Спецможливості
Технології

Можливі загрози озимим зерновим в осінній період

22.08.2019
706
Можливі загрози озимим зерновим в осінній період фото, ілюстрація

Щороку восени на площах сходів озимої пшениці живляться: хлібна жужелиця (або турун), злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична тощо), злакові попелиці, цикадки, багатоїдні шкідники.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хлібна жужелиця відчутно шкодить у Степу (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.), а останніми роками й у Лісостепу, що зумовили теплі зими з незначним промерзанням ґрунту. І хоча за останні три — п’ять років посушлива погода липня — вересня стримувала активний вихід жуків жужелиці з діапаузи, знижувала плодючість самок і призводила до загибелі частини яєць у ґрунті та личинок молодших віків, погодні умови поточного року (достатнє зволоження ґрунту та невисокі температури повітря в липні) дещо сприяють розвитку шкідника.

хлібна жужелицяУ липні імаго хлібної жужелиці увійшли в літню діапаузу. З другої половини серпня відбуватиметься вихід жуків на поверхню ґрунту. Вони зосереджуватимуться поблизу скирт, у купках рослинних решток, полови з зерном, на сходах падалиці. За сприятливих погодних умов наприкінці серпня — на початку вересня почнуть відроджуватись личинки. З появою сходів озимих зернових жужелиця мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця, з яких згодом відроджуватимуться личинки.

Жужелиця сильніше пошкоджує посіви, розташовані поблизу місць втрат зерна під час збирання врожаю, на знижених рельєфах. За посушливої осені личинки живляться протягом 15–25 днів, а за достатньої кількості опадів — до 100 днів. Шкодять личинки до настання заморозків. А за позитивних денних і нічних температур повітря (від 0° до 5°С), у так звані лютневі вікна, може відбуватися переміщення личинок на поверхню ґрунту та відновлення їхнього живлення.

Для захисту зернових культур від хлібної жужелиці потрібна комплексна система, складовими якої є: правильний добір попередників; уникнення повторних посівів зернових (кількість площ озимої пшениці по колосових попередниках у сівозміні не має перевищувати 15–20% загальної площі зернових); висів високоякісного насіннєвого матеріалу; збалансоване застосування мінеральних добрив; лущення стерні відразу після збирання врожаю, що сприятиме знищенню падалиці. Зменшує накопичення фітофага передпосівна токсикація насіння інсектицидами: Селест Топ, Круїзер, Нупрід Макс, Гаучо та іншими.

У період сходи — третій листок обробку озимої пшениці проводять за чисельності личинок 1–2 екз./м2; на початку кущіння — 2–3 екз./м2 за умов денних температур не нижче як 12°С, а нічних — не нижче як 5°С. За дифузного заселення шкідником невеликих площ (40–60 га) проводять суцільне обприскування. За осередкового характеру заселення посівів обробляють крайову смугу по периметру поля або вибірково — в місцях підвищеної чисельності із охопленням площі обсягом 4–6 м навколо самого осередку. Ефективні препарати — Нурел Д, Фостран, Шаман, Альфагард, Пірінекс Супер та ін.

Пошкодження пшениці личинкою шведської мухи восениВідчутну шкоду сходам озимої пшениці восени можуть спричиняти злакові мухи. Личинки пшеничної пошкоджують не одне, а декілька стебел рослини, личинки гессенської — живляться соком, у результаті чого рослина відстає в рості, утворює більшу кількість стебел, шведські мухи призводять до руйнування конуса наростання стебла, що спричиняє відмирання останнього, личинки чорної пшеничної — підгризають основу центрального листка, від чого пригнічується і відмирає центральне стебло. Найбільшої шкоди личинки злакових мух завдають посівам ранніх строків сівби, посіви оптимальних і відносно пізніх висівних строків пошкоджуються меншою мірою.

Останніми роками погодні умови в період наприкінці літа — на початку осені зумовлювали пізніші строки сівби й, відповідно, появи сходів озимих, що призводило до часової розбіжності між появою сходів і масовим виходом мух та відкладанням яєць і, в свою чергу, зменшувало шкоду від фітофагів. Та все ж можливість утворення осередків підвищеної чисельності злакових мух залишається.

Тому для захисту сходів озимої пшениці від злакових мух проводять комплекс організаційно-господарських й агротехнічних заходів, який включає: швидке обмолочування зерна й скиртування соломи, що сприяє знищенню пупаріїв гессенської мухи; лущення стерні водночас зі збиранням зерна, що допомагає знизити чисельність гессенської, шведської й пшеничної мух. Лущення стерні прискорює появу сходів падалиці й бур’янів — резерваторів гессенської й шведської мух, а проведення глибокої оранки через 7–14 днів знищує ці вогнища. Важливим чинником є й науково обґрунтоване маневрування строками сівби з урахуванням режиму зволоження ґрунту для одержання дружних сходів, формування оптимальної густоти посіву, а також обробка насіння інсектицидами у передвисівний період.

гусениця озимої совкиУ посівах озимих ранніх строків сівби за теплої погоди на початку заселення полів злаковими мухами, цикадками, попелицями обробки проводять у крайових смугах, за масового заселення — суцільно. Для цього застосовують препарати: Альфагард, Енжіо, Карате Зеон, Сумі-альфа, Фастак та інші.

Серед багатоїних шкідників озимим колосовим шкодять: дротяники (переважно личинки), зокрема смугастий і темний, личинки травневого, червневого хрущів, хлібних жуків, які живляться підземними частинами рослин. Для захисту посівів від ґрунтоживучих шкідників слід дотримуватись сівозмін. Після збирання зернових культур — проводити лущення стерні, культивацію, дискування, після багаторічних трав — глибоку полицеву зяблеву оранку для знищення шкідників, що перебувають у ґрунті, та контролю бур’янів. Також слід висівати насіння, оброблене системними інсектицидами із фумігаційними властивостями, які створюють захисний бар’єр навколо насіння, а потім і проростка.

У всіх зонах шкодять і гусениці озимої совки. Відчутної шкоди вони можуть завдати в Лісостепу, подекуди в Степу та на Поліссі, де можуть утворити осередки підвищеної чисельності й шкідливості. Протягом останніх років у більшості областей України посухи послаблювали процес живлення гусениць, які перезимували, та в подальшому негативно впливали й на життєздатність лялечок. Перепади температури суттєво впливали й на тривалість періоду льоту метеликів шкідника, що розтягувався на 1,5– 2,0 місяця. Розвиток гусениць молодших та середніх віків І-го покоління перебігав за несприятливих умов гідротермічного режиму, що й послаблювало життєздатність популяцій озимої совки. Так, чисельність шкідників упродовж 2012–2017 років дещо зменшилась, порівняно з попередніми роками, але подекуди залишалися осередки з підвищеним їхнім скупченням.

Обмежують чисельність озимої совки глибокою зяблевою оранкою; ретельним передвисівним ґрунтообробітком; скошуванням квітучих бур’янів на межах і узбіччях доріг, що погіршує умови живлення метеликів. Важливим профілактичним заходом є обробіток парового поля, за якого знищуються бур’яни, на котрих живляться гусениці. Одна з культивацій парового поля має збігатися в часі із закінченням масової яйцекладки й початком відродження гусениць. Ефективною є передвисівна обробка насіння.

пошкодження рослин пшениці полівкамиВідчутно шкодитимуть посівам і мишоподібні гризуни. Серед них переважають полівки (звичайна, у Південному Степу — гуртова) та миші (лісова і хатня, польова — здебільшого на Поліссі та в Лісостепу, курганчикова — в Степу та Південному й Центральному Лісостепу). Звичайні місця резервацій мишоподібних — це багаторічні трави, лісосмуги, скирти. Полівки живляться переважно зеленим рослинним кормом, якщо харчуються лише зерном — швидко гинуть. Миші основну енергію отримують завдяки поїданню насіння.

Природа зумовлює сезонність у розмноженні цих шкідників. Але ж полівки та миші, на відміну від інших гризунів, узимку не впадають у сплячку, а ведуть активний спосіб життя. Миші живляться накопиченим із осені кормом, а полівки шукають їжу в утворених канавках, харчуються сходами трав. За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг полівки розмножуються в полях і взимку, під снігом. Останніми роками середня чисельність гризунів не перевищувала порогу шкідливості, за винятком осередків на площах озимої пшениці в центральних і західних областях Лісостепу, подекуди в областях Полісся та Степу (Миколаївська, Херсонська області), де відзначали підвищену щільність шкідників.

Восени за теплої й помірно вологої погоди та достатньої кормової бази відбуватиметься активне розмноження й розселення мишоподібних гризунів. Із настанням холодного періоду вони переходитимуть у теплі місця: людські будівлі, овочесховища та скирти соломи й сіна, де протягом осінньо-зимового періоду можуть інтенсивно розмножуватись. Але значна їхня частина залишається й на полі, продовжуючи харчуватись узимку під снігом сходами озимих зернових. У Центральному та Східному Лісостепу найбільшу загрозу мишоподібні гризуни становитимуть подекуди в господарствах Київської, Черкаської, Сумської, Хмельницької, Чернівецької, Тернопільської областей; у Степу — в Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Луганській областях, де виявляли осередки підвищеної їхньої чисельності, а на Поліссі — повсюдно.

кореневі гниліДля успішного захисту озимих культур потрібно систематично обстежувати поля, визначати видовий склад мишоподібних гризунів для проведення ефективних та вчасних заходів боротьби проти цих шкідників. Ділянки «стриженої » рослинності в полі; наявність нір, діаметр яких не перевищує 5 см; затягнуті в нори зелені стебла; екскременти розміром із рисове зерно — ці характерні ознаки вказують на те, що в угрупованні гризунів переважають сірі полівки. А на присутність водяної полівки вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см, екскременти завбільшки 8–10 мм. Для мишей характерні житлові нори невеликого діаметра, на місця скупчення гризунів указують залишки зерна й насіння, а от зелених, соковитих рослин, затягнутих у нори, там не буде.

Найважливішими профілактичними заходами проти мишоподібних гризунів є агротехнічні: дотримання сівозміни, контроль над бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), вчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка. Перед сівбою озимини варто знищувати гризунів на культурі-попереднику та на прилеглих угіддях і не допускати заселення посівів полівками з осені.

Родентициди застосовують із урахуванням видового складу гризунів і пори року. Так, найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці; для полівок узимку — лише зерно. Однак в окремих випадках (особливо взимку на озимій пшениці з густим і високим травостоєм) ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок може бути дуже низькою. Це зумовлено тим, що молоді полівки, які народилися взимку, зерном не харчуються, тому й уникають зернової принади. У такому разі застосовують аміачну воду. Проти польової миші зернові отруєні принади неефективні через те, що шкідник, поїдаючи зерно (зокрема пшеницю), завжди вилущує його: він відкидає оболонку, що містить у собі найбільше отрути. Тому в такій зерновій принаді 10–15% зерна слід замінити на протруєні свіжу подрібнену моркву або буряк. Ефективним проти цього гризуна є й застосування аміачної води. Зернові та інші отруйні принади: Бактороденцид — 3 г/нору, Шторм, 0,005% воскові брикети — 0,7–1,5 кг/га, Рат Кіллер Супер, ГП — 5–10 кг/га, аміачна вода — 150–200 г/нору та інші, дозволені до використання родентициди.

борошниста росаНайпоширенішими хворобами колосових в осінньо-зимовий період є: борошниста роса, розвиток якої відбувається за температури від 0°С і відносної вологості повітря 50–100%; септоріоз, який може поширюватись за температури 9°С; бура листкова іржа, яка більше уражує посіви озимої пшениці в південних регіонах; гельмінтоспоріозні плямистості ячменю (темно- бура, сітчаста, смугаста, облямівкова), збудники яких розвиваються за температури від 6°С; кореневі гнилі.

Проти хвороб насіння обов’язково обробляють сучасними високоефективними протруйниками. Препарати добирають залежно від комплексу хвороб, видовий склад яких уточнюють шляхом проведення фітоекспертизи насіння, та з урахуванням спектра фунгітоксичної дії препаратів (рівня захисної спроможності щодо комплексу хвороб). Протруювати насіння можна завчасно, за два- три тижні до висіву й напередодні сівби. Завчасне протруювання ефективне для захисту від сажкових хвороб. Системні препарати краще використовувати безпосередньо перед сівбою. Передпосівне протруювання насіння проводять зі зволоженням або водними суспензіями (10 л/т) згідно з прийнятими нормами. Застосовують Вінцит Форте, Вітавакс 200 ФФ, Дерозал, Кінто Дуо, Колфуго Супер, Ламардор Про, Максим Стар, Оріус 5, Селест Топ, Сертікор, Фундазол та багато інших дозволених до використання препаратів.

септоріозІстотним обмеженням розвитку кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, септоріозу, вірусних і мікоплазмових хвороб є такі агротехнічні заходи: добір кращих попередників з урахуванням фітосанітарного стану кожного поля й структури посівних площ у сівозміні; максимальне скорочення частки колосових попередників; упровадження волого- й енергоощадних технологій обробітку ґрунту та оптимальної системи удобрення згідно із зональними рекомендаціями. Із реєстрових сортів зернових культур у господарствах слід використовувати тільки ті, які за результатами науково-технічної експертизи та імунологічної оцінки щодо основних хвороб належать до високостійких, стійких і середньостійких.

 

С. Ретьман, Т. Неверовська, А. Федоренко, Інститут захисту рослин НААН

Журнал «Пропозиція», №9, 2018 р.

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее

1
0