Спецможливості
Агробізнес

Мож­ли­вості зовнішньо­го фінан­су­ван­ня

15.09.2014
1021
Мож­ли­вості    зовнішньо­го фінан­су­ван­ня фото, ілюстрація

Аграрний бізнес потребує нерівномірного фінансування, що пов’язано із сезонністю виробництва продукції. Водночас можливості отримання кредитів або залучення інших фінансових ресурсів обмежені. До фінансових інструментів, які використовують аграрії, належать: традиційне банківське кредитування, лізинг, вексельне фінансування та спеціальні партнерські програми, державне фінансування, зовнішні запозичення.

 

Ви­мо­ги до по­зи­чаль­ників

Банківські ус­та­но­ви умов­но поділя­ють суб’єктів аг­рар­но­го сек­то­ру — своїх по­тенційних клієнтів на чо­ти­ри гру­пи. До пер­шої гру­пи відно­сять ве­­ли­кі ком­панії (аг­ро­хол­дин­ги), що во­ло­­діють зе­мель­ни­ми угіддя­ми від

50 тис. га і більше. Для ро­бо­ти з ни­ми бан­ки ви­ко­ри­с­то­ву­ють си­с­тем­ний підхід та прий­ма­ють індивіду­альні рішен­ня. Дру­га гру­па фор­мується із се­редніх аг­ропідприємств, до неї на­ле­жать аг­рарії із пло­щею зе­мель в об­робітку від 3–10 до 50 тис. га. Во­ни фор­му­ють більший аг­ро­сег­мент. У своїй діяль­ності пред­став­ни­ки цієї гру­пи за­сто­со­ву­ють май­же всі ви­ди фінан­со­вих інстру­ментів. Тре­тю гру­пу ста­нов­лять малі підприємства — як пра­ви­ло, фер­мерські гос­по­дар­ст­ва, — з пло­щею від 400 га до 3 тис. га. Такі гос­по­дар­ст­ва здебільшо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють кре­ди­ти на по­пов­нен­ня обіго­вих фондів, а са­ме овер­д­раф­ти, а та­кож інве­с­тиційні се­ред­нь­о­ст­ро­кові кре­ди­ти. До чет­вер­тої гру­пи відно­сять дрібні фер­мерські гос­по­дар­ст­ва із пло­щею до 400 га. Во­ни об­слу­го­ву­ють­ся банківськи­ми ус­та­но­ва­ми як клієнти роздрібно­го сек­то­ру на умо­вах ви­щих відсот­ко­вих ста­вок і без на­дан­ня спеціалізо­ва­них фінан­со­вих про­дуктів.
Се­ред кри­теріїв, за яки­ми оціню­ють аг­раріїв на етапі прий­нят­тя рішен­ня про кре­ди­ту­ван­ня, мож­на ви­о­кре­ми­ти такі: на­явність «якісних» ак­тивів для за­ста­ви; на­явність си­с­те­ми уп­равління бізне­сом, а та­кож планів із йо­го роз­вит­ку; кваліфіко­ва­ний ме­недж­мент.
Знач­но спро­щує ро­бо­ту банківських спеціалістів під час оціню­ван­ня фінан­со­во­го ста­ну по­зи­чаль­ни­ка на­явність фі­нан­­со­вої звітності, підго­тов­ле­ної за міжна­род­ни­ми стан­дар­та­ми фінан­со­вої звітності (МСФЗ) ра­зом із вис­нов­ка­ми не­за­леж­них ау­ди­торів. Це впли­ває на стро­ки прий­нят­тя рішень про на­дан­ня кре­дитів, ліміти виділе­них коштів. Та­кож це мо­же впли­ну­ти на зни­жен­ня відсот­ко­вої став­ки за по­зи­кою, ад­же про­­зоріший і зро­зуміліший бізнес має мен­ші ри­зи­ки. У звітності аг­раріїв бан­кіри цікав­лять­ся та­ки­ми по­каз­ни­ка­ми, як EBITDA, EBITDA на один гек­тар, ко­ефіцієнт по­крит­тя об­слу­го­ву­ван­ня бор­гу, розмір за­кре­ди­то­ва­ності ком­панії то­що. До то­го ж у звітності є дані про ак­ти­ви ком­панії, тоб­то мож­на са­мостійно виз­на­чи­ти їхню цінність для оформ­лен­ня за­ста­ви, а не ко­ри­с­ту­ва­ти­ся розрізне­ною інфор­мацією від пред­став­ників клієнта. До пе­ре­оцінки біологічних ак­тивів ек­с­пер­ти став­лять­ся з ве­ли­кою обе­режністю, вва­жа­ю­чи її за­ви­ще­ною порівня­но з ре­аль­ною вартістю та­ких ак­­тивів. Як наслідок, під час роз­ра­хун­ку відповідних по­каз­ників не вра­хо­ву­ють пе­ре­оцінку біологічних ак­тивів або відбу­вається ко­ри­гу­ван­ня їхньої вар­тості.
Виз­на­ча­ю­чи за­ста­ву під час роз­гля­ду мож­ли­во­с­тей на­дан­ня кре­ди­ту, бан­ки відда­ють пе­ре­ва­гу «якісним» ак­ти­вам. До них на­ле­жать не­ру­хомість, техніка (ба­жа­но з не­три­ва­лим терміном ек­сплу­а­тації), де­по­зи­ти та кор­по­ра­тивні пра­ва. По­пу­ляр­ною за­ста­вою на­разі є за­па­си про­­дукції на зберіганні. Це мо­же бу­ти зер­но, що пе­ре­бу­ває на сер­тифіко­ва­но­му складі че­рез за­сто­су­ван­ня ме­ханізму подвійних складсь­ких свідоцтв. Вод­но­час стро­ки кре­ди­ту­ван­ня не мо­жуть пе­ре­ви­щу­ва­ти термін зберіган­ня про­дук­ції. Та­кий вид за­ста­ви ви­ко­ри­с­то­ву­ють під ко­рот­ко­ст­ро­кові кре­ди­ти. Май­бутній уро­жай як за­ста­ву при на­данні кре­дитів банківські ус­та­но­ви бе­руть не­о­хо­че че­рез мож­ливі до­дат­кові ри­зи­ки. Та­кий вид за­ста­ви роз­гля­дається як до­дат­ко­ве дже­ре­ло мож­ли­во­го змен­шен­ня за­бор­го­ва­ності за ви­да­ни­ми кре­ди­та­ми.
По­при кри­зу 2013–2014 рр., банкіри все більше націлені на роз­ви­ток дов­го­ст­ро­ко­вих парт­нерсь­ких відно­син із клієн­та­ми. Од­ним із на­прямів та­ко­го спів­ро­біт­ництва є освітня діяльність, що ре­алізується шля­хом про­ве­ден­ня тре­нін­гів для клієнтів спільно із відо­ми­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми техніки та інших ре­сурсів (до­б­рив, за­собів за­хи­с­ту рос­лин, на­сін­ня). До то­го ж у банківських ус­та­но­вах, які зро­би­ли став­ку на аг­ро­кре­ди­ту­ван­ня, ство­ре­но спеціалізо­вані ко­ман­ди для об­слу­го­ву­ван­ня аг­раріїв. У разі до­віри з бо­ку банкірів аг­рарії мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на кращі умо­ви фінан­су­ван­ня, зо­к­ре­ма на зни­жен­ня відсот­ко­вих ста­вок та збільшен­ня лімітів кре­ди­ту­ван­ня, що підви­щує ефек­тивність ви­ко­ри­с­тан­ня от­ри­ма­них кре­дит­них ре­сур­сів.
 

Тра­диційне банківське кре­ди­ту­ван­ня

Банківське кре­ди­ту­ван­ня є по­ши­ре­нішим та до­ступнішим, про­те не завжди де­ше­вим спо­со­бом за­лу­чен­ня коштів. Кількість банків, які кре­ди­ту­ють аг­раріїв, об­чис­люється де­сят­ка­ми. Од­нак се­ред них більш ак­тивні близь­ко п’яти-вось­ми, для яких цей на­прям діяль­ності є од­ним із пріори­тет­них.
За да­ни­ми Національ­но­го бан­ку Ук­раїни (НБУ), на по­ча­ток бе­рез­ня 2014 р. підприємства сільсько­го гос­по­дар­ст­ва ко­ри­с­ту­ва­ли­ся кре­дит­ни­ми ре­сур­са­ми в об­сязі 44,3 млрд грн. Більшість та­ких кре­дитів, а са­ме 20,8 млрд грн, от­ри­ма­но аг­раріями на строк до од­но­го ро­ку. Вод­но­час пе­ре­ва­жа­ють кре­ди­ти, от­ри­мані у національній ва­люті. Із за­галь­но­го об­ся­гу кре­ди­ту­ван­ня у національній ва­люті от­ри­ма­но по­зик на су­му 30,3 млрд грн, тоді як у іно­земній — 14 млрд. Се­ред­ня відсот­ко­ва став­ка за кре­ди­та­ми ста­но­ви­ла 17,4% річних. До то­го ж за кре­ди­та­ми у національній ва­люті — 20,6%, в іно­земній — 8,1%.
Се­зонність і ри­зи­ко­ваність аг­ро­біз­не­су, відсутність ліквідності на рин­ку і політичні про­це­си в країні обу­мов­лю­ва­ли помірну або навіть кон­сер­ва­тив­ну політи­ку кре­ди­ту­ван­ня у 2013 р., а та­кож підви­щені ви­мо­ги до по­зи­чаль­ників і за­став. Крім то­го, суспільно-політичні події 2014 р. вне­сли свої ко­рек­ти­ви та впли­ва­ли на змен­шен­ня пла­но­вих об­сягів банківсько­го фінан­су­ван­ня. Бан­кі­ри ро­зуміють, що ко­жен кре­дит мо­же ста­ти де­фолт­ним із різних при­чин, які склад­но про­гно­зу­ва­ти. То­му біль­шість бан­ківських ус­та­нов у пи­тан­нях кре­ди­ту­ван­ня аг­ро­сек­то­ру ке­ру­ва­ла­ся прин­ци­­па­ми вичіку­ван­ня та обе­реж­ності. Най­важ­че до­во­дить­ся західним бан­кам, які зму­шені відповіда­ти як ви­мо­гам НБУ, так і більш жор­ст­ким ви­мо­гам ре­гу­ля­торів країн, де роз­та­шо­вані їхні го­ловні офіси. Це про­яв­ляється у то­му, що ма­те­ринські бан­ки ре­тельніше по­чи­на­ють ди­ви­ти­ся на ви­да­ван­ня кре­дитів но­вим клієнтам. Вод­но­час, за спо­с­те­ре­жен­ня­ми аналітиків, до­не­дав­на бан­ки із ро­сій­ським капіта­лом ак­тивніше співпра­цю­ва­ли з по­зи­чаль­ни­ка­ми.
Більш за­тре­бу­ва­ни­ми про­дук­та­ми, які про­по­ну­ють бан­ки, орієнто­вані на ро­бо­ту з аг­ро­сек­то­ром, є кре­ди­ти на по­пов­нен­ня обіго­вих за­собів, інве­с­тиційні кре­ди­ти, фак­то­рин­гові опе­рації.
Кре­ди­ти на по­пов­нен­ня обіго­вих за­собів. Це се­зонні кре­ди­ти, які на­да­ють на термін від 6 до 36 міс. (у се­ред­нь­о­му період кре­ди­ту­ван­ня ста­но­вить 6–12 міс.). Як пра­ви­ло, такі кре­ди­ти ви­да­ють для по­треб посівної кам­панії у вес­ня­ний та осінній періоди і для зби­ран­ня вро­жаю в літньо-осінній період. Відсот­кові став­ки за та­ки­ми кре­ди­та­ми, ви­да­ни­ми в національній ва­люті, зміню­ють­ся від 17 до 25%, а їхнє по­вер­нен­ня відбу­вається за­леж­но від очіку­ва­них над­хо­д­жень гро­шо­вих коштів, що відо­б­ра­жається у від­повідних до­ку­мен­тах.

Такі кре­ди­ти мо­жуть на­да­ва­ти і в іно­земній ва­люті. Во­ни ма­ють ниж­чу від­сот­ко­ву став­ку, про­те вищі ви­мо­ги до по­зи­чаль­ни­ка, се­ред яких — на­явність ва­лют­ної ви­руч­ки. В умо­вах не­стабільної си­ту­ації із ва­лют­ним кур­сом такі ка­те­горії опе­рацій кла­сифіку­ють­ся бан­ка­ми як опе­рації підви­ще­но­го ри­зи­ку. Для ком­паній та­кож вигідно бра­ти подібні кре­ди­ти тільки у разі зба­лан­со­ва­ної ва­лют­ної по­зиції, ко­ли ва­лют­на ви­руч­ка пе­ре­кри­ває зо­бов’язан­ня з об­слу­го­ву­ван­ня кре­ди­ту.
Кре­ди­ти на по­пов­нен­ня обіго­вих за­собів мо­жуть бу­ти вузь­коцільо­ви­ми, на­при­клад на прид­бан­ня паль­но­го або до­б­рив, ви­пла­ту за­робітної або оренд­ної пла­ти. Цільо­ве ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких коштів пе­ревіряється бан­ка­ми. Та­кож по­пу­ляр­ним ста­ло ви­ко­ри­с­тан­ня овер­д­рафтів (до 40% річних), які до­по­ма­га­ють вирішу­ва­ти тим­ча­сові про­бле­ми з ліквідністю.

Інве­с­тиційні кре­ди­ти. Ме­тою от­ри­ман­ня та­ких кре­дитів є прид­бан­ня техніки або фінан­су­ван­ня дов­го­ст­ро­ко­вих про­ектів, зо­к­ре­ма будівництво еле­ва­тор­них по­туж­но­с­тей, тва­рин­ниць­ких ком­плексів то­що. Термін ви­ко­ри­с­тан­ня цих фінан­со­вих про­дуктів три­валіший і ста­но­вить від трьох до вось­ми років. Про­те є й ко­ротші про­гра­ми, які роз­гля­да­ють із ура­ху­ван­ням спе­цифіки бізне­су клієнта. При цьо­му відсот­кові став­ки за кре­ди­та­ми у національній ва­люті ста­нов­лять від 17 до 24% річних.
Фак­то­рин­гові опе­рації. Це до­дат­кові мож­ли­вості для швид­ко­го без­за­с­тав­но­го за­по­зи­чен­ня коштів. Розмір аван­со­во­го пла­те­жу ста­но­вить, як пра­ви­ло, до 85%, в ок­ре­мих ви­пад­ках — до 95% за­галь­ної по­тре­би. У та­ко­му разі термін на­дан­ня по­зи­ки ста­но­вить від 7 до 90 днів.
 

Лізин­го­ве кре­ди­ту­ван­ня

Лізинг сільсько­го­с­по­дарсь­кої техні­ки ак­тив­но про­су­вається як бан­ка­ми — че­рез на­дан­ня кре­дитів, так і лізин­го­ви­ми ком­паніями. Ефек­тивнішим є тан­дем банківських ус­та­нов та лізин­го­вих ком­паній. Та­ке співробітництво веде до зро­с­тан­ня про­дажів банків, лізин­го­вих ком­паній та по­ста­чаль­ників техніки. Ос­танні зацікав­лені у зро­с­танні місць про­да­жу, вра­хо­ву­ю­чи парт­нерські бан­ківські ус­та­но­ви, а бан­ки, своєю чер­гою, зацікав­лені у ком­плекс­но­му об­слу­го­ву­ванні клієнтів та от­ри­манні комісійних.
За да­ни­ми Міністер­ст­ва аг­рар­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни, у 2013 р. аг­рарії прид­ба­ли 16 тис. оди­ниць техніки та об­лад­нан­ня на су­му май­же 7 млрд грн (пе­ре­важ­но за лізин­го­ви­ми кон­трак­та­ми). Сільське гос­по­дар­ст­во, за да­ни­ми Ук­раїнсько­го об’єднан­ня лізин­го­давців, за дев’ять місяців 2013 р. охоп­лю­ва­ло 12% за­галь­ної су­ми ук­ла­де­них до­го­ворів фінан­со­во­го лізин­гу.
Пе­ре­ва­гою лізин­гу над інши­ми фі­нан­­со­ви­ми інстру­мен­та­ми є ниж­ча від­сот­ко­ва став­ка за ко­ри­с­ту­ван­ня за­по­зи­че­ни­ми ко­ш­та­ми, а са­ме від 9 до 12% річних. До то­го ж на пред­мет лізин­гу не мож­на на­кла­с­ти арешт або стяг­нен­ня, оскільки пра­во влас­ності ак­ти­ву пе­ре­хо­дить до лізин­го­от­ри­му­ва­ча тільки після по­вно­го роз­ра­хун­ку за ньо­го; лізин­го­ва ком­панія або банк — учас­ни­ки уго­ди — мо­жуть кон­тро­лю­ва­ти ви­ко­нан­ня по­ста­чаль­ни­ком техніки своїх зо­бов’язань із сервісно­го або га­рантійно­го об­слу­го­ву­ван­ня. Лізин­гові про­дук­ти є стан­дарт­ни­ми: на умо­вах лізин­гу мож­на прид­ба­ти весь мо­дель­ний ряд техніки від різних ви­роб­ників. Рішен­ня із на­дан­ня та­ко­го кре­ди­ту прий­мається швид­ко, як пра­ви­ло, впро­довж декількох ро­бо­чих днів. Про­те фінан­сується не вся су­ма, а  до 80% вар­тості техніки. Це пов’яза­но із внутрішньо­банківським оціню­ван­ням пред­ме­ту за­ста­ви для роз­ра­хун­ку збит­ків від знецінен­ня за­бор­го­ва­ності.
Графіки про­ве­ден­ня пла­тежів за та­ки­ми уго­да­ми, подібно до тра­диційних умов кре­ди­ту­ван­ня, вра­хо­ву­ють цик­лічність бізне­су клієнта. Та­ким чи­ном, з обігу не ви­во­дять фінан­сові ре­сур­си, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють у ви­роб­ни­чо­му про­цесі, а лізин­гові пла­тежі про­во­дять за ра­ху­нок от­ри­ма­них до­ходів або еко­номії ви­т­рат від ви­ко­ри­с­тан­ня но­вої техніки.
До не­доліків лізин­го­вої си­с­те­ми кре­ди­ту­ван­ня мож­на відне­с­ти при­хо­вані пла­тежі зі стра­ху­ван­ня техніки, а та­кож за­лежність ва­лют­но­го кур­су гривні віднос­но до­ла­ра США або євро, вра­хо­ву­ю­чи країну за­во­ду — ви­роб­ни­ка техніки. Так, розмір пла­тежів за бор­го­ви­ми зо­бов’язан­ня­ми або сервісні збо­ри прив’я­зу­ють до ва­лют­но­го кур­су гривні на да­ту про­ве­ден­ня оп­ла­ти, як пра­ви­ло, в од­но­сто­рон­нь­о­му по­ряд­ку. Тоб­то у разі де­валь­вації гривні от­ри­му­вач техніки ком­пен­сує кур­со­ву різни­цю лізин­говій ком­панії, а за ре­валь­вації змен­шен­ня пла­тежів не пе­ред­ба­ча­лось. Про­те че­рез но­ву хви­лю де­валь­вації у 2014 р. лізин­гові ком­панії про­во­дять відповідні зміни у до­го­во­рах, у то­му числі що­до ме­ханізму пла­тежів, вра­хо­ву­ю­чи інте­ре­си всіх сто­рін.

 

Век­сель­не фінан­су­ван­ня та га­рантовані пла­тежі

Ос­танніми ро­ками на­був по­пу­ляр­ності но­вий інстру­мент за­лу­чен­ня ре­сурсів — век­сель­не фінан­су­ван­ня. Та­кий спосіб фінан­со­вих відно­син є зруч­ним для всіх учас­ників рин­ку: аг­раріїв — ви­роб­ників сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції; банківських ус­та­нов, що за­без­пе­чу­ють своєчасність про­ве­ден­ня роз­ра­хунків; ви­роб­ників ре­сурсів, тоб­то техніки, насіння, міне­раль­них до­б­рив, за­собів за­хи­с­ту рос­лин то­що; та по­ста­чаль­ників ре­сурсів — ко­мерційних струк­тур, що за­без­пе­чу­ють над­хо­д­жен­ня ре­сурсів від їх ви­роб­ни­ка до спо­жи­ва­ча. Век­сель дає можливість аг­раріям при за­купівлі ре­сурсів відстро­чи­ти термін оп­ла­ти шля­хом емісії цінно­го па­пе­ру, який га­ран­тує про­ве­ден­ня оп­ла­ти че­рез виз­на­че­ний період ча­су.

Та­ка фор­ма роз­ра­хунків ви­ко­ри­с­то­вується за по­пе­ред­ньої до­мо­вле­ності з по­ста­чаль­ни­ка­ми про прий­нят­тя век­се­ля та з бан­ка­ми про на­дан­ня га­рантій про­ве­ден­ня май­бут­нь­о­го пла­те­жу (ава­лю­ван­ня). По­ста­чаль­ни­ки, своєю чер­гою, роз­ра­хо­вуються век­се­лем із ви­роб­ни­ка­ми то­ва­ру, тоб­то зніма­ють з се­бе всі мож­ливі ри­зи­ки. Термін та­ко­го фінан­су­ван­ня, як пра­ви­ло, не пе­ре­ви­щує 12 місяців. Вигіднішим для аг­раріїв є ви­пуск век­селів у разі співробітництва з ве­ли­ки­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми. Про­те такі цінні па­пе­ри мо­жуть ви­пу­с­ка­ти­ся за стан­дарт­них про­грам з ава­лю­ван­ня век­селів, які про­по­ну­ють­ бан­ки своїм клієнтам не­зва­жа­ю­чи на розміри підприємств та мас­шта­би їхньої діяль­ності.

У разі співробітництва з ве­ли­ки­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми век­сель­на схе­ма роз­ра­хунків має свої пе­ре­ва­ги для всіх її учас­ників.

По-пер­ше, для аг­раріїв век­сель суттєво де­шев­ше порівня­но з банківським кре­ди­том. Йо­го се­ред­ня став­ка дис­кон­ту­ван­ня ста­но­вить від 3 до 6%. По-дру­ге, по­купці про­дукції при роз­ра­хун­ках век­се­лем мо­жуть от­ри­му­ва­ти до­дат­кові зниж­ки (дис­кон­ти). По-третє, відсут­ня ва­лют­на прив’яз­ка. Усі ва­лютні ри­зи­ки бе­руть на се­бе ви­роб­ни­ки. Про­те, як пра­ви­ло, такі ри­зи­ки вра­хо­ву­ють­ся під час фор­му­вання ціни то­ва­ру. Окрім цьо­го, по­купці от­ри­му­ють до­дат­кові пе­ре­ва­ги, такі як на­вчан­ня пер­со­на­лу з но­во­вве­день у фінан­со­вих роз­ра­хун­ках, своєчас­не по­ста­чан­ня ре­сурсів то­що. Для банків такі опе­рації ви­гідні че­рез от­ри­ман­ня комісійно­го до­хо­ду та вирішен­ня пи­тан­ня з ліквідністю.

Банківські ус­та­но­ви та­кож про­по­ну­ють аг­раріям та­кий фінан­со­вий інстру­мент, як си­с­те­ма га­ран­то­ва­них пла­тежів. Се­ред­ня став­ка за ко­ри­с­ту­ван­ня та­ки­ми ре­сур­са­ми ста­но­вить 4%. Про­те в да­но­му ви­пад­ку діють більш жорсткі умо­ви співробітництва. Зо­к­ре­ма, аг­рарії-по­купці і по­ста­чаль­ни­ки ма­ють бу­ти клієн­та­ми од­но­го бан­ку че­рез те, що всі га­ран­­­то­вані пла­тежі фіксу­ють­ся в Інтер­нет-бан­ку. Окрім то­го, при та­ких роз­ра­хун­ках відсутні парт­нерські про­гра­ми га­ран­то­ва­них пла­тежів по­ста­чаль­ни­ка­ми з ви­роб­ни­ка­ми то­варів. То­му такі уго­ди мо­жуть за­вер­ши­ти­ся на по­чат­ко­во­му етапі, оскільки не­сти­муть ва­лютні і кре­дитні ри­зи­ки, що не за­кла­дені в по­чат­ко­ву ціну.

Аг­рарії по­кла­да­ють ве­ликі надії на інстру­мент аг­рар­них роз­пи­сок. Їх фор­маль­но бу­ло вве­де­но для ук­раїнських аг­ро­ком­паній у бе­резні 2013 р. з прий­нят­тям но­во­го За­ко­ну Ук­раїни «Про аг­рарні роз­пи­с­ки» (№ 5479-VI). За ос­но­ву та­ко­го фінан­со­во­го інстру­мен­ту взя­то по­зи­тив­ний досвід бра­зильсь­ких фер­мерів, які ак­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли роз­пи­с­ки для роз­ра­хунків. Роз­пи­с­ки, у своїй ос­нові, пе­ред­ба­ча­ють за­ста­ву май­бут­нь­о­го вро­жаю в обмін на ре­сур­си, не­обхідні для йо­го ви­ро­щу­ван­ня. Во­ни бу­ва­ють двох видів: то­варні — зо­бов’язан­ня по­ста­ви­ти виз­на­че­ний то­вар і фінан­сові — зо­­бов’я­­зан­ня про­ве­с­ти роз­ра­хун­ки. При цьо­му всі роз­пи­с­ки під­ля­га­ють обов’яз­ко­во­му но­та­ріаль­но­му засвідчен­ню. У цьо­му і  криється при­чи­на то­го, що но­вий інстру­мент так і не знай­шов прак­тич­но­го за­сто­су­ван­ня. Єди­ний реєстр аг­рар­них роз­пи­сок по­ки не ство­ре­но. До то­го ж, вра­хо­ву­ю­чи но­во­вве­ден­ня, потрібен час на на­вчан­ня но­та­ріусів і те­с­ту­ван­ня реєстру. За різни­ми оцінка­ми, по­вноцінно та­кий фінан­со­вий інстру­мент мо­же за­пра­цю­ва­ти ли­ше на по­чат­ку 2015 р.
 

Дер­жав­не фінан­су­ван­ня

Однією з більш по­ши­ре­них мож­ли­во­с­тей от­ри­ман­ня дер­жав­но­го фінан­су­ван­ня є участь у фор­вард­них за­купівлях, які здійс­­­­ню­є ПАТ «Аг­рар­ний фонд». Фор­вардні за­купівлі пе­ред­ба­ча­ють ук­ла­дан­ня уго­ди купівлі-про­да­жу на виз­на­чені ви­ди зер­на з йо­го по­став­кою в май­бут­нь­о­му. Тоб­то пред­ме­том та­кою уго­ди є зер­но, що бу­де ви­роб­ле­не в но­во­му мар­ке­тин­го­во­му році. При цьо­му аван­со­ва оп­ла­та за то­вар здійснюється після ук­ла­дан­ня фор­вард­но­го кон­трак­ту.
Аг­раріям вигідні такі уго­ди, то­му що во­ни на­да­ють мож­ливість от­ри­ман­ня коштів за май­бут­ню про­дукцію на пер­ших ета­пах її ви­ро­щу­ван­ня та мо­жуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ся при до­гляді за посіва­ми, зби­ранні вро­жаю то­що. Ук­ла­дан­ня фор­вард­них кон­трактів та на­ступні роз­ра­хун­ки за ни­ми здійсню­ють­ся ви­ключ­но за рин­ко­ви­ми ціна­ми, що зафіксо­вані на біржо­во­му рин­ку в період про­ве­ден­ня по­ста­вок то­ва­ру. 

Розмір аван­со­во­го пла­те­жу Аг­рар­но­го фон­ду ста­но­вить 50–70% вар­тості фор­вард­но­го кон­трак­ту, роз­ра­хо­ва­ної на ос­нові індифікаційної ціни для відповідно­го ви­ду та якості зер­на. Ос­та­точ­на ціна виз­на­чається на ос­нові се­ред­нь­оз­ва­же­ної ціни, що ста­но­ви­ла впро­довж трьох тор­го­вих сесій на Аг­рарній біржі або сер­тифіко­ва­них то­вар­них біржах у період ви­ко­нан­ня кон­трак­ту, вра­хо­ву­ю­чи су­му от­ри­ма­но­го аван­су та пла­ти за фінан­су­ван­ня на підставі се­ред­нь­оз­ва­же­ної обліко­вої став­ки за да­ни­ми Національ­но­го бан­ку Ук­раїни.

За­галь­ний об­сяг за­купівель зер­на Аг­рар­ним фон­дом за фор­вард­ни­ми кон­трак­та­ми у 2014 р. ста­но­вив 910 тис. т на су­му 1,18 млрд грн. Вра­хо­ву­ю­чи си­ту­ацію в країні, по­тре­бу вітчиз­ня­них аг­раріїв у фінан­со­вих ре­сур­сах, Аг­рар­ний фонд з 1 ве­рес­ня по­точ­но­го ро­ку за­про­ва­див фор­вардні за­купівлі зер­на вро­жаю 2015 р. Тоб­то до по­чат­ку посівної кам­панії.
Об’єкта­ми та­ких за­купівель ви­с­ту­па­ти­ме зер­но пше­ниці 2–4 класів, жи­та — 1–3 класів та яч­ме­ню 3 кла­су. За­галь­ний об­сяг за­купівель ста­но­ви­ти­ме 1,2 млн т зер­на. Ви­пла­та аван­со­вих пла­тежів здійсню­ва­ти­меть­ся та­ким чи­ном, що 50%  аг­рарії от­ри­му­ють во­се­ни після ог­ля­ду посівів стра­хо­вою ком­панією, 20% — за ре­зуль­та­та­ми пе­ре­зимівлі ози­ми­ни. Ос­та­точні роз­ра­хун­ки здійсню­ва­ти­муть­ся за рин­ко­ви­ми ціна­ми під час по­ста­вок зер­на. Розмір аван­со­вих пла­тежів роз­ра­хо­вується на основі індифікаційних цін для по­точ­но­го мар­ке­тин­го­во­го періоду для виз­на­че­них куль­тур у розрізі класів. Аг­раріям, які за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе як надійні парт­не­ри за ре­зуль­та­та­ми ви­ко­нан­ня фор­вард­них кон­трактів вро­жаю 2014 р., тоб­то своєчас­но, в по­вно­му об­сязі та згідно з кон­трак­том про­ве­ли по­став­ки зер­на, Аг­рар­ний фонд го­то­вий на­да­ва­ти ча­с­ти­ну пер­шо­го аван­со­во­го пла­те­жу до про­ве­ден­ня посівних робіт і, відповідно, ог­ля­ду посівів стра­хо­ви­ми ком­паніями.
Об­ся­ги мінімаль­них партій, за­про­по­но­ва­них аг­раріями для про­да­жу на умо­вах фор­вард­них по­ста­вок, ма­ють ста­но­ви­ти для пше­ниці не мен­ше — 100 т, жи­та — 50 , яч­ме­ню — 100 т. За­яв­ки на участь у фор­вардній кам­панії 2015 р. прий­ма­ють­ся у регіональ­них пред­став­ництвах ПАТ «Аг­рар­ний фонд» в об­лас­них цен­т­рах.

У рам­ках про­ве­ден­ня за­купівель зер­на вро­жаю 2015 р. на умо­вах фор­вар­ду ста­ном на 15 ве­рес­ня по­да­но за­явок на 530 тис. т від 122 аг­раріїв, ук­ла­ден­о кон­тракти на по­став­ку 490 тис. т май­бут­нь­о­го вро­жаю. Згідно з ук­ла­де­ними кон­трактами cума аван­со­вих пла­тежів ста­но­вить по­над 850 млн грн, із яких 112 млн уже надійшло аг­раріям. Більш ак­тив­ну участь в ук­ла­данні фор­вард­них кон­трактів спо­с­терігають у аг­раріїв Хер­сонсь­кої, Пол­тавсь­кої, Чер­кась­кої та Сумсь­кої об­ла­с­тей.
До не­доліків та­кої си­с­те­ми дер­жав­но­го фінан­су­ван­ня мож­на відне­с­ти ви­т­ра­ти на стра­ху­ван­ня посівів. Так, ви­пла­ти аван­со­во­го пла­те­жу за умо­ва­ми за­купівель мож­на здійсню­ва­ти­ся тільки після підтвер­д­жен­ня стра­хо­вою ком­панією взят­тя цих посівів на стра­ху­ван­ня. До то­го ж не­обхідно оформ­ля­ти до­сить об’ємний па­кет до­ку­ментів. Про­те, порівня­но з інши­ми умо­ва­ми зовніш­ньо­го за­лу­чен­ня коштів для ве­ден­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності, вона  є більш до­ступ­ною та при­ваб­ли­вою.
 

Зовнішні за­по­зи­чен­ня

До зовнішніх за­по­зи­чень на­ле­жать IРО (Initial Public Offering — пер­ша публічна про­по­зиція акцій), ви­пуск євро­облігацій, за­лу­чен­ня кре­дитів від банків-не­ре­зи­дентів то­що. Період 2013 — пер­шо­го півріччя 2014 р. ви­я­вив­ся не­од­но­знач­ним для ук­раїнських аг­рар­них ком­паній, цінні па­пе­ри яких ко­ти­ру­ва­ли­ся на міжна­род­них біржах. Так, ціни на акції більшості ук­раїнських аг­ро­хол­дингів ма­ли тен­денцію до зни­жен­ня. На це впли­ва­ли еко­номічна та політич­на си­ту­ація в Ук­раїні, періодичні повідо­млен­ня про мож­ливість де­фол­ту ок­ре­мих ком­паній, а та­кож падіння світо­вих цін на ок­ремі ви­ди зер­на.
У 2012–2013 рр. жод­на ук­раїнська аг­ро­ком­панія не здійсни­ла ІРО. Ли­ше ок­ремі хол­дин­ги ви­пу­с­ка­ли євро­облігацій на по­чат­ку 2013 р. При цьо­му до­во­ди­ло­ся розміщу­ва­ти­ся кілька разів, оскільки перші підпи­с­ки не на­бра­ли до­статніх коштів. За да­ни­ми аналітиків, не­га­тив­ний вплив ма­ла ще й еко­номічна кри­за на Кіпрі, де за­реєстро­ва­но ці ком­панії. Після погіршен­ня еко­номічної си­ту­ації і зни­жен­ня су­ве­рен­них кре­дит­них рей­тингів Ук­раїни міжна­родні рин­ки капіта­лу та бор­го­во­го фінан­су­ван­ня для ук­раїнських ком­паній по­ки що за­криті. До то­го ж си­ту­ація на­вряд чи змінить­ся до по­чат­ку 2015 р.

Інший шлях, який мо­жуть об­ра­ти для се­бе аг­рарії, — за­лу­чен­ня більш де­ше­вих кре­дит­них коштів від іно­зем­них фінан­со­вих ус­та­нов, у то­му числі і від Євро­пейсь­ко­го бан­ку ре­кон­ст­рукції та роз­вит­ку (ЄБРР) або Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (ІFС). За да­ни­ми ЄБРР, цей банк про­кре­ди­ту­вав вітчиз­ня­них аг­раріїв у 2013 р. на 160 млн євро і не зби­рається при­зу­пи­ня­ти кре­ди­ту­ван­ня. Порівня­но з тра­диційним бан­ківським кре­ди­ту­ван­ням, кре­ди­ти, за­лу­чені від подібних ор­ганізацій, ма­ють знач­но мен­шу відсот­ко­ву став­ку (до 10% у ва­люті), то­му більш вигідні для по­зи­чаль­ників. Од­нак вартість об­слу­го­ву­ван­ня та­ких кре­дитів, зо­к­ре­ма пе­ре­бу­до­ви ор­ганізації фінан­со­вої ро­бо­ти ком­панії для відповідності ви­мо­гам до по­зи­чаль­ни­ка є ве­ли­кою. До то­го ж до­ступ до та­ких кре­дитів мо­жуть от­ри­ма­ти пе­ре­важ­но ве­ликі ком­панії.

По­пу­ляр­ним на­разі ста­ло за­лу­чен­ня за­рубіжно­го фінан­су­ван­ня під стра­хо­ве за­без­пе­чен­ня ек­с­порт­них кре­дит­них агенцій (ЕКА) — ор­ганізацій, ство­ре­них у країнах — ек­с­пор­те­рах техніки та об­лад­нан­ня для сти­му­лю­ван­ня збу­ту про­дукції. Для ук­раїнських аг­раріїв діють про­гра­ми ЕКА США, Японії, Ве­ли­кої Бри­танії, Німеч­чи­ни, Франції, Нідер­ландів та інших країн. Пе­ре­ва­га­ми та­ко­го кре­ди­ту­ван­ня є: нижчі відсоткові став­ки, не­ве­ликі об­ся­ги фінан­су­ван­ня, що ро­бить подібний інстру­мент до­ступ­ним не тільки для ве­ли­ких, а й се­редніх за розміром аг­ро­фор­му­вань; відсутність за­ста­ви, а са­ме заміна її на стра­ху­ван­ня; мож­ливість ок­ре­мо­го фі­нан­­су­ван­ня ­пе­редоп­ла­ти тер­міном до одного ро­ку. При цьо­му су­ма пе­ре­до­пла­ти ста­но­вить від 15%. Не­доліка­ми та­ко­го кре­ди­ту­ван­ня є не­обхідність оформ­лен­ня по­ру­ки і га­рантій, що при­зво­дить до до­дат­ко­вих ви­т­рат із пе­ревірки та підго­тов­ки до­ку­мен­тації. Ра­зом з тим, не­обхідно про­во­ди­ти стра­хові пла­тежі, які збільшу­ють ефек­тив­ну відсоткову став­ку. До то­го ж у 2014 р. де­які з та­ких про­грам ви­я­ви­ли­ся не­ак­тив­ни­ми для Ук­раїни че­рез знач­не зни­жен­ня фінан­со­во­го рей­тин­гу країни.

От­же, лег­ких шляхів вирішен­ня пи­тан­ня фінан­су­ван­ня не­має. Кре­ди­ти під низькі став­ки склад­но от­ри­му­ва­ти та об­слу­го­ву­ва­ти, кре­ди­ти під ви­сокі став­ки більш до­ступ­ні, але є важ­ким тя­га­рем для аг­раріїв. Про­бле­ми з ліквідністю в банківській си­с­темі, не­виз­на­ченість у  бізнес-се­ре­до­вищі Ук­раїни, політичні та зовнішні ри­зи­ки 2014 р. впли­ва­ють на до­ступ­ність фінан­су­ван­ня. Бан­кам, інве­с­то­рам та аг­раріям разом із за­ко­но­дав­цями не­обхідно до­мо­вля­ти­ся і шу­ка­ти спільні шля­хи вирішен­ня наявних про­блем.
  

 

О. Мас­лак, канд. екон. на­ук, керівник Цен­т­ру стра­тегічних досліджень АПК, Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний універ­си­тет

Інтерв'ю
    Із кожним роком земельне питання стає все гострішим. Часто-густо законодавчі акти ініціюють і реалізують люди дуже далекі від землі і сільського господарства. Тож 2004 року задля захисту прав власників паїв і подолання корупції та... Подробнее
Міжнародна фінансова корпорація (International Finance Corporation, англ. IFC) - міжнародний фінансовий інститут, що входить у структуру Світового банку. Штаб-квартира організації знаходиться у

1
0