Спецможливості
Технології

Об­робіток ґрун­ту під сою

13.01.2017
11957
Об­робіток ґрун­ту під сою фото, ілюстрація

Вибір способу й глибини основного обробітку грунту під посів сої значною мірою залежить від біологічних особливостей сої, зокрема розвитку її кореневої системи, що на початку вегетації інтенсивно росте і в подальшому може використовувати елементи живлення з глибших шарів.

 

 

Се­ред пе­реліку ви­со­ко­рен­та­бель­них куль­тур, які нині ак­тив­но куль­ти­ву­ють у зем­ле­робстві Ук­раїни, соя ос­танні п’ять-сім років по­сідає чільне місце. Знач­ний по­пит на про­дукцію сої вик­ли­ка­ний не­обхідніс­тю вирішен­ня про­бле­ми за­без­пе­чен­ня білком. І що важ­ли­во, цей про­дукт рос­лин­но­го по­хо­д­жен­ня, як відо­мо, знач­но де­шев­ший від тва­рин­но­го. Ста­ти­с­ти­ка свідчить, що не ли­ше за об­ся­гом по­пи­ту, а й за еко­номікою ви­ро­щу­ван­ня соя пе­ре­вер­шує інші куль­ту­ри цієї гру­пи.

Постійний по­пит на сою по­тре­бує не ли­ше за­без­пе­чен­ня стабільності, а й по­даль­шо­го збільшен­ня про­дук­тив­ності куль­ту­ри. Цьо­го мож­на до­сяг­ти тільки шля­хом оп­тимізації всіх скла­до­вих аг­ро­тех­но­логії, з-поміж яких лан­ка об­робітку ґрун­ту під посів сої посідає од­не з чільних місць. Зва­­жа­ю­чи на те, що соя — яра куль­ту­ра пізніх строків сівби, є мож­ливість якісно підго­ту­ва­ти ґрунт під посів сої як у циклі зяб­ле­во­го об­робітку, так і на­весні — в пе­ред­посівний період. Тех­но­логія об­робітку під сою виз­на­чається низ­кою чин­ників, зо­к­ре­ма ґрун­то­во-кліма­тич­ни­ми умо­ва­ми, біологічни­ми особ­ли­во­с­тя­ми куль­ту­ри, по­пе­ред­ни­ком та стро­ка­ми йо­го зби­ран­ня, рівнем за­бур’янен­ня по­ля, технічним ос­на­щен­ням гос­по­дар­ст­ва. 

Вибір спо­со­бу й гли­би­ни ос­нов­но­го об­робітку грунту під сою знач­ною мірою за­­ле­­жить від біологічних особ­ли­во­с­тей сої, зо­к­ре­ма роз­вит­ку її ко­ре­не­вої си­с­те­ми, що на по­чат­ку ве­ге­тації інтен­сив­но рос­­те і в по­даль­шо­му мо­же ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти еле­мен­ти жив­лен­ня з глиб­ших шарів. У та­ко­му разі од­ним із ліміту­ю­чих чин­ників, здат­них об­ме­жу­ва­ти ріст і роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми, є підви­ще­на щіль­ність ґрун­ту. Особ­ли­во не­га­тив­но по­­зна­чається на про­дук­тив­ності сої сфор­мо­ва­на плуж­на підо­шва. То­му під час ви­бо­ру по­ля під сою та в про­цесі підго­тов­ки ґрун­ту під посів сої важ­ли­во мо­ніто­ри­ти рівень йо­го щільності.

Сфор­мо­ва­на ко­ре­не­ва си­с­те­ма сої за оп­ти­маль­ної (ліворуч) та підви­ще­ної (пра­воруч) щільності ґрун­туОп­ти­маль­ним для за­без­пе­чен­ня спри­ят­ли­вих умов рос­ту ко­ре­не­вої си­с­те­ми та ри­зобіаль­ної мікро­ф­ло­ри є діа­па­зон ґрун­то­вої щільності під сою: на по­чат­ку ве­ге­тації — 1,10–1,20, а на час цвітіння і фор­му­ван­ня бобів — 1,25–1,28 г/см3 ґрун­­ту. Ство­рен­ня мож­ли­вості для про­ник­нен­ня ко­ре­не­вої си­с­те­ми сої у глибші ша­ри (за да­ни­ми на­уко­вої літе­ра­ту­ри — до 170–200 см) дає стабілізу­ва­ти во­ло­го­за­без­пе­ченість куль­ту­ри сої, особ­ли­во за пе­ре­си­хан­ня верх­ньої ча­с­ти­ни ор­но­го ша­ру, що ча­с­то спо­с­терігається в період за­кла­дан­ня ге­не­ра­тив­них ор­ганів сої та цві­тіння. Збільше­не во­до­спо­жи­ван­ня в цей період зу­мов­ле­не інтен­сив­ним роз­вит­ком ве­ге­та­тив­ної ма­си куль­ту­ри сої і фор­­му­ван­ням більшої площі ли­ст­ко­вої по­верхні. Оп­ти­маль­ний рівень ущіль­нен­­ня ґрун­ту під сою за­без­пе­чує спри­ят­ливіші умо­ви для йо­го ае­рації, що та­кож важ­ли­во під час фор­му­ван­ня симбіотич­но­го апа­ра­ту на ко­ре­невій си­с­темі сої (фо­то 1). Са­ме це є однією з підстав для про­ве­ден­ня оран­ки під сою: за­леж­но від умов гли­би­на об­робітку мо­же ко­ли­ва­ти­ся від 22 до 28 см. 

Ба­жа­ний ефект що­до ча­ст­ко­во­го за­гор­тан­ня по­жнив­них ре­ш­ток і гли­­бо­ко­го роз­пу­шу­ван­ня підор­но­го ша­ру грунту під посів сої здатні за­без­пе­чи­ти су­часні комбіно­вані аг­ре­га­ти, які в своєму складі ма­ють дис­кові ро­бочі ор­га­ни та ла­пи для гли­бо­ко­го роз­пу­шу­ван­ня ґрун­­ту (ти­пу Tiger MT, Sunflower чет­вер­тої серії та ін.). Після по­пе­ред­ників із мен­шою біома­сою по­жнив­них ре­ш­ток (соя, греч­ка тощо) до­статній об­ро­бі­­ток во­се­ни за­без­пе­чать чисельні зна­ряд­дя ти­пу Agrisem Combiplow або йо­го вітчиз­ня­ний ана­лог ЧГ-40.

Що­до ефек­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня сої за no-till-тех­но­логією у зо­наль­но­му розрізі (Степ, Лісо­степ) вар­то за­зна­чи­ти, що во­на не має стабільної пе­ре­ва­ги порівня­но з інши­ми ви­роб­ни­чи­ми тех­но­логіями. Певні пе­ре­ва­ги no-till (вищі за­па­си во­ло­ги в ок­ремі періоди ве­ге­та­ції, мож­ливість опе­ра­тив­ної сівби в кра­­­­­­щі аг­ро­технічні стро­ки, вирівню­ван­ня по­верхні по­ля) мо­жуть ніве­лю­ва­ти­ся не­га­тив­ни­ми сто­ро­на­ми цієї тех­но­логії. Зо­к­ре­ма — ви­щою щільністю ґрун­ту; зни­жен­ням тем­пе­ра­ту­ри на час сівби на 3…5°С че­рез на­явність на полі мульчі (особ­ли­во після по­пе­ред­ни­ка-ку­ку­руд­зи), що впли­ва­ти­ме на якість сходів сої; ймовірністю більшо­го пе­с­ти­цид­но­го на­ван­та­жен­ня на куль­ту­ру; до­ступністю еле­ментів жив­лен­ня, що зу­мов­ле­но їхньою ло­калізацією. Зва­жа­ю­чи на це, од­не з важ­ли­вих за­вдань аг­­ра­рія — оп­ти­маль­ний добір сор­ту для посіву сої за йо­­­­­го ре­акцією на ці особ­ли­вості no-till. 

Оз­на­ки по­ру­шен­ня азот­но­го жив­лен­ня сої в зоні за­гор­тан­ня валків со­ло­миКілька слів — про роль по­пе­ред­ни­ка у ви­борі тех­но­логії об­робітку ґрун­ту під сою. Ос­таннім ча­сом унаслідок зву­жен­ня спеціалізації та ви­ро­щу­ван­ня кількох ви­со­ко­рен­та­бель­них куль­тур у гос­по­дар­ст­вах до­волі ча­с­то сою ви­ро­щу­ють за та­ко­го чер­гу­ван­ня: зер­нові ко­ло­сові (пше­ни­ця, ячмінь) — соя, ку­ку­руд­за — соя, ку­ку­руд­за (два ро­ки) — соя (два ро­­ки). У сівозміні із зер­но­ви­ми за вро­жай­ності зер­на 4–6 т/га на полі за­ли­шається 5–8 т/га со­ло­ми, яка має знач­но кра­щий ступінь подрібнен­ня, ніж ку­ку­руд­за. Про­те це не є підста­вою для ігно­ру­ван­ня якісно­го за­гор­тан­ня со­ло­ми зер­но­вих ко­ло­со­вих, оскільки з ог­­ля­ду на її хімічний склад (співвідно­шен­­ня C:N), три­валість де­с­т­рукції та якість ут­во­ре­них про­дуктів цьо­го про­це­су мо­же відбу­ва­тись погіршен­ня азот­­­но­го ре­жи­му ґрун­ту, що на­далі не­га­тив­но по­зна­чить­ся на рос­то­вих про­це­сах куль­ту­ри (фо­то 2). 

Особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на яко­мо­га рівномірніше роз­по­ділен­ня післяж­нив­них ре­ш­ток усією пло­щею по­ля і, за мож­ли­вості, зни­зи­ти не­га­тив­ний вплив валків у міс­цях ма­со­во­го їхньо­го зо­се­ре­д­жен­ня. Для цьо­го доцільно до­дат­ко­во за­сто­со­ву­ва­ти подрібню­вачі або пру­жинні бо­ро­ни. Ос­таннім ча­сом про­бле­му з вал­ка­ми на полі вирішу­ють шля­хом ви­т­ри­му­ван­ня мак­си­маль­ної ви­со­ти зрізу куль­тур під час їхньо­го зби­ран­ня. У ре­зуль­таті та­ко­го ско­шу­ван­ня за­­без­пе­чується до­волі рівномірне роз­поділен­ня біома­си по­лем. Крім то­го, ком­бай­не­рові вдається зе­ко­но­ми­ти па­­ли­во, оскільки в та­ко­му разі аг­ре­гат об­­роб­ляє (подрібнює) мен­шу кількість со­­­ло­ми. Це зе­ко­ном­ле­не па­ли­во потім мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для до­дат­ко­во­го подрібнен­ня за­ли­ше­ної стерні або поліпшен­ня об­робітку ґрун­ту. У та­ко­му разі прий­нят­ну якість об­робітку мо­­жуть за­без­пе­чи­ти дис­кові зна­ряд­дя, за­сто­со­вані во­се­ни або ж на­весні (в ос­тан­­­нь­о­му разі — як­що це не кри­тич­но з ог­ля­ду на за­бур’янен­ня по­ля). Слід за­зна­чи­ти, що за­ли­ше­на з осені стер­ня спри­я­ти­ме до­дат­ко­во­му на­ко­пи­чен­ню во­ло­ги взим­ку за­вдя­ки поліпше­но­му за­три­ман­ню снігу. До то­го ж за зи­му стер­ня втра­чає ча­с­ти­ну своїх фізи­ко-ме­ханічних вла­с­ти­во­с­тей і її мож­на якісно за­гор­ну­ти в ґрунт на­весні, тим більше, що терміни висіву сої да­ють змо­гу це зро­би­ти. 

Якість за­гор­тан­ня біома­си дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми за­ле­жа­­­ти­ме від діаме­т­ра дис­ка. Яс­на річ, ро­бочі ор­га­ни більшо­го діаме­т­ра за­гор­та­ють рос­линні решт­ки глиб­ше, тоді як мен­шо­го — мілкіше, про­те інтен­сив­ні­ше пе­ремішу­ють ор­ганіку з ґрун­том у шарі 8–15 см. Як­що опе­рацію про­во­ди­ти во­се­ни, то со­ло­ма зер­но­вих до по­­чат­­­ку сівби сої піддасть­ся ча­ст­ковій де­с­т­рукції і не впли­ва­ти­ме на якість ви­­­сіван­ня та от­ри­ман­ня сходів сої. Як­що ж є по­тре­ба за­гор­ну­ти по­тужнішу кількість ли­с­то­с­теб­ло­вої біома­си (після ку­ку­руд­зи), якої за вро­жай­ності зер­на на рівні 8–10 т/га фор­мується від 10 до 12 т/га, то, без­за­пе­реч­но, з цим за­вдан­ням кра­ще справ­ляється плуг. Як­що в гос­по­дарстві прак­ти­ку­ють ви­со­ке зрізу­ван­ня ку­ку­руд­зи, то ви­ни­кає по­тре­ба про­ве­ден­ня до­дат­ко­вих опе­рацій із ви­ко­ри­с­тан­ням подрібню­ва­ча або дис­ко­вих зна­рядь. Водночас су­часні плу­ги із пе­редплуж­ни­ка­ми та оп­ти­маль­­­ни­ми за фор­мою по­ли­ця­ми (ти­пу Diamant) здатні без до­дат­ко­вих зна­рядь якісно за­гор­та­ти такі по­жнивні решт­ки за один прохід.

Од­не із за­вдань об­робітку ґрун­ту під сою — ре­гу­лю­ва­ти рівень за­бур’яне­ності по­ля. Доцільність за­сто­су­ван­ня ефек­тив­них аг­ро­технічних прий­омів із ви­ко­ри­с­тан­ням за­галь­но­по­ши­ре­них ґрун­то­об­роб­них зна­рядь мо­же бу­ти аль­тер­на­ти­вою за­сто­су­ван­ню гербіцидів в еко­номічно­му (з ог­ля­ду на вартість за­собів за­хи­с­ту, які є пе­ре­важ­но імпор­то­ва­ни­ми) та еко­логічно­му плані (зни­жен­ня пе­с­ти­цид­но­го на­ван­та­жен­ня на аг­ро­еко­си­с­те­му, ймовірність фор­му­ван­ня в бур’­я­нів ре­зи­с­тент­ності то­що). Су­час­на пру­жин­на бо­ро­на в дії

На­укові досліджен­ня та прак­тич­ний досвід свідчать, що за ма­лорічно­го ти­пу за­бур’яне­ності по­ля з посівом по­пе­ред­ни­ка ґрунт під сою мож­на го­ту­ва­ти із за­сто­су­ван­ням післяз­би­раль­но­го лу­­щін­­­­­ня, до­дат­ко­во­го об­робітку дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми у міру по­яви сходів бур’янів та пізньо­осінньо­го без­по­ли­це­во­го об­робітку на гли­би­ну 15–16 см. У та­ко­му разі про­во­кації сходів бур’янів і їхньо­го зни­щен­ня до­ся­га­ють не ли­ше ви­ко­ри­с­тан­ням дисків, а й оран­кою без обер­тан­ня ски­би, що є за­вер­шаль­ним за­хо­дом у циклі зяб­ле­во­го об­робітку грунту під сою. У разі, як­що по­ле засміче­не ко­ре­не­па­ро­ст­ко­ви­ми ба­га­торічни­ми бур’яна­ми, за­­сто­со­ву­ють тех­но­логію за прин­ци­пом по­ліпше­но­го зя­бу: вслід за післяз­би­раль­ним лущінням про­во­дять один-два об­робітки важ­ки­ми куль­ти­ва­то­ра­ми на гли­би­ну до 14–16 см. У жовтні — ли­с­то­паді по­ле орють на гли­би­ну 22–25 см, що, крім знач­но­го зни­жен­ня за­­бур’я­не­ності, за­без­пе­чує ще й зберіган­ня оп­ти­маль­них па­ра­метрів аг­рофізич­но­го ста­ну ор­но­го ша­ру та, відповідно, на­ко­пи­чен­ня во­ло­ги осінньо-зи­мо­во­го періоду.

У пе­ред­посівно­му циклі, го­ло­вним чи­ном — після сівби сої, прак­ти­ку­ють до- та після­с­хо­до­ве роз­пу­шу­ван­ня ґрун­­­ту кла­сич­ни­ми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми. Тра­­­диційно ці опе­рації ви­ко­ну­ють у фазі «білої ни­точ­ки» ма­лорічних бур’я­нів. Раніше цей аг­ро­захід про­во­ди­ли лег­­­­ки­ми зу­бо­ви­ми (рай­бо­рон­ка­ми) або сітча­с­­­­­ти­ми бо­ро­на­ми. Нині їм на зміну прий­ш­ли су­часні пру­жинні бо­ро­ни (БПН-12 «Ме­те­лик», Strigel та інші їхні ана­ло­ги), діаметр ро­бо­чих ор­ганів яких і чут­ли­вість до опо­ру да­ють змо­гу пра­цю­ва­ти не ли­ше по схо­дах, а й по куль­турі, ви­со­та якої ста­но­вить 10–15 см, без істот­но­го зріджен­ня посівів (фо­то 3). Про­ве­ден­ня опе­рації в цей період ве­ге­тації рос­­лин дає змо­гу впли­ва­ти на дру­гу-тре­тю хвилі по­яви бур’янів. 
 
До­дат­ко­вий за­хист від бур’янів мож­на за­без­пе­чи­ти висіван­ням сої ши­ро­ко­ряд­ним спо­со­бом, що дає змо­­гу про­во­ди­ти потрібний об­робіток грунту про­тя­гом ве­ге­тації куль­ту­ри. Крім мож­ли­вості кон­тро­лю­ва­ти бур’яни, ши­ро­ко­ряд­ний висів, згідно з ре­зуль­та­та­ми на­уко­вих досліджень, сприяє кра­що­му за­своєнню ФАР, оп­тимізації площі жив­­лен­ня рос­лин, зни­жен­ню ура­же­ності куль­ту­ри хво­ро­ба­ми за­вдя­ки кращій ае­рації посівів.

Ви­со­та зрізу та втра­ти вро­жаю че­рез не­вирівня­ну по­верх­ню по­ляВес­ня­ний пе­ред­посівний об­робіток під сою спря­мо­ва­ний на збе­ре­жен­ня во­­­ло­­­ги, бо­роть­бу з бур’яна­ми, вирівню­ван­ня по­ля та роз­пу­шен­ня ґрун­ту. З на­­стан­ням фізич­ної ґрун­то­вої стиг­лості об­робіток на лег­ких ґрун­тах під сою по­чи­на­ють із бо­ро­ну­ван­ня або комбіно­ва­но­го (куль­­­­­ти­вація з бо­ро­ну­ван­ням) об­ро­бітків, на суг­лин­ко­вих і гли­ни­с­тих про­во­дять ли­ше куль­ти­вацію. У міру по­яви бур’янів до висіван­ня куль­ту­ри сої про­во­дять дві-три куль­ти­вації на гли­би­ну від 10–12 до 6–8 см. Кратність та­ких куль­ти­вацій за­ле­жить від сту­пе­ня засміче­ності бур’яна­ми та во­ло­гості ґрун­ту. За не­до­стат­нь­о­го рівня во­ло­ги гли­би­ну куль­ти­вацій та їхню кількість змен­шу­ють. Без­по­се­ред­ньо пе­ред сівбою сої про­во­дять куль­ти­вацію з бо­ро­ну­ван­ням або ж об­робіток су­ча­сни­ми комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми.

Вар­то за­зна­чи­ти, що по­тенційний уро­жай сої за­без­пе­чу­ють більшою мі­­рою бо­би нижніх про­дук­тив­них вузлів, то­му для уник­нен­ня втрат сої зби­ран­ня вро­жаю про­во­дять на мак­си­маль­но низь­ко­му зрізі (фо­то 4). У зв’яз­ку з цим важ­ли­во, щоб по­верх­ня ґрун­ту на час і особ­ли­во після сівби бу­ла мак­си­маль­но вирівня­ною. 

У су­час­но­му зем­ле­робстві не­мож­ли­во роз­ро­би­ти за­галь­ну тех­но­логію об­робітку ґрун­ту під сою навіть для од­но­го гос­по­дар­ст­ва, оскільки в ній завжди бу­дуть при­сутні кілька змінних  аг­ро­технічно­го, еко­номічно­го чи навіть технічно­го по­хо­д­жен­ня. То­му, зва­жа­ю­чи на прин­цип рівноз­нач­ності й не­замінності чин­ників фор­му­ван­ня вро­жаю, най­е­фек­тивнішою, ма­буть, бу­де тех­но­логія, роз­роб­ле­на для умов кож­но­го ок­ре­мо­го по­ля.

С. Га­в­ри­лов
ННЦ «Інсти­тут зем­ле­роб­ст­ва НА­АН»

Інформація для цитування

Обробіток грунту під сою / С. Гаврилов // Пропозиція. — 2016. — № 12. — С. 60-62

Ключові слова: Соя

Інтерв'ю
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із

1
0