­ми фахівців, кри­тич­но низькі для вічок більшості євро­пейсь­ких сортів ви­но­гра­ду тем­пе­ра­ту­ри (-18…20°С) спо­с­теріга­ють­ся на Півдні Ук­раїни із періодичністю два-три ро­ки із де­ся­ти. По­шко­д­жен­ня ба­га­торічної де­ре­ви­ни ви­со­ко­ш­там­бо­вих фор­му­вань кущів або їхня по­вна за­ги­бель відбу­ває­ться за мо­розів -25°С і ниж­че.
Ос­таннім ча­сом умо­ви ек­с­т­ре­маль­ної пе­ре­зимівлі в Ук­раїні спо­с­теріга­ли­ся у 1972, 1985, 2006 ро­ках.

   У півден­них об­ла­с­тях країни умо­ви пе­ре­зимівлі 2014/15 р. для ви­но­град­них на­са­д­жень скла­ли­ся вкрай не­спри­ят­ли­во: в кінці пер­шої де­ка­ди січня тем­пе­ра­ту­ра повітря у ко­рот­кий термін від по­зи­тив­них по­зна­чок зни­зи­лась до -19…20°С, а в на­ступні дні у ви­но­гра­дар­сь­ких рай­о­нах Оде­щи­ни ся­га­ла -24,6°С, Ми­ко­лаївщи­ни — -24, Хер­сон­щи­ни — -22, а на За­поріжжі — навіть ниж­че -25°С.
Ступінь по­шко­д­жен­ня мо­ро­за­ми ви­но­град­них бру­нь­ок ви­я­вив­ся до­сить ви­со­ким, відсо­ток їхньої за­ги­белі ста­но­вив у се­ред­нь­о­му на технічних сор­тах євро­пейсь­ко­го по­хо­д­жен­ня від 25 до 100, на сто­ло­вих — 50–100. За­леж­но від ста­ну на­са­д­жень у гос­по­дар­ст­вах на кожній ок­ремій ділянці виз­на­ча­ли за­хо­ди що­до їхньо­го віднов­лен­ня та па­ра­ме­т­ри вес­ня­но­го обрізу­ван­ня кущів, на­ван­та­жен­ня вічка­ми па­гонів у сор­то­во­му розрізі.
Окрім мо­ро­зо­не­без­печ­ності, взим­ку на роз­ви­ток рос­лин ви­но­гра­ду знач­но впли­ває по­су­ха. Су­ма ефек­тив­них тем­пе­ра­тур ве­ге­таційно­го се­зо­ну’2015 пе­ре­ви­щу­ва­ла кри­терії нор­ми. Уже у травні в де­я­ких ви­но­гра­дарсь­ких рай­о­нах Ук­раїни сфор­му­ва­лась теп­ла, а в третій де­каді міся­ця — жар­ка по­го­да. Се­ред­нь­омісяч­на тем­пе­ра­ту­ра повітря пе­ре­бу­ва­ла у ме­жах 16…17°С, мінімаль­на тем­пе­ра­ту­ра на по­чат­ку трав­ня зни­жу­ва­лась до 6…8°С (у За­кар­патті — до 2…3°С), а мак­си­маль­на — підви­щу­ва­лась у третій де­каді до 27…29°С. Опа­ди у травні но­си­ли здебільшо­го зли­во­вий ха­рак­тер та бу­ли не­до­статніми. Їхня кіль­кість ко­ли­ва­ла­ся від 19 мм — у Бер­дянсь­ку до 72 і 82 мм — в Уж­го­роді і Хер­соні, відповідно.
У ви­но­гра­дарсь­ких рай­о­нах Одесь­кої об­ласті се­ред­нь­омісяч­на тем­пе­ра­ту­ра повітря та­кож ста­но­ви­ла близь­ко 17°С, що на 1°С ви­ще за се­реднє ба­га­торічне зна­чен­ня. Мінімаль­на тем­пе­ра­ту­ра повітря зни­жу­ва­ла­ся до 3°С, у Са­ра­ті — до 9°С, по Одесі мак­си­маль­на тем­пе­ра­ту­ра до­ся­га­ла 26…29°С. За да­ни­ми ме­те­о­ро­логічно­го по­ста при ННЦ «ІВіВ
ім. В.Є. Таїро­ва», су­ма ак­тив­них тем­пе­ра­тур на 31 трав­ня ста­но­ви­ла 742°С, що на 106°С ви­ще нор­ми. Кіль­кість опадів ста­но­ви­ла: по Одесі — 22 мм (61% нор­ми), у Са­раті — 18 (44%), у Бол­граді — 17 (39%), в Ізмаїлі — 14 (33%), у Роз­дільній — всьо­го 8 мм (61% нор­ми).
Так, згідно з довідкою Держ­вет­фіто­служ­би від 21.08.2015 р., теп­ла, май­же без опадів по­го­да, яка спо­с­теріга­лась у першій та другій де­ка­дах серп­ня, по­всюд­но не­га­тив­но впли­ну­ла на ріст і роз­ви­ток сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, що при­ско­ри­ло до­сти­ган­ня пізніх куль­тур у се­ред­нь­о­му на 1–1,5 тиж­ня, порівня­но з ба­га­торічни­ми по­каз­ни­ка­ми, та спри­я­ла пе­ред­час­но­му за­вер­шен­ню ве­ге­тації.
Ви­но­град на­ле­жить до гру­пи ме­зо­фіт­них рос­лин і вирізняється до­стат­­ньою стійкістю до по­су­хи. Це обу­мов­ле­но до­сить силь­ною ко­ре­не­вою си­с­те­мою, здат­ною діста­ва­ти во­ду із гли­бо­ких шарів грун­ту.
Од­нак вплив на ви­но­град­ну рос­ли­ну ви­со­ких тем­пе­ра­тур не­га­тив­но по­зна­чається на її за­галь­но­му стані. На­сам­пе­ред це про­яв­ляється при­пи­нен­ням рос­ту па­гонів, внаслідок чо­го ли­с­тя на­бу­ває тьмя­но-зе­ле­но­го ко­ль­о­ру. З ча­сом ріст па­гонів при­пи­няється, нижнє ли­с­тя на ку­щах жовтіє і опа­дає, ріст ягід та­кож при­пи­няється, за за­тяж­ної по­су­хи яго­ди вни­зу гро­на в’януть та за­си­ха­ють. У зв’яз­ку з тим, що по­тре­ба у воді у мо­ло­дих ви­со­ко­в­ро­жай­них кущів ви­со­ка — во­ни найбільше по­тер­па­ють від по­су­хи.

   За да­ни­ми уп­равління аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Бол­градсь­кої рай­го­с­падміністрації Одесь­кої об­ласті, від по­ни­же­них тем­пе­ра­тур із 3600 га ви­но­град­ників по­ст­раж­да­ло близь­ко 1000 га. Сильні мо­ро­зи та літня по­су­ха знач­но зни­зи­ли вро­жайність, а спе­ка, що вста­но­ви­лась у липні — серпні, при­ско­ри­ла дозріван­ня ви­но­гра­ду на два-три тиж­ня, що су­пе­ре­чить оп­ти­мальній при­род­ній нормі. Не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви при­зве­ли до то­го, що се­ред­ня уро­жай­ність ви­но­гра­ду з гек­та­ра не пе­ре­ви­щує 3 т, тоді як торік уда­ло­ся зібра­ти по 10 т. У гос­по­дар­ст­вах регіону кар­ти­на до­сить стро­ка­та і за­ле­жить від рельєфу місце­вості, до­гля­ду за на­са­д­жен­ня­ми в по­пе­ред­нь­о­му се­зоні, рівня за­хис­них за­ходів — у по­точ­но­му.
Невтішно скла­да­лись умо­ви ве­ге­тації ви­но­гра­ду і на Ми­ко­лаївщині: більша ча­с­ти­на ви­но­град­ної ло­зи ввійшла в зи­му слаб­кою че­рез по­су­ху 2014 ро­ку, яка три­ва­ла три місяці. До цьо­го приєдна­лись мо­ро­зи взим­ку до -24°С (в ок­ре­мих гос­по­дар­ст­вах — до -27°С) та вес­няні за­мо­роз­ки, що по­шко­ди­ли рос­ли­ни пе­ред цвітінням. За­ги­бель цен­т­раль­них бру­нь­ок ста­но­ви­ла, за­леж­но від сор­ту, від 30 до 85%, що теж не­га­тив­но впли­ну­ло на фор­му­ван­ня по­вноцінно­го вро­жаю.
Здо­рож­чан­ня тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду в 2015 році очіку­ва­но під­ви­щи­ло йо­го собівартість.
За­хист ви­но­град­них на­са­д­жень — од­на з найза­трат­ніших скла­до­вих у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­но­гра­ду, що на­пря­му впли­ває на якість уро­жаю та йо­го собівартість.
Що­ро­ку в гос­по­дар­ст­вах скла­да­ють си­с­те­ми за­хис­них за­ходів, фор­му­ван­ня яких за­ле­жить від низ­ки фак­торів і які про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду підда­ють­ся обов’яз­ко­во­му ко­ре­гу­ван­ню. Од­ним із та­ких чин­ників є фіто­санітар­ний стан ви­но­град­них на­са­д­жень, який повністю за­ле­жить від по­год­них умов.
Ос­танніми ро­ка­ми ко­ли­ван­ня се­ред­нь­орічної тем­пе­ра­ту­ри, кількості і три­ва­лості опадів зу­мо­ви­ли зміни еко­ло­го-ге­о­графічних умов роз­вит­ку різних ви­дів шкідників та хво­роб і спро­во­ку­ва­ли пе­ре­бу­до­ву ви­до­вої струк­ту­ри низ­ки ен­то­мо- та фіто­комп­лексів. Не­зва­жа­ю­чи на мо­роз­ну зи­му, рівень ін­фек­цій­но­го за­па­су хво­роб та чи­сельність шкід­ників на по­чат­ку ве­ге­таційно­го се­зо­ну бу­ли до­стат­ньо ви­со­ки­ми. По­годні умо­ви вес­ни-літа 2015 ро­ку не­га­тив­но впли­ну­ли на роз­ви­ток та по­ши­рен­ня гідрофільних фіто­фагів і хво­роб, що роз­ви­ва­ють­ся в умо­вах підви­ще­ної во­ло­гості повітря, про­те спри­я­ли розмно­жен­ню та по­ши­рен­ню низ­ки інших шкід­ників та хво­роб. Так, ос­таннім ча­сом відмічається стійка тен­денція збіль­шен­ня чи­сель­ності та шкідли­вості трип­сів, ци­кад, кліщів. По­ява та ак­тив­ний роз­ви­ток цих видів шкідників ча­с­то при­зво­дить до до­дат­ко­вих ви­т­рат на про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів.

   У 2015 році на ви­но­град­них на­са­д­жен­нях Півдня Ук­раї­ни, особ­ли­во в Одеській та Хер­сонській об­ла­с­тях, спо­с­теріга­лось знач­не зро­с­тан­ня по­пу­ляції шкідли­вих видів трипсів та кліщів. Ха­рак­терні оз­на­ки при­сут­ності трипсів на ви­но­град­них ку­щах — на­явність, по­чи­ная з ран­ньої вес­ни, на всіх зе­ле­них ор­га­нах ви­но­град­ної рос­ли­ни, в то­му числі на суцвіттях та гро­нах, дрібних (0,8–1,3 мм) та ду­же ак­тив­них ко­мах. Шко­дять до­рослі ко­ма­хи та ли­чин­ки. Жив­ля­чись клітин­ним со­ком, трип­си на­но­сять на ли­ст­ках ве­ли­ку кіль­кість уколів, які з ча­сом пе­ре­тво­рю­ють­ся на не­кро­зи, вик­ли­ка­ють відми­ран­ня тка­нин, де­фор­мацію та ча­ст­ко­ве опа­дан­ня ниж­нь­о­го ли­с­тя. Ма­со­ве жив­лен­ня трипсів на зе­ле­них па­го­нах, гре­бе­нях грон та яго­дах спри­чи­нює оп­роб­ковіння тка­нин із ха­рак­тер­ним ма­люн­ком.
Сьогодні най­частіше в ам­пе­ло­це­но­зах зустріча­ють­ся трип­си: різно­яд­ний, тю­тю­но­вий, ви­но­град­ний, де­ко­ра­тив­ний, тон­ко­ву­сий. У теп­ли­цях знач­ну за­гро­зу ви­но­град­ним ку­щам ста­но­вить оран­же­рей­ний трипс, який по­шко­д­жує ли­ст­ко­вий апа­рат, мо­лоді па­го­ни, гре­бені та яго­ди ви­но­гра­ду. Та­кож на ви­но­град­ни­ках зустріча­ють­ся хижі ви­ди трипсів (зо­к­ре­ма ско­ло­т­рип­си), кількість яких зро­с­тає в кінці лип­ня — у серпні і які здатні ре­гу­лю­ва­ти чи­сельність па­ву­тин­них кліщів та трипсів-фіто­фагів.
Ос­таннім ча­сом на ви­но­град­ни­ках гос­по­дарсь­ко­го зна­чен­ня на­бу­ва­ють шкід­ливі ви­ди Рівно­кри­лих ко­мах, зо­к­ре­ма ци­кад. Ци­кад­ка-буй­вол, жив­ля­чись на зе­ле­них па­го­нах, на­но­сить ха­рак­терні уко­ли, що вик­ли­кає не­кро­зи епі­дермісу та ко­ри, внаслідок чо­го по­ру­шується та при­пи­няється рух по­жив­них ре­чо­вин.
Ци­кад­ка ви­но­град­на жи­вить­ся со­ком ви­но­град­но­го ли­ст­ка, по­ру­шу­ю­чи струк­ту­ру фло­е­ми, кси­ле­ми й па­ренхіми, що зу­мов­лює зни­жен­ня вмісту азо­ти­с­тих ре­чо­вин і во­ло­ги та при­пи­нен­ня йо­го рос­ту і за­ги­бель. Особ­ли­во не­без­печні для ви­но­град­них са­д­жанців по­шко­д­жен­ня, за яких ци­кад­ки вво­дять у рос­ли­ну фіто­ток­си­ни, що пригнічу­ють їхній ріст і роз­ви­ток. Се­ред усіх видів еко­номічно-гос­по­дарсь­ке зна­чен­ня ма­ють ци­т­ру­со­ва і японсь­ка ци­кад­ки. Особ­ли­во не­без­печ­на їхня при­сутність в ам­пе­ло­це­нозі як пе­ре­нос­ників вірус­них та міко­плаз­мен­них хво­роб.
За да­ни­ми Держ­ветфіто­служ­би, у 2015 році у півден­но-східних об­ла­с­тях Сте­пу на­бу­ли по­ши­рен­ня і са­ра­нові, пе­ре­важ­но не­стадні ви­ди та по­оди­нокі стадні (італійський прус).
Та­кож в умо­вах підви­ще­но­го тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му та низь­кої во­ло­гості ак­тив­но роз­ви­ва­лись кліщі-фіто­фа­ги. Пи­тан­ня про не­обхідність про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів що­до кліщів-фіто­фагів гос­тро стоїть у всіх ви­но­гра­дарсь­ких краї­нах. Відо­мо, що щорічні втра­ти вро­жаю від кліщів ста­нов­лять 15—25%, а у спри­ят­ливі для роз­вит­ку шкідни­ка ро­ки че­рез не­якісне про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів або за їхньої відсут­ності — ся­га­ють 50–70%. Жив­ля­чись на ли­ст­ко­во­му апа­раті, кліщі вик­ли­ка­ють гли­бокі па­то­логічні зміни ви­но­град­ної рос­ли­ни. Ви­но­градні кущі, по­шко­д­жені кліща­ми, пе­ред­час­но втра­ча­ють ли­с­тя, що впли­ває на визрі­ван­ня ло­зи та про­дук­тивність ви­но­град­них на­са­д­жень у на­ступні два-три ро­ки. За щорічно­го по­ш­ко­д­жен­ня ви­но­град­них кущів клі­ща­ми спо­с­терігається за­галь­не їхнє приг­нічен­ня, вси­хан­ня ру­кавів. Такі рос­ли­ни ги­нуть про­тя­гом двох-трьох років.

   На ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни най­по­ши­реніші та шко­до­чинні па­ву­тинні кліщі. Внаслідок їхньо­го жив­лен­ня на ли­ст­ковій пла­с­тинці ви­ни­ка­ють різної ве­ли­чи­ни і фор­ми пля­ми, в ос­нов­но­му — вздовж жи­лок. У білих сортів ви­но­гра­ду ли­с­тя на­бу­ває жов­то-бу­ро­го за­барв­лен­ня, а у тем­них сортів — ма­ли­но­во-чер­во­но­го. За­леж­но від по­год­них умов на ви­но­град­ни­ках Півдня Ук­раїни ос­танніми ро­ка­ми роз­ви­вається до дев’яти по­колінь па­ву­тин­них кліщів. Роз­ви­ток по­пу­ляції па­ву­тин­них кліщів за ве­ге­таційний період ро­ку про­хо­дить про­дро­маль­ну (квітень — тра­вень), еруп­тив­ну (чер­вень — ли­пень) фа­зи, гра­даційний мак­си­мум (сер­пень, іноді пер­ша де­ка­да ве­рес­ня) та фа­зу кри­зи, що по­чи­нається, як пра­ви­ло, в се­ре­дині  ве­рес­ня.
Об­сте­жен­ня ви­но­град­них на­са­­джень сто­ло­во­го і технічно­го на­прямів на Півдні Ук­раїни по­ка­за­ли, що всі сор­ти культури в різно­му сту­пені за­се­лені кліща­ми. Чи­сельність кліщів на різних сор­тах змінюється за­леж­но від по­год­них умов по­точ­но­го ро­ку та рівня аг­ро­технічних та за­хис­них за­ходів.
Згідно з ба­га­торічни­ми спо­с­те­ре­жен­ня­ми, а та­кож на ос­нові аналізу що­річ­них про­гнозів роз­вит­ку шкідників та хво­роб ви­но­гра­ду вста­нов­ле­но, що в умо­вах Півдня Ук­раїни, як пра­ви­ло, по­ро­го­ва чи­сельність шко­до­чин­них видів кліщів на­стає в період по­шко­­джен­ня суцвіть гу­се­ни­ця­ми гро­но­вої ли­с­товійки пер­шо­го по­коління. Са­ме в цей період ча­с­то ви­ни­кає не­обхідність про­ве­ден­ня за­хис­них об­ро­бок на­са­­джень про­ти гриб­них хво­роб.

   Од­на із по­тенційних при­чин втра­ти ча­с­ти­ни вро­жаю ви­но­гра­ду 2015 ро­ку в низці гос­по­дарств — інтен­сив­ний роз­ви­ток оїдіуму (збуд­ник хво­ро­би — Uncinula necator Burr.). Відо­мо, що умо­вах Півдня Ук­раїни це за­хво­рю­ван­ня має до 15 інку­баційних періодів. Роз­ви­ток хво­ро­би збігається з фа­за­ми ак­тив­но­го рос­ту, цвітіння, ут­во­рен­ня та по­чат­ку рос­ту ягід ви­но­гра­ду, тоб­то з кінця тре­тьої де­ка­­­­ди трав­ня до по­чат­ку лип­ня. У липні — серпні за підви­ще­них се­ред­нь­о­до­бо­вих тем­пе­ра­тур спо­с­теріга­лось пригнічен­ня роз­вит­ку і по­ши­рен­ня оїдіуму. В кінці серп­ня — ве­ресні по­чав­ся осінній спа­лах роз­вит­ку хво­ро­би, який три­ває й на­разі. Па­то­ген є облігат­ним па­ра­зи­том. Зи­мує міцелій на од­но­річних па­го­нах, між лу­соч­ка­ми бру­нь­ок. Пер­вин­не дже­ре­ло інфекції — бо­рош­ни­с­тий наліт. Збуд­ник ура­жує всі ор­га­ни рос­ли­ни: суцвіття за­си­ха­ють і опа­да­ють; дрібні яго­ди при­пи­ня­ють ріст; крупні яго­ди розтріску­ють­ся, внаслідок чо­го ого­­люється насіння, а м’якоть ви­си­хає. Такі яго­ди та цілі гро­на ма­ють бу­ре за­­барв­лен­ня. Ли­с­тя за силь­но­го ура­жен­ня де­­фор­мується і за­си­хає. Ура­жені па­го­ни сла­бо визріва­ють, по­га­но пе­ре­но­сять зи­му.
На ос­лаб­ле­них умо­ва­ми пе­ре­зимівлі ви­но­град­них рос­ли­нах про­тя­гом ве­ге­таційно­го періоду роз­ви­ва­ли­ся і хро­нічні хво­ро­би ба­га­торічної де­ре­ви­ни, які та­кож вхо­дять до гру­пи ри­зиків, що мо­жуть ста­ти на за­ваді от­ри­ман­ня до­б­ро­го вро­жаю як по­точ­но­го, так і на­ступ­но­го ро­ку.

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  

1
0