Спецможливості
Інтерв'ю

Секретар аграрного комітету ВР Іван Чайківський: «Земля коштуватиме 1-2 тис. доларів за гектар, та й то не відразу»

11.12.2019
3798
Секретар аграрного комітету ВР Іван Чайківський: «Земля коштуватиме 1-2 тис. доларів за гектар, та й то не відразу» фото, ілюстрація

Зараз іде палке обговорення законопроекту про обіг сільськогосподарських земель. Сьогодні з цього приводу збереться комітет ВР з питань аграрної та земельної політики. Напередодні ми поспілкувалися з секретарем комітету Іваном Чайківським, який прийшов у парламент з посади генерального директора агрокомпанії «Агропродсервіс», яку очолював майже 20 років.

 

 

 

До прийнятого в першому читанні законопроекту запропоновано неймовірну кількість поправок. Чи досягнуто по якихось із них консенсусу?

Поки що не можу сказати чогось конкретного. 11 грудня пройде перше засідання комітету з цього приводу, от на ньому й побачимо.

 

А Ви які правки подавали?

Всього я подав 8 поправок. Насамперед – це унеможливлення продажу іноземцям, ні зараз, ні через деякий час. Інші важливі поправки стосуються поетапного впровадження ринку землі, обмежень обсягів землеволодіння в руках однієї фізособи та однієї юрособи, і захисту ринку від спекулянтів.

 

Яке взагалі Ваше бачення ринку землі?

На полях "Агропродсервісу"Насамперед я виступаю за поетапне відкриття ринку землі. Слід враховувати те, що відкриття ринку землі потребує внесення змін до багатьох законів і формування всього правового поля. Але головне те, що у аграріїв нема відповідної довіри до влади, яка здійснює реформи. Бо в останні роки аграріїв не раз «нагинали»: зі спецрежимом ПДВ, коли його забрали, але так і не запропонували рівноцінної заміни, з «соєвими правками», з ліцензіями на пальне. Щодо останнього, то багато аграріїв зробило велику частину роботи, і прийшли до висновку, що ракету в космос запустити легше, ніж ліцензувати склад пального, та й по затратах так само.

Я вважаю, що спочатку треба дозволити купувати землю фізособам, які безпосередньо працюють в аграрному секторі, на тій землі. Цей перший етап має тривати 3 або хоча б 2 роки. За цей час проявляться всі помилки, зроблені при запровадженні обігу сільськогосподарських земель.

І лише після цього можна запускати на ринок землі юросіб, але лише тих, які мають тільки українських кінцевих бенефіціарів. Тому що українська земля – це наша територія, це база нашої державності. Це більше, ніж засіб виробництва, адже землю не можна виготовити ще.

 

Якою, на Вашу думку, повинна бути максимальна кількість землі у володінні однієї особи?

Для фізосіб – 700 га. Згодом, коли ринок відкриється і для юросіб, можна встановити для них максимум у 20 тис. га. Але це не для однієї юрособи, а для всіх пов’язаних осіб.

 

А як Ви пропонуєте захистити ринок землі від спекулянтів?

Забороною перепродажу землі протягом перших 7 років після придбання. Подібні пропозиції є і в інших, наприклад, встановити строк у 5 років. Але щодо тривалості, я вважаю, можна все обговорити і прийти до спільного рішення.

 

Зараз часто пропонують перейняти досвід деяких країн Західної Європи, де потрібен спеціальний дозвіл на придбання землі або на те, щоб займатися сільським господарством. Як Ви до цього ставитесь?

Ми вже пішли по дещо іншому шляху захисту сільгоспвиробників: за однакової ціни пріоритетне право придбання землі матиме нинішній її орендар.

 

Обов’язковим елементом усіх успішних аграрних реформ було створення дієвого механізму кредитування селян. Наприклад, за часів столипінської реформи це був Селянський земельний банк. Як, на Вашу думку, повинно виглядати подібне кредитування?

"Агропродсервіс" впроваджує найновішу технікуМодель такого кредитування вже запропонована. Зараз держава пропонує 4 млрд грн підтримки на здешевлення відсоткової ставки по кредиту. Уточню: це не на придбання землі, а тільки на компенсацію відсоткової ставки. З огляду на те, що кредити зараз видаються у середньому під 20% річних, компенсуватиметься 15-17% вартості кредиту – так, щоб ефективна ставка по кредиту для фермера не перевищувала 5%.

Ця підтримка буде спрямована малим фермерам у розмірі до 5 млн грн в одні руки. Багато хто каже: що я куплю на 5 млн грн? Однак це тільки відсоткова ставка, ніхто не компенсуватиме тіло кредиту. Відповідно, за рахунок 5 млн грн підтримки можна буде залучити приблизно 30 млн грн кредиту.

 

Які ще питання слід врегулювати під час відкриття ринку землі?

Багато. Це і система Держгеокадастру, і правове регулювання земель водного фонду, лісів, лісосмуг, і ситуація зі зрошувальними каналами на Півдні. Коротше кажучи, непочатий край роботи.

 

У нинішньому парламенті більшість новачків, серед яких і вчорашні весільні фотографи, тамади, і хлопчики й дівчатка, які працювали в якихось фондах, що тільки те й робили, що розповідали іншим, що їм треба робити. Наскільки компетентні ці люди в аграрних питаннях?

За депутатський корпус у цілому судити не берусь, бо я лише кілька місяців у парламенті. Однак про тих молодих людей, що працюють зі мною в комітеті, хочу сказати, що всі вони стараються вчитися. Вони пробують розібратися в ситуації, стараються орієнтуватися на старших колег, які мають досвід. Тобто, це не просто кнопкодави.

 

Як ви оцінюєте професійність виконавчої влади? Наскільки виправданою була ліквідація профільного міністерства?

Відпрацювавши 20 років гендиректором агрофірми, я не бачив міністра аграрної політики ні тоді, коли у нас забирали ПДВ, ні коли аграрії збирали мітинги проти «соєвих правок». Якщо аграрії не бачили міністра, вони за ним плакати не будуть.

 

Як Ви думаєте, чим викликаний такий поспіх при відкритті ринку землі?

Одна з головних причин – «сірий» ринок землі. І в «Агропродсервісі», де я відпрацював генеральним директором майже 20 років, є договори оренди на 49 років, є емфітевзис, що, як зрозуміло всім аграріям, є завуальованою формою продажу землі. Люди самі до нас ішли з подібними пропозиціями – або коли опинялись у безвиході, або коли виїжджали за кордон назовсім.

Друга важлива причина – те, що власність на землю дасть серйозний поштовх розвитку економіки. Не зразу – на це потрібно 2-3 роки. Річ у тім, що коли ти власник не тільки трактора і договору оренди, а власник землі, то тобі пропонують кредити на довший строк, охочіше кредитують навіть тваринництво і переробку у твоїй фірмі. Земля – це фундамент для аграрної економіки в цілому. Тому результат буде, але не зразу – через 2-3 роки.

 

Тобто, Ви впевнені, що банки справді охочіше видаватимуть кредити під заставу землі?

Будь-який банк охочіше кредитуватиме під ліквідне майно, під ефективнішу заставу. Банки легше видаватимуть кредити під землю, ніж під майно.

 

Як Ви думаєте, скільки коштуватиме земля, наприклад, на Тернопільщині після відкриття ринку?

Від 1000 до 2000 доларів за гектар.

 

Це зразу після відкриття ринку?

Навіть не зразу – трохи згодом.

 

Чому так мало?

Я не вважаю, що це мало. Нещодавно колишній міністр сільського господарства Литви казав, у них зараз земля коштує 3000 євро/га.

 

На одній з ферм "Агропродсервіс"Але там чорноземів небагато, землі здебільшого піщані.

Це не головне. Головне – загальна економіка господарювання. На це впливає членство Литви в ЄС, те, що їхня економіка набагато стабільніша за нашу.

 

Як змінить земельна реформа село?

На першому етапі відчутно не змінить. Де село розвивається зараз – воно і буде розвиватися. Де занепадає, люди повально виїздять – там і буде занепадати.

 

Зараз представники галузевих асоціацій скаржаться, що господарства вирізають стадо, аби отримати гроші для викупу землі. Чи «Агропродсервіс» не вирізає худобу?

Навпаки, десь місяць тому завели 500 нетелів із Чехії.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0