Спецможливості
Інтерв'ю

Голова асоціації «Укрсадпром» Юрій Вахель: «Україна буде успішною в галузі плодів і ягід так само, як стала успішною в галузях олії, зерна, яєць і курятини»

30.05.2019
562
Голова асоціації «Укрсадпром» Юрій Вахель: «Україна буде успішною в галузі плодів і ягід так само, як стала успішною в галузях олії, зерна, яєць і курятини» фото, ілюстрація

У березні Асоціація «Укрсадпром» обрала нового голову. Ним став Юрій Вахель. Про себе він розповідає, що «родом з олійно-зернового бізнесу». Сайт «Пропозиція» розпитав у нового голови асоціації про поточну ситуацію з арештом рахунків господарств, бачення розвитку галузі, види на врожай-2019 і багато іншого.

 

 

 

 

 - Чим Ви займалися до того, як очолили асоціацію нещодавно?

 - Я виходець з олійно-зернового бізнесу. Починав у юридичній службі Cargill у 2001 р. Останнім моїм місцем роботи в цій галузі була  «Астарта» в 2016-18 р.р.

 

 - Чому змінили сферу діяльності?

 - Все почалося з того, що Максим Борозенець, засновник і керуючий партнер ГК «Фруктона» (переробка ягід), попросив мене допомогти в структуруванні бізнесу та підготовці до залучення інвестицій. А 15 березня відбулися збори асоціації, на яких я представив цілу аналітичну доповідь «Куди йти «Укрсадпрому?». І мені запропонували стати головою асоціації.

 

 - Якими стали Ваші перші кроки на посаді голови асоціації?

 - Створили наглядову раду за квотним принципом, де є виробники яблук, ягід, посадкового матеріалу, наука. В цьому відношенні «Укрсадпром» — унікальне об’єднання.

 

 - Який досвід з олійно-зернової галузі можна було б перенести в садівництво?

 - Перші порівняння, які я зробив: в олійно-зерновому бізнесі все стандартизовано, а тут усе набагато цікавіше, бо навіть виробництво охолодженої і замороженої продукції – різні бізнеси.

Також хочу відзначити, що садівницький бізнес — складніший і вимогливіший. У зерновому бізнесі розвинуті стандарти, логістика. І там можна крок вліво, крок вправо, а в садівництві — хіба що міліметр вліво чи вправо. В садівництві значну роль відіграє якість як свіжої, так і переробленої продукції. Тож треба докласти значних зусиль для її зберігання, строк якого дуже короткий. Перетримав, наприклад,  ягоду на полі 1 годину — строк зберігання зменшується на 1 день. Тому з точки зору якості, культури виробництва, виконання договірних зобов’язань, садівництво має на кілька порядків серйозніші виклики, ніж зерновий бізнес.

Крім того, експортно орієнтоване садівництво — доволі молода галузь. Не так давно ми яблука імпортували, тоді як компанія «Луїс Дрейфус» займалась поставками зерна з Одеси ще за часів Російської імперії. Товарне ягідництво — взагалі молода галузь.

Разом з тим я побачив у садівництва величезні перспективи — як і в олійно-зерновій галузі. І я вчергове пересвідчився в цьому нещодавно, коли навчався у США на 5-тижневій програмі Advanced Management Program. На моєму потоці 40 чоловік з усього світу: був директор з міжнародного бізнесу Mitsubishi Corporation, люди з Європи, Індонезії, Нової Зеландії, Австралії.  Спілкуючись з ними, я відчув, як в усьому світі зростає середній клас – і кількісно, і якісно. Крім того, середній клас хоче якісно жити, а відтак, споживати в  тому числі якісні плодово-ягідну продукцію. Тож я пересвідчився, що Україна так само, як стала успішною в сегментах олії, зерна, яєць, курятини, так само буде успішною в плодівництві і ягідництві.

 

 - За рахунок чого Україна може вибитися в лідери у плодах і ягодах? І як?

 - У нас прекрасні землі, хороший клімат. Подивіться на Польщу, Сербію — яких вони добились результатів! Доклавши зусиль у вигляді інвестицій — в людей, в технології, в капітал — українське садівництво може за рахунок різниці у вартості землі, людей, ресурсів бути надзвичайно конкурентоздатним. Поляки вже нас бояться.

Рецепт успіху нескладний: створювати позитивний імідж України, нашого виробника, і створити умови для того, щоб виробник виростав і зміцнювався. Потрібні інвестиції в культуру виробництва, сортування, переробку, транспортування, упаковку, просування, ЗЗР, матеріально-технічні ресурси.

Але в першу чергу не ціна має значення, а якість і здатність виконати. Дуже пам’ятною була розмова з представником великої німецької компанії, яка переробляє плоди і ягоди для великих міжнародних компаній типу «Данон». Він сказав, що українці можуть запропонувати хорошу органіку, проте потрібно відпрацювати ланцюг поставок.

Також треба зробити акцент на товарах з підвищеною доданою вартістю. А ще потрібно підвищити ефективність державної підтримки. При цьому головне прохання до держави: якщо вона хоче допомогти, нехай допомагає, тримаючи дистанцію.

 

 - Скільки років треба, щоб Україна в садівництві зайняла такі ж позиції, як у виробництві зернових і олійних?

 - Не більше 5 років, судячи за динамікою зернового бізнесу і ягідництва. Динаміка в ягідництві дуже потужна.

 

 - Якою була б найкраща модель державної підтримки? Як можна її вдосконалити?

 - Вона може бути як фінансовою, так і іншою.

 

 - Якої Ви думки про ефективність фінансової підтримки? Головним наслідком надання дотацій на закладку насаджень деякі експерти називають обвал ринків яблук, малини, горіхів…

 - На яких саме ринках трапився обвал — на українському, на європейському, на світовому? Де саме? Ми повинні розглядати себе і по яблуках, і по ягодах уже як нето-експортер. Тобто, усвідомлювати, що наші конкуренти не в Україні, а за кордоном.

 

 - То все-таки, де ще потрібна державна підтримка?

 - Перш за все на міжнародній арені. Наприклад, Єгипет обкладає митом наше яблуко. Я сумніваюся, що на рівні уряду, МЕРТ, МЗС є розуміння того, що треба провести роботу і переглянути наш митно-тарифний режим з Єгиптом. Або взаємовизнання фітосанітарних вимог — ми вже неодноразово наголошували на цьому. І що? Держпродспоживслужба робить свою роботу, але їй ніхто допомагає.

Ще одна проблема пов’язана з ЕКА (експортно-кредитне агентство), яке створили кілька років тому з метою здешевлення кредитів, страхування експорту, тощо. В Законі про це відомство прописали виключний перелік кодів ТН ЗЕД, по яких воно може надавати гарантії. Ні ягід, ні продукції їх переробки в цьому списку нема  — переважно металопродукція. Цей виключний перелік європейські експерти називали як один з недоліків закону.

Потрібно також переглянути її систему оподаткування — повернутися до оподаткування з гектара. Треба спростити систему оподаткування заготівлі, бо на Заході дуже популярні наші органічні дикороси. Так, щоб заготівельник зібрав, заплатив податок і поїхав, а не створювати для фіскалів можливості незаконного збагачення шляхом терору бізнесу.

В цілому, як то кажуть, — почати й закінчити: тут є багато чого робити. Але якщо ми говоримо про державну підтримку, то потрібні розширення можливостей фінансової підтримки і зняття бар’єрів на шляху експорту.

 

 - Ви вивчали досвід Чилі?

 - Хто там був, то каже насамперед про дві речі. По-перше, що держава підтримує, а не заважає. По-друге, дуже важливо, що там вони об’єдналися.

 

 - Як держава може стимулювати кооперацію?

 - Перш за все потрібна нова редакція закону про сільськогосподарську кооперацію.

 

 - А нинішня чим недосконала?

 - Це окрема тривала розмова. Наприклад, закон декларує, що сільськогосподарський обслуговуючий кооператив  може реєструватися як неприбутковий. А податкова каже, що ні, аргументуючи це існуванням протиріч між законами про кооперацію, про сільськогосподарську кооперацію і Податковим кодексом, через які податківці не можуть надати СОК неприбутковий статус. У мене складається враження, що, як часто це буває в Україні, проблема — в головах.

 

 - А чого можна повчитися у наших головних конкурентів на ягідному ринку — Польщі й Сербії?

 - Того, що без нормальної, адекватної, свідомої і стратегічно орієнтованої політики, як законодавчої, так і виконавчої влади, розвиток ягідництва був би неможливий. А ще без відносно низької вартості праці. Кон’юнктура ринку, потреба в цій продукції і ефективність виробництва посприяли тому, що ці країни «вистрілили». Не факт, що вони утримають позиції в найближчі 5-10 років: мені здається, ми їх обійдемо.

 

 - Що буде з малиною, лохиною? Чи вдасться уникнути перевиробництва і обвалу ринку?

 - Немає підставу робити апокаліптичні прогнози.

 

 - Кому торік вдалося заробити на малині?

 - Тому, хто випустив якісну продукцію і хто не піддався загальній паніці і в певний момент правильно або продав, або переробив. Висновок з минулого року: потужності зі зберігання, переробки треба розвивати всіма можливими зусиллями. Вирощена ягода в полі ще нічого не означає.

 

 - Як розвивати переробку, холодну логістику?

 - Вже є урядова програма, яка дає змогу отримувати бюджетне фінансування під холодильники певної потужності. Члени нашої асоціації хочуть, щоб влада знизила нормативні вимоги до місткості холодильників для фінансування, аби можна було охопити більше господарств. Сортування, зберігання, заморожування — я однозначно вважаю, що вони ще недостатньо розвинуті. Треба йти від статичної заморозки до IQF. Щоб було більше потужностей з виробництва продукції з доданою вартістю. Бо коли є дисбаланс між можливостями вирощування і переробки, зразу виникають ризики зловживання монопольним становищем.

 

 - Ви бачили ознаки такої картельної змови на цьому ринку?

 - Наші члени асоціації, які вирощують яблука на концентрат, звинувачують у такій змові переробників. І в  мене є запитання з цього приводу, тож я планую зустрічатися з керівництвом Антимонопольного комітету.

 

 - Що відбувається з арештом рахунків садівницьких господарств?

 - Виявилося, що арешт рахунків був спричинений розслідуванням кримінальної справи. Не розумію, яке вона має відношення до ягід, адже основний епізод справи — діяльність колишніх посадовців «Укрспецекспорту» Сергія Бондарчука і пов’язаних з ним осіб. Конкретний слідчий ГПУ зробив дуже дивний висновок, що більше 2 десятків виробників ягід мають відношення до цих підозрюваних. Коли ми почали розбиратися з процесуальним документами, то з’ясували, кого включили в цей перелік, об’єднали наші зусилля з асоціацією “Ягідництво України».

Зараз справа знаходиться в бізнес-омбудсмена. Я провів зустріч з керівництвом ГПУ, ми надали пояснення і з протилежного боку побачили розуміння. Кілька днів тому дві асоціації — наша і «Ягідництво України» — надіслали звернення до керівництва прокуратури, додали близько 30 клопотань наших членів щодо зняття арешту з рахунків і з ПДВ-рахунків. Ці ж клопотання були подані до Печерського суду і, за наявною у мене інформацією, розписані по суддях. Сподіваємося, що найближчим часом суд зніме арешт. Бо деякі члени асоціації вже хочуть виводити людей на вулицю. Як мені здається, ми достукалися до адекватних людей і розуміння буде.

Але зараз слідчий ГПУ Луценко В. В. паралізував 15-20% виробництва в Україні. Я жартую, що поляки мають прийти йому подякувати.

 

 - А чи не тривають побори з експортерів горіхів?

 - Якщо є такі випадки, я готовий захищати їх інтереси. Я не хочу оперувати чутками. Якщо ви чесно ведете свій бізнес, а до тебе безпідставно чіпляються, то я готовий вас підтримати. Коли арештували рахунки наших членів, ми чітко перевірили, провели неофіційне розслідування, що відбулося і як.

 

 - Як зробити цей сектор більш прозорим, щоб ціни не були як на американських гірках?

 - На жаль, тут нема таких механізмів хеджування ціни, як на зерновому ринку, нема ф’ючерсів. Продовжити строк зберігання можна тільки за рахунок переробки і сучасних технологій.

Ще одна проблема — нема даних, скільки у нас вирощується. Я розмовляв з кількома аналітиками — і ніхто не зміг сказати, скільки яблук залишилося в садах торік незібраними. Ніхто досі не зміг налагодити аналітичну роботу щоб можна було оцінити обсяги з точністю хоча б 20%.

 

 - Як вплинули на врожай весняні похолодання, коли дерева цвіли, а бджоли не літали?

 - В плодово-ягідній галузі щоб досягти наполовину такої точності прогнозів, як у зерново-олійній, треба пройти доволі тривалий шлях. Місцями були заморозки, але катастрофічно вони не вплинули.

 

Розмовляв Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0