Правильний ґрунтообробіток підвищує врожайність удвіччі. Кейс Agricom Group

Про кластер

Чернігівський кластер очолює директор Валентин Шкітюк. Він  працює на Поліссі вже 30 років.

В кластері працює 105 осіб, з них 80% - місцеві. Роботою забезпечено людей із 18 сіл. Для них організовано розвозку. Наймолодшу агроному 23 року, головному - 55. У кластері введено диференційовану зарплату для механізаторів. Є стабільна зарплата (близько 35%), далі йде 15% надбавка за виконання норми і 50% за якість. Спрацьовує людський фактор: система попереджає, що в посіві пробіли – монітор кричить, пищить – механізатор ігнорує це, вимикає прилад і їде собі далі. Недосівається один рядок. Тож 100% розрахунок проводиться лише тоді, коли з`являються сходи.

Чернігівський кластер має площу 10 га. Це типова зона Полісся, де переважають дерново-підзолисті, супіщані, піщані, суглинисті за механічним складом ґрунти, в незначній кількості присутні світло-сірі та темно-сірі лісові ґрунти.

– Як для Полісся опадів достатньо. Хоча в червні сезону-2016 несподівано температура піднялася до +30 °С і це за тиждень «допомогло» дозріти і пшениці, і вівсу одночасно. Так неочікувано отримали меншу урожайність по цим культурам, – розказав Тарас Миколайович.

До складу Agricom Group кластер увійшов 2015 року. Перший рік формували команду, структуру і розробляли диференційований підхід до кожного поля.

Про культури

Урожайність 2016 року: соняшник – 20-22 ц/га, льон – 11 ц/га, пшениця – 39-40 ц/га, овес – 20-25 ц/га. «Наша мета перейти на схему 50 на 50 по ярих та озимих культурах, щоб зменшити строки весняного посіву. Цього року по озимих таке співвідношення: 50/50% –по Білокуракінському кластеру, 40/60% – по Чернігівському, 30/70% – по Рівненському кластеру», – повідомляють в Agricom Group.

Овес

Минулого року під вівсом було 200 га. Сіяли 5 сортів: 4 української селекції і один німецький (Айворі). Навіть на фоні засухи при 100 кг карбаміду два сорти (Айворі і Деснянський) показали 36 ц/га. Їх і залишили. У цьому році під вівсом  500 га. Планова урожайність 5 т/га. Випробовують інтенсивну технологію, щоб в майбутньому забезпечити потреби заводу з виробництва пластівців.

- Культура вирощування вівса в Україні дуже низька, його сіють по залишковому принципу, коли даючи селітру, коли ні, під покров люцерни. Полісся – підходяща зона для вівса. В технології вирощування цієї культури найважливіше посіяти його якомога раніше, – зауважує Тарас Миколайович.

Пшениця

90 га ярої пшениці засіяли в грудні. «Посіяли перед самим морозом і уже в 20-х числах березня отримали дружні сходи. На Півдні аграрії лише тільки-тільки заходили у поле. Яру пшеницю важко посіяти в оптимальні строки, бо поки з’явиться можливість зайти з сівалками в поле, оптимальний термін посіву може закінчися. А її важливо покласти в ґрунт якомога раніше, щоб збільшити вегетаційний період», – ділиться досвідом фахівець.

Льон

- Льон потрібно сіяти в максимально підготовлену землю на невелику глибину до 2 см. Для льону ґрунт мусить бути максимально вирівняним. Критерій дуже простий – на машині треба проїхати зі швидкістю 100 км/год і її не повинно навіть колихнути, стверджує керівник Чернігівського кластеру.

По соняшнику та льону проводять десикацію.

- Протестували систему зрізу Шумахер – це посилені ножі і пальці на самій косі, що дозволяють максимально ефективно скошувати. Коли наймали комбайни, попереджали, що варто належно підготуватися. Проте комбайни заїхали - і встали. Через волокнисту структуру льон сильно зношує робочі органи комбайну. Його потрібно молотити кожного разу з новою косою. Косу після льону ще можна використати для пшениці, але для льону вона вдруге не підійде. Це як щебінь пропустити через комбайн. Особливо, якщо висушений льон потрапив під дощ, він «деревеніє», стає як арматура, - пояснює Тарас Миколайович.

Ріпак

У технології вирощування ріпаку найскладніше отримати сходи. Культура дуже вимоглива до осіннього обробітку ґрунту та опадів.

- Якщо ґрунт зволожено на 7 см, я впевнений, що буду з ріпаком. Треба щоб він лише перезимував. Гібридне насіння коштує 30-40 €/га. Тому в зоні ризикованого землеробства (Білокуракинський кластер) для вирощування ріпаку використовуємо F-2, його собівартість 40 грн на га, і якщо ріпак не перезимував, то я весною пересіваю це поле соняшником, втрачаючи приблизно 200 грн/га з урахуванням зарплати і витрат пального, - розказує Т. Корнієнко.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Озимий ріпак у Чернігівському кластері сіють по інтенсивній технології та гарним гібридним насінням.

Соняшник

За словами головного агронома, при нормальній сівозміні, навіть у засушливих регіонах соняшник віддає до 3 т/га. За системи пшениця-пшениця-соняшник він прекрасно почувається. У нього найвищий осмотичний тиск серед усіх рослин, корінь потужно втягує воду, тож після нього на 2-3 м узагалі не залишається продуктивної вологи.

Кукурудза

Навіть на піщаних ґрунтах можна збирати по 10-12 т/га кукурудзи. «Лімітуючий фактор – не добрива і СЗР, а волога. Важливо, щоб вона прийшла в потрібний період – цвітіння і наливу зерна. Хоча на Півдні землі кращі, проте дуже сухо, відтак на Поліссі можна отримувати більші врожаї».

Оптимальна сівозміна

Землі кластеру (10 тис. га) розділено на 10-11 полів, для яких визначено 4-5 основних культур. Тобто культура повертається на поле через 3 роки.

Найкращий попередник під ріпак – овес і пшениця. А для пшениці, наприклад, соняшник не найкращий попередник, втім не всі це розуміють. У 2016 році на весну ми обрали дві основні культури – льон і соняшник. Льон, бо раніше поле роками засівалося соняшником по соняшнику. Застосовували систему захисту для льону Гроділ і Пік, що дозволяє забрати усю падалицю соняшнику.

Для пшениці застосували гербіцид Калібр від DuPont. Із нормою 70 г/га він вирішує проблему з однорічними злаковими бур’янами по посівах озимої пшениці.

Соняшник обробляють Євролайтінгом – він прибирає всі багаторічні паросткові бур’яни. У 2017 році було змінено основну підготовку ґрунту у бік інтенсивної технології, вибір пав на більш економічно привабливі озимі культури - ріпак і пшеницю. З ярих обрали кукурудзу, соняшник і льон.

Максимально ефективна система сівозміни повинна давати валовий дохід з га $1000-1200. За таких умов агробізнес існує і розвивається: заробляють усі – і власники, і держава, і пайовики.

Про живлення

На кукурудзі Т. Корнієнко впроваджує 4-типну систему мінерального живлення: основне та двох-трьохразове підживлення в залежності від типу ґрунту. «На піщаних ґрунтах застосовуємо карбамід і NPK, на глинистих і трохи важчих за механічним складом – КАС і азотно-фосфорне стартове добриво. У цих ґрунтах фосфору багато, але через те, що він не встигає вчасно прогріватися до оптимальної температури, щоб фосфор став рухливим, тому спробували азотно-фосфорне добриво».

На інтенсивних ґрунтах дають КАС замість карбаміду і друге підживлення виконують також КАСом. На більш легких ґрунтах сіють із карбамідом і в фазі 10 листків підживлюють КАСом (100 кг/га). Вносять добрива під дощ.

Використовують і азотні добрива (Карбамід, КАС, аміачну селітру) українського виробника заводу «ЄвроХім». З комплексних добрив використовують YaraMila NPK 9-12-25 і набір мікроелементів. Стартове добриво сербського виробництва - Супер Старт NP 20:40.

У 2017-му в Чернігівському кластері заклали 2 інтенсивних промислових дослідних поля по 200 га. «Хочемо отримати по 10 т пшениці і 12 т кукурудзи з га. Під цю технологію повністю розробили систему азотного живлення, до 200 кг на га в три прийоми, і систему захисту. Порахували, що навіть при таких досить великих витратах азотних добрив, рентабельність по цих полях виходить до 100%. Вже на наступний рік буде ясно, в якому напрямку рухатись. По кукурудзі закладаємо 30 гібридів різних компаній (Monsanto, Syngenta, Limagrain, Maisador Semences, RAGT та інші), щоб визначитись, які гібриди дозволять отримувати максимальні результати при менших затратах. Оскільки сьогодні при вирощуванні кукурудзи найбільші затрати це насіння: $130-180 коштує посівна одиниця, а це вартість 1,5-2 т бункерної кукурудзи.

Тара з-під добрив і ЗЗР, мішки з-під насіння, а також шини, акумулятори, здаються на склад для подальшої утилізації, яку проводить спеціалізована компанія.

Про техніку

 

 

 

 

 

 

 

 

У кластері чотири трактори: два гусеничних Challenger 765 (потужністю 370 к. с.), один гусеничний Challenger 865 (570 к. с.) та один Masey Ferguson 8690 (370 к. с.).

До роботи в Agricom Group був трохи скептично налаштований щодо гусеничних тракторів Challenger, через їхню ціну. Адже вони $100 тис дорожчі за колісні аналоги. Проте, на пісках гусеничні трактори себе прекрасно зарекомендували, кращої альтернативи для Полісся, мабуть, не знайти. «Сусідні господарства ще стоять, а ми вже третій день повноцінно оремо. Витрати пального із сівалкою Horsh Maestro 24 SW – 2,5 л солярки на 1 га. За таких же умовах з тою ж сівалкою колісний трактор споживає мінімум на 2 л пального більше. Якщо ж узяти класичну радянську схему СУПН-8 і МТЗ-82, то там взагалі норма 6-8 л/га. Звичайно, немає техніки, що не ламається, але тракторами Challenger задоволений. Вони не підвели жодного разу», - зауважує Тарас Миколайович.

Т. Корнієнко переконаний, що техніку потрібно оновлювати раз на 5 років. На наступний рік компанія планує оновити старі трактори, які вже відпрацювали по 8-10 тис. мотогодин. У жнива трактори працюють цілодобово. За добу комбайнами збирають 200-250 га будь-якої культури. 2 дискатора Carrier дають можливість обробляти 220 га за нічну зміну, тож вдень трактор працює на полі з перевантажувачем, а вночі з дискатором. Старі трактори використовуються у логістиці, вони комплектуються причепами-зерновозами. Вони здатні везти по 20 т зерна. По польових дорогах їдуть зі швидкістю, що й КАМАЗи, при цьому трактор більш надійний.

 

 

По системі обробітку ґрунту ми відійшли від культиваторів, у нас лише 12-корпусний плуг Kuhn, глибокорозпушувач Cultiplow і 2 дискових агрегату Carrier (8-ми і 12-метрові). 500-сильний Challenger комплектується плугом Kuhn, 300-сильні - глибокорозпушувачем чи дисковим агрегатом.

Цього року 24-рядні сівалки Horsh Maestro 24 SW доукомплектували аплікаторами для безпосереднього внесення добрив на оптимальну глибину. Бункер сівалки розраховано на 500 кг, однієї заправки вистачає на 20 га. «Рослина одразу отримує стартове добриво, і в період формування кореневої системи азот і фосфор будуть доступні їй у водорозчинній формі. За таких умов рослини мають кращу енергію сходу і старту, їхній розвиток відбуватиметься на 10 днів швидше», - пояснює Тарас Миколайович.

Під пшеницю та ріпак в кластері є 8-метрові сівалки PÖTTINGER TERRASEM. Загальні потужності кластеру по посіву – 300 га на добу. «Яка б не була конфігурація поля, у нас абсолютно відсутні перекриття посівів. Коли секція заїжджає на той самий слід, вона відключається. Це допомагає економити як насіння, так і добрива, формувати оптимальні за густотою посіви. Крім того, сівалка заїжджає на будь-які дороги, бункер вміщує 6 т: 1 т насіння і 5 т добрив».

2 культиватора обладнали для безпосереднього внесення КАСу в ґрунт у міжряддя. «Хочемо подивитися, яка буде різниця між внесенням добрив оприскувачем і культиватором. Можливо, буде доцільно докупити ще 2-3 культиватора, щоб застосувати таку систему живлення для всіх полів», - Говорять у Чернігівському кластері Agricom.

Комбайни тут винаймають. «Хороший економіст мене навчив, що комбайн можна розглядати як інвестиції, а можна як засіб збереження урожаю. Невчасно зібраний урожай - це втрата року роботи. Проте купувати комбайни для збирання всього обсягу – невиправдані інвестиції. Достатньо мати техніку, яка «підхопить» урожай, поки до поля доїдуть наймані комбайни».

В минулому році врожай у Чернігівському кластері збирали New Holland та John Deer. «В цьому році хочемо спробувати New Holland 8080 і Class – вони одні з найкращих на сьогодні».

На базі облаштовано сучасний склад запчастин, якому може позаздрити будь-яка сервісна станція.

Точне землеробство

З 2016-го Agricom Group запровадив систему точного землеробства Trimble, що дозволяє контролювати і кількість висіяного насіння, і площу обробленої землі. Сівалка Horsh Maestro 24 SW дає інформацію про поштучну кількість використаного насіння.

- За сезон-2016 було закладено 150 млн насінин. Сівалка дає змогу визначити, яка густота на якому гектарі, є інформація по кожному сошнику. Це дає можливість у подальшому правильно проаналізувати урожайність. Якщо все було однакове, але урожайність різна, досліджуємо конкретну ділянку поля, щоб зрозуміти у чому причина, - говорить головний агроном.

Про американський досвід

Коли побував в Америці, зрозумів, чому вони прихильники безвідвального обробітку ґрунту. Бо в них є зрошення, тож накопичення зимової вологи не є критичним. У нас же задача номер один – збереження вологи в ґрунті і максимально ефективне її використання. Американці не проводять складних фосфорно-калійних розрахунків. Все сконцентровано навколо азотного живлення. Аміачні заправки знаходяться в радіусі 50 км: батько у тракторі вносить добрива, син пікапом замінює бочки. І якщо вони отримують кукурудзи 300 млн т щорічно, то напевно щось розуміють? Середня урожайність 15 т/га кукурудзи і до 5 т/га сої. Такі показники спокійно отримують і українські господарства, для цього потрібне постійне зволоженням в періоди цвітіння та наливу зерна. З мого досвіду роботи в Черкаській області, коли пішли по no till і пустили плуги, середня урожайність кукурудзи протягом 3 років була 12 т/га на чорноземі. З осені давали 50 кг амофоса і 250-300 кг карбаміда. При більш сприятливих роках досягали і 16 т/га.

Щоб перерозподілити ризики, американці сіють по 5 гібридів кожної компанії, хоча на ринку превалюють Syngenta і Monsanto. «Працюють роками по відпрацьованим технологіям: після збору урожаю обробка дисковою бороною тобто лущення стерні, за ним диско-лаповий агрегат на глибині 30 см. Тільки сніг зійшов і техніка може зайти у поле, починають сіяти. Запитую: а як же температура ґрунту? – Американський фермер рукою махнув: мені головне за 5 днів посіяти, щоб вегетаційний період розпочався раніше, а потім, як температура дійде, воно саме виросте».

Про плани на майбутнє

- Хочу вирахувати економічну ефективність окремо по кожному полю. Вибудувати технології, за яких буде економитись максимальна кількість ресурсів. І при зменшенні витрат збільшувати врожайність. Таких результатів можна досягти за 3 роки, - упевнений Тарас Миколайович.

На наступний рік Чернігівський кластер Аgricom Group хоче по озимим культурам повністю перейти на КАС, бо на початку весни вже мерзлоталого ґрунту немає, а підживлення робити треба. Середина березня – оптимальний час для КАСу, добриво знаходиться в рідкій формі, воно зв’язується з ґрунтовою вологою і вже починає діяти. Тоді як із селітрою: вона розчинилася, 30-40% пішло в повітря, а за сухих днів його взагалі невигідно вносити через великі втрати азоту.

Рівненському кластері засіяли 200 га білої квасолі. Підписали договір по технологічному супроводу та продажу майбутнього урожаю. Якщо результати будуть економічно ефективними, то посіви сої на Чернігівщині замінять на квасолю.

В Білокуракинському кластері встановили 15 вуликів. З пасікою урожайність полів із соняшником, ріпаком збільшується на 10%. Про обробки СЗР попереджають пасічників, щоб вони встигали прибирати вулики.

А ще на базі кластеру планують створити насіннєвий завод. Потужність буде невелика – до 200 тис. т на сезон, для власних потреб. Зараз підбирають обладнання – трієрні блоки, вібростоли, щоб кожна насінина була відкалібрована.

 

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Даніель Камінський фото і відео