Спецможливості
Агробізнес

Як тебе не любити, агрокредите?

03.07.2014
351
Як тебе не любити, агрокредите? фото, ілюстрація

Складна ситуація, яка наразі виникла в аграрному секторі України, мабуть, як ніколи досі, потребує збільшення та підвищення якості його кредитування. Бо, як відомо, без грошового та товарного забез­печення — ні виростити врожаю, ні зібрати. Тому дуже багато нині залежить від того, чи знайдуть спільну мову ті, хто потребує кредиту, й ті, хто його може дати, з користю для обох сторін. Та ще й державу не «залишити в дурнях».

Складна ситуація, яка наразі виникла в аграрному секторі України, мабуть, як ніколи досі, потребує збільшення та підвищення якості його кредитування. Бо, як відомо, без грошового та товарного забез­печення — ні виростити врожаю, ні зібрати. Тому дуже багато нині залежить від того, чи знайдуть спільну мову ті, хто потребує кредиту, й ті, хто його може дати, з користю для обох сторін. Та ще й державу не «залишити в дурнях».

О. Пе­т­ру­ня
Спеціаль­но для журналу «Про­по­зиція»

Звідки гроші бе­руть­ся?  
Аг­рар­ний сек­тор че­рез свою спе­цифіку (се­зонність, три­ва­лий ви­роб­ни­чий період то­що) має підви­ще­ну об’єктив­ну по­тре­бу в кре­ди­тах. Де їх взя­ти? Ми не роз­гля­да­ти­ме­мо кре­дит­ну до­по­мо­гу з бо­ку дер­жа­ви та за­кор­донні інве­с­тиції і по­зи­ки. Що мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти не­дер­жавні струк­ту­ри? До кре­дит­них інстру­ментів, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють для фінан­со­во­го за­без­пе­чен­ня діяль­ності учас­ників аг­рар­но­го сек­то­ру, на­ле­жать: банківські кре­ди­ти та по­зи­ки кре­дит­них спілок, іпо­те­ка, а та­кож різно­го ро­ду то­ва­ро­роз­по­рядчі до­ку­мен­ти, за до­по­мо­гою яких за­лу­ча­ють не­обхідні ко­ш­ти та інші ре­сур­си.
Як­що го­во­ри­ти про віднос­но про­сту та зро­зумілу дрібним сільсько­го­с­по­дарсь­ким ви­роб­ни­кам фор­му фінан­су­ван­ня че­рез кре­дитні спілки, то, на жаль, із різних при­чин во­на не от­ри­ма­ла в Ук­раї­ні ши­ро­ко­го за­сто­су­ван­ня. Але, як роз­повіла пре­зи­дент Все­ук­раїнської асо­ціації кре­дит­них спілок (ВАКС) Вікторія Вол­ковсь­ка, у 2013 р. чле­ни ВАКС ви­да­ли не­ве­ли­ким сільським гос­по­дар­ст­вам 23% усіх по­зик. На її дум­ку, це при­стой­ний по­каз­ник, бо раніше ча­ст­ка сільгоспкре­ди­ту­ван­ня ста­но­ви­ла 3–4%.
«Новітня історія аг­рар­но­го роз­вит­ку Ук­раїни підтвер­ди­ла не­ви­со­ку ефек­тивність кре­ди­ту­ван­ня фер­мерів кре­дит­ни­ми спілка­ми. Це зу­мов­ле­но низ­кою фак­торів», — ка­же пре­зи­дент Спілки об­слу­го­ву­ю­чих сільсько­го­с­по­дарсь­ких ко­о­пе­ра­тивів Іван То­мич. Зо­к­ре­ма, на йо­го дум­ку, за­ва­жає не­до­ско­налість за­ко­но­дав­ст­ва що­до діяль­ності спілок і не­до­стат­ня підтрим­ка їх дер­жа­вою. Крім то­го, стри­мує сільгоспви­роб­ників і ви­со­ка вартість кре­дитів. «Як­що в бан­ку ціна кре­ди­ту 25%, то зро­би­ти йо­го в кре­дит­ній спілці де­шев­шим — не­ре­аль­но. Там відсот­ко­ва став­ка ста­но­вить ще плюс 3–4%, тоб­то за­га­лом 30% річних», — до­дає він. На дум­ку То­ми­ча, поліпши­ти цю си­ту­ацію мож­на, але зміни­ти серй­оз­но — прак­тич­но не­мож­ли­во. Хо­ча, як­що во­ни пе­ре­тво­рять­ся зго­дом на ко­о­пе­ра­тивні бан­ки — цілком мож­ли­ва зміна си­ту­ації, не ви­клю­чає він.
Ще од­на фор­ма фінан­су­ван­ня агар­но­го сек­то­ру — кре­ди­ту­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств під за­ста­ву землі (зе­мель­но-іпо­теч­не кре­ди­ту­ван­ня)  з по­даль­шим рефінан­су­ван­ням від­по­відних кре­дит­них ви­мог. Та­ке кре­ди­ту­ван­ня пе­ред­ба­чає стабільну пра­во­ву ба­зу, відпраць­о­вані про­це­ду­ри на­дан­ня банківських по­зик та, як пра­ви­ло, сек’ю­ри­ти­зацію іпо­теч­них ак­тивів. Світо­ва прак­ти­ка знає дві ос­новні фор­ми зе­мель­но-іпо­теч­но­го кре­ди­ту­ван­ня: од­норівне­ву си­с­те­му, за якої кре­ди­ти підприємцям аг­рар­но­го сек­то­ру на­да­ють зе­мель­но-іпо­течні бан­ки і кре­дитні спіл­ки, та дворівне­ву, де, окрім банків і кре­дит­них спілок, діють ще спеціалізо­вані ус­та­но­ви не­банківсько­го ти­пу — зе­мель­но-іпо­течні агент­ст­ва, які за підтрим­ки дер­жа­ви рефінан­су­ють бан­ки шля­хом ви­ку­пу у них іпо­теч­них кре­дитів, оформ­ле­них цінни­ми па­пе­ра­ми.  

До­тацій не тре­ба — кре­ди­ти да­вай!
Роль та зна­чен­ня банківських кре­дитів для роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру важ­ко пе­ре­оціни­ти. По­ки дер­жав­на си­с­те­ма кре­ди­ту­ван­ня пе­ре­бу­ває на стадії, як ка­жуть, роз­роб­ки, «на­ма­цу­ван­ня» й оп­ро­бу­ван­ня різних варіацій, аг­раріїв ви­ру­чає ко­мерційний сек­тор. За да­ни­ми Міна­гро­про­ду, про­тя­гом 2013 р. май­же 2, 5 тис. аг­ропідприємств за­лу­ча­ли кре­ди­ти за відсот­ко­вою став­кою 9–25% річних.
Що­до пільго­во­го кре­ди­ту­ван­ня, то тут кількість гос­по­дарств на­ба­га­то мен­ша. Вза­галі про­тя­гом ос­танніх років пільго­ве кре­ди­ту­ван­ня ма­ло різні ва­ріан­ти: від бар­тер­них роз­ра­хунків до різно­манітних про­грам зни­жен­ня від­сот­­ко­вої став­ки за кре­ди­том. Ра­зом із тим, такі за­хо­ди за­ли­ша­лись не­ефек­тив­ни­ми для ма­лих та се­редніх сільгосп­підприємств. Чо­го не ска­жеш про по­туж­них аг­ро­ви­роб­ників, які во­лодіють і капіта­лом, і за­ста­вою для ук­ла­дан­ня кре­дит­но­го до­го­во­ру.
Але, тре­ба виз­на­ти, що довіра аг­раріїв до за­лу­чен­ня банківських кре­дитів для влас­но­го роз­вит­ку постійно зро­с­тає. Бе­зу­мов­но, тут свою роль відігра­ють як не­спро­можність дер­жа­ви на гідно­му рівні підтри­ма­ти аг­ро­сек­тор кре­ди­та­ми, так і чис­ленність та якість кре­дит­них про­грам ко­мерційних банків, асор­ти­мент яких що­ро­ку зро­с­тає. Ви­го­да від та­ких про­грам оче­вид­на для всіх — для аг­раріїв, ви­роб­ників міне­раль­них до­б­рив і сільгосптехніки, са­мих банків.
Зда­ва­ло­ся б, чо­го ж іще ба­жа­ти? Яс­на річ — дер­жа­ва має не ви­т­ра­ча­ти ве­ли­чезні гроші на до­тації та «підтрим­ку штанців» аг­раріїв, а ство­рю­ва­ти всі не­обхідні умо­ви для роз­вит­ку фінан­су­ван­ня та кре­ди­ту­ван­ня аг­ро­сек­то­ру з бо­ку сек­то­ру банківсько­го.
Та й самі аг­рарії ду­же до­б­ре це ро­зуміють і ка­жуть: «До­сить. Не тре­ба нам до­тацій і со­лод­ких обіця­нок, дай­те нам до­ступ до кре­дитів». Як тут не зга­да­ти му­д­рий вислів: «Не тре­ба да­ва­ти ри­бу, дай­те ву­доч­ку — ри­бу ми і самі зло­ви­мо!»
Але йдеть­ся не тільки про до­ступ до кре­дитів банків, але й про їхнє зде­шев­лен­ня, тоб­то змен­шен­ня відсот­ко­вої став­ки. Справді, пе­ре­важ­на ча­с­ти­на підприємниць­ких струк­тур, що пра­цює в аг­рар­но­му сек­торі еко­номіки, на сьо­годні не ма­ють до­сту­пу до банківських кре­дитів. Це по­яс­нюється як ви­со­ки­ми відсот­ко­ви­ми став­ка­ми, так і низь­кою кре­ди­то­-
­с­про­можністю ви­роб­ників сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Більшість із них як за­ста­ву під по­зи­ку, окрім май­бут­нь­о­го вро­жаю, нічо­го на­да­ти не мо­жуть, оскільки зем­ля, яка слу­гує їм ос­нов­ним за­со­бом ви­роб­ництва, — орен­до­ва­на. В ре­зуль­таті тра­диційне банківське кре­ди­ту­ван­ня, що роз­гля­дається в інших країнах світу як го­ло­вний інстру­мент фінан­су­ван­ня по­треб сільгоспви­роб­ників, в Ук­раїні, на жаль, за­сто­со­вується ще ду­же ма­ло.

Як по­до­ла­ти інфор­маційний го­лод?
В Ук­раїні функціонує на сьо­годні 176 банків. Про­те близь­ко 20 прак­ти­ку­ють у своїй діяль­ності на­дан­ня по­слуг з аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня. На них на­разі при­па­дає до 80% сільгосппо­зик. Кре­дит­ний порт­фель в аг­рарній сфері ся­гає май­­же 6% за­галь­но­го кре­дит­но­го порт­фе­ля банків.
Вод­но­час, на дум­ку ек­с­пертів, кре­дитні порт­фелі банків за ра­ху­нок ви­да­них кре­дитів АПК рос­ти­муть, і свої кре­дитні про­дук­ти бан­ки тільки поліпшу­ва­ти­муть. Такі вис­нов­ки мож­на зро­би­ти ви­хо­дя­чи з то­го, що на сьо­годні віднов­люється ме­ханізм ком­пен­сації дер­жа­вою відсотків за кре­ди­ту­ван­ням.
До то­го ж про­сте­жується праг­нен­ня ве­ли­ких грав­ців на рин­ку збільши­ти свою ча­ст­ку шля­хом об’єднан­ня чи по­гли­нан­ня. «Вра­хо­ву­ю­чи всі ці чин­ни­ки, бан­ки кон­цен­т­ру­ва­ти­муть свої зу­сил­ля, на­сам­пе­ред, на роз­робці ком­плекс­них па­кет­них про­грам із кількох банківських про­дуктів», — го­во­рить за­ступ­ник го­ло­ви правління ПУМБ із кор­по­ра­тив­но­го бізне­су Олексій Волч­ков. За йо­го сло­ва­ми, бан­ки на­ма­га­ти­муть­ся заціка­ви­ти аг­раріїв у дов­го­ст­ро­ковій ро­боті з бан­ком (про­тя­гом кількох ви­роб­ни­чих циклів), а не об­ме­жу­ва­ти­ся од­но­ра­зо­вою се­зон­ною уго­дою.
Зі сво­го бо­ку, дер­жа­ва на­ма­гається підтри­ма­ти бан­ки в їхньо­му праг­ненні кре­ди­ту­ва­ти аг­рар­ний сек­тор. На­при­клад, НБУ роз­ши­рив мож­ли­вості банків що­до за­лу­чен­ня рефінан­су­ван­ня для кре­ди­ту­ван­ня аг­ро­сек­то­ру. Зо­к­ре­ма, НБУ доз­во­лив ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти цей ме­ханізм для то­го, щоб кре­ди­ту­ва­ти аг­рар­ний сек­тор. Та­ке рішен­ня Цен­т­раль­но­го бан­ку країни закріпле­но у по­ста­нові Нац­бан­ку № 194. Досі банківські ус­та­но­ви, які от­ри­ма­ли рефінан­су­ван­ня від НБУ для то­го, щоб збе­рег­ти ліквідність, не ма­ли мож­ли­вості підви­щу­ва­ти об­ся­ги кре­ди­ту­ван­ня. По­ста­но­ва містить ви­ня­ток у вка­за­но­му при­писі. Відте­пер такі ви­мо­ги не по­ши­рю­ють­ся на кре­ди­ти і фінан­сові зо­бов’язан­ня, які на­да­ють­ся бан­ком аг­раріям, не пов’яза­ним із бан­ком.
Національ­ний банк Ук­раїни та­кож на кількісно­му тен­дері з рефінан­су­ван­ня банків за­до­воль­нив за­яв­ки трьох банків у сумі 1,2 млрд грн. Рефінан­су­ван­ня на­да­но під став­ку в розмірі 10,00% річних. Рефінан­су­ван­ня банків під 10% річних здійснюється для по­треб аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня. Термін рефінан­су­ван­ня — 180 днів.

Як виріши­ти про­бле­му за­без­пе­чен­ня аг­раріїв кре­ди­та­ми?
Згідно із ре­зуль­та­та­ми опи­ту­ван­ня Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (МФК), 75% аг­ропідприємств ма­ють об­ме­же­ний до­ступ до банківських кре­дитів. Ос­нов­ни­ми дже­ре­ла­ми фінан­су­ван­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності для них ли­ша­ють­ся власні ко­ш­ти (не­роз­поділе­ний при­бу­ток — для 60% ре­с­пон­дентів, осо­бисті за­оща­д­жен­ня — для 13%). Банківські кре­ди­ти от­ри­му­ють ли­ше 28% аг­ропідприємств.
На­томість банкіри дек­ла­ру­ють го­товність ви­да­ва­ти по­зи­ки АПК. «Прак­тич­но всі бан­ки го­тові кре­ди­ту­ва­ти аг­раріїв, — ка­же за­ступ­ник го­ло­ви правління Райф­фай­зен Бан­ку Аваль Віктор Гор­ба­чов. — У нас ко­жен п’ятий кре­дит, на­да­ний бізне­су, ад­ре­сується са­ме підприємству АПК. На по­ча­ток ро­ку наш порт­фель кре­дитів для АПК ста­но­вив близь­ко 5 млрд грн. Вод­но­час по­над 65% по­зик бу­ло ви­да­но без­по­се­ред­ньо аг­ро­ви­роб­ни­кам».
 «Для нас аг­рар­на індустрія — од­на з пріори­тет­них. Ча­ст­ка кре­дитів аг­раріям у порт­фелі бан­ку май­же дорівнює ча­ст­кам інших провідних індустріаль­них сек­торів еко­номіки», — за­ува­жує ди­рек­тор де­пар­та­мен­ту підприємств АПК, хар­чо­вої, лег­кої про­мис­ло­вості і торгівлі Промінвест­бан­ку Сергій Се­ре­да.
Влас­не, кре­ди­ту­ван­ня цієї пріори­тет­ної для на­шої країни га­лузі еко­номіки з кож­ним ро­ком стає все вигіднішим та «три­мається» ви­нят­ко­во на ко­мерційно­му сек­торі.
Зо­к­ре­ма, на сьо­годні ос­нов­ни­ми грав­ця­ми на рин­ку кре­ди­ту­ван­ня АПК ви­с­ту­па­ють АТ «Райф­фай­зен Банк Аваль», ПАТ «Банк “Київська Русь”», ПАТ «VAB Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «Дер­жав­ний ощад­ний банк Ук­раїни». Вод­но­час дер­жав­на підтрим­ка досі за­ли­шається над­то слаб­кою. На сьо­годні Міністер­ст­во аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни за­яви­ло про прин­ци­по­во но­ву си­с­те­му кре­ди­ту­ван­ня га­лузі сільсько­го гос­по­дар­ст­ва — під іпо­те­ку землі, що дасть змо­гу за­лу­чи­ти до­дат­кові інве­с­тиції у вітчиз­ня­ний аг­ро­про­мис­ло­вий ком­плекс.
Крім іпо­те­ки землі як ос­нов­ної за­ста­ви для от­ри­ман­ня кре­ди­ту, но­ва си­с­те­ма пе­ред­ба­чає ство­рен­ня Дер­жав­но­го зе­мель­но­го фон­ду як інсти­ту­ту кон­тро­лю за обігом зе­мель та уп­равління зем­ля­ми дер­жав­ної влас­ності. Міністер­ст­во про­по­нує та­кож ство­ри­ти Дер­жав­ний зе­мель­ний іпо­теч­но-інве­с­тиційний банк і вве­с­ти обов’яз­ко­ве стра­ху­ван­ня сільсь­ко­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Но­ва схе­ма кре­ди­ту­ван­ня при­пу­с­кає та­кож за­про­ва­д­жен­ня пільго­во­го кре­ди­ту­ван­ня (до 10% річних) у спеціалізо­ва­но­му бан­ку.
Вод­но­час кре­ди­ту­ван­ня бан­ка­ми аг­ро­сек­то­ру за­ли­шається про­бле­мою. Чо­му?
Ле­онід Ко­за­чен­ко, го­ло­ва Ра­ди підприємців при Кабміні: «Сьо­годні дві тре­ти­ни аг­раріїв за всіма па­ра­ме­т­ра­ми мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на от­ри­ман­ня кре­дитів. Ра­зом із тим, не всі во­ни на це йдуть. Ад­же 90% сільгоспви­роб­ників не за­до­во­лені умо­ва­ми по­зик, і тільки 5% ве­ли­ких гравців мо­жуть "при­див­ля­ти­ся" до них».
Іван То­мич, го­ло­ва Со­ю­зу сільсько­го­с­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­о­пе­ра­тивів: «Дрібні та се­редні ви­роб­ни­ки пе­ре­важ­но бе­руть ко­роткі кре­ди­ти — на два-три місяці у пік гос­тро­го дефіци­ту обіго­вих коштів. Най­частіше такі кри­тичні мо­мен­ти на­ста­ють у період після жнив — на­пе­ре­додні осінньої посівної. До се­ред­нь­о­ст­ро­ко­во­го кре­ди­ту­ван­ня, як пра­ви­ло, вда­ють­ся се­редні і ве­ликі гос­по­дар­ст­ва — для технічно­го пе­ре­оз­б­роєння, прид­бан­ня но­вої техніки, а до дов­го­ст­ро­ко­во­го — аг­ро­хол­дин­ги й ті, хто міцно стоїть на но­гах».
Олек­сандр Ба­ку­мен­ко, го­ло­ва ра­ди ди­рек­торів асоціації «Со­юз птахівників Ук­раїни»: «На­сто­ро­жує те, що всьо­го ли­ше 200 млн грн пе­ред­ба­че­но на ком­пен­сацію кре­дит­них відсотків ко­мерційних банків. Усім відо­мо, що най­до­рожчі гроші, з відсот­ко­вою став­кою 20–22%, — тільки в Ук­раїні. На 1 грн дер­жа­ви, яка ком­пен­сує кре­дит­ну став­ку, що бу­ла у ме­жах 10–15%, бізнес за­лу­чає 10 грн. Ек­с­пер­ти пе­ре­ко­нані: як­би у бю­д­жеті з цією ме­тою бу­ло пе­ред­ба­че­но хо­ча б 1,5 млрд грн, то АПК міг би ге­не­ру­ва­ти у ко­мерційні бан­ки 15 млрд грн тих кре­дитів, що потрібні для по­пов­нен­ня обіго­вих за­собів».
 
Але все ж сподівай­мо­ся на кра­ще. Зо­к­ре­ма, на те, що аг­рарії і бан­ки «знай­дуть» один од­но­го. На ко­ристь усім. І на­сам­пе­ред — еко­номіці Ук­раїни.

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0