Спецможливості
Технології

Захист озимих зернових від бур’янів у осінній період

13.08.2013
499
Захист озимих зернових  від бур’янів у осінній період фото, ілюстрація

Під час вирощування пшениці озимої одним із основних завдань є збереження її високого врожаю. На сьогодні через порушення технології вирощування культури значно збільшується забур’яненість посівів і як наслідок — знижується її врожайність. Тож контроль бур’янів у посівах пшениці озимої має важливе значення для отримання високого врожаю належної якості.

Під час вирощування пшениці озимої одним із основних завдань є збереження її високого врожаю. На сьогодні через порушення технології вирощування культури значно збільшується забур’яненість посівів і як наслідок — знижується її врожайність. Тож контроль бур’янів у посівах пшениці озимої має важливе значення для отримання високого врожаю належної якості.

С. Танчик, д-р с.-г. наук, завідувач
кафедри землеробства та гербології,
А. Бабенко, завідувач лабораторії
гербології, НУБіП України

Здавна в Україні головними зерновими є озимі культури: пшениця, жито, ячмінь, тритикале, — площа яких у середньому становить 7–8 млн га. Дослідженнями встановлено, що на 50–60% продуктивність культур закладається в осінній період: використання кращих попередників, якісне насіння, своєчасна i якісна сівба, дружні сходи i продуктивне кущення, достатнє накопичення в рослинах вуглеводів (насамперед цукрів). Для цього потрібно, щоб культурні рослини були забезпечені всіма необхідними факторами життя (вологою, поживними речовинами, теплом) в оптимальних кількостях i співвідношеннях. Значною мірою це залежить i від забур’яненості посівів. Бур’яни були i залишаються одним із головних негативних чинників, що перешкоджає зростанню врожайності i підвищенню якості продукції сільськогосподарських культур, у т. ч. i озимих зернових.
Основним аргументом, який визначає актуальність проблеми забур’янення посівів сільськогосподарських культур, є потенційні запаси насіння бур’янів в орному шарі. Аналіз потенційного забур’янення ріллі зачатками бур’янів у господарствах 17 областей України у різних грунтово-кліматичних зонах показав, що в умовах достатнього зволоження запаси насіння бур’янів у шарі грунту 0–30 см у середньому становлять близько 3,0 млрд шт./га, за нестійкого зволоження — 2,6 млрд. Указані величини свідчать про загрозливе істотне збільшення потенційної забур’яненості ріллі, яке відбулося останніми роками. Ці зміни зумовлені погіршенням матеріально-технічного забезпечення галузі i зниженням культури землеробства. Тому основними заходами контролю бур’янів у посівах сільськогосподарських культур, у т. ч. i озимих зернових, залишаються фітоценотичні, механічні, хімічні та біологічні. Дослідженнями встановлено i практикою підтверджено, що, покладаючись тільки на хімічні засоби (гербіциди) захисту озимих зернових від бур’янів, товаровиробник недобирає врожаю у межах 20–40% потенційно можливого.
   Із фітоценотичних заходів найдієвішим у боротьбі з бур’янами є добір кращих попередників для озимих зернових культур: чисті (зона Степу) та зайняті пари. До останніх, насамперед, відносять багаторічні бобові трави на один укіс, горох, вико-вівсяні сумішки. Загальна площа чистих i зайнятих парів в Україні не перевищує 1 млн га. Основні площі (близько 80%, або 5–6 млн га) озимих зернових в Україні засівають після непарових попередників: кукурудзи та сорго на силос, сої, ріпаку озимого та ярого, зернових колосових, буряків цукрових i навіть соняшнику. Головний недолік непарових попередників полягає в тому, що вирощувані культури пізно звільняють поле (в кращому разі — за 15–20 днів до сівби озимих зернових). Це призводить до несвоєчасного i неякісного обробітку грунту, а отже, погіршується поживний i, особливо, водний режими, що не дає можливості спровокувати масове проростання насіння i органів вегетативного розмноження бур’янів у допосівний період. Тому потенційна забур’яненість ріллі з року в рік зростає.
   Ефективного захисту посівів від бур’янів досягають застосуванням системи основного, передпосівного, обробітку грунту та заходів із догляду за культурними рослинами. Нашими дослідженнями встановлено, що найдієвішим є диференційований за глибиною (із поєднанням у сівозміні полицевих i безполицевих способів) обробіток грунту, тобто полицево-безполицевий. Його суть полягає в чергуванні глибокого полицевого обробітку грунту, здійснюваного плугами під просапні культури (буряки цукрові, соняшник, кукурудза) один раз у чотири-п’ять років, із заходами безполицевого обробітку (плоскорізним або чизельним розпушуванням i дискуванням на глибину згідно з біологічними особливостями культури) у проміжок часу між оранками під решту культур. Порівняно з базовим варіантом, така система полицево-безполицевого основного обробітку грунту в сівозміні дає змогу досягти економії пального — близько 16, прямих витрат — 13%. Знижує потенційну забур’яненість ріллі на рівні до 42 i актуальну — до 45%. А також має стабільну тенденцію до підвищення продуктивності ріллі в межах 6–7%.

Особливості осіннього внесення гербіцидів
Зміна клімату в бік суттєвого потепління зумовлює висівання в пізніші від оптимальних строки сівби: на Поліссі — 15–25 вересня, у Лісостепу — 20–30 вересня, в Степу — 10–20 жовтня. Створюючи сприятливі умови для якісного висіву, отримання дружних i повних сходів озимих зернових, товаровиробник мимоволі створює також добрі умови і для проростання насіння та формування органів вегетативного розмноження бур’янів.

Добре розвинені культурні рослини (500–600 стебел на 1 м2) пригнічують i навіть «виживають» шкідливу
рослинність.

Пригнічені малорічні бур’яни (лобода біла, щириця звичайна, плоскуха звичайна, мишій сизий та зелений, редька дика тощо) під час перезимівлі гинуть, i потреба внесення гербіцидів для знищення цих бур’янів відпадає. Осіннє внесення гербіцидів проти багаторічних дводольних (осот жовтий чи рожевий, берізка польова) та однодольних (пирій повзучий, гумай, свинорий тощо), а також однорічних зимуючих (волошка синя, грицики звичайні, злинка канадська, кучерявець Софії тощо), однорічних озимих (метлюг звичайний, горошок волохатий, стоколос (бромус) житній) ефективне у фазі повного кущення озимих зернових культур. У цій фазі культурні рослини найменше пригнічуються хімічними речовинами. Проте фаза повного кущення i масове проростання озимих, зимуючих i багаторічних бур’янів завершується, коли середньодобова температура сягає 10…12°С i нижче. Дослідженнями встановлено, що найвища ефективність хімічних препаратів досягається за середньодобової температури повітря 16…18°С, зниження останньої до помітки 10…12°С спричинює зниження дії гербіцидів у 1,5–2 рази.
   Економічно доцільно на посівах озимих зернових культур вносити гербіциди в осінній період за багаторічного типу забур’яненості: багаторічними двосім’ядольними коренепаростковими (осот рожевий і жовтий, берізка польова), коли на 1 м2 нараховується понад 5 шт., багаторічними односім’ядольними кореневищними (пирій повзучий, гумай, свинорий) — понад 8 шт. i за зрідженого травостою культурних рослин.

Особливості весняного внесення гербіцидів
Масове проростання насіння i органів вегетативного розмноження відбувається навесні, під час відновлення вегетації озимих зернових. Звичайно, ця забур’яненість завдає найбільшої шкоди, тож ранньовесняне знищення шкідливої рослинності обов’язкове. Гербіциди необхідно вносити за повного відновлення вегетації, у фазі кущення культурних рослин i масового проростання бур’янів. Установлено, що період вирощування озимих зернових за одночасної наявності бур’янів протягом 40–60 днів від часу відновлення весняної вегетації найбільш критичний для культурних рослин. Тому протягом цього періоду посіви слід тримати чистими від бур’янистої рослинності. Зазвичай у цей час складається сприятливий температурний режим для оптимальної дії гербіцидів — середньодобова температура у межах 16…20°С. Найвищу ефективність у боротьбі з однорічними дводольними бур’янами проявили гербіциди Агрітокс (1,0–1,5 л/га); проти однорічних та багаторічних дводольних — Гранстар (15–25 г/га); однорічних та багаторічних злакових — Монітор (13–16 г/га), однорічних злакових (вівсюг, метлюг, плоскуха звичайна, мишій сизий та зелений) — Пума-Супер (1,0 л/га). За змішаного типу забур’яненості, який переважає у більшості господарств, доцільно вносити бакову суміш Монітору, 13 г/га, та Гроділу Максі, 90 г/га.
Отже, для знищення бур’янів за їхньої наявності у посівах озимих зернових на рівні нижче еколого-економічного порога шкодочинності слід запроваджувати інтегровану систему захисту, яка передбачає запобіжні та знищувальні заходи (механічні, фізичні, хімічні та біологічні). Осіннє внесення гербіцидів економічно виправдано за багаторічного типу забур’яненості та відносно зріджених посівів озимих зернових (350–400 стебел на 1 м2).

Інтерв'ю
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее
Радник з сільського господарства Посольства Франції в Україні Ніколя Перрен
    Радник Посольства Франції в Україні з питань сільського господарства Ніколя Перрен розповів сайту propozitsiya.com, чому в званні великої аграрної країни нема нічого поганого, чим його батьківщина заслужила це звання і чим зі свого... Подробнее

1
0