Спецможливості
Досвід господарств

Помилки агрохолдингів і аграрні міфи

23.08.2019
1999
Помилки агрохолдингів і аграрні міфи фото, ілюстрація

Сайт «Пропозиція» поспілкувався з агрономом-консультантом, кандидатом сільськогосподарських наук Григорієм Опанасенком про помилки агрохолдингів і міфи, поширені серед вітчизняних аграріїв.

 

 

 

 

 

 

- Розкажіть для початку трохи про себе.

 - Агрономом я почав працювати в 1982 р. 7 років працював головним агрономом у нетельному господарстві (6000 голів нетелів, 500 голів дійного стада), де було багато кормових – кукурудза, багаторічні трави. Працюючи головним агрономом, заочно навчався в аспірантурі Інституту цукрових буряків. Захистившись, перейшов на роботу в цей інститут. Там пропрацював 25 років. Паралельно в 2000 році почав консультувати перший в Україні агрохолдинг — «Українську продовольчу компанію». Там власники набрали на роботу своїх знайомих і друзів, які не мали жодного уявлення про агрономію, і я цілу зиму навчав їх основам агрохімії, генетики, ґрунтознавства, технології. З тих пір я кожен рік консультував якусь велику агрокомпанію, а то й дві. Також працював за сумісництвом у різних консалтингових компаніях.

Згодом відкрив власну фірму, яка займалася консалтингом, постачанням насіння, тощо. Займався й виробництвом: одне господарство в рамках погашення боргу виділило мені землю, і я там вирощував різні культури. Також працював за сумісництвом в агрокомпанії у попереднього президента. Потім працював головним агрономом в австрійській насіннєвій компанії Probstdorfer Saatzucht. Певний час очолював рослинницький напрямок в «Бучачагрохлібпром». Зараз маю фірму «Вруно», яка займається агрономічним консалтингом.

 

Типові помилки агрохолдингів

 - Цікаво, яких помилок найчастіше припускалися вітчизняні агрохолдинги?

 - Та багатьох. Наприклад, ігнорування важливості внесення калію, зокрема, на буряках, кукурудзі, соняшнику. Провівши аналіз грунту, вони тільки бачили в результатах, що вміст калію високий і підвищений, так і вирішували зекономити на калійних добривах. Адже агрохолдинги повсякчас націлені на економію коштів. Але ж зазвичай калій у грунті знаходиться в недоступній для рослин формі, тому його все одно потрібно вносити. Розширений аналіз дає змогу визначити, скільки калію знаходиться в доступній формі, а скільки в недоступній. Так само з фосфором: вносять в першу чергу азот, а фосфору й калію дають недостатньо.

 - Що ще можете назвати з типових помилок?

 - Я в кількох агрокомпаніях бачив, що вони не звертають уваги на рН грунту. Хоча працюють на грунтах з рН 5–5,2 — за такого показника кислотності засвоєння елементів живлення різко падає.

 - До речі, зараз на ринку почали пропонувати препарати для розкислення, альтернативні вапну чи дефекату. Якої Ви про них думки?

 - Розкислювати треба увесь профіль грунту. Тобто, під злакові такі препарати ще можуть бути варіантом, але пройде рік, треба буде сіяти культуру-наступник — і знову треба буде розкислювати грунт. А ефект від вапнування, нагадаю, спостерігається кілька років.

 - Повернемось до типових помилок латифундистів.

 - Ще одна велика помилка, коли не звертали уваги на коренепаросткові бур’яни. Коли з осотом якось борються, то засилля берізки я спостерігав практично в кожному господарстві. А у неї загальна довжина кореневої системи — 400–500 метрів, тож вона споживає вдвічі більше вологи, ніж культура.

До того ж боротися з берізкою треба з осені. Я якось провів в одному агрохолдингу дослід: внести суміш гербіцидів з осені під цукровий буряк. Там, де її внесли, берізки зовсім не було, на іншому полі берізку нічим не могли побороти, навіть підвищеними нормами гербіцидів, навіть Лєнацилом — він пригнічував берізку, але й культуру теж.

 - А що ще?

 - Ну, у кожного господарства по-своєму. Наприклад, прозівали оптимальну фазу внесення сульфонілсечовин на злакові. Так, якщо культура має 2 міжвузля — Приму вже не можна вносити. Але її вносили і в цю фазу, й навіть пізніше — і потім недобирали врожаю. Або на кукурудзу вносили сульфонілсечовини в фазу 7-8-го листка — і отримували недобір урожаю. Річ у тім, що деякі виробники препаратів пишуть, що на кукурудзі їх можна застосовувати до 7-го листка, але з практики можу сказати, що зазвичай сульфонілсечовини треба внести до 5-го листка кукурудзи.

Часто не враховується внесення гербіциду під попередник. У кількох господарствах спостерігав: внесли під кукурудзу Елюміс, і по ній посіяли горох або сою. В результаті культуру-наступник покрутило, і на ній отримали великий недобір урожаю.

 

Питання нескінченних дискусій

 - В українському АПК є низка питань, довкола яких точаться тривалі дискусії. Цікаво було б почути Вашу думку з цих питань. Отже, як Ви вважаєте, в яких умовах варто переходити на «ноу-тілл», а в яких — ні?

 - Все залежить від конкретних умов і культур. Я вважаю, що ноу-тілл — це технологія в першу чергу для злакових — для культур, які мають мичкувату кореневу систему. Рослини, які мають стрижневу кореневу систему, потребують або оранки, або глибокого розпушування. Тому я вважаю помилкою, коли по мілкому обробітку сіють сою, яка має стрижневу кореневу систему. Викопайте рослину — і часто побачите, що корінь скрутився і слабо працює на врожай. З моєї практики кращий урожай сої отримується там, де було проведено глибоке розпушування.

Нещодавно я повернувся з Дніпровської області, де оглядав поля соняшника. Грунти там тверді, лужні, запливаючі. Там був мілкий обробіток і соняшник сформував коротке коріння, в результаті коренева система вийшла не стрижневою, а мичкуватою. Тому там урожаю доброго не отримаєш. Верхній шар грунту, де знаходилась коренева система, пересох — і рослина не здатна засвоїти достатньо поживних елементів і вологи. Тож під соняшник постійно треба орати або поєднувати безвідвальний обробіток з глибоким розпушуванням. На важких грунтах глибоке розпушування обов’язкове — не тільки на Півдні, а й на сірих лісових грунтах Вінничини, наприклад.

Коли грунт твердий, доброго врожаю не отримаєш і на кукурудзі. Кукурудза має перехідний тип кореневої системи — від мичкуватої до стрижневої: у грунті закладається 5–7, а то й 9 кореневих вузлів (чим вище ФАО, тим більше). Тож культура потребує достатньої аерації. Постає й питання внесення в кореневу зону фосфорно-калійних добрив. Коли азот рухомий, то фосфор і калій практично нерухомі. Тому їх треба покласти в ту зону, де вони потрібні рослині.

 - Тобто, Ви вважаєте, що треба впроваджувати різноглибинне внесення добрив?

 - Для кукурудзи різноглибинне внесення було б найкраще. Я його рекомендував би і для соняшника. Зона кореневих волосків у нього знаходиться на глибині 15–17 см — туди треба і добрива вносити. Так само я радив би пошарове внесення добрив для сої, для цукрових буряків. А культурам з мичкуватою кореневою системою — злаковим, наприклад, — треба дати поживу зверху.

 - Доводилося стикатися з думкою, що по мерзлоталому грунту проводити підживлення не варто, мовляв, за кордоном ніхто так не робить. Що Ви скажете з цього приводу?

 - Це нісенітниці. По мерзлоталому грунту треба вносити, хоч трохи. Бо взимку в період глобального потепління в Україні часто спостерігається нестійка погода: спочатку замерзло, потім розтає, йдуть дощі – і азот вимивається з верхнього шару грунту. Тому як тільки пшениця відновлює вегетацію, їй треба дати хоча б мінімальну кількість азоту.  

Але – мінімальну. Бо дехто вносить у цю фазу 450 кг/га селітри! Та рослина використає максимум 30 кг/га д. р. азоту, а решта піде в грунт і в річку! В цілому, все залежить від часу відновлення вегетації й стану рослин. Коли пшениця виснажена, наприклад, відновленням вегетації в «зимові вікна», то внесення азоту по мерзлоталому грунту просто необхідне.

Пам’ятаю, коли я працював головним агрономом, 4 т/га пшениці вважалося добре. А потім приїхали англійці і навчили нас індустріальній технології вирощування пшениці. Зокрема, внесенню добрив під пшеницю по фазах розвитку. І через рік, внісши азотні добрива не всі по мерзлоталому грунту, а тричі (по мерзлоталому і двічі потім), я мав урожайність 8 т/га. Наявні у нас комбайни «Нива СК-4» могли працювати з мінімумом втрат тільки на першій пониженій швидкості.

А от під ріпак азотні добрива можна вносити за раз. Коли він навесні відновлює вегетацію, то має кореневу систему до глибини 1 м. Під ріпак по мерзлоталому грунту можна дати й 100 кг/га азоту. Йому це не страшно, бо цей азот проникає на всю глибину кореневої системи. Коренева система ріпаку використовує цей азот пошарово.

 - Наскільки прогресивним є впровадження КАС?

 - Це хороше добриво, але якщо без фанатизму. На озиму пшеницю під час відновлення вегетації для внесення по мерзлоталому грунту воно не підходить. Пшениці треба в цей час «швидкий» азот, а його може забезпечити лише аміачна селітра. А в наступні підживлення можна давати КАС.

Часто не звертають уваги і на те, що в КАСі є азот в амідній формі, яка припалює листя. Треба регулювати норму внесення, розчинність добрива в воді залежно від фази культури. Так, під час виходу в трубку можна вносити не більше 40-50 кг/га КАС, розчинивши в 250 л води, і вносити крупною краплею, щоб вона стікала і не припалювала листя.

 - Безводний аміак теж прогресивний?

 - Я під усю кукурудзу вносив безводний аміак ще головним агрономом у колгоспі. І збирав 6-7 т/га сортової кукурудзи на зерно і до 50 т/га на силос. Але у нас було достатньо гною. Сої стільки азоту не потрібно, соняшнику теж. Соняшник більше потребує фосфору й калію, в першу чергу калію. 

А як Ви відноситесь до внесення добрив по листу?

 - Я великий скептик щодо підживлення по листу. Як людина не може живитись через шкіру, так само рослина не може живитися через стебло чи листок – там немає пристосованих до цього органів. Через продихи? Але всі вони під листком, інакше туди потрапляли б сонячне проміння і волога і рослина гнила б. Під листок рідке добриво, що вноситься через обприскувач, не потрапить. До того ж молекули добрив набагато більші за розміром, ніж продихи.

 - Як же тоді вносити мікроелементи?

 - Є грунтові добрива з додаванням магнію, сірки, тощо. Можна замовити діамофоску з додаванням сірки, бору, тощо. Але зазвичай дефіциту мікроелементів немає. Аналіз може показувати їх дефіцит, бо його можуть проводити фірми, зацікавлені в збуті добрив. Тому аналізи грунту на мікроелементи треба проводити в незалежній лабораторії.

 

Культури і міфи навколо них

 - Ви працювали в фірмі, яка пропонує інтенсивні сорти пшениці іноземної селекції. Де в Україні їх можна сіяти, а де - ні?

 - Був період, коли на Півдні і Сході кинулися вирощувати іноземні сорти пшениці. Але для Півдня вони виявилися неефективними. Бо там критичні умови вегетації. Натомість Богдана, Подолянка добре себе зарекомендували. Для інтенсивних сортів потрібна достатня кількість вологи – коли дощі регулярні, може бути достатньо і 350 мм, а якщо нерегулярні, то треба більше. В усякому разі, не повинно бути посухи.

Зокрема, повітряної. Так, цього року зернові постраждали від повітряної посухи: волога в грунті була, але температура досягала 34-35°С, тож рослина випаровувала більше вологи, ніж могла взяти з грунту. Через це недобрали близько 2 т/га врожайності. До речі, вносячи міндобрива, можна частково нівелювати наслідки повітряної посухи. Добрива роблять рослину стійкішою до неї.

 - І які ж це добрива?

 - Я вже говорив про недостатню увагу до калійних добрив. Калій у грунті має вологоутримуючу здатність і сприяє посухостійкості культури. Під пшеницю зазвичай буває достатньо 70 кг д. р. калію на гектар, фосфору – 60. На Волині на дерново-підзолистих грунтах, де хотіли вирощувати австрійські сорти пшениці, я порадив 120 кг д. р. калію на гектар, 70 фосфору і 180 кг азоту. В результаті при тому, що пшениця вийшла з зими в фазі 3 листків, бункер показав до 9,7 т/га.

 - А якого захисту потребують інтенсивні сорти пшениці?

 - За інтенсивної технології пшеницю треба захищати мінімум 3 рази. Зокрема, дуже важливі інсектициди, бо шкідники – трипси, клопи - часто є переносниками хвороб. Тому щоразу, коли вношу фунгіцид, я додаю інсектицид, навіть якщо комах нема – для профілактики, хоча б дешевий генеричний.

 - Як часто можна сіяти соняшник на одному полі?

 - Не частіше разу на 5 років. В Дніпровській області сіють через рік (у них сівозміна пшениця-соняшник) – в результаті мають купу різних хвороб, шкідників. Розрізаєш стебло на висоті 50-60 см – а там сидить соняшниковий вусач, який перегриз провідні пучки – і врожаю вже не буде, бо нема надходження поживи й вологи. А соняшниковий вусач розмножується, тільки коли соняшник надто часто сіють на тому самому на полі. І дістати його не так просто.

 - А хіба не всі проблеми можна вирішити за рахунок пестицидів?

 - Це виходить дорого, та й пестицидне навантаження на грунт велике. Доходить до того, що всі ці обробки не окуповуються прибавкою врожаю. Крім того, коли соняшник сіяти через рік, відбувається втома грунту. Він забирає з грунту багато калію, багато вологи.

Має значення і селекція соняшнику. Гібриди деяких фірм більш-менш толерантні до порушення сівозмін, а деякі – написано, що стійкі і проти іржі, і фомозу, і фомопсису на рівні 7-9 балів, а увесь цей букет я спостерігаю на рослинах.

 - А кукурудзу як довго можна сіяти монокультурою?

 - Я вважаю, що на родючих грунтах можна 5 років поспіль, на бідних – 3. Але при цьому потрібно звертати увагу на шкідників. Зараз з’явився стебловий метелик, а особливо – західний кукурудзяний жук.

 - Після того, як 5 років поспіль вирощували кукурудзу – на скільки тоді перерву робити?

 - На 2-3 роки. Пройти всю 3-4-пільну сівозміну, яку практикують господарства. А потім можна знову вирощувати кукурудзу.

 - Чи можна виростити ріпак у Степу, на Сході?

 - Так, ця культура там прекрасно почувається. В Дніпровській області господарство отримало на великих площах 3,3 т/га. Але посіяли вони ріпак у кінці липня, коли була волога. І в жовтні мали розвинуту кореневу систему. Але вчасно, у відповідну фазу за кількістю листків, попрацювали росторегуляторами - і коренева шийка пішла в зиму такою, як треба.

 - Наскільки реально в умовах України отримати за рік 2 врожаї польових культур?

 - Тут усе впирається в вологу. Кілька разів я отримував пожнивну гречку, але врожай був дуже невисокий. Раз отримав поукісний урожай – після озимого жита на зелений корм в кінці травня сіяв цукровий буряк і отримав 30 т/га. Але тоді пройшли дощі. Треба враховувати і те, що грунт повинен відпочивати. А взагалі краще витримати технологію для основної культури – і заробиш достатньо.

 - А сидерати які б Ви порадили?

 - Гречка – непоганий сидерат, очищає грунт і від бур’янів, і від шкідників з хворобами, але насіння її дороге. Фацелія теж – хороший сидерат, але насіння дороге. Тому найкращий сидерат – суріпиця або редька олійна. На Півночі можливе озиме жито перед картоплею. Але ефективність засвоєння пожнивних решток сидерату теж залежить від вологи. А також від якості оранки і прикочування.

 - Як вивести культуру зі стресу після граду?

 - Це залежить від культури. Соняшник важко вивести. А от у сої в пазухах листя є сплячі бруньки, тому вона може відновити вегетацію. Її треба тільки частково простимулювати азотом (30 кг/га д. р.). Я мав випадок, коли град побив сою 2 липня. Але в результаті отримали 26 ц/га.

 - Як вберегти схили від ерозії?

 - В першу чергу не сіяти просапні культури на схилах. На схилах потрібна не основна сівозміна, а ґрунтозахисна. Тобто, сіяти тільки культури з мичкуватою кореневою системою. Бо соняшник, кукурудза не мають коренів, які б тримали цей грунт. А от пшеницю чи сою на схилах можна вирощувати. Але бажано багаторічні трави у сівозміні зі злаковими. Або зерно-бобова сівозміна (злакові з горохом або соєю).

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0