Спецможливості
Інтерв'ю

Андрій Душейко: «В українському агробізнесі надто багато міфів»

21.06.2018
2685
Андрій Душейко: «В українському агробізнесі надто багато міфів» фото, ілюстрація
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко

Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи кандидатом сільськогосподарських наук.

2018-й рік є нелегким для аграріїв з огляду на нетипові погодні умови, тож ми поцікавилися у Андрія Петровича, як йому вдається, попри зовнішні несприятливі чинники, напрацьовувати успішний досвід вирощування польових культур.

 

Андрію Петровичу, які польові культури Ви вирощуєте і які площі вони у Вас займають?

Загальна площа під польові культури у нас становить приблизно 15 тис га: кукурудза займає майже 7 тис га, пшениця 3,5 тис га, соняшник - 3,5 тис га, все решта  - кормові культури та овочі. Дуже різких змін структури посівних площ ми ніколи не робимо. До цього року була ще соя і трохи ячменю. Зараз сою повністю припинили вирощувати, бо вона через посуху в останні кілька років дуже різко знизила врожайність.  

Сівозміни вже відпрацьовані, наприклад,

соняшник повертається на те саме поле не раніше, ніж на 4-5-й рік.

 

Скільки соняшника збираєте?

Врожайність залежить від того, як складається рік, чи було достатньо опадів. У погані роки вона опускалась до 25 ц/га, в хороші – сягала 35-40 ц/га. Те ж саме по кукурудзі - у погані роки - 5-6 т/га, у хороші - 10 і більше т/га.

 

Чи не пробували високоолеїновий соняшник чи, наприклад, соняшник, стійкий до імідазолінів?

З приводу імідазолінів у нас весь соняшник стійкий до них. Щодо високоолеїнового соняшника, ми його пробували на демополях, але там є нюанси з вирощуванням: під нього потрібно відводити великі площі. Крім того, він має дещо нижчу врожайність.  

 

Чи не потерпають ваші польові культури від вовчка?

Вовчок як проблема сходу виникла через те, що в сівозмінах пішов соняшник по соняшнику.

Вовчок значно легше попередити, ніж потім з ним боротися.

Коли ми знаходимо навіть найменші вогнища цієї рослини, ми знищуємо її разом із культурними рослинами, щоб вони не розмножувались, оскільки попередити легше, ніж потім боротися. Тому стараємося, наскільки це можливо, працювати на випередження.  

 

Чи виникали у Вас проблеми з бур’янами на соняшнику? Якщо так, то як їх вирішили?

У нас є ІМІ-стійкий гібрид та ІМІ-гербіцид, тому практично всі проблеми бур’янів ми знімаємо.

 

Ви збираєте високі врожаї кукурудзи. Завдяки чому Вам це вдається? Кукурудзі якої селекції віддаєте перевагу – вітчизняної чи іноземної?

Урожайність залежить від опадів, і якщо їх немає, то нічого не можна вдіяти. У нас три основні селекції - Pioneer, Monsanto і вітчизняної компанії Маїс.

 

Яка у Вас структура посівів кукурудзи за групою стиглості? За якими критеріями вибираєте гібриди (сорти)?

Зазвичай ми стараємося менше ФАО 300 не сіяти і дуже за ФАО 400 не виходити. У деякі роки на кілька відсотків більше сіємо ранніх, в інші - на кілька відсотків більше пізніх. Робимо це для того, щоб потім розтягнути збирання, тому що великі площі неможливо за один день зібрати. Крім того, лімітують щоденні об’єми, які ми можемо сушити. Відповідно, збирання кукурудзи може розтягуватися на два місяці. Сушимо кукурудзу самотужки, у нас є власна сушарка потужністю в середньому близько 1000 т на добу.    

 

Ви якось говорили, що у вас не було жодної пшениці іноземної селекції. Якою є теперішня ситуація з пшеницею?

В основному у нас українська селекція, тому що вона більш стабільна, особливо в несприятливих погодних умовах, таких як посухи. Німецька та французька селекції дуже важко переносять екстремальні умови, особливо посуху. Хоча періодично пробуємо сорти іноземної селекції, шукаємо, можливо, десь щось знайдеться. Щодо урожайності сортів, то

якщо ми говоримо про ідеальні умови - іноземні сорти мають більший потенціал. Але такі ідеальні умови в нашому регіоні складаються дуже рідко.

Тому ми не можемо так ризикувати й чекати ідеального року, тож в основному поки що тримаємося на українській селекції. Якщо говорити про західний регіон, де більше опадів, які дають змогу отримати значно вищий урожай, то у них прекрасно себе почувають німецькі й чеські сорти.

 

Скільки у вас сортів пшениці зараз?

Від 8 до 10 щороку. Різні сорти по-різному реагують на певні умови - один сорт більш стійкий до хвороб, інший - до посухи, тож, щоб якось диверсифікувати вирощування культури, сіємо до 10 сортів.

 

Чи сієте ріпак?

Колись ми багато сіяли ріпаку, але в сучасних кліматичних умовах це стало дуже ризиковано: в серпні зазвичай трапляється сильна посуха, тож дуже важко отримати сходи. Крім того, ми маємо дуже непрогнозовані зими, коли за зиму тричі може розтанути сніг, плюс посухи весною. Коли ріпак став у нас через сезон випадати, ми зрозуміли, що 50/50 - це вже дуже ризиковано, тому відмовились від нього.

 

Чи розглядали Ви технології мінімального обробітку грунту? Якщо так, то до якого висновку дійшли і чому?

Я консерватор, тому я все-таки за оранку. Оранка, глибоке розпушування, під деякі  культури - поверхневий обробіток. Якщо ми говоримо про пшеницю, то достатньо й поверхневого обробітку. Якщо говоримо про кукурудзу та соняшник, то все-таки для них краще зорати поле.

Скільки я не проводив цих експериментів, все одно оранка вигравала.

Другий момент: навіть ті, хто дуже довго «грались» у ноу-тілл, через 5-10 років починали орати, тому що йде переущільнення, злягання грунту.

 

Крім переущільнення грунту чи мають такі технології інші негативні аспекти?

Якщо ми говоримо про чистий "ноу-тілл", я не знаю, як за такої технології можна внести добрива на глибину 3 см. До того ж при такому обробітку можуть накопичуватися інші проблеми, приміром, з грунтовими шкідниками, адже рослинні рештки є джерелом певних інфекцій.

 

Є така думка, що оранка може призводити до виснажування грунтів. Як ви на це дивитесь?

Родючість грунту не залежить від того, як його обробляють. Це все казка. Взагалі в сільському господарстві дуже багато міфів. Приміром, що соняшник виснажує грунт. Як він це робить, якщо в нього винесення елементів живлення менше, ніж у кукурудзи і пшениці? Але так написав хтось колись у книжці. Ніхто не хоче підняти наукові дані і подивитись, скільки яка культура виносить елементів з грунту. По кожній культурі є потреба, а є винесення - це те, що забереться потім з урожаєм. Потреба - це ті елементи, які соняшник використає, але тут же і залишить у полі. Так от соняшник з урожаєм 2,5 тонни потребує азоту 105 кг, але винесе тільки 50 кг. Фосфору соняшник потребує 55 кг, винесе - 30 кг. А калію потребує 260 кг, а винесе тільки 5 кг. Тобто,

соняшник багато елементів бере в оборот, але він його не забере з собою, але залишить на полі. У той же час кукурудза винесе 40 кг фосфору і 28 кг калію, тобто уже більше, ніж соняшник. І азоту кукурудза візьме більше.

Це дані французьких дослідників. Тож дуже часто ми живемо міфами.

Сотні років люди орали, і було все гаразд. Міфи про шкідливість оранки вигадують ті, хто хоче продати нову техніку, нові технології. Адже перейти з оранки на «ноу-тілл» чи «стріп-тілл» - це означає, що треба купити нові сівалки, нові знаряддя тощо.

 

Який ваш погляд на виснаження грунтів, чи вважаєте ви цю проблему серйозною, і які методи вважаєте ефективними для подолання цього явища?

Я не бачу такої проблеми, як виснаження грунтів. У тих господарствах, де працюють технологічно, проблеми з виснаженням грунтів немає. Та сама кукурудза й пшениця після себе залишають рештки органіки в більшій кількості, ніж перед цим вони заберуть з грунту. Тобто це культури, які наповнюють грунт. Всі наші дослідження показують, що на оранці немає зменшення родючості, немає зменшення органічної частини грунтів.

Натомість варварством є, коли забирають солому з поля для виготовлення пелет.

Ми начебто вирішуємо енергетичну проблему, але ми при цьому свідомо забираємо з грунту органічну частину - це мінімум 3 т/га соломи. І такі дії зменшують родючість грунту.

Ми теж частково забираємо солому з поля, але ми забираємо її на ферму. З ферми вона знову ж таки вернеться на поле вже у вигляді гною, ще більше наповненого органікою. Коли ж забирають солому, із грунту забирають все, і це дуже сильно впливає на його майбутній стан. Руйнується структура грунту, адже органічна частина є джерелом живлення для всієї мікрофлори.

 

Які елементи ви вносите на польові культури?

Сільський дендропарк, який зараз утримує СТОВ "Дніпро"У кожній культурі є своя потреба в мікроелементах. У кожному полі є своя доступність цих мікроелементів. Залежно від того, чи є ці мікроелементи у грунті, чи потрібні вони рослині, ми коригуємо мікроелементне живлення. Відповідно до тих аналізів, які ми робили, у нас в грунтах на деяких полях є невелика проблема з бором, цинком і сіркою. Це в основному те, що ми коригуємо. По деяких мікроелементах у нас дуже великі надлишки, зокрема, кальцію, оскільки у нас карбонатні грунти. Ми працюємо тільки точково на ту проблему, яка точно є, а не ту, яку міфічно придумали продавці. Тому комплексні препарати не застосовуємо, закуповуємо монодобриво, яке на даний момент є актуальним для грунту.

 

Добривам якого виробника надаєте перевагу - вітчизняного чи іноземного?

Якщо це прості добрива, то вітчизняного, якщо говорити про мікроелементи, то в основному іноземного виробництва.

 

Пару років тому Ви приглядалися до безпілотників. Ви вже їх використовуєте? Якщо так, то для чого саме і чи задоволені результатами?

Безпілотник корисний для швидкого обстеження поля. Я пробував ним користуватись і зрозумів, що він не такий простий у керуванні і використанні, як здавалося. Можливо, цієї зими буду вчити агрономів користуватись ним.

 

Чи плануєте впроваджувати елементи точного землеробства? Якщо так, то які й чому?

Є певні елементи точного землеробства, які ми використовуємо. Є елементи, які я не дуже добре розумію. Якщо говорити про посів, то посів по GPS-сигналу - це точне землеробство чи ні? Ми сіємо по GPS-сигналу, у нас немає пересівів на зворотах. Те саме на обприскувачах.

Стосовно внесення добрив по карті врожайності - я досі не можу зрозуміти, як можна до врожайності на тій чи іншій ділянці поля прив’язувати внесення добрив. Адже причин недобору врожаю могло бути десятки.

Від банальної посухи до шкідників, хвороб чи просто від того, що трактор на певній ділянці поля випадково передискував. А в карту ця ділянка потрапила як неродюча. І таких нюансів може бути дуже багато. Крім того, точне землеробство потребує переходу на нові види техніки. Тобто це знову ж таки певна мода в агробізнесі, реальна доцільність якої буде перевірена тільки часом.

 

У вас працює зрошення овочевих культур, яке було передбачене в цій місцевості ще з радянських часів. Чи хотіли б зрошувати польові культури?

Це ефективно, але дорого. Та установка, яка в мене наразі є на полі з кукурудзою, коштує 160 тис євро. Це інвестиція не на один і не на два роки.

 

Як організовуєте запилення соняшнику, ріпаку? Як співпрацюєте з пасічниками? Чи платите їм за запилення, як платять американські фермери?

У питанні запилення теж багато міфів. Соняшник добре запилюється сам по собі. Але якщо ми говоримо про насіннєві рослини, коли окремо стоїть рослина-батько, окремо рослина-мати, то остання не може сама себе запилювати. У цьому випадку   для запилення нам обов’язково потрібні бджоли чи інші комахи. На товарних посівах запилення відбувається і без участі комах. Але на ділянках гібридизації це обов’язковий захід, тому що без бджіл там не буде насіння.

 

Як ви бачите сільське господарство України через кілька років у контексті глобальних кліматичних змін, зокрема, посух, які стають проблемою для України?

Важко щось прогнозувати. Але клімат мінявся завжди. Земля ніколи не була стабільною в одному кліматі. Офіційно погодні зміни фіксуються лише за останні 150 років. Це дуже короткий період, щоб по ньому оцінювати погодні тенденції. Періодичні посухи були в Україні й раніше - в 30-ті, 40-і, 60-ті  роки. Зараз вони знову повертаються. Треба до цього пристосовуватись. Щоб зменшити ризики неврожаю в цих умовах, слід постійно працювати над правильним підбором гібриду, сорту, технології, максимально заощаджувати вологу, яка є в грунті.

 

Надія Лядецька, n.liadetska@univest-media.com

Інтерв'ю
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року

1
0