Спецможливості
Статті

Розумне збереження зерна кукурудзи

27.08.2010
1449
Розумне збереження  зерна кукурудзи фото, ілюстрація

Україна займає певну нішу на світовому ринку кукурудзи (останніми роками річний експорт становить від 1 до 2,5 млн т), при цьому динаміка змін посівних площ і показників виробництва в країні протягом останнього десятиріччя має позитивну тенденцію. 

Україна займає певну нішу на світовому ринку кукурудзи (останніми роками річний експорт становить від 1 до 2,5 млн т), при цьому динаміка змін посівних площ і показників виробництва в країні протягом останнього десятиріччя має позитивну тенденцію.

У багатьох господарствах і на хлібоприймальних підприємствах щорічно накопичується чимало кукурудзи в качанах і зерна насіннєвого та продовольчо-фуражного призначення. Тому виникає потреба організувати зберігання кукурудзи на науковій основі з використанням таких способів і режимів зберігання та обробки, які враховували б фізичні й біологічні особливості качанів і зерна, а також їхнє цільове призначення та вимоги окремих галузей харчової промисловості.
У насипах кукурудзи відбуваються складні біологічні й біохімічні процеси, що зумовлюють життєдіяльність качанів і зерна кукурудзи, а також мікроорганізмів та шкідників. Результатами цих процесів за сприятливих умов є збереження і навіть поліпшення природних якостей зерна, а за несприятливих - втрата тієї чи іншої частини органічної речовини і погіршення хімічного складу зерна.
Характер та інтенсивність цих процесів залежать від умов зберігання кукурудзи та її якісного стану й значно різняться з тими, які можна спостерігати в насипах зерна колосових культур. Найважливіше завдання - усунути умови, що сприяють розвитку несприятливих процесів.
Партії продовольчо-фуражної кукурудзи, що надходять від виробників на хлібоприймальні й переробні підприємства, розділяють на типи залежно від кольору, консистенції, форми зерна, ушкодженості поверхні. Ці ознаки важливі для промислового використання кукурудзи й організації зберігання. Змішувати різні типи кукурудзи недопустимо.
Мета післязбиральної обробки кукурудзи полягає в доведені її за типами до кондицій, що забезпечуватимуть постачання промисловості доброякісною сировиною. Кукурудзу відпускати споживачам слід у вигляді зерна з вологістю не вище 15%, наявністю смітної домішки - не більше 1-5%, зернової домішки - не більше 3-15 % залежно від групи використання.

Технологія первинної оборки
та зберігання продовольчо-
фуражного зерна кукурудзи
На продовольчо-фуражні й технічні цілі кукурудзу збирають і майже повністю обробляють у зерні, крім консервування качанів на силосний корм.
Процес технології обробки зерна кукурудзи передбачає попереднє очищення від великих домішок, висушування в шахтних, барабанних і бункерних сушарках, очищення від зернових і смітних домішок на сепараторах. Режими висушування й очищення виставляють залежно від призначення та якості кінцевої продукції.
Кукурудза, якщо порівнювати з зерном інших злакових культур, має нижчу вологовіддачу, що cлід враховувати під час її сушіння. Неоднакова інтенсивність вологообміну зерна і в різних сортів кукурудзи, оскільки вона залежить від розмірів зернин, їхньої форми, фізичної будови, хімічного складу. Менша поверхня та щільна оболонка зерна кукурудзи ускладнює процес випаровування. Волога проникає в зерно переважно через зародок, нерівномірно розподіляється на зернівці. Через це під час висушування виникають неоднакові внутрішні напруження, що призводять до різної усадки тканин і утворення в ендоспермі внутрішніх тріщин, які не порушують цілісності оболонок.
Якщо сушать качани кукурудзи, то, зазвичай, у нерухомому шарі. Насип качанів, очищених від обгорток, має добру шпаруватість, що полегшує циркуляцію повітря, яке подається під тиском чи завдяки припливно-витяжній природній вентиляції - протягам. Тому є багато способів висушування насіннєвої кукурудзи в качанах: у камерних сушарках заводського типу; в засіках; на майданчиках; під навісами; активним вентилюванням; в сапетках.
Стрижні кукурудзяних качанів завжди вологіші за зерно, але під час сушіння вони інтенсивніше, ніж зерно, випаровують вологу. Тому після висушування качани на деякий час залишають у камері, де відбувається перерозподіл вологи та вирівнювання вологості всієї маси.
Під час сушіння контролюють теплове пошкодження й тріщинуватість зерна. Щоб запобігти їхньому виникненню, кукурудзу обробляють за м'яких режимів і об'єму вологи не більше 4-5% за один прохід у шахтних сушарках. У зв'язку з тим, що тріщини з'являються на кінцевій стадії, сушити бажано в два етапи. На першому етапі зерно сушать термічним способом до вологості 16-18%, а потім поступово досушують його в режимі вентилювання та охолодження. Для такої технології краще придатні бункерні сушарки-сховища, обладнанні засобами вентиляції. Особливо уважно слід висушувати зерно, яке планують на експорт, бо в закордонних стандартах є жорсткі обмеження на перегрівання й теплове пошкодження, а також на зернову домішку.
За жорсткіших режимів зерно продовольчої кукурудзи сушать із використанням шахтних сушарок типу ДСП-32, де можна підтримувати певний режим, а саме: нагрівання зерна не вище 50°С, температура теплоносія не вища 130 і 110°С, відповідно, для висушування кукурудзи на переробку та зберігання.
Продовольчо-фуражне зерно кукурудзи можна обробляти також на універсальній механізованій лінії, яку використовують для насіння. При цьому отримують зерно високої якості, екологічно чисте для виробництва цінних харчових продуктів і поживного корму. А ще - використання обладнання для обробки насіння і для зерна збільшує його навантаження та ефективність, одночасно зменшуючи собівартість продукції.
Вагома частина зерна кукурудзи залишається в господарствах для годівлі тварин, обробка його потребує спрощеної малоенергозатратної технології. Найдоступнішим є консервування й зберігання качанів і зерна у подрібненому вологому стані. Технологія об'єднує такі операції: подрібнення качанів або зерна, ущільнення їх, укриття насипу плівкою. Головні критерії при цьому - вологість і свіжість зерна, ступінь подрібнення та щільність маси. Якщо їх дотримуються, тоді додаткові консерванти не використовують. Як сховища використовують різні траншеї, сінажні башти. При цьому подрібнена маса добре зберігається в осінньо-зимовий період і є високопоживним концентрованим кормом.
Кукурудза різних типів через особливості будови зерна й неоднакову гігроскопічність рогоподібної та борошнистої частини зберігається по-різному. Так, кукурудза зубоподібна, особливо борошниста, менш стійка проти дії зовнішнього середовища й грибкових захворювань, а кремениста, навпаки, стійкіша. Окремо зберігають кукурудзу різних класів якості, а надто ту, яку вирощували без застосування пестицидів і яка призначена для виробництва продуктів дитячого харчування.
Найбільший вплив на стійкість насипів кукурудзи під час зберігання мають вологість і температура. Різне поєднання температури й вологості, що виникає в конкретних виробничих умовах під час зберігання качанів і зерна кукурудзи, в основному визначає характер та інтенсивність процесів, які в них відбуваються, а відповідно, й орієнтовні строки їхнього безпечного зберігання (табл. 2, 3). Знання цих строків має особливо важливе значення тоді, коли неможливо забезпечити обробку кукурудзи під час надходження її з поля й закладання на зберігання. В цьому разі можна визначити черговість і час обробки різноякісних партій кукурудзи, що зберігаються.
За подальшого зниження вологості в насипах качанів не спостерігаються помітні фізіологічні й мікробіологічні процеси
Отже, зерно кукурудзи слід зберігати нарізно: сухе (до 14%), середньої сухості (до 15,5), вологе (15,6-17) та сире (17% і більше). Для сухого зерна кукурудзи висоту насипу в сховищі не обмежено, лише для зерна середньої сухості в теплу пору року (температура - понад 10°С) насип має бути не вище 2-2,5 м. В разі тривалого зберігання зерна кукурудзи в елеваторах його обов'язково охолоджують до температури навколишнього середовища й закладають з вологістю не вище 14 відсотків.
Зерно й качани кукурудзи з підвищеною вологістю можна зберігати в добре провітрюваних приміщеннях, обладнаних установками для активного вентилювання або ж на майданчиках з поступовим використанням на корм. За таких умов зберігання зерно має на 20-30% вищу поживність і перетравність, ніж зерно, яке піддавали термосушінню.
Технологія обробки
та зберігання насіннєвого матеріалу кукурудзи
Значно різниться й потребує більшої уваги технологія обробки та зберігання насіння кукурудзи, яка об'єднує такі операції: доочищення й сортування качанів за зовнішніми ознаками й типовістю, термічне висушування до вологості 12-13%, обмолочування качанів, очищення, калібрування й доробку окремих фракцій, протруєння та упакування готової продукції. При цьому кількість і режими операцій різні для різних гібридів і батьківських форм у зв'язку з їхніми особливостями.
Завдяки численним науковим і практичним дослідженням, встановлено, що найсприятливішим періодом є вересень - перша половина жовтня. Збирання й подальше висушування в цей період забезпечує одержання якісного насіння з високою схожістю та стійкістю під час зберігання. Тоді як збирання після 18-20 жовтня в Степу України збільшує вірогідність пошкодження заморозками, підвищує ризик самоосипання й травмування насіння. Так, останнім часом пізні строки збирання стали основною причиною одержання низької якості насіння кукурудзи. Знижується якість і за несвоєчасного сушіння, недотримання його технології. Збір насіннєвої кукурудзи разом з обмолотом качанів теж недопустимий, бо тоді відбувається сортове засмічення й значне травмування зародка насіння.
Останнім часом досить часто термічне висушування замінюють поступовим досушуванням, вентилюванням у камерних сушарках, що нерідко призводить до прихованого проростання насіння, пліснявіння, підвищення вологості зародка. Насіння має слабку енергію й силу росту, нестійке під час зберігання, а в полі дає низьку схожість.
Насіння кукурудзи слід сушити за оптимально допустимої вологості - 34-36%, таке насіння вважається повністю сформованим як за фізіологічними, так і за фізико-механічними властивостями. А вищі витрати палива в цей період окуповуються високою якістю, а отже, - й конкурентоспроможністю підготованого насіннєвого матеріалу. Для зниження енерговитрат використовують нові способи сушіння й модернізацію камерних сушарок, які зменшують витрати палива на 25-40%. Водночас за невеликих об'ємів економічно вигідніше сушити кукурудзу в спеціально розроблених сушарках на механізованих лініях, які вже тепер дають змогу одержувати високоякісне насіння зі зниженими енерговитратами на 20-25 відсотків.
Якщо спеціальних сушарок немає, то кукурудзу можна сушити на майданчиках, обладнаних вентиляцією і нагріванням повітря. В цьому разі слід правильно розрахувати температурно-вентиляційний режим.
Основні параметри, які потрібно враховувати за якісного й безпечного сушіння: температура, об'єм теплоносія та експозиція залежно від вологості зерна. Досить часто треба враховувати різноякісність, групу стиглості й біотип кукурудзи (сорт, гібрид, самозапилювальна лінія). Так, для самозапилювальних ліній застосовують нижчий температурний режим, особливо в початковий період, не допускаючи різких його змін у процесі висушування.
 Під час завантаження сушарок із качанів необхідно відділити саморушку і обробляти їх за такою технологією: м'які режими сушіння на майданчиках або ж у бункерах, посилене очищення на сепараторах, обов'язкове протруювання, контроль за рівнем травмованості та схожості. В разі дефіциту такий посівний матеріал можна використати для висівання наступного року, але для тривалого зберігання він не придатний.
Не менш важливе очищення насіння. І дотепер одними з кращих сепараторів для очищення насіння кукурудзи (й не тільки її) залишаються машини фірми "Петкус" (К-531/1, К-545, К-547А). Проте багато з тих, які використовують у господарствах, значно зносилися, а отже, знизилася і якість очищення. Вітчизняним аналогом цих машин є сепаратори типу БСХ Хорольського механічного заводу, які за техніко-технологічними характеристиками не поступаються закордонним зразкам і за правильного вибору сит забезпечують якісне очищення та калібрування насіння кукурудзи.
Для очищення насіння потрібно ретельно вибирати верхнє приймальне та нижнє підсівне сита, щоб максимально зберегти круглі й дрібні насінини. Число фракцій гібридів доцільно зменшити до двох-трьох залежно від розміру й форми зернівки. Батьківські форми можна не калібрувати, але треба збільшити ступінь очищення до 20-25 відсотків.
Зберігати насіння кукурудзи краще в сухих складах. Насіннєвий матеріал від кукурудзообробних заводів потрібно складати штабелями на дерев'яну підлогу або підтоварники так, щоб унеможливити потрапляння вологи в насіння в період зберігання. Не слід без потреби переміщати мішки з насінням (це краще зберігає цілісність мішків і протруйника на насінні).
Отже, щоб мати якісний продовольчо-фуражний та насіннєвий матеріал кукурудзи, всі операції з обробки обов'язково належить здійснювати з урахуванням особливостей зерна цієї культури та цільового призначення продукції. Зберігати зерно кукурудзи слід згідно з типом, станом і категорією якості, особливо вологості й засміченості.

Н. Ящук,
молодший науковий співробітник
НУБіП України

Advertisement

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Валентина Болоховська, лауреат Державної премі України в галузі науки й техніки, один із засновників "БТУ-Центр"
«БТУ-Центр» — один із найвідоміших в Ук­раїні вітчиз­ня­них ви­роб­ників біологічних про­дук­тів для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Ком­панія пра­цює з 1999 ро­ку, й звідтоді на ри­нок ви­ве­де­но чи

1
0