Усе, що потрібно знати аграрію про КАС
КАС (карбамідо-аміачна суміш) належить до добрив, які оптимально придатні для ведення точного землеробства й технологій ґрунтообробітку в умовах нинішніх кліматичних змін. Звісно, цей вид добрив не є новинкою для аграрія. Проте нагадаємо його нюанси застосування.
До того ж потрібно відрізняти виробництво КАС і приготування бакової суміші. Повноцінне виробництво цього виду добрива вимагає дотримання всіх технологічних регламентів і норм. Це не просто приготування бакової суміші, а, підкреслюємо, повноцінний виробничий цикл. Щоб дізнатися всі нюанси й особливості його виробництва, ми вирушили на завод компанії Grossdorf. Виробничі потужності підприємства — близько 350 тис. т рідких добрив на рік (15–16% українського ринку КАС).
КАС має як миттєву, так і тривалу дію
Переваг використання саме рідких мінеральних добрив багато: «пожива » для рослин рівномірно розподіляється на поверхні; добриво справляє як миттєвий, так і пролонгований ефект. Також його можна поєднувати з різними видами пестицидів і мікроелементів. До того ж рідкі мінеральні добрива відносно недорогі. Також важливо, щоб у складі добрив не було аміаку. Іноді для стабілізації КАС додають аміак або аміачну воду — це може призвести до втрати діючої речовини.
Сучасні агрохолдинги використовують адаптивні добрива
Світове виробництво КАС постійно зростає. Передбачається, що до 2020 року його обсяги сягатимуть близько 37,5 млн т. Але ця індустрія має і свої проблеми. Деякі виробники виготовляють рідкі добрива, так би мовити, в «гаражних умовах». Аграрії, яким «пощастило» мати досвід роботи з такою продукцією, в подальшому з недовірою можуть ставитися до виробництва КАС у цілому.
Український аграрний сектор також не відстає від світового. А управління деякими процесами вже навіть досягло західного рівня. Відповідно, агрохолдингам потрібні інструменти для точного землеробства, в тому числі й адаптивні добрива, які будуть призначені для застосування під конкретні фактори виробництва: ґрунт, кліматичні умови й культури.
Різні варіації КАС допомагають досягти потрібного балансу для конкретного поля
Є різні формули КАС. Наприклад, завод, на якому ми побували, виробляє добриво за 200 формулами. І всі вони науково обґрунтовані, адже над розробкою цих формул працює академічна група із залученням учених. Чому так багато варіацій КАС? Внесення добрив, як відомо, має бути збалансованим. В ідеалі головний агроном повинен чітко визначити, які добрива йому потрібні, згідно з наявною в господарстві мапою активності ґрунтів і ґрунтової флори. Агроном має подати конкретні вихідні дані, а хіміки вже підберуть необхідну формулу. Тільки в такому разі добрива виконають свою роботу максимально якісно й ефективно.
КАС складається з нітратного, амонійного та амідного азоту. Нітратний азот швидко проникає в рослину через кореневу систему та впливає на правильний розвиток культури. Амонійна форма азоту зберігається в ґрунті, тому з часом під впливом температури й мікроорганізмів поступово переходить у форму нітратів. Амідний азот — форма макроелемента найбільш тривалої дії, тому що спочатку він повинен перетворитися на амонійну й тільки потім — на нітратну форму.
Таким чином, якщо культурі потрібно зміцнити кореневу систему, то необхідно, щоб кількість нітратного азоту становила умовно не 25, а 35%. Також до КАС відповідно до потреби додають цинк, бор, магній та інші елементи. Але слід розуміти, що ґрунт подібний до живого організму: він може засвоїти певну кількість поживних речовин. Якщо дати більше — добрива можуть не тільки погано засвоїтися, а й завдадуть шкоди.
Технологія виробництва КАС
В якості сировини для добрив використовують аміачну селітру, карбамід, сульфат амонію і різні присадки (сульфат магнію та інші). Суть технології виробництва добрив досить проста: в рідині розчиняються мінеральні сипкі добрива. Власне добрива — це солі, тому в результаті їхнього розчинення утворюється сольовий перенасичений розчин. Сам процес перетворення добрив із сипкого виду на рідкий — ендотермічний, тобто пов’язаний із поглинанням значної кількості тепла: взятий обсяг води, нагрітий до 95°С, за кілька секунд досягає - 10°С. Тому завдання технології, обладнання, персоналу та системи електронного обліку — стримувати реакцію розчинення на різних стадіях у дуже вузькому температурному діапазоні. Це робиться для того, щоб КАС була стабільна та якісна. Простіше кажучи, в результаті процесу виробництва КАС повинна утворитися стійка суміш нітратного й амідного азоту, тобто карбаміду, селітри й води.
Тензометри, датчики обертів, датчики температури на кожному виробничому рівні та спеціально розроблене програмне забезпечення дають змогу контролювати технологію виробництва КАС. Як тільки порушується температурний режим — відразу відбувається корекція виробничого процесу. Тому приготувати правильну суміш непросто: якщо температурний режим порушується, карбамід розкладається. Без контролю не можна досягти належної якості добрив.
Добриво виробляють менше ніж за 1,5 години
У термосах міститься вода, яка нагрівається до 90°С магнітними нагрівачами. Коли вода досягає потрібної температури, вона надходить у реактор. Реактор — це ємність, яка обладнана турбозмішувачем для ретельного перемішування сипких речовин і паровою сорочкою, щоб компенсувати ендотермічні реакції.
У реактор через його горловину засипають сировину відповідно до заданої формули: селітра, карбамід, якщо потрібно — сульфат амонію. Дотримання розробленої формули постадійно контролює відповідна комп’ютерна програма. На заводі Grossdorf було розроблене спеціальне програмне забезпечення, який враховує всі особливості виробництва КАС.
Спеціаліст відстежує зміни температури за поточними діаграмами. І це дуже важливо — потрібен суворий контроль за температурними режимами. Адже якщо вчасно не відреагувати на відхилення від технології, можна отримати, замість очікуваних добрив, кристали незрозумілої форми. Перемішування відбувається в трьох зонах реактора, що допомагає досягти швидкого розчинення складових.
Усього на повний цикл приготування КАС витрачається приблизно 1 година 10 хвилин — 1 година 20 хвилин залежно від формули. Цех, який ми відвідали, складався із чотирьох реакторів сумарною виробничою потужністю 650–750 т/добу. Всього працює два таких цехи, тобто завод може виробляти 1300– 1500 т КАС на добу. Причому — одночасно за кількома різними формулами.
Кожну «порцію» приготованого добрива слід перевіряти
Коли КАС приготовлена, аналітична система перевіряє якість і кількість кінцевого продукту. Потім подається сигнал у центральний офіс, що «порцію» добрива приготовано. Виробничі дані зберігаються, а готовий продукт відкачують насосами в резервуари для зберігання. Наприклад, на об’єкті, який ми відвідували, їх було вісім (загальний обсяг місткостей — 10 тис. т). Резервуарна електроніка чітко фіксує отриману кількість КАС і також відсилає звіт у центральний офіс.
Як тільки з центрального офісу надходить розпорядження про відвантаження добрива, під'їжджає автомобіль і зупиняється на вагах: у його резервуар завантажується КАС і автоматично роздруковуються всі супровідні документи. Тривалість процедури завантаження — близько 15 хвилин.
На заводі упроваджена серйозна система контролю. Оскільки клієнтові важливо отримати якісний продукт, тому, крім вагового контролю, тут відбирають три зразки продукту. Один залишається у водія, другий — у виробника добрив, а третій — арбітражний — надходить у лабораторію. Крім того, ведеться відео спостереження процесу завантаження добрива. Коли реалізована подібна система контролю і КАС перевозить перевірена компанія — це убезпечує від будь-яких махінацій: неможливо злити добрива і розбавити їх.
Відвантаження можливі не тільки в автомобільні, а й у залізничні цистерни. Наприклад, Grossdorf має в своєму розпорядженні 150 залізничних цистерн. Якщо аграрій внесе на свої посіви неякісний продукт, він не тільки не отримає бажаного результату, а ще й зашкодить майбутньому врожаю та економіці власного господарства. Тому, поза всяким сумнівом, сучасне обладнання, ретельне дотримання технології виробництва добрив та їхній контроль — це важливі чинники, що забезпечують отримання високоякісних добрив.
Журнал «Пропозиція», №9, 2018 р.