Спецможливості
Агрохімія

Віру­си ро­ди­ни Geminiviridae

13.01.2017
3196
Віру­си ро­ди­ни Geminiviridae фото, ілюстрація
Золотиста мозаїка на листках вігни та квасолі, викликана Bean golden mosaic virus

Віруси родини Geminiviridae (гемінівіруси) спричинюють захворювання сільськогосподарських культур у всьому світі, обмежують виробництво важливих продовольчих і декоративних культур у тропічних, субтропічних і помірних областях. Представники цієї родини за фітосанітарними правилами різних країн — членів ЄОКЗР (Європейської та Середземноморської організації із захисту рослин) входять до переліку карантинних організмів. 

 

 

Пер­ший опис хво­роб, зумовле­них гемінівіру­са­ми, бу­ло за­реєстро­ва­но ще 752 ро­ку н.е. в Man’yoshu — кла­сичній ан­то­логії японсь­кої по­езії. А 2003 ро­ку бу­ло вста­нов­ле­но, що са­ме ком­плекс гемі­нівірусів та їхніх са­телітів вик­ли­кає симп­то­ми у ви­гляді по­жовтіння на рос­ли­нах. За­хво­рю­ван­ня, зу­мов­лені віру­са­ми цієї ро­ди­ни, впро­довж ос­танніх двох де­ся­тиліть ма­со­во з’яв­ля­ють­ся не ли­ше в тропічних і суб­тропічних регіонах пла­не­ти — еко­логічній ніші геміні­віру­сів, а й за ме­жа­ми цих кліма­тич­них по­ясів. Та­ку швид­ку ек­с­пансію за­хво­рю­вань, вик­ли­ка­них ци­ми віру­са­ми, вчені пов’я­­зу­ють із по­явою но­вих штамів і збіль­­шен­ням кількості век­торів по­ши­рен­ня внаслідок гло­баль­но­го по­теп­лін­ня та фор­му­ван­ня стійкості пе­ре­нос­ни­ків до інсек­ти­цидів. Окрім та­ких чин­ників, як ево­люція штамів вірусів та зміна в біології век­торів, по­ши­рен­ню гемінівірусів спри­я­ють за­ве­зен­ня ін­фі­ко­ва­но­го по­сад­ко­во­го ма­теріалу, впро­ва­д­жен­ня но­вих куль­тур сільсько­го­с­по­дарсь­ких рос­лин та інтро­дукція генів сприй­нят­ли­вості рослини-гос­по­да­ря че­рез куль­ту­ру тка­нин, а та­кож кліма­тичні чин­ни­ки. 

Міжна­род­ний комітет із так­со­номії вірусів у 1978 році виз­нав гемінівіру­си ок­ре­мою ро­ди­ною на підставі унікаль­ної мор­фо­логії віріонів (над­зви­чай­но ма­лий розмір, здвоєні ча­ст­ки) і ге­ном­но­го ма­теріалу у ви­гляді кільце­вої од­­­но­­­лан­цю­го­вої ДНК (рис. 1). На той час бу­ло оха­рак­те­ри­зо­ва­но ли­ше чо­ти­ри віру­си (BGMV, CLV, CSMV, MSV), а 1981-го — 13. На­разі Geminiviridae є однією з найбільших і най­важ­ливіших ро­дин вірусів рос­лин — у базі да­них Націо­на­ль­но­го цен­т­ру біотех­но­логічної інфор­мації (NCBI) на­ра­хо­вується 359 по­вних ге­номів вірусів цієї ро­ди­ни. Еле­к­тро­но­г­ра­ма Geminiviridae

Ро­ди­на Geminiviridae пред­став­ле­на чо­тир­ма ро­да­ми відповідно до ви­ду пе­ре­нос­ників, ор­ганізації ге­но­му, подіб­ності сик­венсів ча­с­ти­ни чи ціло­го ге­но­му і ко­ла рос­лин-гос­по­дарів: Begomovirus (288 видів), Mastrevirus (29 видів), Curtovirus (три ви­ди), Topocuvirus (один вид). Не­що­дав­но, 2014 ро­ку, бу­ло анон­со­ва­но три нові ро­ди бе­го­мовіру­сів, які відрізня­лись від відо­мих раніше біоло­гічни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми й унікаль­ною архітек­ту­рою ге­но­му: Becurtovirus (два ви­ди), Eragrovirus (один вид) і Turncur­tovirus (один вид).

Гемінівіру­си — од­на з не­ба­га­ть­ох ро­дин вірусів рос­лин, які для своєї ре­про­дукції ви­ко­ри­с­то­ву­ють ДНК-ге­ном. Тоді як більшість вірусів рос­лин містять РНК-ге­ном, ос­­кільки, як вва­жа­ють, рос­ли­ни жор­ст­ко кон­тро­лю­ють ево­люцію ДНК-вірусів. Ево­люція гемінівірусів відбу­ва­лась у на­прямі вдо­с­ко­на­лен­ня ме­ханізмів, які б да­ли змо­гу кон­тро­лю­ва­ти життєвий цикл рос­лин­ної кліти­ни, без­пе­реш­код­но ру­ха­тись від кліти­ни до кліти­ни всією рос­ли­ною, уни­ка­ю­чи фак­торів ан­ти­вірус­ної за­хис­ної си­с­те­ми рос­ли­ни-гос­по­да­ря. За­вдя­ки цим особ­ли­во­с­тям гемінівіру­си ста­ли од­ни­ми з най­ш­ко­до­чинніших па­то­генів ши­ро­ко­го ко­ла сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, що спри­чи­ню­ють ве­ли­чезні збит­ки в аг­рар­но­му сек­торі різ­них країн. 

Шкідники сільськогосподарських рослин. Більшість вірусів ро­ди­ни пе­ре­да­єть­ся тю­тю­но­вою (ба­вов­никовою) біло­к­рил­кою Bemisia tabaci (по­ря­док Hemiptera, ро­ди­на Aleyrodidae), ци­кад­ка­ми (Cicadellidae) і гор­бат­ка­ми (Membracidae). Во­ни є збуд­ни­ка­ми за­хво­рю­вань зер­но­вих, ово­че­вих і луб’я­них куль­тур, що ство­рює серй­оз­ну за­гро­зу для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва в усь­о­му світі. Зо­к­ре­ма, віру­си цієї ро­ди­ни інфіку­ють най­важ­ливіші сільсько­го­с­по­дарські куль­ту­ри: Solanaceae — то­ма­ти, тю­тюн, пе­рець, пе­тунію; Fabaceae — ква­со­лю зви­чай­ну, ква­со­лю Ліма, сою; Malvaceae — ба­вов­ну, бамію; Euphorbiaceae — маніоку; Cucurbitaceae — ди­ню, ка­ву­ни, ка­бач­ки. Віру­си не пе­ре­да­ють­ся з насінням, де­які з них мо­жуть по­ши­рю­ва­ти­ся в ре­зуль­таті ме­ханічної іно­ку­ляції со­ком інфіко­ва­ної рос­ли­ни. 

Гемінівіру­си, що ма­ють найбільше еко­номічне зна­чен­ня та на­бу­ли знач­но­го ге­о­графічно­го по­ши­рен­ня, на­ле­жать до ро­ду Begomovirus. Бе­го­мовіру­си інфіку­ють тільки дво­дольні рос­ли­ни й пе­ре­да­ють­ся тільки біло­к­рил­ка­ми — Bemisia tabaci. На­разі тю­тю­но­ву біло­к­рил­ку вва­жа­ють однією з най­серй­оз­ніших за­гроз для сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у всь­о­му світі (пе­ре­важ­но че­рез ве­ли­ку кількість вірусів, які ця ко­ма­ха пе­ре­дає). 

Гру­па ек­с­пертів із за­хи­с­ту рос­лин на про­хан­ня Євро­пейсь­кої комісії оп­ри­люд­ни­ла вис­но­вок про ри­зи­ки, пов’я­зані з «оку­пацією» тю­тю­но­вою біло­к­рил­кою те­ри­торії Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу че­рез по­ши­рен­ня вірусів, які мо­жуть пе­ре­да­ва­тись ци­ми ко­ма­ха­ми. В До­дат­ку IV Ди­рек­ти­ви Ра­ди 2000/29/ЄС пе­ре­ра­хо­вані спеціальні ви­мо­ги ЄС, спря­мо­вані на зни­жен­ня ри­зиків, пов’я­за­них із уве­зен­ням і по­ши­рен­ням цьо­го шкідни­ка та вірусів, які він мо­же пе­ре­да­ва­ти, в то­му числі на те­ри­торії ЄС. Відтак інтро­дукція вірусів, здат­них пе­­ре­да­ва­тись біло­к­рил­кою, в Ук­раїну на сьо­годні ста­но­вить знач­ний ри­зик і по­­тре­бує на­леж­но­го кон­тро­лю.

Комахи шкідники сільськогосподарських рослин. Розрізня­ють декілька біотипів або ліній тю­тю­но­вої (ба­вов­никової) біло­к­рил­ки. На Півден­но­му уз­бе­режжі Кри­му, в Ад­жарії, Аб­хазії і на Чор­но­морсь­ко­му уз­бе­режжі Крас­но­дарсь­ко­го краю по­ши­ре­на не­аг­ре­сив­на лінія тю­тю­но­вої біло­к­рил­ки (тип С). Во­на жи­вить­ся в ос­нов­но­му ди­ко­рос­лими й де­ко­ра­тив­ними пар­ко­вими рос­ли­нами, та­кож мо­же шко­ди­ти й сільсько­го­с­по­дарсь­ким куль­ту­рам. Щільність її по­пу­ляцій у при­роді кон­тро­люється ве­ли­ким ком­плек­сом ен­то­мо­фагів, які зни­жу­ють її чи­сель­ність на 60–70%. До­рослі ко­ма­хи мо­­жуть за лічені хви­ли­ни за­ра­зи­ти­ся віру­сом під час поїдан­ня інфіко­ва­ної рос­ли­ни і зберіга­ти вірус уп­ро­довж декількох днів або тижнів та під час линь­ки. Вірус не розмно­жується у век­торі й не пе­ре­дається без­по­се­ред­ньо по­том­ст­ву.

За зовнішніми оз­на­ка­ми тю­тю­но­ву біло­к­рил­ку важ­ко відрізни­ти від оран­же­рей­ної (теп­лич­ної) «ро­дич­ки» —Trialeurodes vaporariorum. Іма­го шкід­ни­ка жов­те, ву­си­ки і ніжки світло-жовті, кри­ла білі без плям. Ли­чин­ки ма­ють чо­ти­ри стадії роз­вит­ку (пер­ша — рух­ли­ва, дру­га-чет­вер­та — не­рух­ливі, з ру­ди­мен­тар­ни­ми ву­си­ка­ми і ніжка­ми) і жи­вуть на ниж­ньо­­­му боці ли­ст­ка. Наприкінці сво­го роз­­­вит­ку во­ни пе­ре­тво­рю­ють­ся на пу­­парій, прикріпле­ний до рос­ли­ни. 

Дорослі комахи та пупарії тепличної білокрилки Trialeurodes vaporariorum (а) та тютюнової білокрилки Bemisia tabaci (б)Пу­парії — жовті або біло-жовті комахи, овальні із за­го­ст­ре­ним заднім кінцем, до­сить опуклі. Бо­ки пу­парія не пер­пен­ди­ку­лярні, а кли­но­подібні. До суб­ст­ра­ту ці ко­ма­хи прикріплю­ють­ся ли­ше медіаль­ною ча­с­ти­ною. Пу­парій тю­тю­но­вої біло­к­рил­ки більш пла­с­кий на кінцях. По кра­ях пу­парія у теп­лич­ної біло­к­рил­ки є ко­роткі вос­кові нит­ко­подібні ще­тин­ки, а в тю­тю­но­вої — їх не­має. Най­важ­ливішою оз­на­кою Bemisia tabaci є бу­до­ва ана­ль­но­го апа­ра­ту і фор­ма ана­ль­но­го от­во­ру (у ли­чи­нок — на спинній сто­роні): ана­ль­ний отвір пу­парія при­кри­тий кри­шеч­кою і язич­ком, по­верх­ня яких вкри­та дрібни­ми гор­би­ка­ми і ще­тин­ка­ми (рис. 2).

Гемінівіру­си.Ти­по­вим представником ро­ду Begomoviruses є вірус зо­ло­ти­с­тої мо­заїки ква­солі (Bean golden mosaic virus, BGMV). До ко­ла рос­лин-гос­по­дарів цьо­го віру­су входять тільки певні ви­ди родів Phaseolus, Macroptilium, Vigna і Calopogonium. Вірус спри­чи­няє за­хво­рю­ван­ня бо­бо­вих куль­тур, зо­к­ре­ма сої (Glycine max), ква­солі (Phaseolus vulgaris, P. lunatus) і близь­ко­с­порідне­них ди­ких видів. За­хво­рю­ван­ня про­яв­ляється у ви­гляді яс­к­ра­во-жов­тої мо­заїки на ли­ст­ках, по­жовтіння жи­лок, хло­ро­тич­ності рос­лин­них ор­ганів. Ли­ст­ки, що роз­ви­ва­ють­ся після по­яви пер­ших симп­томів, по­чи­на­ють скру­чу­ва­ти­ся до­ни­зу, ста­ють жор­ст­ки­ми і шкіря­с­ти­ми. Верхівка де­фор­мується, а рос­ли­на стає чах­лою та спо­тво­ре­ною. В бо­бах знач­но змен­шується кількість на­сі­нин. За кла­сифікацією ЄОКЗР вірус BGMV за­не­се­но до спи­с­ку ка­ран­тин­них об’єктів A1.

Упер­ше вірус бу­ло опи­са­но в 1961 році в Бра­зилії. На сьо­годні він ста­но­вить серй­оз­ну не­без­пе­ку в країнах Цен­т­раль­ної Аме­ри­ки та Ка­рибсь­ко­го ба­сей­ну. Досі йо­го ще не бу­ло ви­яв­ле­но в країнах Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу, од­нак вва­жа­ють, що є знач­ний ри­зик по­ши­рен­ня інфекції в південні регіони країн — членів ЄОКЗР.

Симптоми вірусного ураження (Sunflower leaf curl virus) на соняшникуБе­го­мовірус Cucurbit leaf curl virus (CuLCV), що ура­жує рос­ли­ни ро­ди­ни гар­бу­зо­вих (Cucurbitaceae ) — ди­ню, гар­буз, ка­бач­ки й огірки — за мо­ле­ку­ляр­ни­ми (подібність нук­ле­о­тид­них та аміно­кис­лот­них послідо­вно­с­тей — по­над 98%) та біологічни­ми ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми подібний до спорідне­но­го Cucurbit leaf crumple virus. Од­нак він мо­же інфіку­ва­ти ква­со­лю і тю­тюн, за­вда­ю­чи знач­них збитків під час ви­ро­щу­ван­ня цих куль­тур. Упер­ше вірус бу­ло ви­яв­ле­но в Каліфорнії у 1998 році, а 2000-го бу­ло вста­нов­ле­но пе­ре­нос­ни­ка Cucurbit leaf crumple virus — це тю­тю­но­ва біло­к­рил­ка. Симп­то­ми вірус­но­го ура­жен­ня з’яв­ля­ють­ся че­рез два тижні після інфіку­ван­ня у ви­гляді стро­ка­тих візе­рунків на ли­ст­ках. Зго­дом ли­ст­ки змор­щу­ють­ся та скру­чу­ють­ся, рос­ли­на пе­ре­стає роз­ви­ва­ти­ся і стає низь­ко­рос­лою, бо­би на­бу­ва­ють пля­ми­с­тості й дозріва­ють нерівномірно. На ква­солі вірус зумовлює змор­ш­ку­ватість та де­фор­мацію листків, особ­ли­во мо­ло­дих (рис. 3).

Ос­таннім ча­сом з’яв­ля­ють­ся пові­дом­лен­ня про інфіку­ван­ня бе­го­мовіру­са­ми со­няш­ни­ку, зо­к­ре­ма віру­сом скру­чу­ван­ня ли­с­тя со­няш­ни­ку (Sunflower leaf curl virus, SuLCV). Ус­та­нов­ле­но, що по­дібність нук­ле­о­тид­них послідо­вно­с­тей ге­но­му віру­су, ви­яв­ле­но­го в Індії, і Tomato leaf curl Karnataka virus та Tomato leaf curl virus ста­но­вить 97,5%. Ос­нов­ни­ми симп­то­ма­ми вірус­но­го ура­жен­ня є по­тов­щен­ня жи­лок, скру­чу­ван­ня листків до­го­ри, на­ро­с­ти на нижній (абаксіальній) по­верхні ли­ст­ка та за­трим­ка рос­ту ура­же­ної рос­ли­ни (рис. 5). 
Симп­то­ми з’яв­ля­ють­ся че­рез 17–26 днів після інфіку­ван­ня. Вірус пе­ре­дає­ться в не­пер­си­с­тент­ний спосіб біло­к­рил­кою Bemisia tabaci. Окрім со­няш­ни­ку, вірус мо­же інфіку­ва­ти пе­рець чилі, то­ма­ти, тю­тюн та бур’яни: Acanthospermum hispidum, Amaranthus viridis, Datura stramonium Parthenium hysterophorus. Ці рос­ли­ни мо­жуть слу­гу­ва­ти ре­зер­ва­то­ра­ми вірус­ної інфекції в при­род­них умо­вах.

Гемінівіру­си. Beet curly top virus (BCTV) значно по­ши­ре­ний у по­су­ш­ли­вих регіонах усь­о­го світу та в Європі. Вірус має ши­ро­кий діапа­зон рос­лин-гос­по­дарів, зумовлює за­хво­рю­ван­ня по­над 300 видів рос­лин із 44 ро­дин, пе­ре­дається ци­кад­ка­ми (Circulifer tenellus). Най­час­тіше по­тер­па­ють від вірус­ної інфекції цу­к­рові бу­ря­ки, то­ма­ти, пе­рець, ква­со­ля, кар­топ­ля, шпи­нат, гар­бу­зові, ка­пу­с­та, лю­цер­на і ба­га­то де­ко­ра­тив­них рос­лин. Ре­зер­ва­то­ра­ми віру­су мо­жуть бу­ти бур’яни, зо­к­ре­ма Russian thistle (бу­дяк російський, або пе­ре­ко­ти­по­ле), гірчи­ця, а та­кож Atriplex spp., Capsella bursapastoris, Chenopodium spp., Datura ferox, Polygonum spp., Rumex spp. та Stellaria media.

Симптоми вірусного ураження (Beet curly top virus, BCTV) на квасоліСимп­то­ми за­хво­рю­ван­ня варіюють за­леж­но від рос­ли­ни-гос­по­да­ря. Ін­фі­ку­ван­ня вірусом мо­ло­дих рос­лин, як пра­ви­ло, при­­­­зво­дить до їхньої за­ги­белі, а за ура­жен­ня у пізніші стадії розвитку рос­ли­ни ви­жи­ва­ють, але ста­ють жов­ти­ми і низь­ко­рос­ли­ми. Ли­с­тя жовтіє, у де­я­ких рос­лин, особ­ли­во помідорів і пер­цю, по­­тов­­щується і стає лам­ким або жор­ст­ким, скру­чується до­го­ри. Здебільшо­го уро­жай куль­тур знач­но зни­жується, пло­ди ста­ють змор­ш­ку­ва­ти­ми, дозріва­ють пе­ред­час­но. На ква­солі вірус вик­ли­кає кар­ли­ковість, змор­ш­ку­ватість ли­с­тя та хло­роз, за ран­нь­о­го інфіку­ван­ня вірусом рос­ли­на не фор­мує бо­би (рис. 5).

 Гемінівіру­си ста­ли про­бле­мою в усь­о­му світі по­чи­на­ю­чи із 1960 ро­ку. Ос­нов­ну при­чи­ну епідемій учені пов’язу­ють із діяльністю лю­ди­ни, яка спри­я­ла по­яві ба­га­ть­ох но­вих геміні-вірусів, та впли­вом на їхню ево­люцію. Важ­ли­ву роль в ево­люції відігра­ють ко­ма­хи — век­то­ри вірусів, що сприя­ють їхньому по­ши­рен­ню. Пер­си­с­тент­ний (цир­ку­ля­тив­ний) спосіб вірус­но­го по­ши­рен­ня до­рос­лих ко­мах та фак­ти фізич­ної взає­модії між ко­ма­ха­ми і гемінівіру­са­ми свідчать про ко­е­во­люційну адап­тацію між ни­ми.

По­за­як роль лю­ди­ни у по­ши­ренні вірус­них за­хво­рю­вань оче­вид­на, ос­таннім ча­сом знач­ну ува­гу приділя­ють впли­ву кліма­тич­них змін на епідеміо­логічний стан інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми Geminiviridae/Bemisia tabaci. Так, 55% ура­же­них гемінівіру­са­ми те­ри­торій пе­ре­бу­ва­ють у тропічних во­ло­гих/су­хих умо­вах, 22% — у тропічних і суб­тро­пічних су­хих/во­ло­гих, а ре­ш­та — у во­ло­гих ек­­ва­торіаль­них і при­бе­реж­них регіонах.

Клімат в Ук­раїні знач­ною мірою змінюється відповідно до темпів гло­баль­них кліма­тич­них змін у світі. За да­ни­ми між­на­род­ної гру­пи ек­с­пертів ООН, на­разі Ук­раїна не вхо­дить до чис­ла країн, що найбільше підпа­да­ють під вплив гло­баль­них змін кліма­ту, про­те постійне зро­с­тан­ня се­ред­нь­орічної тем­пе­ра­ту­ри мо­же при­зве­с­ти до дра­ма­тич­них пе­ре­тво­рень ве­ли­чез­ної ча­с­ти­ни кліма­тич­но­го ланд­шаф­ту Ук­раїни. Нині спо­с­теріга­ють­ся певні відхи­лен­ня від звич­них для країни при­род­но-кліма­тич­них умов: клімат у країні стає менш кон­ти­нен­таль­ним, від­бу­вається зсув кліма­тич­них зон, який повільно ру­хає­ться на північ і змінює при­родні еко­си­с­те­ми. Ос­нов­ни­ми про­бле­ма­ми в та­ко­му разі бу­дуть ма­со­ве розмно­жен­ня ко­мах-шкідників, ерозії і спу­с­те­лен­ня ро­дю­чо­го ґрун­ту, по­су­ш­ли­вий мікроклімат. 

У зв’яз­ку зі зміна­ми кліма­ту на те­ри­торії Ук­раїни у чле­ни­с­то­но­гих зміню­ва­ти­муть­ся життєві рит­ми й  цик­ли — ко­ма­хи шкідники та­кож при­сто­со­ву­ва­ти­муть­ся до но­во­го, спе­котнішо­го, кліма­ту зі зміна­ми періодів спо­кою на періоди ак­тив­ності. Крім то­го, ри­зик по­яви не­вла­с­ти­вих для пев­ної місце­вості видів ко­мах шкідників зро­с­тає. Так, на­при­клад, 2014 ро­ку, за да­ни­ми фахівців, об­ся­ги площ, за­ра­же­них тю­тю­но­вою біло­к­рил­кою, за­ли­ша­лись без змін, од­нак зміна по­год­них умов (тен­денція до по­тепління) ста­ють усе спри­ят­ливіши­ми для роз­вит­ку шкід­ни­ка. То­му тю­тю­но­ва біло­к­рил­ка ста­но­ви­ти­ме ве­ли­ку за­гро­зу не тільки для теп­лич­них гос­по­дарств, а й для рос­лин відкри­то­го ґрун­ту, по­за­як кліма­тичні умо­ви на­шої країни мо­жуть бу­ти при­дат­ни­ми для її існу­ван­ня.  

Для за­галь­но­го кон­тро­лю епідеміологічної си­ту­ації що­до вірусів Geminiviridae в Ук­раїні не­обхідне ком­плекс­не за­сто­су­ван­ня різних за­ходів кон­тро­лю. Насамперед — де­таль­не знан­­ня еко­логії та епідеміології не ли­ше вірусів цієї ро­ди­ни, а й їхніх пе­ре­нос­ників, що спри­я­ти­ме своєчас­но­му за­про­ва­д­жен­ню ка­ран­тин­но­го ре­жи­му та роз­робці за­ходів ло­калізації і ліквідації шкідників. Оскільки для більшості ад­вен­тив­них (за­не­се­них лю­ди­ною на не­ти­по­ву для них те­ри­торію) видів шкід­ників за­кри­тий ґрунт є іде­аль­ним міс­цем при­сто­су­ван­ня до но­вих умов, не­обхідно ре­тель­но об­сте­жувати теп­лич­ні гос­по­дарства. Особ­ли­во це стосується тих, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють імпорт­ний насіннєвий чи са­дів­ний ма­теріал, а та­кож підприємств і ор­ганізацій Ук­раїни, які зай­ма­ють­ся за­ве­зен­ням, ви­ве­зен­ням, ви­ро­щу­ван­ням і ре­алізацією куль­тур за­кри­то­го ґрун­ту. На­галь­ною по­тре­бою є роз­роб­ка ком­плекс­них кон­цепцій уп­равління віру­с­ни­ми за­хво­рю­ван­ня­ми, які поєдну­ють віру­состійкість рос­лин, умо­ви куль­ти­ву­ван­ня, хімічні й біологічні за­хо­ди кон­тро­лю. Прий­нят­тя рішень що­до за­хис­них за­ходів за­ле­жить від ко­рект­ної оцінки ймовірності та мож­ли­вих на­слід­ків інтро­дукції вірусів рос­лин і їхніх пе­ре­нос­ників із на­ступ­ним по­ши­рен­ням в аг­ро­це­нозі. 

А. Ки­ри­чен­ко
Інсти­тут мікробіології і віру­со­логії 
ім. Д.К. За­бо­лот­но­го НАН Ук­раїни

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою

1
0