Виробничі ризики вирощування гібридного жита F2
![Виробничі ризики вирощування гібридного жита F2 фото, ілюстрація](https://propozitsiya.com/sites/default/files/styles/580x/public/field/image/rozh.jpg?itok=MS4zdJr6&v=1707029479)
Останніми роками все більшої популярності набуває гібридне жито, особливо в європейських країнах. У Німеччині на його частку припадає 60% загальної площі посівів жита, у Данії — 97,5%. Та й в Україні воно «не пасе задніх». Чому ж так популярне гібридне жито?
Останніми роками все більшої популярності набуває гібридне жито, особливо в європейських країнах. У Німеччині на його частку припадає 60% загальної площі посівів жита, у Данії — 97,5%. Та й в Україні воно «не пасе задніх». Чому ж так популярне гібридне жито?
Гібриди першого покоління (F1) є продуктом схрещування генетично віддалених батьківських інбредних ліній, завдяки чому виникає гібридна сила, яка називається гетерозис. Рослини F1 вирівняні та ідентичні одна до одної і мають вищу продуктивність, порівняно із популяційними сортами, проте у наступних поколіннях (F2, F3 і т. д.) через розщеплення ефект гетерозису втрачається і як наслідок — знижується врожайність.
Після впровадження у виробництво гібридних сортів українські фермери почали цікавитися: а що буде, якщо висіяти насіння F2, вирощене власноруч із сертифікованого насіння F1? Викликано це, в першу чергу, чисто виробничим інтересом фермерів, а також вартістю гібридного насіння. Так, вартість насіння гібридного жита удвічі вища, порівняно з вартістю сертифікованого насіння звичайних сортів (у перерахунку на гектар), та утричі — порівняно із F2. Тому виробників і цікавить питання, чи перекриє вищий урожай додаткові витрати на насіння?
У літературі є безліч публікацій щодо використання насіння F2 на різних культурах. Так, Сервантес Мартінес та Кастілло Торрес (2005 р.) пишуть, що врожайність F2 насіння ярого ріпаку гібрида Hyola 401 була на 22% меншою на противагу сертифікованому насінню F1. Дослід проводили у Північно-Східній Мексиці. Гільєн-Портал зі співавт. (2002 р.) дослідили, що врожайність F2 м’якої озимої пшениці (Triticum aestivum L.) була також на 22% нижчою порівняно з F1. Вальдівія-Берналь та Відал-Мартінез (1995 р.) показали, що використання F2, порівняно з F1, не може бути рекомендоване у кукурудзи (Zea mays L.), адже у їхніх дослідах у Мексиці падіння врожайності становило 45,3%.
Дослідження із вивчення F1 та F2 у КВС
Використання F2 гібридного жита (Secale cereal L.) було описано у 1999 р. у Польщі дослідниками Лапінскі та Стояловскі. Зниження врожайності спостерігалося в межах 14%. Протягом 2010–2012 рр. компанія «КВС Лохов» провела власні дослідження із вивчення насіння гібридного жита F1 та F2. Було здійснено 25 дослідів із випробування гібрида Палаццо.
Як бачимо, зниження врожайності становило від 12 до 32% залежно від місця та року проведення досліджень. В основному, спостерігалось падіння врожайності на 18–20%. Тобто, як видно із результатів досліджень, у всіх випадках, незалежно від місця випробування та року, врожайність F2 була нижчою порівняно з F1. Так, у сприятливий рік падіння врожайності може становити 10–12%, проте за несприятливих умов воно може сягати 30–32%. Тому ризик втрати врожаю, а відповідно, і прибутку від вирощування гібридного жита F2, завжди є.
Тому головне, чому не рекомендовано вирощувати гібридне жито F2, — це зниження врожайності.
Причина цьому — розщеплення гібрида. Як відомо, гібрид складається зі стерильної материнської форми, закріплювача стерильності та батьківської форми запилювача. У F1 всі рослини перебувають у гетерозиготному стані. У другому поколінні відбувається розщеплення гібрида внаслідок перезапилення між собою гетерозиготних рослин F1. У F2 у різному співвідношенні вищеплюються компоненти гібрида, тобто рослини з різною продуктивністю. Ступінь відмінності F2 від сертифікованого насіння F1 переважно залежить від того, наскільки батьківські компоненти гібрида різняться між собою.
Ризик ураження ріжками (Claviceps purpurea)
Ріжки — одна із найшкодочинніших хвороб жита як вітрозапильної культури. Зараження спорами гриба відбувається в період цвітіння. За вологої дощової погоди повітря не містить достатньої кількості пилку, тому квітки залишаються незапиленими тривалий період часу. Це дає можливість спорам ріжок потрапити на квітку та прорости. Також велика кількість склероцій утворюється на підгонах. Вони починають цвісти пізніше від основного масиву, і тому у цей період кількості пилку недостатньо, щоб швидко запилити квітки жита (фото 1).
Як вже говорилось вище, посіви F2 невирівняні, неоднорідні та цвітуть неодночасно, що призводить до ситуації, ідентичної з підгонами. Як наслідок — F2 більше уражуються ріжками жита. Отже, за вирощування F2 виникає ризик отримання врожаю із вмістом ріжок понад 0,1%, що, згідно з чинними стандартами, робить неможливим використання такого зерна навіть у годівлі свиней чи ВРХ.
Зниження стійкості проти хвороб у жита
Також важливим моментом за вирощування F2 є втрата рослинами стійкості проти листкових хвороб, зокрема бурої листкової іржі (Puсcinia recondita), що може зменшити врожайність до 30%. Зниження стійкості відбувається внаслідок розщеплення за геном стійкості та вищеплення рецесивних гомозигот, і як результат — рослини з таким генотипом нестійкі до бурої іржі. Своєю чергою, це призводить до зниження врожайності або, у кращому разі, до додаткових фінансових витрат на використання фунгіцидів.
Подібна ситуація і з борошнистою росою (Erysiphe graminis). Гібриди жита F1 стійкі проти цієї хвороби, проте у F2 є ризик ураження, що в кінцевому результаті також може спричинити зниження врожайності.
Як відомо, гібридне жито має дуже високий коефіцієнт кущення. Завдяки цьому рекомендована норма висіву становить 2 млн схожих насінин на гектар, що у 2–2,5 раза менше від норми висіву популяційного жита. У F2 коефіцієнт кущення значно нижчий порівняно із F1.
Гіркий досвід вирощування F2
Як показує життя, наш фермер не повірить науковим дослідженням, поки сам не перевірить їх та не побачить усе на власні очі. Так, у господарстві ПП «Явірське», що на Харківщині, вже третій рік вирощують гібридне жито Пікассо селекції КВС та другий рік експериментують із F2.
Грунти в господарстві — родючі чорноземи. Технологія вирощування — загальна для всіх посівів гібридного жита. Попередником у 2013 р. був соняшник, у 2014-му — ультраранньостигле просо. Після збирання соняшнику позаминулого року було проведено дискування та передпосівну культивацію. Сівбу проводили 5 вересня сівалкою Great Plains на глибину 2,5–3 см з нормою 2 млн схожих насінин на гектар. Після висіву — коткування. Під час сівби було внесено 70 кг/га нітроамофоски у фізичній вазі. По вегетації було застосовано інсектицид Карате Зеон та внесено мікроелементи. Технологія вирощування F2 відрізнялася лише нормою висіву, яку було збільшено до 4 млн/га.
Урожайність F1 становила 60, а F2 — 35 ц/га, тобто на 25 ц/га, або на 41,7%, нижчою порівняно з F1.
У 2014 р. (під урожай 2015 р.) знову висіяли F1 та F2. Попередником було просо, після збирання якого провели оранку та передпосівну культивацію. Під висів F1 внесли 80 кг/га нітроамофоски у фізичній вазі, під F2 — 100 кг/га. Сівбу проводили 5–10 вересня на глибину 3 см сівалкою Great Plains з нормою F1 — 2 млн схожих насінин на гектар, F2 — 4,5. Все насіння було протруєне препаратом Кінто Дуо. Навесні на посівах F1 у фазі кінець кущення — початок виходу в трубку (BBCH 29–30) було внесено 30 кг/га карбаміду у фізичній вазі + Фалькон (0,5 л/га) та 1,5 л/га хлормекват хлориду (для укорочення першого міжвузля та для «підтягнення» підгонів).
Станом на 16.05.2015 р. рослини F2 значно відставали у рості та розвитку (фото 2, 3), були невирівняні, спостерігалося розщеплення, тоді як рослини F1 — вирівняні, добре розвинені та мали здоровий вигляд.
За словами Володимира Зверка, головного агронома господарства, рослини F2 слабо кущаться, більше уражуються хворобами та на 30–35% менш продуктивні. Також на фото 4 можна побачити різницю в розвитку та довжині колоса.
Висновки
Коментарі, як то кажуть, зайві, тож через такий стан посівів F2 їх вирішили задискувати, тобто використати як сидерат. Отже, спираючись на дані досліджень, проведених науковцями на різних культурах, та досвід реального господарства, ми бачимо, що вирощування F2 може бути ризикованим та неприбутковим. Тим більше, що збільшення врожайності культури хоча б на 5 ц/га перекриє додаткові витрати на насіння F1, а господарям із «Явірського» дасть змогу отримати добрий прибуток від вирощування гібридного жита. Також варто наголосити, що гібридне жито завдяки ефекту гетерозису на 20% має більшу врожайність порівняно зі звичайними популяційними сортами.
Тому у відповідь на питання фермерів можна сміливо сказати, що прибавка до врожаю з лишком перекриє додаткові витрати на придбання сертифікованого насіння F1. Тож вирощувати гібридне жито — економічно вигідно, адже використання якісного насіння позбавить від чималих виробничих ризиків. А от вирощування гібридів жита F2 — невдячна справа, марна витрата часу та коштів. І це вже перевірено на всі «100»!