Спецможливості
Технології

Захист садів до цвітіння

10.04.2009
4087
Захист садів до цвітіння фото, ілюстрація

Сільгосппідприємства зменшують масштаби виробництва плодової продукції серед іншого й через зниження врожайності плодоносних насаджень, насамперед, за відсутності належного матеріально-технічного забезпечення, а відтак - недотримання агротехнічних заходів, неграмотного та невчасного проведення захисних обприскувань.

Сільгосппідприємства зменшують масштаби виробництва плодової продукції серед іншого й через зниження врожайності плодоносних насаджень, насамперед, за відсутності належного матеріально-технічного забезпечення, а відтак - недотримання агротехнічних заходів, неграмотного та невчасного проведення захисних обприскувань.

Умови цьогорічної зими були доволі сприятливими для доброї перезимівлі численних шкідливих організмів, тому в поточній вегетації можна передбачити розвиток шкідників і хвороб плодових культур у межах минулого року. Отже, слід бути готовими до проведення захисних заходів для збереження врожаю плодів.
Значних збитків майбутньому врожаю зерняткових і кісточкових садів завдають шкідники й деякі хвороби дерев у ранньовесняний період на початку вегетації. Найпоширенішими інфекційними хворобами плодових культур є: парша яблуні та груші, борошниста роса яблуні, моніліальний опік, кокомікоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та інші. Сприятливі умови для дозрівання сумкоспор збудника парші настають наприкінці березня - на початку квітня у фазі набубнявіння бруньок. Додатковим джерелом первинної інфекції можуть бути конідії, які формуються рано навесні на міцелії, що зимує в корі уражених пагонів. Сумкоспори й конідії (за температури 2...3°С, оптимальна - 18...20°С) проростають у краплинах води й спричиняють первинне ураження молодих тканин рослин. Слід пам'ятати, що сприятливі умови для розвитку парші створюються в ущільнених, погано провітрюваних насадженнях, у садах з високими загущеними деревами (3,5-4 м).
Борошниста роса - небезпечна хвороба молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садів і розсадників. Зимує збудник хвороби в росткових і плодових бруньках. Рано навесні (кінець фази зеленого конуса) з уражених бруньок розвиваються первинно уражені листочки та пагони. Спори збудника розлітаються садом й уражують здорові листки (вторинна інфекція).
Моніліальний опік уражує всі кісточкові культури. Зимує збудник хвороби у тканинах уражених гілок. Рано навесні, у вологу погоду, на них розвивається конідіальне спороношення гриба у вигляді попелясто-сірих подушечок, яке й зумовлює первинну інфекцію.
Збудник клястероспоріозу зимує теж грибницею в уражених тканинах і бруньках або конідіями під камеддю. Навесні під дією атмосферних опадів камедь розчиняється, і за температури 5°С (оптимум - 18...22°С) гриб утворює нові конідії, які разом із тими, що перезимували, є джерелом первинної інфекції. Кокомікоз значної шкоди завдає сіянцям і саджанцям вишні й черешні в розсадниках. Зимує збудник хвороби грибницею в ураженому опалому листі, на якому рано навесні формується сумчаста стадія гриба. Дозрілі сумкоспори розносяться вітром, спричиняючи первинну інфекцію. Масовому прояву кучерявості листків персика сприяє прохолодна дощова погода, зокрема в період розпускання листя.
Значної шкоди садам у ранньовесняний період завдають плодові довгоносики, які після перезимівлі в пристовбурних кругах наприкінці березня - в квітні залазять на дерева й вигризають бруньки, згодом розетки бутонів, квіток, зав'язі. Одна самка яблуневого квіткоїда здатна відкласти близько 100 яєць по одному в бутон. У садах Лісостепу та Полісся, де бутони плодових культур розпускаються повільно, складаються кращі умови для відкладання яєць, і тут довгоносиків зазвичай більше. В Степу, де цвітіння відбувається швидше, довгоносик не завжди встигає відкласти яйця до розкривання бутонів. Личинки, що відроджуються через три-десять днів, повністю виїдають вміст бутона, який буріє і всихає.
Молоді гусениці листовійок, які виходять з яєць у період відокремлення бутонів, виїдають бутони, квітки, скелетують листочки. У занедбаних садах шкодять шовкопряди, білан жилкуватий, золотогуз, із сисних шкідників - щитівки та несправжньощитівки, кліщі, попелиці, листоблішки, молі тощо.
Важливою умовою для підтримання належного фітосанітарного стану садів, який забезпечить формування високотоварного врожаю, першочерговим є виявлення зимуючих стадій шкідників. Для цього спеціалісти державних інспекцій захисту рослин разом з працівниками господарств щороку в березні-квітні за науковими методиками проводять контрольні обстеження садів, результати яких є підставою та сигналом для початку здійснення захисних робіт.
Важливою умовою захисту плодових насаджень від шкідників і хвороб є комплексне застосування суміші інсектицидів та фунгіцидів, які слід чергувати, як рекомендує Інститут садівництва УААН у зазначеній нижче системі.
Загибелі зимуючих стадій щитівок, несправжньощитівок, кліщів, попелиць, листоблішок, листовійок, молей і збудників хвороб моніліозу, кокомікозу, клястероспоріозу інших сприятиме обприскування - промивання дерев 1% розчином ДНОКу, 15 кг/га (зерняткові насадження), 10 кг/га (кісточкові насадження), емульсіями препаратів 30 В, к.е., 60 л/га, ПС - 30, к.е., 40 л/га у фазі набубнявіння бруньок (температура повітря - не нижче 4°С). Норма витрати робочої рідини - 1000 - 1500 л на гектар.
Друге обприскування в зерняткових садах доцільно провести на початку розпускання бруньок, коли з'являються перші жуки сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениці білана жилкуватого, золотогуза, листовійки, яблуневої молі. Найефективнішими проти цих видів є препарати: Актара, к.с., 0,14  г/га, Діазинон, к.е., 1 л/га, Дурсбан, к.е., 2 л/га, Нурелл Д, к.е., 1,5 л/га, Піринекс, к.е., 2 л/га, з додаванням проти парші та інших хвороб Хорусу, в.г., 0,25 кг/га, Делану, в.г., 1 кг/га, Дитану М-45, з.п., 2-3  г/га, Мерпану, в.г., 2 кг/га, Чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га, Поліраму ДФ, в.г., 2,5 кг/га. Для обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають Байлетон, з.п., 0,2 кг/га, Топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га або його аналоги - Алмаз, к.е., 0,3-0,4 л/га, Кемістар, к.е., 0,3-0,4 л на гектар.
У фазі відокремлення бутонів - рожевий бутон проти комплексу шкідників і хвороб дерева обприскують Фіталом, в.р.к., 2 л/га, Хорусом, в.г., 0,25 кг/га, Скором, к.е., 0,15-0,2 л/га, Топсіном М, з.п., 1-2 кг/га з додаванням Нурелу Д, к.е., 1,5 л/га, Маршала, к.е., 1,5 л/га, Актари, в.г., 0,14 кг/га, дотримуючись чергування препаратів.
На початку розпускання бруньок кісточкових порід, у фазі рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листя персика та зазначених вище хвороб доцільно застосовувати фунгіциди: Топсін М, з.п., 1 кг/га (черешня, слива), Фітал, в.р.к., 2 л/га.
Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти комплексу шкідників і хвороб дерева обприскують Топсіном - М, з.п., 1 кг/га, Хорусом, в.г., 0,25-0,3 кг/га з додаванням на сливі Бі-58 нового, к.е., 1,2-2 л/га, Конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, Блискавки, к.е., 0,25 л/га, на вишні Золону, к.е., 0,8-2,8 л на гектар.
Обрізування дерев, очищення штамбів, спалювання пошкодженої та ураженої деревини, заорювання опалого листя в грунт неодмінно поліпшать стан дерев і сприятимуть разом з оздоровчими обробками кращому фізіологічному здоров'ю рослин.
Хімічні засоби як одна з важливих складових системи інтегрованого захисту плодових культур від шкідників і хвороб забезпечують належну ефективність за умов застосування їх на фоні високої агротехніки з обов'язковим фітосанітарним моніторингом у насадженнях і врахуванням еколого-токсикологічних особливостей препаратів.
Усі хімічні засоби захисту небезпечні для здоров'я людей і навколишнього середовища, тому виконання правил і вимог техніки безпеки є обов'язковою умовою їхнього використання.
Розсадниками шкідників і хвороб залишаються старі, кинуті, недоглянуті сади, які є повсюди, передусім у господарствах Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Кіровоградської, Луганській, Одеської, Сумської, Херсонської інших областей. На місцях слід звернути увагу на стан таких садів і не допускати дальшого розвитку й поширення шкідників і хвороб у період вегетації. А власникам садових ділянок треба звернутися до спеціаліста державної інспекції захисту рослин області чи району й одержати кваліфіковану пораду щодо проведення захисних заходів, придбання потрібних засобів для застосування та визначення біологічної ефективності проведених захисних заходів.
Звичайно, дбати про добрий фітосанітарний стан садів потрібно протягом усієї вегетації. Але догляд за садовими плантаціями до цвітіння дерев - це найважливіший етап технології вирощування сталих та якісних урожаїв плодів у господарствах усіх форм власності.

Т. Сидоренко,
провідний спеціаліст
Головдержзахисту

Інтерв'ю
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0