Спецможливості
Техніка та обладнання

Вітчизняна техніка для загортання рослинних решток

15.07.2008
759
Вітчизняна техніка для загортання рослинних решток фото, ілюстрація
Використання побічної продукції рослинництва на добриво дасть змогу підвищити родючість грунту, забезпечити оптимальне живлення рослин та мати стабільний приріст урожаю.

Реальний і ефективний шлях призупинення деградації “найбагатших” чорноземів — цілеспрямоване використання добрив побічної продукції рослинництва (солома злакових і бобових культур, стебла кукурудзи та соняшнику, гичка буряків) та сидератів у поєднанні з іншими чинниками інтенсифікації (сівозміни, обробіток грунту, сорти та гібриди культур).
Щороку соломи та стебел кукурудзи набирається близько 25–30 млн т, пересічно на 1 т зерна припадає близько 1 т побічної продукції (солома, стебла кукурудзи тощо), основну масу якої нині не використовують у тваринництві. Удобрювальна ефективність тонни подрібненої і загорнутої у грунт соломи та іншої побічної продукції рослинництва еквівалентна 3,5–4 т напівперепрілого гною. При цьому, загортання соломи в грунт у місцях її збирання унеможливлює витрати на скиртування, перевезення тощо.
Щоб упровадити в сільськогосподарське виробництво біоорганічні агротехнології для відтворення родючості грунту, потрібно загорнути велику кількість побічної (нетоварної) продукції рослинництва, що потребує застосування комплексу сільськогосподарської техніки.
Забезпечити якісний обробіток грунту за наявності на поверхні поля великої кількості соломи зернових колосових, стеблової маси грубостеблових культур, іншої нетоварної продукції рослинництва (далі — рослинної біомаси) можна за умови виконання такого технологічного ланцюга: створення вихідного агрофону — внесення добрив — загортання в грунт рослинної біомаси.
У багатьох випадках загортання нетоварної частини врожаю не дає бажаного ефекту. Це насамперед пов’язано з тим, що рільники не дотримуються вимог науково обгрунтованої методики застосування побічної продукції рослинництва на добриво, згідно з якою, на кожну тонну рослинної маси потрібно обов’язково додавати 10 кг д.р. азоту, що забезпечує оптимальний баланс між азотом і вуглецем, поліпшує мінералізацію соломи в грунті та унеможливлює конкурентну боротьбу за азот між рослинами і целюлозорозкладаючими мікроорганізмами.
За технології загортання в грунт рослинної біомаси створення вихідного агрофону є однією з важливих ланок, що пов’язано з доведенням рослинної біомаси до придатного для загортання стану. З технологічних міркувань, таким вихідним агрофоном є агрофон переважно у вигляді подрібненої рослинної біомаси, рівномірно розкиданої по поверхні поля.
Для зернових такий вид агрофону потрібно забезпечувати під час збирання врожаю, застосовуючи зернозбиральні комбайни “Дон-1500”, “Славутич”, “Лан” тощо та зернозбиральні комбайни зарубіжного виробництва з подрібнювачами незернової частини врожаю.
Щоб не допустити втрат соломи під час жнив через високе зрізування, врожай збирають за технологією обчісування зернової частини із застосуванням жниварок ЖОН-4, ЖОН-6, а для її подрібнення застосовують мульчувач начіпний роторний МНР-12 (виробник — ВАТ “Хмільниксільмаш”). Це значно поліпшує подальший процес обробітку грунту.
Після жнив валки соломи треба подрібнити та розкидати по полю подрібнювачем-розкидачем валків ПРС-2,1 (виробник — ВАТ “КБ “Бердянськсільмаш”).
Для подрібнення та розкидання по полю стебел зернової кукурудзи, стебел соняшнику потрібно використовувати такі технічні засоби: в разі збирання кукурудзи — жниварку КМС-6 до зернозбиральних комбайнів “Дон-1500”, КЗС-9-1 “Славутич”, “Єнісей-950”, жниварки до зернозбирального комбайна “Лан”, причіпного кукурудзозбирального комбайна ККП-2С; у разі збирання соняшнику — пристрій ПЗС-8 до зернозбиральних комбайнів вітчизняного й зарубіжного виробництва, пристрій ПС-6-0,5 до вітчизняних зернозбиральних комбайнів.
Придатним є також агрофон із гички цукрових буряків, розкиданої по полю або укладеної у валки за допомогою коренезбиральних комбайнів КБ-2, КСБ-6 “Збруч” і гичкозбиральних машин МГР-б (роторна), МГШ-6 (шнекова) і МГМ-6 і МБП (її модифікації МГУ-6, МБК-2,7).
Якісне внесення гранульованих мінеральних добрив можна забезпечити, використавши причіпну машину МД-4 “Галичина”, начіпні розкидачі МВД-900, МВД-0,5 або РДН-0,5 та МВУ-0,5 АГ. Можна також застосовувати причинні розкидачі марок 1-РМГ-4 та РУМ-8.
Сучасний парк грунтообробної техніки повною мірою забезпечує загортання побічної продукції в грунт завдяки поєднанню операцій, що виконуються в певній послідовності для створення оптимальних умов росту й розвитку рослин.
У системі обробітку грунту на зяб одразу після збирання застосовують такі грунтообробні знаряддя: культиватор широкозахватний КШН-5,6 “Резидент”, агрегат грунтообробний ротаційний “Агро-3”, культиватор для передпосівного обробітку грунту ККП-6 “Кардинал”, борону глибокого розпушування БГР-4,2 “Солоха” (виробник — ВАТ “Галещина-машзавод”) тощо. Вони одночасно якісно виконують такі операції: інтенсивно розпушують грунт, рівномірно вирівнюють поверхню поля, загортають подрібнену та стоячу солому в грунт на глибину майже 20 см. Особливості цієї технології в тому, що для основного обробітку в зазначених вище грунтообробних знаряддях застосовують кілька типів принципово нових робочих органів, які призначено для роботи на ущільнених грунтах різного гранулометричного складу та розробки задернілих скиб після оранки. При цьому верхній шар грунту підрізається на глибину 10–12 см, частково подрібнюється водночас із рослинними рештками й обертається, порушуючи при цьому капілярне підняття вологи з нижніх шарів грунту, що створює кращі умови для зменшення її втрат, а поглинання опадів при цьому поліпшується. Одночасно знищується переважна більшість вегетуючих бур’янів і зменшується надходження в грунт їхнього дозрілого насіння.
На важких грунтах у разі високої стерні (20 см і більше) або потужних валків соломи застосовують глибоке дискування (до 16 см) важкими дисковими боронами БДВ-3, БДВ-7 (виробник — ВАТ “Уманьферммаш”), бороною дисковою БДВ-6,5 (виробник — ВАТ “Борекс”) або дисковим грунтообробним агрегатом АГД-2,3 чи бороною дисковою важкою БДВ-8,5 і БДВ-6,5 (виробник — ВАТ “Білоцерківсільмаш”).
Доцільно в усіх випадках після дискування провести одночасне боронування й прикотковування поля котками КП-10/6, що сприяє кращому контакту насіння бур’янів із грунтом, його проростанню.
Кукурудза на силос і зерно, соя, соняшник — це попередники, які пізно збирають, тобто перед сівбою озимих або в посівний період. Вологість грунту в цю пору зазвичай низька, щільність висока. Тому його обробіток ускладнений і спричинює втрату залишкових запасів вологи. Мінімальних втрат вологи досягають завдяки високій якості обробітку й нерозривності всього комплексу робіт. Перше дискування важкими дисковими боронами “Деметра”-ДМТ-2; ДМТ-4; ДМТ-6 та іншими треба виконувати після збирання попередника під кутом до напрямку рядків. Друге дискування виконують під кутом до напрямку сівби і першого дискування з обов’язковим загортанням основної  маси стерні  та    подрібнених стебел у верхній шар грунту. Якщо ширина зібраної загінки достатня, дискування проводять упоперек напрямку сівби попередника.
Після збирання сої іноді достатньо дискового лущення в один слід та передпосівної культивації. Залежно від кількості пожнивних решток (стерні та соломи), які залишилися незагорнутими в грунт, і стану грунту після двох дискувань, його доводять до посівного стану широкозахватними культиваторами КШН-5,6 “Резидент”, або дисковими культиваторами ККП-3,6, чи комбінованим культиватором КНК-6,0 “Славутич”, або КОМБІ-3900-1, виконуючи розпушування на 6–10 см.
За якісного обробітку грунту після одного-двох дискувань можна проводити сівбу стерньовими сівалками СТС-2,1; СТС-6 або сівалками прямого висівання. У необроблений грунт можна висівати сівалками “Модель-108”, якщо стан поля і водно-фізичний стан посівного шару задовільні. Не виключається також варіант сівби такими сівалками після одноразового дискування важкими дисковими боронами.
Останнім часом набуло популярності застосування комбінованих широкозахватних агрегатів прямого висіву. Для цього доцільно використовувати комбінований агрегат прямої сівби АПП-6, агрегати з двох сівалок СЗ-5,4 на зчіпці СП-10,8 і комбінований агрегат — грунтообробну голчасту борону БІГ-ЗА із зерновою сівалкою СЗ-3,6А.
У сівалці АПП-6 (виробник — ВАТ “Завод “Фрегат”) для поліпшення якості роботи загортаючого робочого органу використали культиваторну лапу. Заслуговує на увагу й використання комбінованого агрегату передпосівного обробітку грунту і сівби АК-4,4 із СЗ-3,6 (розробник — ННЦ ІМЕСГ), який за один прохід виконує п’ять операцій. Започатковано виробництво сівалки прямого висіву “Меланія” та моделі, яку запропонувало ВАТ “Червона зірка”. Здійснено спільну з німецькими партнерами розробку сівалки “Агро-Союз-Хорш”, що є нині перспективним напрямом.
Зазначені вище сівалки, якщо їх зчепити по дві-три, та агрегати для прямого висівання, комбіновані з тракторами ХТЗ-16131 та ХТЗ-170, ефективно використовують у разі впровадження біоорганічної агротехнології, яка потребує оперативного висіву в оптимальні строки.
Отже, широке використання на добриво побічної продукції рослинництва водночас із мінеральним азотом сприяє підвищенню родючості грунту, забезпечує оптимальне живлення рослин та за умови ефективного використання парку вітчизняних машин і механізмів дає змогу отримувати стабільні врожаї сільгоспкультур із прибавкою врожаю в 10–25% 


А. Дегусаров,
канд. с.-г. наук
А. Мазуренко,
канд. техн. наук
К. Дорошенко,
Інститут цукрових буряків УААН

Інтерв'ю
Сергій Риженко — голова фермерського господарства «Вітчизна-Тиниця», що розміщене на Чернігівщині, неподалік від Бахмача. Нині його фермерське господарство — одне з найпрогресивніших у регіоні. Тут, незважаючи на несприятливі погодні умови... Подробнее
Максим Тарапата
Україна є лідером з експорту олії в світі. Один з перспективних ринків для української олії - КНР, на якому інтерес до соняшниковій олії постійно зростає. Які складнощі очікують українських імпортерів, розповів Максим Тарапата, генеральний... Подробнее

1
0