Спецможливості
Досвід господарств

Унікальний досвід: суниця на гідропоніці. Кейс ФОП "Гуцол"

14.04.2017
11288
Унікальний досвід: суниця на гідропоніці. Кейс ФОП "Гуцол" фото, ілюстрація
Ельвіра Абселямова, спеціаліст із ягідних культур ФОП "Гуцол"

Суницю в Україні вирощує багато хто: фермери, агрофірми, домогосподарства. Є цілі села, де суницю на продаж вирощують чи не в кожному дворі. Є господарства, які засаджують суницею десятки гектарів. Але на гідропоніці в Україні її вирощують одиниці. Нашому журналісту вдалося побувати в такому унікальному господарстві, що неподалік Києва.

 

Суниця в теплиці, ще й на гідропоніці

«Чотири роки тому тут була цілина», — розповідає Володимир Гуцол, показуючи свою ягідну ферму обабіч дороги, яка за 17 км на північ виходить на трасу Київ-Житомир. Господарство невелике – 8 га, тож усю територію легко тримати в полі зору. Тим не менше, територія повністю огороджена, а охорону з собакою доповнюють відеокамери на стовпах. Землі тут, можливо не найкращі - сірі лісові, легкосуглинкові, проте води вдосталь: 3 свердловини з глибини понад 70 м щогодини можуть давати по 12-15 кубів чистої, нітрохи не засоленої води.Володимир Гуцол, директор ФОП "Гуцол"

Під білим покривалом агроволокна завершує перезимівлю 4 га суниці у відкритому грунті. Поруч підростає чудова лохина, під яку тут відведено 1,2 га. А на невеликій, у 30 соток, діляночці, ростуть низенькі, ще менші за лохину, кущики жимолості. «Це експеримент. Випробовуємо цілу низку сортів на смак ягід, на запилювальні якості», — розповідає Ельвіра Абселямова, яка займається питаннями технології в господарстві.

Центральний елемент господарства — теплиці загальною площею 1 га, де суниця вирощується на гідропоніці на столах на кокосових матах. Спорудити їх встигли до останньої різкої девальвації, тож, не роздумуючи, взяли краще, що було на ринку: оцинковані тунелі британської фірми Heygrove, іспанську плівку для їх накриття, систему туманоутворення в теплицях тощо. Лише на теплиці та на систему туманоутворення пішло майже чверть мільйона доларів.

Теплиці неопалювані. Як пояснив господар, за ранньостиглістю тут не женуться: все одно Херсонщину не переженеш. Тому і плівка тільки в 1 шар. Проте сорти ремонтантні, що в теплиці, що на полі — лише частина плантації відкритого грунту засаджена літнім італійським сортом Галя Чіф. Відтак сезон поставок суниці у господарства — приблизно з 15 травня до листопада, які до столиці возить власник на своєму 3-тонному «Мерседесі»-рефрежираторі. Відтак збут у господарства є завжди: за роки роботи вже сформоване коло постійних покупців. Близькість ринку збуту позбавляє необхідності охолоджувати ягоду.

Перший урожай  вдається продати по 60 грн/кг, і такі ціни тримаються  тиждень, а то й два. «У регіонах ціни бувають вищі: всі професійні виробники і перекупники чомусь намагаються везти суницю в першу чергу до столиці», - розповідає В. Гуцол. Основні доходи господарство отримує в липні, коли суниця вже відходить, тоді ціни знову починають рости, а віддача врожаю у ремонтантних сортів ще висока (вибірки проводяться щодня чи через день, тоді як у жовтні – лише раз на тиждень).

Гідропоніка — інтенсивна технологія. З 1 га теплиць за сезон В. Гуцол збирає 50–70 т ягоди. Технологічною стороною на ягідній фермі займається Ельвіра Абселямова, яка зараз пише дисертацію про вирощування суниці в закритому грунті. «Гідропонні технології я вивчала в науковому центрі в Німеччині, об’їздила всі провідні розсадники суниці в Польщі та Голландії, а досвід вирощування лохини переймала на чи не в найстарішому в Європі спеціалізованому господарстві Driesvenplant, де є і ферма, і розсадник, і власна селекція», - розповідає Е. Абселямова. Вона розробляла систему живлення і для відкритого грунту, і для гідропоніки, і систему захисту. І тепер охоче ділиться досвідом: «Головні фактори успіху в вирощуванні суниці на гідропоніці – підтримувати ЕС на потрібному рівні і не давати йому вирости понад норму, слідкувати за стабільністю рН та за вологістю, щоб уникнути засолення». У процесі контролю ЕС тут щодня зранку перевіряють ваговим методом вологість субстрату – скільки випарувалося за ніч. На основі отриманих даних регулюють полив так, щоб дренажу було не більше 20%, але не менше 10. Полив починається за 1-2 години після сходу сонця і закінчується за 1-2 год до заходу, хоча інколи поливають до самого заходу: все залежить від температури – чим вища, тим триваліший полив.

рН регулюють шляхом додавання кислоти – ортофосфорної або азотної. «Технологічно краще ортофосфорна, але азотна уп’ятеро дешевша”, - пояснює Е.Абселямова і додає, що важливо не забувати про фосфор або азот, які містяться у загальному балансі елементів живлення.

В теплиці використовуються сорти Світ Енн, Аромас, Аліна, Леноза. «У ремонтантних сортів свої особливості у живленні, у поливі, оскільки вони довше плодоносять. Тому це теж потрібно враховувати при розрахунку норм удобрення чи зрошення», - продовжує Ельвіра Абселямова.

Суниця в відкритому грунті

Одночасно з закладкою  теплиць почали готувати під суницю прилеглу територію. Перший рік тримали під гербіцидним паром, другий рік – під чорним. Наприкінці другого року висадили суницю, теж переважно ремонтантні сорти (найбільше – Альбіон)  і літній Галю Чіф, на гряди під чорну мульчувальну плівку.

У сезоні-2016 зібрали перший урожай суниці відкритого грунту – 15 т/га. Цього року розраховують на 25 т/га, а всього насадження розраховані на 3 роки плодоношення. Ягоду збирають до морозів – до жовтня, а потім вкривають плантацію агроволокном, щоб захистити рослини від холоду.

Добрива тут теж застосовують від провідних світових виробників - переважно фірм Yara та Biofert. Вносять повний комплекс поживних елементів, зокрема, мікродобрива. Неабияку увагу приділяють бору і кальцію, адже перевищені норми бору роблять суницю токсичною. Кальцій забезпечує лежкість ягоди. Він додається в розчин, коли потрібно щось промити: його молекула така велика, що витісняє молекули інших елементів живлення. Окрім добрив, через краплинну систему вносяться гумати рекомендованою дозою та регулятор росту «Епін». З останнім Е.Абселямова активно експериментує, вносячи й підвищеними дозами – і результати хороші. У відкритому грунті рослини підживлюють по листу – органічними добривами Рокогумін та Органік Джем і Епіном.

Система поливу і фертигації, яка керується комп’ютером і обслуговує всю площу (і закритий грунт, і відкритий) – від світового лідера в цій галузі компанії Netafim. Цікаві рішення застосовано для зберігання води – гумові резервуари на 50 і 100 кубів.

Для пластикових потрібно будувати спеціальний фундамент, навіть для того, щоб привезти сюди, необхідний спеціальний дозвіл поліції. А гумовий можна перевезти в багажнику легковика і встановити прямо на землю. До того ж максимальна місткість пластикових резервуарів – 50 кубів, а на 100 такі взагалі не випускаються, – пояснює В. Гуцол.

Захист суниці проводиться переважно біологічними методами. «Хімія» - тільки проти гнилей у холодну пору року, коли біопрепарати не працюють. Тоді обробляють Хорусом і Тельдором, бо в холодну погоду біопрепарати не спрацьовують. А зазвичай – тільки біозахист. Він виявився ефективним навіть тоді, коли в теплицях пропустили швидке розмноження павутинного кліща. Тоді терміново придбали хижого кліща фітосейлюса, і вже через 2 тижні від павутинного кліща не залишилось і сліду. Біопрепаратами борються з павутинним кліщем і в відкритому грунті, щоправда там застосовують бакову суміш Бітоксибацилін+Актофіт.

Для запилення в господарстві використовують джмелів від провідного європейського виробника – фірми Koppert, хоч і коштують вони недешево (€120/вулик). Втім, джмелів тут потрібно небагато - на теплицю вистачає 3-4 вулики по 45-60 комах.

Лохина та екзотична жимолость

На частині території на фермі закладено плантації лохини та жимолості. Лохини насаджено 1,2 га. Торік отримали перший пробний урожай: на початку липня почав плодоносити сорт Блю Кроп, а до середини серпня урожай віддавав Чандлер. Зняли в минулому році зовсім небагато ягід і обрізали кущі по максимуму, щоб отримати побільше цього року. І, схоже, розрахунки справджуються: на першому ж красивому кущі господар нарахував десь із 120 квіткових бруньок, пояснивши, що на сорті Блю Кроп кожна з них дасть по 10-11 ягід, тобто урожай з куща очікується на рівні 1,3 кг.

Хоч грунти тут кислі (рН 5,5-5,8), для лохини цього мало. При закладці плантації – тирсою і торфом у траншеї, далі – доданням кислот у краплинну систему під час поливів. Хорошим підкислювачем, навіть кращим за тирсу, як виявилося, можуть стати відпрацьовані кокосові мати з гідропонної теплиці.

Екзотичну жимолость посадили на пробу, щоб вивчити різні сорти і навчитися працювати з цією культурою. Частину жимолості висадили в жовтні-листопаді 2015 р, частину – навесні минулого, в березні, щойно сніг з землі. І виявилося, що висаджена навесні жимолость, попри застереження деяких учених, виявилася кращою, ніж висаджена восени. Може тому, що висаджували навесні за температури +4 °С, коли бруньки ще не встигли прокинутися. Решту саджанців посадили аж у травні – і вони нормально прийнялися. Натоміть кущі осінньої посадки після першого плодоношення почали підсихати.

Жимолость тут представлена переважно російськими сортами (Голубе веретено, Вітамінна та ін.). Саджанці закуповували в українських розсадниках – «Брусвяна», «Декоплант», «Долина». Висаджували культуру за тією ж схемою, що й лохину. А в міжряддях, як і на лохиновій плантації – суниця, щоб площі «не гуляли».

За словами Е. Абселямової, жимолость виявилася невибагливою культурою. Хоча й тут є проблеми: листогризучі шкідники, павутинний кліщ, на фоні останнього – іржа. Були й плямистості, але їх швидко вивели біопрепаратами.

Торік жимолость дала перший урожай – по жмені ягідок з кущика, загалом дві вибірки по пару ящиків кожна: культура повільно входить у плодоношення. Збирати ягоду виявилося досить складно.

Як розповіла Е. Абселямова, життєво важливе значення для жимолості має перехресне запилення. Тоді й урожай дозріває одночасно, і ягоди більші. Але для цього потрібно мати кілка різних сортів і вулики з джмелями на плантації.

Кадри вирішують все

Із великого села Бишів і двох сусідніх сіл поменше вдається набрати два десятки сумлінних і працьовитих людей. Правда, платити їм доводиться немало. За збирання суниці платили спочатку 4 грн/кг, потім довелося підняти розцінки до 6, за інші роботи – 18 грн/год. Ще стільки ж працівників залучають із Закарпаття. Агрономів на фермі працює двоє. Для працівників створено інфраструктуру: будиночок для агрономів, армійські палатки для робітників (одна для проживання, в іншій – кухня і їдальня).

Втім, зараз у власників нові плани: вони хочуть попрацювати з іншими культурами і на більших площах. Тому це господарство виставили на продаж. І шукають професіонала, який би достойно оцінив створене за роки напруженої праці господарство.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд

1
0