Спецможливості
Статті

Еспарцет: знайомий незнайомець (європейці досліджують...)

04.06.2014
1941
Еспарцет:  знайомий незнайомець (європейці досліджують...) фото, ілюстрація

Європейські аграрії досить активно використовують еспарцет на кормові цілі. Крім того, вишукують нові можливості його використання завдяки додатковим біологічним особливостям цієї рослини, про які мало хто знає. Так, нещодавно було завершено чотирирічний Проект «Європейське дослідження еспарцету», в якому брали участь 12 провідних західноєвропейських університетів, серед яких Reading University, The National Institute of Agricultural Botany (NIAB), Cotswold Seeds. Результати проведених досліджень виявилися доволі цікавими.

Європейські аграрії досить активно використовують еспарцет на кормові цілі. Крім того, вишукують нові можливості його використання завдяки додатковим біологічним особливостям цієї рослини, про які мало хто знає. Так, нещодавно було завершено чотирирічний Проект «Європейське дослідження еспарцету», в якому брали участь 12 провідних західноєвропейських університетів, серед яких Reading University, The National Institute of Agricultural Botany (NIAB), Cotswold Seeds. Результати проведених досліджень виявилися доволі цікавими.

«Еспарцет — якийсь сільськогосподарський па­­ра­докс: із погляду кормової культури — ця рослина, здається, найбажаніша серед решти кормових бобових рослин; а з агрономічного погляду вона є небажаною, оскільки не дуже добре росте». Д-р Дж. Шихі, конференція GRI

Д. Крю­ков
Спеціаль­но для жур­на­лу «Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Таніни та про­теїно­ве за­без­пе­чен­ня
Хо­ча вро­жайність ес­пар­це­ту ниж­ча, ніж лю­цер­ни, про­те скон­цен­т­ро­ва­ний у йо­го листі танін (таніни — це гру­па фе­ноль­них спо­лук рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня з ве­ли­кою кількістю груп  ОН) сприятливо впли­ває на пе­ре­травність си­ро­го про­теїну в рубці, тим са­мим за­побігає ви­ник­нен­ню тим­панії у жуй­них тва­рин. Як відо­мо, про­теїни відігра­ють ду­же важ­ли­ву роль у по­вноцінно­му го­ду­ванні мо­лоч­но­го ста­да.
Так, у до­рос­лої тва­ри­ни по­тре­ба забезпечення білком має задовольнити по­треби: на підтрим­ку жит­тя, ут­во­рен­ня мо­ло­ка, приріст жи­вої ма­си; у мо­ло­дих тва­рин — на роз­ви­ток і приріст жи­вої ма­си. У жуй­них тва­рин близь­ко 60–75% білків кор­му ду­же швид­ко роз­щеп­лю­ють­ся в рубці під дією фер­ментів мікро­ор­ганізмів до аміаку. При цьо­му близь­ко 90% йо­го ви­т­ра­чається на син­тез мікроб­но­го про­теїну, а 10% – на ге­па­торенальну цир­ку­ляцію. Ре­ш­та білків (25–40%) роз­щеп­люється в кишківни­ку до аміно­кис­лот і всмок­тується в кров.
От­же, таніни ес­пар­це­ту, спо­лу­ча­ю­чись із білко­ви­ми мо­ле­ку­ла­ми про­теїну, уповільню­ють про­цес йо­го роз­щеп­лен­ня в рубці жуй­них тва­рин, тим са­мим спри­я­ю­чи ефек­тивнішо­му білко­во­му обміну. Цьо­го не відбу­вається з інши­ми бо­бо­ви­ми, що знач­ною мірою по­яс­нює, чо­му за ви­ко­ри­с­тан­ня ес­пар­це­ту в раціоні ВРХ знач­но при­ско­рюється що­ден­ний при­ріст жи­вої ма­си порівня­но з будь-яким іншим кор­мом. На сьо­годні біологічна роль танінів пе­ре­бу­ває в про­цесі вив­чен­ня, але є де­які при­пу­щен­ня що­до їхньої ак­тив­ної дії про­ти па­то­ген­ної мікро­ф­ло­ри в ШКТ тва­рин.
Тим­панії мож­на уник­ну­ти
До­сить ча­с­то тим­панія (скуп­чен­ня газів) спо­с­терігається після поїдан­ня тва­ри­ною бо­бо­вих кор­мо­вих куль­тур, та­ких як лю­цер­на та ко­ню­ши­на. Са­ме ви­ник­нен­ня тим­панії є однією з ос­нов­них при­чин, що сопнукають фер­мерів не ви­ро­щу­ва­ти бо­бові. Ес­пар­цет ніко­ли не спри­чи­нює здут­тя, і це од­на з йо­го пе­ре­ваг. Євро­пейські на­уковці ствер­д­жу­ють, що на­явність у раціоні ко­ро­ви ли­ше 20% ес­пар­це­ту знач­но зни­жує ри­зик ви­ник­нен­ня зміщен­ня си­чу­га.

Про­ект «Здо­ро­ве сіно»
(лю­цер­но­ве та ес­пар­це­то­ве сіно — що кра­ще?)
Уза­галь­ню­ю­чи дані євро­пейсь­ких досліджень, мож­на в порівняль­но­му ас­пекті оціни­ти кор­мові пе­ре­ва­ги лю­цер­ни та ес­пар­це­ту.
   По-пер­ше, у сте­бел рос­лин неод­на­кові бу­­до­ва та по­жив­на цінність. Стеб­ла лю­цер­ни ма­ють грубіший ви­­гляд, ніж ес­пар­це­тові, особ­ли­во це помітно в сіні. По­яс­нюється це тим, що стеб­ло ес­пар­це­ту має більшу по­рож­ни­ну, во­но з тон­ки­ми стінка­ми, от­же, ніжніше та м’як­ше. Пе­ре­травність су­хої ре­чо­ви­ни та енер­ге­тич­на цінність сте­бел ес­пар­це­ту вищі на 4 і 7%, відповідно.
   По-дру­ге, ціла рос­ли­на ес­пар­це­ту містить у своєму складі більше цу­к­ру на 1,5–2%, що ро­бить її при­датнішою для си­ло­су­ван­ня, тоді як си­ло­су­ван­ня лю­цер­ни пов’яза­не з ве­ли­ки­ми труд­но­ща­ми.
   По-третє, здатність ес­пар­це­ту ут­ри­му­ва­ти во­ло­гу ви­ща на 5,4–6,2%, що свідчить про по­су­хостійкість куль­ту­ри.
За­готівля сіна цих куль­тур да­ла мож­ливість вста­но­ви­ти пе­ре­ва­гу ес­пар­це­то­во­го кор­му над лю­цер­но­вим за вмістом про­теїну і бе­за­зо­ти­с­тих ек­с­т­рак­тив­них ре­чо­вин (БЕР), відповідно, на 2,12 і 5,14% за прак­тич­но од­на­ко­во­го вмісту су­хої ре­чо­ви­ни. Та­ка ви­со­ка втра­та про­теїну в лю­цер­но­во­му сіні по­яс­нюється знач­ною втра­тою ли­ст­ко­вої ча­с­ти­ни, яка, як відо­мо, є ос­нов­ним про­теїно­вим носієм. Ес­пар­цет теж втра­чає ли­с­тя, але за до­сяг­нен­ня стан­дарт­ної во­ло­гості ці втра­ти не настільки ви­ра­жені, що дає змо­гу в про­цесі за­готівлі сіна кра­ще збе­рег­ти по­живні ре­чо­ви­ни.
За­вдя­ки ви­со­ко­му вмісту про­теїну та БЕР ес­пар­це­то­ве сіно енер­го­на­си­че­ніше. Зо­к­ре­ма, в йо­го сухій ре­чо­вині кон­цен­т­рація обмінної енергії пе­ре­ви­щу­ва­ла лю­цер­но­ве сіно на 2,3%, а енер­го­про­теїно­ве співвідно­шен­ня (ЕПВ) — на1 4,3%. Таким чином, ес­пар­це­то­ве сіно має більшу по­жив­ну цінність та вищу енер­го­на­си­че­ність цін­ність.
Тва­ри­ни спо­жи­ва­ли сіно цих куль­тур теж неод­на­ко­во, що обу­мов­ле­но різним сту­пе­нем поїдан­ня кор­му. Так, за прак­тич­но рівноцінного раціону лю­цер­но­ве сіно тва­ри­ни поїда­ли на 85–91%, тоді як ес­пар­це­то­ве — на 92–97%. Це, пе­ре­дусім, по­яс­нюється фізич­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми ес­пар­це­то­во­го сіна, яке ніжніше за­вдя­ки по­рож­нистій струк­турі стеб­ла. Своєю чер­гою, лю­цер­но­ве сіно де­що грубіше й ха­рак­те­ри­зується мен­шою кількістю ли­ст­ко­вої ма­си, що змен­ши­ла­ся в про­цесі при­го­ту­ван­ня й транс­пор­ту­ван­ня кор­му.
От­же, ес­пар­це­то­ве сіно якісніше за лю­цер­но­ве. Йо­го охо­че поїда­ють тва­ри­ни, во­но має ви­сокі по­каз­ни­ки пе­ре­трав­ності та ви­ко­ри­с­тан­ня по­жив­них ре­чо­вин і енергії, що дає мож­ливість збіль­ши­ти про­дук­тивність молочно-тварин-
ницької ферми.

Інтерв'ю
Нещодавно в Україні з’явилася ще одна громадська організація, що декларує захист інтересів аграріїв — Всеукраїнське об’єднання власників землі. Ця громадська організація вирізняється на фоні цілої низки подібних тим, що ставить за мету... Подробнее
У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором... Подробнее

1
0